Форми і методи професійної підготовки майбутнього вчителя

(предметних) уміннях, тобто в діях, які можна спостерігати. До них належать

організаторські і комунікативні уміння. Нагадаємо, що організаторська

діяльність педагога забезпечує залучення учнів до різних видів діяльності й

організацію діяльності колективу, яка перетворює його із об'єкта в суб'єкт

виховання. Організаторські уміння педагога бувають мобілізаційними,

інформаційними, розвивальними і орієнтаційними.

Мобілізаційні вміння учителя обумовлені привертанням уваги учнів і

розвитком у них стійких інтересів до навчання, праці та інших видів

діяльності;

формуванням потреби у знаннях, праці, інших видах діяльності;

озброєнням учнів навичками навчальної роботи;

формуванням в учнів активного, самостійного і творчого ставлення до

явищ навколишнього середовища шляхом створення спеціальних ситуацій для

прояву вихованцями моральних вчинків і под.

Інформаційні уміння пов'язані не тільки з безпосереднім викладом

навчальної інформації, а й з методами її отримання та обробки. Серед них

уміння і навички роботи з друкованими джерелами і бібліографування, уміння

здобувати інформацію з інших джерел і переробляти її відповідно до цілей і

завдань педагогічного процесу. Інформаційними є також уміння:

- доступно викладати навчальний матеріал, із урахуванням специфіки

предмета, рівня підготовленості учнів, їх життєвого досвіду і віку;

- логічно правильно будувати процес передачі навчальної інформації,

використовуючи різні методи і їх поєднання: розповідь, пояснення,

бесіду, проблемний, індуктивний, дедуктивний виклад матеріалу та

інші;

- доступно, лаконічно і виразно формулювати питання;

- ефективно використовувати ТЗН (технічні засоби навчання), ЕОТ

(електронно-обчислювальну техніку), засоби наочності (графіки,

діаграми, схеми тощо);

- оперативно змінювати (у випадку необхідності) логіку і спосіб

викладу матеріалу.

Розвивальні уміння передбачають:

- визначення "зони найближчого розвитку" (Л.С.Виготський) окремих

учнів, класу в цілому;

- створення проблемних ситуацій і інших умов для розвитку

пізнавальних процесів, почуттів і волі учнів;

- стимулювання пізнавальної самостійності і творчого мислення,

потреби у встановленні логічних (окремого до загального, виду до

роду, посилання до наслідку, конкретного до абстрактного) і

функціональних (причини –наслідку, цілі – засобу, кількості –

якості, дії – результату) відношень;

- формування і постановку питань, які вимагають застосування

засвоєних раніше знань;

- створення умов для розвитку індивідуальних особливостей, здійснення

з цією метою індивідуального підходу до учнів.

Орієнтаційні уміння спрямовані на формування морально-ціннісних

установок вихованців і наукового світогляду; організацію спільної творчої

діяльності, яка розвиває соціальне значущі якості особистості.

Комунікативні уміння вчителя - це взаємопов'язані групи перцептивних

умінь, власне умінь спілкування (вербального) та умінь і навичок

педагогічної техніки.

Перцептивні уміння допомагають розуміти інших (учнів, учителів,

батьків). Для цього необхідно вміти проникати в індивідуальну суть іншої

людини, визначати її ціннісні орієнтації, які знаходять вираження в її

ідеалах, потребах, інтересах, у рівні домагань. Крім того, необхідно знати

наявні в учня уявлення про себе.

Уміння педагогічного спілкування – це уміння розподіляти увагу і

підтримувати її стійкість; обирати відповідно до класу й окремих учнів

найдоцільніші способи поведінки і звертань; аналізувати вчинки вихованців,

визначати мотиви, якими вони керуються, їхню поведінку в різних ситуаціях;

створювати досвід емоційних переживань учнів, забезпечувати атмосферу

благополуччя у класі; керувати ініціативою у спілкуванні, використовуючи

для цього багатий арсенал засобів, які підвищують ефективність взаємодії.

Педагогічна техніка є сукупністю умінь і навичок, необхідних для

стимулювання активності як окремих учнів, так і колективу в цілому. До неї

входять уміння обирати правильний стиль і тон у спілкуванні, керувати їх

увагою, темпом діяльності, навичками демонстрації свого ставлення до

вчинків учнів.

Серед умінь і навичок педагогічної техніки особливе місце посідає

розвиток мови педагога, що є одним із важливих виховних засобів і містить

такі аспекти: правильна дикція, “поставлений голос”, ритмічне дихання і

розумне приєднання до мови міміки і жестів.

Крім названих, до умінь і навичок педагогічної техніки належать: уміння

управляти своїм тілом; регулювати власні психічні стани; викликати “на

замовлення” почуття подиву, радості, гніву і под.; володіти технікою

інтонування для вираження різних почуттів (прохання, вимоги, питання,

наказу, поради, побажання тощо) та інші.

Професійна компетентність учителя обумовлює його педагогічну

майстерність. На думку А.С.Макаренка, педагогічна майстерність - це знання

особливостей педагогічного процесу, уміння його побудувати і привести у

рух.

Соціальна компетентність вчителя також є важливим компонентом

професіограми вчителя. Формування майбутнього вчителя як особистості,

включення його у суспільне життя як активного дієвого суб’єкта проходить

період від переведення його з позиції об’єкта педагогічного впливу на

позицію суб’єкта навчально-професійної діяльності і далі суб’єкта

професійного розвитку. Цей процес можна поділити на такі етапи:

- початковий (оволодіння основами знань і суспільним досвідом);

- формуючий (глибока обізнаність, освіченість і світоглядна зрілість);

- професійно-адаптивний (професійна та суспільна активність).

Важливо відмітити факт, що процес соціалізації є безперервним процесом,

який триває впродовж усього життя особистості і період формування

професійної педагогічної компетентності майбутнього вчителя детермінований

різними соціалізацій ними процесами. Студент у процесі навчання формує

необхідні уміння, навички, що складають соціальну компетенцію, при цьому

теж соціалізується у новому соціокультурному середовищі. Особливості

соціалізації студентської молоді вимагають розробки відповідних ефективних

педагогічних технологій у навчанні, виважених педагогічних форм, методів,

засобів формування професійної соціальної компетентності майбутніх

педагогів.

Розроблена методика передбачає корекцію змісту навчально-виховної

підготовки студентів з педагогіки з опорою на сукупне соціально-

філософське, психологічне, педагогічне знання про людину, сучасні теоретико-

методологічні концепції особистісно-діяльнісного напряму, альтернативні

виховні системи, педагогічні інновації, комплекс педагогічного

інструментарію стосовно розв’язку соціально-педагогічних задач.

Відбуваються зміни і в засобах педагогічної комунікації, формах і методах

педагогічної взаємодії. Дослідження показують, що зростанню рівня

професійної майстерності сприяють активні форми і методи навчання, що

відтворюють контекст майбутньої професійної діяльності, причому не лише

предметний, але й соціальний. За нових умов особистість студента формується

під провідним впливом особистості і діяльності викладача, який через свою

особу транслює соціальний освітній досвід. Таким чином, технологічний

підхід до підготовки майбутніх вчителів до розв’язання соціально-

педагогічних задач передбачає якісні зміни всіх складових дидактичної

системи: мети, змісту навчальної інформації, засобів педагогічної

комунікації, форм та методів педагогічної взаємодії, суб’єктів

педагогічного процесу, а також розвиток професійної і пізнавальної

мотивації і формування педагога як творчої особистості.

Отож на основі всього вище сказаного пропоную узагальнену схему

професіограми вчителя:

|Професійно значимі якості: |Периферійні якості: |Педагогічні уміння: |

|1. Гуманність – любов до дітей, вміння |1. Привітність. |Зміст теоретичної готовності: |

|поважати їхню людську гідність, потреба і |2. Почуття гумору. |1. Аналітичні уміння. |

|здатність подавати кваліфіковану педагогічну |3. Артистизм. |2. Прогностичні уміння. |

|допомогу в їхньому особистісному розвитку. |4. Мудрість (наявність |3. Проективні вміння. |

|2. Громадська відповідальність, соціальна |життєвого досвіду). |4. Рефлексивні уміння. |

|активність. |5. Зовнішня привабливість. |Зміст практичної готовності: |

|3. Справжня інтелігентність (інтелект, | |1. Мобілізаційні вміння. |

|ерудиція, висока культура поведінки). | |2. Інформаційні вміння. |

|4. Правдивість, справедливість, порядність, | |3. Розвивальні уміння. |

|чесність, гідність, працьовитість, | |4. Орієнтаційні уміння. |

|самовідданість. | |5. Комунікаційні уміння. |

|5. Інноваційний стиль науково-педагогічного | |6. Перцептивні уміння. |

|мислення, готовність до створення нових | |7. Уміння педагогічного спілкування.|

|цінностей і прийняття творчих рішень. | | |

|6. Любов до предмета, який викладається, | |8. Уміння володіти педагогічною |

|потреба в знаннях, у систематичній самоосвіті.| |технікою. |

| | | |

|7. Здатність до міжособового спілкування, | | |

|ведення діалогу, переговорів; наявність | | |

|педагогічного такту, що визначає стиль | | |

|поведінки вчителя, спричиняє впевненість учнів| | |

|у доброзичливості вчителя, його чуйності, | | |

|доброті, толерантності. | | |

| |Професіограма | |

| |вчителя | |

| | | |

| |Знання: | |

| |1. Методологічних основ і | |

| |категорій педагогіки. | |

| |2. закономірностей | |

| |соціалізації і розвитку | |

| |особистості; | |

| |3. законів вікового | |

| |анатомо-фізіологічного і | |

| |психічного розвитку дітей, | |

| |підлітків, юнацтва; | |

| |4. спеціальні знання (із | |

| |предмета). | |

| | | | |

А зараз я хочу привести декілька цитат – вислови відомих людей про

педагогічну професію.

1. Змушений приховувати і обминати труднощі, вихователь легко може

деморалізуватись, стати лицемірним, розчаруватись і розледачіти...

Виникають скарги на невдячну працю: якщо Бог хоче когось покарати, то

робить його вихователем.

Януш Корчак

2. Талант виховання, талант терплячої любові, повної відданості,

відданості хронічної, рідше зустрічається ніж усі інші. Його не може

замінити ні одна пристрасна любов матері, ні одна сильна доказами

діалектика.

О.Герцен

3. Якщо вчитель має тільки любов до справи, він буде добрим учителем.

Якщо вчитель відчуває тільки любов до учня, як батько, мати, він буде

кращим за того вчителя, який прочитав усі книжки, але не відчуває любові ні

до справи, ні до учня. Якщо учитель поєднує в собі любов до справи і до

учнів, він – досконалий учитель.

Л. Толстой

4. Тільки рішуча людина, енергійна, з твердим характером, така, що

знає, чого вона хоче, чому вона хоче і які засоби ведуть до виконання її

волі, - тільки така людина може виховати рішучих, енергійних, сильних

характером людей.

А.Дістервег

5. Ви для дитини, а не вона для вас; ви повинні пристосовуватись до її

природи, до її духовного стану.

М.Добролюбов

6. Першою і найбільш потрібною учителеві якістю хай буде

добронравність. Бо він є дзеркалом, дивлячись в яке, юнаки бачать весь

розквіт доброчесті... Отже, хай буде учитель дзеркалом добрих звичаїв, і

чого вчить або вчити збирається, те саме, як на зразкові хай показує на

самому собі.

О.Духнович

7. Воспитание – великое дело: им решается участь человека.

В.Белинский.

8. Велик тот учитель, который исполняет делом чему учит.

Катон Старший

9. От правильного воспитания детей зависит благосостояние всего народа.

Джон Локк

10. В воспитании все дело в том, кто воспитатель.

Д.Писарев

Під час своєї психолого-педагогічної практики у школі я мала унікальну

можливість поцікавитись в учителів та в учнів старших класів (10 клас) їх

думкою щодо професіограми вчителя. Кожен, хто брав участь в анкетуванні,

отримав узагальнену модель вчителя (подану вище) і, як учителям, так і

учням, я запропонувала дати відповіді на слідуючи запитання:

1. Чи вважаєте ви цю модель досконалою?

2. Оцінюючи дану професіограму, чи вважаєте ви професію вчителя дуже

складною?

3. Чи володієте ви всіма вказаними якостями, уміннями, знаннями (чи

відповідаєте цій професіограмі)?

4. Який блок з цієї професіограми ви б виділили як найголовніший?

5. Чи й справді, на вашу думку, учителю, який працює кожного дня у

школі, потрібні всі ці якості. Знання, уміння?

6. Оцінюючи роботу своїх вчителів (свою роботу) скажіть, будь ласка, чи

всі складові частини професіограми присутні у їх діяльності (у вашій

педагогічній діяльності).

7. Чи знали ви про таку професіограму, коли у вас виникло бажання стати

вчителем і ви пішли здобувати освіту у вищий педагогічний заклад?

8. Виділіть, будь ласка, із кожного блоку професіограми по одному

пункту, який ви вважаєте найголовнішим.

9. Після ознайомлення із професіограмою чи бажаєте ви ще і досі здобути

цю відповідальну професію вчителя (якщо ж, звичайно, у вас було таке

бажання).

10. Звичайно ж, відповіді були різні, але в них було і багато схожих

думок.

Після ознайомленні із відповідями всіх учасників анкетування я вирішила

узагальнити їх і познайомити вас із результатами. Майже всі учасники

анкетування відповіли, що дана модель є дуже складною, хорошою за змістом,

хоча, звичайно ж, не досконалою, так як немає нічого досконалого. Більшість

вчителів, відповідаючи на третє запитання, говорили що вони володіють всіма

цими якостями (щось присутнє в них більше, а щось – менше). Вони говорили,

що ніколи не задумувались, що в них стільки всього є: знань, умінь та

якостей, і саме ця модель допомогла їм усвідомити всю складність своєї

професії. Звичайно, всі ці частини професіограми проявляються в їх роботі

кожного дня: на кожному уроці, на кожній перерві. Всі частини даної моделі

не можуть проявлятися в один і той же момент, але протягом дня виявляються

всі ці якості, уміння та знання і можна буде зрозуміти, чи відповідає

вчитель даній моделі. Щодо учнів, то вони оцінювали різних вчителів по-

різному: хтось дуже строгий, чесний, порядний, гуманний, привітний, а хтось

– не вміє спілкуватися з учнями, не розуміє, не поважає їх. Хоча всіх

вчителів вони оцінили як справжніх спеціалістів із своїх предметів, які

вони викладають.

Щодо найголовнішого блоку цієї професіограми, то ніхто із опитуваних не

виділив такого, обґрунтувавши свою думку тим, що всі складові мають бути

присутні в учителя, вчителю все потрібно у його діяльності кожного дня.

Якщо підсумувати відповіді опитуваних на четверте запитання. То можна

сказати, що більшість із них відповіли так: 1) із професійно значимих

якостей головною вони виділили любов до дітей, 2) із знань – спеціальні

знання (із предмета), 3) із педагогічних умінь – уміння педагогічного

спілкування. Учні-опитувані надали також великого значення периферійним

якостям: зовнішня привабливість вчителя, почуття гумору. Щодо сьомого

запитання, то більшість вчителів відповіли, що були знайомі із таким

поняття як професіограма, але не знали що вона є саме такою. Але вони не

розчарувалися і їм дуже подобається їх професія.

Хоча дуже багато учнів негативно ставляться до професії вчителя, та

декілька із них написали у своїх відповідях, що бажають стати вчителями і

після закінчення школи мають намір навчатися у вищому педагогічному

закладі. Дана Професіограма дуже зацікавила їх, вони дивувались, що

професія вчителя є такою складною, вони думали, що вчитель повинен знати

тільки свій предмет і вміти викладати його доступно для учнів. Дана

Професіограма дала їм змогу уявити собі ідеального вчителя, який би володів

всіма цими якостями, знаннями та уміннями. Деякі учні “приміряли” дану

модель на себе і говорили, що якщо вже вони будуть вчителями, то хорошими,

ідеальними, які відповідатимуть даній професіограмі.

На мою думку, дане анкетування не було даремним. Дана Професіограма

“відкрила очі” учням та вчителям на ті вимоги, які ставить професія до

людини.

Взагалі вся педагогічна наука поділяється на такі чотири великі

розділи: загальні засади педагогіки, теорія навчання, теорія виховання,

історія педагогіки. Кожен з цих розділів, який викладається у вищому

навчальному закладі ставить певні цілі перед собою. Цільовий компонент

першого розділу “Загальні засади педагогіки” включає:

1. Ознайомлення студентів з предметом та основними категоріями

педагогіки; основними методами науково-педагогічних досліджень;

особливостями розвитку учня (дитини), як суб’єкта процесів виховання та

навчання; специфікою педагогічної професії, роллю та завданнями вчителя,

між предметними зв’язками педагогіки з іншими науками.

2. Формування у майбутніх вчителів уміння застосовувати набуті знання

при розв’язанні педагогічних задач і ситуацій.

3. Створення умов для оволодіння студентами окремими способами

оперування з педагогічними поняттями (контент-аналіз основних педагогічних

понять, виділення категорійних ознак, конструювання визначень понять тощо).

4. Ознайомлення майбутніх учителів з основними поняттями теорії

управління загальноосвітніми навчальними закладами, науковими основами

організації педагогічної праці в ньому (внутрішкільне керівництво і

контроль, організація методичної роботи, впровадження передового

педагогічного досвіду).

5. Підготовка студентів до усвідомленого вибору оптимальних форм,

методів, засобів навчання з урахуванням конкретних умов.

6. Стимулювання майбутніх педагогів до творчості. Самостійності,

неординарності мислення.

7. Формування уміння приймати нестандартні рішення.

Цільовий компонент розділу “Теорія виховання”:

1.Підготовка педагога здатного забезпечити різнобічний розвиток людини

як особистості і найвищої цінності суспільства; розвиток її розумових,

фізичних та естетичних здібностей, виховання високих моральних якостей.

2. Прищепити студентам повагу до загальнолюдських цінностей,

Української держави, її символіки, терпимості і поваги до думки інших,

глибокого розуміння особистої відповідальності за долю незалежної України.

Цільовий компонент розділу “Теорія навчання”:

1. Вивчення головних тем дидактики, ознайомлення з основними

теоретичними поняттями, формування розуміння категорій дидактики.

2. Підготовка до усвідомленого вибору оптимальних форм. методів,

засобів навчання з урахуванням конкретних умов.

3. Стимулювання розвитку інтересу, творчості, самостійності майбутніх

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5