Курсовая работа: Проект бурякозбирального комбайна з конструктивною розробкою вібраційного лемішного копача

Аналогом проектованої машини є бурякозбиральний комбайн КС-6Б. Основні показники комбайна КС-6Б приведені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Для збирання цукрового буряка необхідний комплекс машин, в які входять наступні машини: гичкозбиральна машина БМ-6А, бурякозбиральний комбайн, навантажувач СПС – 4,2, а також транспортні засоби для перевезення основного і побічного врожаю.

Тому для проектування бурякозбиральної машини слід врахувати характеристику машин, що утворюють єдиний комплекс для збирання цукрового буряка.

Характеристика машини для збирання цукрового буряка приведена в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3

2. Обґрунтування параметрів машини

2.1 Розрахунок продуктивності викопувального органа

Для ефективної роботи бурякозбирального комбайна, необхідно, щоб продуктивність викопувального пристрою зокрема коренезабірника коренеплодів була більшою або рівною за продуктивність самого комбайна.

Це можливо, коли швидкість коренезабірника рівна або більша за максимальну швидкість агрегату.

Qk = 0,1 ∙ Ak ∙ BM ∙ VM, т/год (2.1)

де Ак – урожайність коренеплодів, т/га, Ак = 45 т/га;

Вм – ширина захвату машини, м, Вм = 2,7 м;

VM – швидкість руху машини, км/год, VМ = 7,2 км/год.

Підставивши значення у формулу (2.1.) отримаємо

QK = 0,1 ∙ 45 ∙ 2,7 ∙ 7,2 = 87,48 т/год.

Продуктивність коренезабірника визначається за формулою:

Qc = 0,1 АКВМVН max, т/год (2.2)

VН max – максимальна швидкість руху бурякозбирального комбайна.

VHmax ≤ Rω  (2.3)

ω – кутова швидкість коренепідбирача, с–1;

R – радіус руху шатуна, м.

Qc = 0,1AKBMRω, т/год (2.4)

З формули (2.4) випливає, що

 (2.5)

ω = 1,57 с –1.

2.2 Теоретичне обґрунтування геометричних параметрів викопуючих органів

При проведенні розрахунків геометрії них параметрів лемешів ставилися наступні вимоги: вісь коренеплоду повинна зберігати положення перпендикулярно до осі рядка або максимально наближено, при такому положенні виключається необхідність в силах підпору ґрунту. Цей фактор дозволить виключити негативний вплив стану ґрунту на якість роботи копачів. В процесі витягування коренеплоду потрібно забезпечити виконання двох функцій: розрізання пласта ґрунту різальною кромкою і порушення зв’язків системи «ґрунт – коренеплід»

Для ефективної роботи викопувального органу, потрібно щоб всі його елементи працювали злагоджено, щоб не створювалися затори на лемішах. Також потрібно спроектувати так щоб в руслі копача у вертикальному напрямку переміщуватися могло лише вертикально стояче тіло, що нагадує форму коренеплоду. Тому частини ґрунту, утворення яких можливе при дії на нього копача, в зону дії захоплюючого пристрою не попадали.

Визначення довжини леміша:

 (2.6)

де l – відстань між коренеплодами, l = 180…350 мм;

dk – діаметр коренеплоду, dk = 67… 122 мм;

– повздовжнє зміщення коренеплоду по осі рядка.

L = 240 +  + 2 ∙ 5 = 312,5 мм

Викопувальний орган складається з двох частин: передні частини копачів розрихлюють грунт, руйнують зв'язки коренеплоду і ґрунту, а задніми частинами захоплюють коренеплід і виконують викопувальну функцію. Враховуючи фактори, які можуть впливати на ці процеси, визначимо наступні параметри.

Відстань між передніми крайніми точками лемешів:

Ln = dk + 2 ∙  + 2 ∙ m;  (2.7)

де dk – діаметр коренеплоду, dk = 67… 122 мм;

– поперечне зміщення коренеплоду від осі рядка, (можливе зміщення

до 60 мм);

m – можливе зміщення копача.

Ln = 85 – 2 ∙ 30 + 2 ∙ 15 = 175 мм

Відстань між задніми крайніми точками лемешів:

LЗ = dk – 2 ∙ ,     (2.8)

де dk – діаметр коренеплоду, dk = 67 … 122 мм;

 – горизонтальне зміщення крайніх точок максимального діаметру

коренеплоду.

Де  визначається по формулі:

 (2.9)

де  – кут конусності коренеплоду,  = 12о;

 – відстань між центром ваги коренеплоду і задніх крайніх точок

лемешів,  = 10 мм.

LЗ = 89 – 2 ∙ 1,06 ≈ 87 мм,

Повне вертикальне переміщення коренеплоду під час викопування визначається по формулі:

S = cО + n + ;    (2.10)

де сО – початкова відстань між центром ваги коренеплоду і поверхнею ґрунту;

n – висота між поверхнею ґрунту та задніми крайніми точками лемешів, п = 60 мм.

В свою чергу с0 визначимо з табличних даних:

сО =cp – hk;                                                        (2.11)

де ср – координата центра ваги коренеплоду;

hk – висота коренеплоду над рівнем ґрунту.

сО = 94 – 30 = 64 мм

S = 64 + 60 + 10 = 134 мм.

При визначенні ширини леміша враховуємо конуcність коренеплоду та його довжину і визначаємо по формулі:

 (2.12)

де  – кут конусності коренеплоду,  =12°;

 – довжина коренеплоду,  = 200 мм.

В формулі (2.13) визначаємо поперечне зміщення передніх крайніх точок леміша:

; (2.13)

Кут між осями рядка та леміша:

; (2.14)

.

2.3 Кінематичний розрахунок

Для визначення діаметру привідної зірочки вала коренезабірника проведемо кінематичний розрахунок ланцюгової передачі. Проектний розрахунок Визначаємо крок ланцюга р, мм:

 (2.15)

де Мкр = 7,74 Н∙м – крутний момент на ведучій зірочці;

Кэ – коефіцієнт експлуатації, який представляє собою добуток коефіцієнтів, які враховують різні умови роботи передачі таблиця 5.7. [12]

КЭ = КД КС Кυ Крег Кр (2.16)

Отже, КЭ = 1 ∙ 1,5 ∙ 1,25 ∙ 1,25 ∙ 1 = 1,875;

z1 – число зубців ведучої зірочки

z1 = 29 – 2u (2.17)

де u – передавальне число ланцюгової передачі, яке визначається за формулою:

 (2.18)

Отже, z1 = 29 – 2 · 1,05 = 24,8

приймаємо z1 = 25.

[рЦ] – допустимий тиск в шарнірах ланцюга, Н/мм2, його можна визначити по швидкості ланцюга , м/с. [12] ст. 91;

v – число рядків ланцюга. Для однорядних ланцюгів типу ПР v = l.

Отже,

Отримане значення кроку р округлюємо до найближчого стандартного по таблиці К32 [12]. Отже, р приймаємо 19,05.

Визначити число зубців веденої зірочки:

z2 = z1 · u      (2.19)

Підставивши,

z2 = 25 · 1,05 = 26,5

Отримане значення z2 округлити до цілого непарного числа.

Тобто z2 = 27.

Визначаємо фактичне передавальне число uф і перевіряємо його відхилення ∆u від заданого u:

 (2.20)

Підставивши, отримаємо:

; (2.21)

Звідси

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6