Дипломная работа: Венчурний бізнес в Європі та його адаптація до українських умов

За даними Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування кількість ІСІ у 2007 році зросла на 61%, а середній розмір капіталу становив 48,9 млн.грн, що на 48,63% більше, ніж у попередньому році.

Рис. 3.1. Динаміка зростання кількості компаній з управління активами та інститутів спільного інвестування у 2002-2008 роках [49, с.22-27]

Аналітики відзначають, що у відносному виразі найбільше продовжує зростати кількість відкритих ІСІ, що свідчить про зростання попиту на такі ІСІ з боку інвесторів-новачків, бо вони обирають найбільш ліквідні та найменш ризиковані інструменти для інвестування. Венчурні проекти демонструють не такі темпи зростання, натомість з самого початку венчурні компанії у більшості як корпоративних інвестиційних фондах – КІФ (відкритих, закритих, інтервальних, венчурних), так і пайових – ПІФ (закритих і венчурних). Аналогічно високі темпи характерні для емісії цінних паперів та реальної вартості активів. Зростання на 137-256% та 131-250%, тобто в рази, вражає. Деякі аналітики пов’язують це з припливом українського ж капіталу, раніше виведеного за кордон, інші вважають це природним явищем для привабливого нового фондового ринку. Характерно, що ситуація 2005 року мало вплинула на темпи надходжень прямих іноземних інвестицій в Україну: рівномірно 20-30% на рік (виняток становить тільки 2005 рік – 87%). Із 2005 року зберігається тенденція, коли майже 80% усіх фондів, у яких сконцентровано більше ніж 90% зареєстрованої емісії цінних паперів, належать до венчурних. На них в Україні не діють жорсткі умови диверсифікації. За своїм призначенням венчурні фонди відповідають європейській моделі, а не американській [54, с.83-90]. На рис.3.2 наведено галузі інвестування венчурних фондів. Як видно, 63% венчурних інвестицій не визначено, тобто щодо цього напрямку відсутня звітність венчурних ІСІ. Вважається, що для українських венчурних фондів цікавими є, перш за все, сфери будівництва та нерухомості.

Рис. 3.2. Структура портфеля цінних паперів венчурних ІСІ за галузями інвестування у 2007 році [79, с.31]

Українські венчурні фонди зовсім не займаються телекомунікація- ми (0,01% портфеля ЦП), тоді як для американських та європейських венчурних фондів це один з основних напрямків. Суттєві 8% портфеля припадає на фінансову сферу (малоймовірно, що це має відношення до високих технологій), по 7% - на агропромисловість та споживчі товари.

Особливості роботи венчурних фондів в Україні можна було б більше з’ясувати на підставі аналізу їх звітності у кризовому 2008 році, коли індекс ПФТС впав на 74%, але, на жаль, щоквартальні матеріали УАІБ зовсім не містять інформації про венчурні ІСІ.

Разом з тим, з точки зору інтенсивного розвитку інвестиційного бізнесу в Україні, можна позитивно ставитись до венчурних ІСІ, бо вони знайшли відповідну бізнесову нішу і забезпечують непогані прибутки – рис.3.3. У них у 2007 році, як і у минулі роки висока доходність.

Рис. 3.3. Середня доходність різних типів фондів, золота, депозитів та нерухомості у 2007 році [48, с.87-95]

За умов реформування економіки України перехід на інноваційну модель розвитку означає, насамперед, пошук нових джерел фінансування для активізації інноваційної діяльності.

Венчурний капітал виявився тим органічно необхідним елементом сукупного господарського механізму, що дозволяє реалізовувати нововведення на найкритичних етапах їхнього освоєння і комерціалізації, тобто там, де інші механізми не спрацьовують.

Відповідно до аналізу закордонного досвіду, венчурне інвестування не може компенсувати недостачу коштів з інших джерел для розвитку науково-технічної сфери. Венчурне інвестування є корисним у своїй конкретній "ніші" розвитку інноваційної активності господарських систем.

Малий інноваційний бізнес є базою, основним живильним венчурним середовищем капіталу. На частку дрібних високотехнологічних фірм у світі припадає більше 85% обсягу коштів ризикового фінансування.

Особливе місце в системі венчурного інвестування займають інноваційно орієнтовані корпорації, які здійснюють наступальну ринкову стратегію.

Венчурні фонди не поспішають інвестувати кошти в акції на організованих ринках, оскільки інвестиції у фондовий ринок в Україні мають відносно низьку прибутковість при високому рівні неконтрольованих ризиків.

2006 рік став роком активного розвитку ринку спільного інвестування в Україні. Швидкими темпами зростали кількість суб'єктів ринку, вартісні показники обсягу ринку. Відчутні досягнення показав ринок і за якістю управління активами.

Для української економіки - це досить швидкі темпи розвитку. Якщо у 2005 році чисті активи ІСІ у структурі ВВП складали лише 1,17%, то в 2006 році вартість чистих активів (ВЧА) ринку спільного інвестування досягнула обсягів, еквівалентних 2,6% від номінального ВВП України [70].

Отже, ринок спільного інвестування все більше проявляє себе як потужний сегмент фінансового ринку України.

В той же час, збільшення капіталізації венчурних фондів в Україні на сьогодні не приводить до адекватного зростання інвестиційних потоків в інноваційні сектори економіки: спеціалізація венчурних фондів на інвестиціях в новостворені інноваційні компанії є винятковою. Основними акцепторами інвестицій венчурних фондів є компанії зі сфер нерухомості та будівництва, фінансів, харчової, хімічної промисловості, сільського господарства тощо.

Основні причини такого явища:

-  інвестиції в інвестиції в окремі галузі традиційної економіки мають надвисокий рівень доходності за відносно короткий термін інвестування та за умов суттєво низького рівня ризику;

-  можливість використання організаційної форми венчурних фондів як інструменту зниження податкових витрат.

21 лютого 2008 року у Києві пройшла науково-практична конференція Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ) "Ринок інвестиційних послуг в Україні: очікування та реалії". На засіданні круглого столу на тему "Перспективи венчурної діяльності в Україні" заступником Голови Державного агентства України з інвестицій та інновацій С.Москвіним була зроблена доповідь на тему "Концепція закону України "Про венчурні фонди".

Доповідач наголосив, що одним із пріоритетів інноваційної діяльності у 2008 році є удосконалення інституційної інфраструктури забезпечення державної інвестиційної політики, одним із заходів реалізації якого є розроблення проекту Закону України "Про венчурні фонди" відповідно до Концепції Державної цільової економічної програми модернізації ринків капіталу в Україні, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 № 976-р [60, с.128].

Було визначено, що український ринок венчурного інвестування істотно відрізняється від іноземних ринків.

Венчурні фонди в Україні використовуються для оптимізації управління активами фінансово-промислових холдингів та зниження податкового навантаження, тоді як венчурне інвестування (або інвестування ризикового капіталу) у світі залишається одним із найважливіших джерел капіталу для компаній, швидкий ріст та розвиток яких постійно потребує додаткових зовнішніх інвестицій.

Компанія по управлінню активами (КУА) "Foyil Asset Management Ukraine" постійно проводить науково-практичні семінари за темою "Інвестування і управління вільними грошовими ресурсами".

В рамках семінару учасники отримують інформацію про інститути спільного інвестування і недержавні пенсійні фонди, основні тенденції фондового ринку України.

Ще одним інструментом, що сприяє розвитку венчурного бізнесу, є венчурні ярмарки (венчурні форуми), які покликані стати каталізатором розвитку ринку високих технологій і послужити зміцненню становища держави на глобальному ринку хай-тек.

Ярмарок – унікальна можливість для малих і середніх компаній, зацікавлених у залученні інвестицій для розвитку свого бізнесу, представити свій проект до уваги інвесторів, які діють на ринку прямих і венчурних інвестицій.

Проаналізувавши досвід США можна зробити висновок, що в ході проведення ярмарків і форумів вирішуються, як правило, три основні завдання:

1. Оцінка інвестиційного потенціалу у високотехнологічній сфері.

2. Надання посередницьких послуг виробникам і споживачам наукоємних проектів.

3. Підвищення освітнього рівня учасників ярмарку у сфері використання різних фінансових інструментів.

Кінцевою метою венчурного інвестування є продаж активів, придбаних венчурним фондом, стратегічному інвесторові. Однак, за твердженням представників фондів, заключний продаж бізнесу є дуже складною проблемою для венчурних інвесторів в Україні [62, с.20-28].

Україна перебуває на новому етапі розвитку і перша всесвітня торгова платформа NYSE Euronext відкриває нові більши можливості для залучення капіталу. За підрахунками компанії Deloitte, тільки останнім часом українські компанії зробили понад 70 заяв із проханням провести первинне публічне розміщення акцій (IРО).

Прикладом успішного розміщення акцій на Лондонській фондовій біржі є Ukrainian Properties & Development PLC. Результатом виходу Dragon-Ukrainian Properties & Development PLC на IPO стало збільшення капіталізації до $229,95 млн.

За умов реформування економіки України та її орієнтації на входження у європейську спільноту перехід на новий щабель соціально-економічного розвитку означає пошук нових джерел фінансування для модернізації виробничої наявної та активізації потенційної інноваційної діяльності.

Джерелом для такого швидкого переходу являється венчурний капітал. Венчурний капітал є тим органічно необхідним елементом сукупного господарського механізму, що дозволяє реалізовувати нововведення на найкритичних етапах їхнього освоєння і комерціалізації за умов великого господарського ризику [50, с.4-8].

Як показав аналіз закордонного досвіду, венчурне інвестування не може компенсувати недостачу коштів з інших джерел для розвитку науково-технічної сфери. Воно корисне у своїй конкретній "ніші" розвитку інноваційної активності господарських систем. Недарма питома вага венчурного капіталу в загальному обсязі інвестованих коштів у багатьох країнах не перевищує декількох відсотків (крім США та Великобританії).

Венчурний бізнес діє в нашій державі порівняно недовго. Історія його розвитку ще досі коротка.

Причиною різкого збільшення питомої ваги венчурних фондів у загальної кількості інвестиційних фондів ( з 67% на кінець 2005 року до 78% на кінець 2007 р.) є те, що відповідно до Закону України "Про інститути спільного інвестування ( пайові та корпоративні інвестиційні фонди)", №2299-III від 15.03.2001 р. було введено сприятливий режим функціонування венчурних фондів, зокрема податкові стимули і полегшені процедури адміністрування [55, с.67].

Реальна вартість активів інвестиційних фондів станом на 31.12.06 р. перевищила 17 млрд. грн., а приріст кількості фондів у 2007 році склав близько 160%. (табл.3.5).

Таблиця 3.5 Динаміка розвитку ІСІ у розрізі видів в Україні [9, с.52]

Збільшення капіталізації венчурних фондів в Україні на сьогодні не приводить до адекватного зростання інвестиційних потоків в інноваційні сектори економіки: спеціалізація венчурних фондів на інвестиціях в новостворені інноваційні компанії є винятковою. Основними акцепторами інвестицій венчурних фондів є компанії зі сфер нерухомості та будівництва, фінансів, харчової, хімічної промисловості, сільського господарства тощо.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12