Курсовая работа: Проект бурякозбирального комбайна з конструктивною розробкою вібраційного лемішного копача

6.3 Розрахунок основних техніко-економічних показників впровадження бурякозбирального комбайна новим викопуючим пристроєм

Продуктивність бурякозбирального комбайна визначаємо за формулою:

W = 0,36 BVM τ, га/год, (6.1)

де В - ширина захвату бральної частини комбайана, м;

Vм – швидкість руху машини, м/с;

τ – коефіцієнт використання робочого часу.

Отже, для нового комбайна

WH = 0,36 ∙ 2,7 ∙ 0,85 = 1,65 га/год

для базового

Wб = 0,36 ∙ 2,7 ∙ 1,8 ∙ 0,8 = 1,4 га/год

Продуктивність машини за зміну

W3M = WT, га/зміну (6.2.)

де W – годинна продуктивність комбайна, га/год;

Т – тривалість робочого дня, год.

Нового

W3M,Н = 1,65 ∙ 8 = 13,2 га/зміну

Базового

Wзм,б = 1,4 ∙ 8 = 11,2 га/зміну;

Річний об'єм збиральних робіт

Q = W ∙ tp, га/рік, (6.3)

де tр – річне завантаження машини;

W – годинна продуктивність комбайна, га/год

tp = TD, год           (6.4)

Т – тривалість робочого дня, год,

D – максимально допустима кількість днів збирання, днів

tp.н = 8 ∙ 30 = 240 год,

tp.б = 8 ∙ 30 = 240 год,

Отже, для нової машини

QH = 1,65 ∙ 240 = 392 га

для базової

Qб = 1,4 ∙ 240 = 336 га,

Приймаємо, що річний об'єм збиральних робіт

QH = Qб = 392 га,

Затрати праці при збиранні цукрових буряків:

, люд-год/га;      (6.5)

де Л – кількість людей, що обслуговують машину;

W – продуктивність комбайна за год, га/год;

Отже, для нового картоплекопача

 люд.-год/га,

для базового

 люд.-год/га

Річна економія затрат праці при застосуванні нового підкопуючого органу

 (6.6)

де  – затрати праці при збиранні буряка базовим і новим комбайном, люд-год/га,

Q – річний об'єм збиральних робіт, га.

Отже, = (1,43 + 1,21) · 392 = 86,24 люд.-год.

6.4 Визначення економічної ефективності застосування розроблювальної бральної частини

Вартість 1 кг чистої маси матеріалів, що йдуть на виготовлення підкопуючого робочого органу

 грн./кг, (6.7)

де Сн – вартість матеріалів у собівартості підкопуючого робочого органу, грн.;

 – чиста маса підкопуючого робочого органу базової машини без покупних частин, кг

грн./кг;

Затрати на виготовлення нового підкопуючого робочого органу без вартості матеріалів і покупних частин, що йдуть на 1 кг його чистої маси.

грн/кг (6.8)

де Сб – собівартість підкопуючого робочого органу, грн.;

Сп.в – вартість покупних виробів, що використовуються у новому підкопуючому органі в оптових цінах із затратами на доставку, грн.;

 – маса підкопуючого робочого органу без покупних виробів, кг.

грн./кг,

Галузева собівартість нового підкопуючого робочого органу на стадії технічного завдання

С0 = Gг.н (λНКН + М) + Сп.вКтз, грн., (6.9)

де  – чиста маса підкопувача, кг;

λ = 0,8 – коефіцієнт конструктивної складності нового підкопувача у порівнянні з технологією виготовлення базового підкопувача.

Н – затрати на виготовлення нового підкопуючого робочого органу без покупних виробів, що припадають на 1 кг його чистої маси, грн./кг;

Кн – коефіцієнт зміни «Н» в залежності від обсягу випуску Кн = 1,1;

М – вартість 1 кг чистої маси матеріалів для нового підкопувана, грн./кг;

Спв – вартість покупних виробів нового підкопуючого робочого органу, грн.;

Ктз = 1,05… 1,1 – коефіцієнт транспортно-заготівельних витрат, маємо

Ктз = 1.0

Отже,

С0 = 450 (0.8 · 1.83 · 1.1 + 4.27) + 200 · 1.0 = 2845.89 грн.

Нормативний прибуток

, грн.;   (6.10)

де С0 – галузева собівартість нового підкопуючого робочого органу;

Р0 = 14… 16% – норматив галузевої рентабельності, приймаємо

Р0 = 15%.

Отже

 грн.

Оптова ціна нового підкопуючого робочого органу

U0 = С0 + Пн, (6.11)

U0 = 2045,89 + 426,88 = 3272,7 грн.

Ціна нового підкопуючого робочого органу

Цбн = 1,2 ∙ Ц0 = 1,2 ∙ 3273 = 3927,6 грн.

Питомі капіталовкладення в сфері експлуатації підкопуючого робочого органу органу.

, грн../га, (6.12)

де Цб – балансова ціна підкопувана, грн.;

W – годинна продуктивність комбайна, га/год;

t – річне завантаження підкопувана, год.

Отже, для нового викопувального органа

 грн./га

для базового

грн./га.

Питома металомісткість підкопувача

 кг/га (6.13)

де  – маса зібраного підкопувана, кг;

Q – річний об'єм збиральних робіт, га.

Отже, для нового

 кг/га,

для базового

 кг/га

Собівартість збиральних робіт

С3 = 3П + A + R + P + Z + Ueм (6.14)

де ЗП – заробітна плата комбайнера і помічника, грн./га;

А – амортизаційні затрати на реновацію, грн./га;

R – затрати на ремонт і техобслуговування, грн./га;

Р – затрати на пальне, необхідне для роботи машини, грн./га;

Z – затрати на зберігання підкопуючого робочого органу, грн./га;

Цем – затрати на експлуатаційні матеріали, грн./га.

Затрати на заробітну плату механізатора

 грн./га, (6.15)

де fгк fгn – тарифна ставка відповідно комбайнера і його помічника, грн./год;

W – годинна продуктивність копача, га/год.

Отже, для нового

 грн./га,

для базового

грн./га,

Амортизаційні витрати на реновацію підкопувача

 грн./га,      (6.16)

де Цб – ціна підкопувача, грн.;

а – нормативний коефіцієнт відрахувань на реновацію, %;

W – годинна продуктивність комбайна, га/год;

t – річне завантаження підкопуючого робочого органу, год.

Отже для нового

 грн./га,

для базового

 грн./га.

Витрати на капітальний, поточний ремонт і техогляди підкопуючого робочого органу

 (6.17)

де Цб – балансова ціна підкопувана, грн.;

r – норматив щорічних відрахувань на капітальний, поточний ремонт і техогляди, %;

W – годинна продуктивність комбайна, га/год;

tp – річне завантаження підкопуючого робочого органу, год.

Отже, для нового

 гнр/га,

для базового

 грн./га.

Витрати на дизпаливо, необхідне для роботи двигуна комбайна для приводу бральної частини:

 (6.18)

де, Ne – потужність на привід бральної частини;

qn – питома витрата пального, г/екс.год;

Цп – вартість дизпалива, грн./кг;

W – продуктивність комбайна, га/год.

Отже для нової

 грн./га

для базової

 грн./га

Витрати та зберігання підкопуючого робочого органу

 грн./га, (6.19)

де Тн – норматив витрат праці на підготовку для зберігання, люд-год.

fгс – годинна тарифна ставка слюсаря при виконанні робіт, пов'язаних з підготовкою підкопувана до зберігання, грн./год;

Q – річний об'єм збиральних робіт.

Приймаємо, що витрати на зберігання нового і базового підкопувана будуть рівними

 грн./га.

Витрати на матеріали, що використовуються при експлуатації підкопувана

 грн., (6.20)

де qм – питома витрата матеріалів на експлуатацію підкопувана;

Цм – прейскурантна ціна матеріалів.

Зведені дані виробів матеріалів приведемо у таблиці 7.2

Таблиця 7.2

Приймаємо, що витрати на матеріали в розрахунку на 1 га зібраної площі можна визначити за формулою

 грн./га, (6.21)

де Цм – витрати на матеріали, що використовуються при експлуатації підкопувана, грн.;

Q – річний об'єм збиральних робіт, га.

Отже, для нового і базового підкопувача, ці відрахування становитимуть

 грн./га

Отже, повна собівартість збиральних робіт:

для нового

Сзн = 3,82 + 1,94 + 1,19 + 1,42 + 0,04 + 0,05 = 8,46 грн./га,

для базового

Сзб = 4,5 + 4,39 + 3,17 +1,95 + 0,04 + 0,05 = 14,4 грн./год.

Експлуатаційні витрати на підкопувач

U = 3П + R + Z + Ueм, (6.22)

де ЗП – витрати на зарплату, грн./га;

R – в итрати на капітальний, поточний ремонт і техобслуговування, грн./га;

Z – витрати на зберігання підкопувана, грн./га;

Ueм – витрати на експлуатаційні матеріали, грн./га.

Отже, для нового

UH = 3,82 + 1,19 + 1,42 + 0,4 + 0,5 = 6,52 грн./га;

для базового

U6 = 4,5 + 3,17 + 1,95 + 0,04 + 0,05 = 10,01 грн./га.

6.5 Визначення економічної ефективності бурякозбирального комбайна з новим виконуючим органом

Річна економія грошових засобів на експлуатаційних витратах при використанні одного підкопувача.

εp.о = Q (U6 – Uн), (6.23)

де Q – річний об'єм збиральних робіт, га;

Uб, Uн – прямі експлуатаційні витрати відповідно базового і нового підкопувана, грн./га.

Отже, εp.о = 392 (10,01 – 6,52) = 1368,08 грн.

Річна економія на експлуатаційних витратах при застосуванні випущеної партії нових підкопуючих робочих органів

εp.н = εp.о Вр (6.24)

де εp.о – річна економія на експлуатаційних витратах при застосуванні нового підкопувана, грн.

Вр = 1 шт. – річний випуск нових підкопувачів.

Єрп = 1368,08 · 1 = 1368,08 грн.

Розмір додаткових капіталовкладень, необхідних для річного випуску нових підкопувачів

, грн. (6.25)

де Вр – річний випуск нових підкопувачів, шт.;

Цб.б, Цб.н – балансова ціна відповідно базового та нового підкопувана, грн.;

Qн, Q6 – річний об'єм збиральних робіт відповідно з новим і базовим підкопувачем, га.

 грн.

Строк окупності капіталовкладень на придбання нового підкопувача

, років (6.26)

де Кн – капіталовкладення на придбання нового підкопувача і вони становлять

εp.о – річна економія грошових засобів

Кп = Цвн = 3927,6 грн.

Економічна ефективність проекту

 року

Економічна ефективність проекту

 (7.27)

Отже, впровадження проекту є економічно доцільним.

Таким чином, приведені розрахунки показали, що новий підкопуючий робочий орган має перевагу у порівнянні з базовим варіантом, поскільки дає річну економію на експлуатаційних витратах у розмірі 1368,08 грн.

Зведені дані економічних обґрунтувань доцільності застосування нового підкопувача приведемо у таблиці 6.3.

Таблиця 6.3. Економічна ефективність використання розробленого бурякозбирального комбайна з новим підкопуючим робочим органом.

Висновки

бурякозбиральний комбайн привод міцність

На основі виконаного проекту на тему: «Проект бурякозбирального комбайна з конструктивною розробкою вібраційного лемішного копача» можливе виготовлення і використання органа.

В результаті проведеної роботи зроблений розрахунок основний параметрів робочого органа, потужності, що необхідна для його приводу. Вибрані матеріали зірочок і муфт, визначені їх основні розміри. Проведено перевірку вала на міцність. Проведено перевірочний розрахунок підшипників.

Розроблені конструкції збірних одиниць і деталей вібраційного лемішного копача.

Розроблений робочий орган має ряд переваг:

1.  При викопуванні коренеплодів зменшуються їх пошкодження.

2.  Зменшується забрудненість буряків.

3.  Зменшується маса вузла коренезабірного пристрою.

4.  Зменшується потужність на привід копача.

Проведені розрахунки показали, що новий підкопуючий робочий орган має перевагу у порівнянні з базовим варіантом, оскільки дає річну економію на експлуатаційних витратах у розмірі 1368,08 грн.

Список літератури

1. Гудован Л.И. Машина коренеуборочная самоходная КС-6Б. – Т.: Збруч, 1979.

2. Довідник з охорони праці в сільському господарстві. Під ред. В.Д. Лехмана. – К.: Урожай, 1990.

3. Карпенко. А.Н., Хасанський. В.М. Сельскохозяйственные машины – М.: Агропромиздат, 1989.

4. Охрана труда в сельском хозяйстве: учебное пособие К.: Высшая школа, 1989.

5. Плоткін Я.Д., Янушевич O.K. Організація і планування виробництва на машинобудівному підприємстві: Навчальне видання. – Львів: Світ, 1996.

6. Погорелый Л.В., Татьянко М.В., Брей В.В. Свеклоуборочные машины – К.: 1983.

7. Посацький С. Опір матеріалів – видавництво Львівського університету, 1973.

8. Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві: К: Форт, 2001.

9. Справочник по охране труда на промышленном предприятии / К.Н. Ткачук и др. – К.: Техника, 1991.

10. Теория, конструкция, расчет с/х машин под ред. Е.С. Босого. – М: Машиностроение, 1987.

11. Шведик М.С. Дипломне проектування / Луцьк, ЛДТУ, 2000.

12. Шейнблит А.Е. Курсовое проектирование деталей машин – М.: Машиностроение, 1987.