Курсовая работа: Визначення економічної ефективності при заміні одноколійної ділянки системи напівавтоматичного блокування на автоблокування з диспетчерською централізацією стрілок

DЕ = ЕЗНАБ – ЕЗ АБ (1.35)

Собівартість 10 т-км визначається шляхом ділення загальних експлуатаційних витрат на річний вантажообіг за формулою:

.(1.36)

С10НАБ=0,88(грн)=88 коп, С10ДЦ=0,75(грн)=75 коп.

Зниження собівартості визначається:

. (1.37)

DС=14,77%.

1.5 Визначення економічної ефективності

Вибір планових, проектних технічних рішень у галузі нового будівництва або реконструкції та підсилення технічних засобів обґрунтовують шляхом порівняння окремих варіантів.

При порівнянні варіантів використовують натуральні та вартісні показники.

Основними натуральними показниками є: пропускна та провізна спроможність дільниці, швидкість руху, потрібний парк локомотивів та вагонів, продуктивність праці та інші.

До основних вартісних показників відносять: експлуатаційні витрати, капітальні вкладення, собівартість перевезень, економію обігових коштів.

У розрахунках щодо порівняння варіантів повинна забезпечуватися можливість зіставлення всіх вихідних даних та показників.

Критерій оптимальності для всіх порівнюваних варіантів повинен бути єдиним.

При порівнянні двох варіантів з постійними за елементами експлуатаційними витратами та одночасними капітальними вкладеннями доцільно скористатися коефіцієнтом ефективності.

Коефіцієнт ефективності визначається за формулою:

,(1.38)

де ЕНАБ, КАБ (ДЦ) – загальна величина експлуатаційних витрат на дільниці відповідно при НАБ і ДЦ;

 - величина капітальних вкладень в пристрої СЦБ при ДЦ;

εн – нормативний коефіцієнт абсолютної ефективності.

При цьому коефіцієнт ефективності кращого з варіантів повинен бути не менш нормативного eн . Норматив ефективності встановлюється на рівні 0,12

Якщо розрахунковий коефіцієнт абсолютної економічної ефективності більший або рівний нормативу, тоді цей варіант є ефективним.

Річний економічний ефект від експлуатації кращого варіанта капітальних вкладень визначається за формулою приведених витрат:

(1.39)

де - приведені витрати при НАБ та АБ(ДЦ).

Епр=Еі+Кі×ен . (1.40)

де Еі - річні експлуатаційні витрати розглянутих варіантів ;

Кі - капітальні вкладення за варіантами;

ен-нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень, прийняти рівним 0,12

Термін окупності капітальних вкладень кращого з варіантів визначається:

,(1.41)

де КЗАГ – загальні капітальні вкладення;

П – прибуток , одержаний від експлуатації кращого варіанта з урахуванням амортизаційних відрахувань на повне відтворення пристроїв СЦБ.

Прибуток визначається:

П=(Д-ЕЗ)k,(1.42)

грн

де ЕЗ – загальна величина експлуатаційних витрат для кращого з варіантів. Визначена за формулою 1.32, у таблиці 1.5 і для данного розрахунку приймається без урахування амортизаційних відрахувань на повне відтворення пристроїв СЦБ.

Д – доходи від перевезень на дільниці;

k- коефіцієнт, що характерізує частку господарства у загальному прибутку. Прийняти k = 0,1

Доходи визначаються за формулою:

,(1.43)

де S Рl - річний вантажообіг;

d10 - дохідна ставка в коп. за 10 ткм, наведнна у завданні;

2. Визначення економічної ефективності впровадження маневрового

радіозв'язку на станціях, як заходу науково-технічного прогресу

Економічний ефект заходу з НТП визначається згідно з умовами використання продукції за розрахунковий період. Сукупний економічний ефект визначається як перевищення вартісної оцінки результатів над вартісною оцінкою сукупних витрат ресурсів за строк здійснення заходу НТП.

Ет = Рт - Зт.

де Ет - економічний ефект заходу з НТП за розрахунковий період;

Рт - вартісна оцінка результатів від здійснення заходу з НТП за розрахунковий період;

Зт - вартісна оцінка затрат на здійснення заходу з НТП за розрахунковий період.

Визначення економічного ефекту проводиться за умови обов'язкового приведення різнотермінових вартісних оцінок результатів і затрат до єдиного моменту часу - розрахункового року tр.

Приведення різнотермінових результатів і затрат усіх років періоду реалізації заходу до розрахункового року здійснюється множенням їх вартісної оцінки за кожний рік на коефіцієнт приведення (дисконтування) at

де Ен - річний норматив приведення різнотермінових результатів і затрат до розрахункового року (норматив дисконтування) рівний 0,15 (15% на рік);

tр - розрахунковий рік;

t - рік, результати і затрати якого приводяться до розрахункового року.

Вартісна оцінка результатів за розрахунковий період визначається за формулою:

,

де Рt - вартісна оцінка результатів в t-ому році;

tн - початковий, tк -кінцевий рік розрахункового періоду.

Початковим роком розрахункового періоду є рік початку фінансування робіт щодо здійснення заходів НТП (включаючи науково-дослідні, проектні, конструкторські роботи). Кінцевим роком розрахункового періоду є рік завершення всього "життєвого циклу" заходу з НТП.

Вартісна оцінка результатів визначається як сума основних (Ро) і супутніх результатів (Рс).

Вартісна оцінка основних результатів від впровадження маневрового радіозв'язку на станціях визначається за формулою:

Ро = Сдр + Сл + Сз,

де Ро-основні результати у поточному році;

Сдр-зниження витрат у розрахунках на один вагон добової переробки на деповський ремонт та амортизацію вагонів;

Сл-зниження витрат, пов'язаних з вивільненням маневрових локомотивів;

Сз-зниження витрат на утримання штату помічників машиністів та помічників складачів поїздів.

Сдр = еnН × Dt × 365 = 19×0,13×365 = 901,55 (грн),

де - еnН витратна норма на 1 вагоно-год.;

Dt - зниження простою вагона, що досягається за рахунок застосування маневрового радіозв'язку;

,

де eман - витратна норма на 1 маневровий локомотив;

DМ - скорочення середньодобової кількості маневрових локомотивів;

23,5 - кількість годин роботи маневрового тепловоза за добу;

n - кількість вагонів, перероблених станцією за добу.

еnН, еман, Dt, DМ, n — наведені у завданні.

,

де Зпм , Зпc - місячна заробітна плата помічника машиніста та помічника складача поїздів;

DЧпмс-скорочення чисельності помічників машиністів та складачів поїздів (з завдання);

4,3-кількість змін роботи за добу;

К-коефіцієнт, що враховує додаткову заробітну плату, премії та доплати, відрахування на соціальне і пенсійне страхування. Дорівнює 1,6.

Оскільки годинні тарифні ставки помічників машиністів та складачів становлять 398 і 228 коп, маємо:

-  місячний посадовий оклад:

3,98 · 169 = 672,62 (грн),

2,28 · 169 = 385,32 (грн),

-  місячна заробітна плата:

Зпм =  + · 0,133 + · 0,027 + · 0,3 = 982,03 (грн),

Зпс =  + · 0,133 + · 0,027 + · 0,3 = 562,52 (грн),

(в цих формулах враховані доплати за роботу в нічний час (13,3%) та вихідні дні (2,7%), а також премію у розмірі 30% для служби руху).

Таким чином:

 (грн),

Ро = 901,55 + 10207,225+2040,29 =13149,06 (грн).

Вартісна оцінка супутніх результатів включає економію капітальних вкладень у вагонний парк і зменьшення вартості вантажної маси:

Рс = Кв+Км,

де Рс - вартісна оцінка супутніх результатів;

Кв-економія капітальних вкладень у вагонний парк;

Км-економія вартості вантажної маси:

де ЦВ - середня ціна вантажного вагона (65 тис грн).

,

де Рв - середнє навантаження на вантажний вагон ;

g - частка навантажених вагонів у загальному вагонопотоці, що переробляється станщєю (0,7 - 0,8);

Цм - середня ціна 1 тонни вантажу. Цм=750грн.

Тогда:

Рс = 162,5+ 352,08 = 514,58 (грн).

Вартісна оцінка основних результатів становить:

Рt = 13149,06 + 514,58 = 13663,64(грн).

Затрати при використанні заходів НТП (ЗТ) визначаються за формулою:

,

де Зt - затрати всіх ресурсів у t-ому році;

И t - поточні затрати при використанні заходів у t-ому році без урахувань амортизаційних відрахувань;

Кt - одноразові затрати при використанні заходів (капітальні вкладення) у t-ому році;

Лt - залишкова вартість (ліквідаційне сальдо) основних фондів.

Якщо на кінець розрахункового періоду залишаються основні фонди, які можна використовувати ще ряд років, то величина Лt визначається як залишкова вартість цих фондів. Ліквідаційне сальдо однієї списаної радіостанції складає 125 грн. прийняти, що ліквідується 10 радіостанцій. Тоді маємо:

Лt = (125*10)=1250 (грн).

Поточні затрати (И t) визначаються:

Иt = Сшн + См + Сел + Сін,

де Сшн - затрати на утримання штату електромеханіків і нарахування;

См - затрати на матеріали та запасні частини;

Сел - затрати на електроенергію;

Сін - інші затрати.

де Зшн - посадовий оклад електромеханіка 2 групи;

DЧшн - додатковий контингент електромеханіків (з завдання);

К - коефіцієнт, що враховує додаткову заробітну плату, премії, відрахування на соціальне і пенсійне страхування. К =1,6.

Витрати на матеріали, електроенергію визначаються у відсотках від капітальних вкладень на обладнання станції та маневрових локомотивів пристроями маневрового радіозв'язку за розрахунком на 1 вагон добової переробки (КМАН).

См = 3%×КМАН/100 = 32,04 (грн),

Сел = 1.5% × КМАН/100 = 16,02(грн).

Капітальні вкладення на обладнання станції та маневрових локомотивів на 1 вагон визначаються за формулою:

,

де КДОД - додаткові капітальні вкладення на обладнання станції (із завдання).

Інші витрати визначаються у відсотках від затрат ва утримання штату електромеханіків:

Сін = 5% × Сшн/100 = 15,36(грн).

И t =307,2+32,04+16,02+15,36 =370,62(грн).

Розрахований економічний ефект від використання засобів зведений в табллиці 2.1.

Період повернення загальної суми одноразових витрат визначається як період, що починається з початкового року вкладання одноразових витрат до року, коли починає виконуватися така умова:

SKt×at ≤ S(Pt - Иt)×at.

Висновок

В даній курсовій роботі ми проаналізували роботу з погляду економічних показників двох систем СЦБ: напівавтоматичного блокування та автоблокування з диспетчетською централізацією стрілок. Розрахували капітальні витрати на впровадження та утримання систем, заробітну плату для контингенту обслуговування – служб “Д” та “Ш”. При порівнянні цих двох варіантів з постійними експлуатаційними витратами та єдино терміновими капітальними вкладеннями скористались терміном окупності додаткових капітальних вкладень, і виявили, що більш капіталоємний варіант, тобто система з використанням ДЦ, забезпечує економію поточних експлуатаційних витрат та критерій абсолютної економічної ефективності в цьому варіанті є більш нормативного, тобто цей варіант є ефективним.

Розрахували інтегральний економічний ефект від впровадження маневрового радіозв’язку на станціях, який буде досягнутий на другому році з моменту впровадження такої системи. Період повернення загальної суми одноразових затрат складає два роки, бо на 2 році отриманий прибуток від впровадження такої системи більш величини приведених капітальних вкладень.

Таблиця 2.1 – Розрахунок інтегрального економічного ефекту