Дипломная работа: Ідентифікація автомобільних причепів та митне оформлення

Таблиця 1.4. Типи спеціалізованих причепів та напівпричепів за конструктивними ознаками

Автопоїзд є автомобілем чи автомобілем-тягачем у зчепленні з одним або кількома причепами чи автомобілем-тягачем з напівпричепом. Застосування автопоїздів забезпечує більш повне використання запасу потужностей автомобілів і автомобілів-тягачів, підвищення їх продуктивності порівняно з одиничними автомобілями, зниження витрат палива, собівартості перевезень, зменшення кількості водіїв. На думку західноєвропейських спеціалістів, найбільш економічним вантажним транспортним засобом є автопоїзд, що складається з двовісного тягача з тривісним причепом [9].

Автомобільні причепи, напівпричепи залежно від вантажопідйомності умовно поділяються на такі групи: особливо малої вантажопідйомності – до 0,5 т; малої – від 0,5 до 2 т; середньої – від 2 до 5 т; великої – від 5 до 15 т; особливо великої – 15 т і більше.

Причепи до легкових автомобілів поділяються на легкі і важкі: легкі – причепи з дозволеною максимальною масою не більше 750 кг; важкі – причепи з дозволеною максимальною масою більше 750 кг в обов’язковому порядку оснащуються гальмівною системою.

На шасі автомобілів, причепів, напівпричепів встановлюються кузови різних типів:

1.  Бортовий (рис. Б.1).

2.  Безбортова платформа (рис. Б.2).

3.  Самоскидний кузов (рис. Б.3).

4.  Цистерна (рис. Б.4).

5.  Фургон (рис. Б.5).

6.  Панелевіз (рис. Б.6).

7.  Кузов, обладнаний для перевезення довгомірних вантажів (рис. Б.7).

8.  Рефрижератор (рис. Б.8).

Причепи, які за функціональним призначенням є дорожніми транспортними засобами, призначеними в основному для перевезення вантажу, відносяться в УКТЗЕД до 87 групи.

Розглянемо класифікацію причепів за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД).

Група 87 включає транспортні засоби, у тому числі причепи, розраховані на буксирування іншими транспортними засобами (тракторами, вантажними автомобілями, автотягачами, мотоциклами, двоколісними велосипедами і т.д.), на штовхання або буксирування рукою чи є гужовим транспортом – позиція 8716.

Транспортні засоби, а саме автомобільні причепи у цій товарній позиції розраховані на буксирування іншими транспортними засобами (тракторами, вантажними автомобілями, автотягачами, мотоциклами, двоколісними велосипедами і т. п.), на штовхання або буксирування рукою, на штовхання ногою або є гужовим транспортом.

До товарної позиції 8716 включаються: причепи та напівпричепи. Терміни «причепи» і «напівпричепи» означають транспортні засоби (крім мотоциклетних колясок такого типу, що призначені винятково для з’єднання з іншим транспортним засобом за допомогою спеціального тягово-зчіпного пристрою (незалежно від того, чи є він автоматичним чи ні). Найважливішими типами причепів і напівпричепів, які входять до цієї товарної позиції, є ті, які розраховані на використання разом з автомобілями. Як правило, у причепів є одна пара коліс або більше і тягово-зчіпний пристрій, установлений на поворотних передніх колесах, які забезпечують керування цими транспортними засобами. Напівпричепи мають лише задні колеса, а їх передній кінець спирається на платформу транспортного засобу, що буксирує, з яким вони з’єднані за допомогою спеціального тягово-зчіпного пристрою.

В УКТЗЕД причепи класифікуються за різними ознаками, зокрема за призначенням на:

1) Причепи типу «дом-автопричіп», житлові причіпи для проживання або автотуризму – підпозиція 871610 за УКТЗЕД, у межах якої класифікаційними ознаками є маса: від 750 до 3500 кг.

2) Самозавантажні причепи для сільського господарства, обладнані автоматичними навантажувальними пристроями і, можливо, також пристроями для січення фуражу, кукурудзяних стебел. Для перевезення різних вантажів (фуражу, гною і т. п.) з рухомою підлогою для розвантаження; такі транспортні засоби можна укомплектовувати різними пристроями (пристроєм для подрібнювання гнойової маси, для січення фуражу і т. п.) для того, щоб пристосувати їх для використання як розкидач гною, фуражного кузову чи причепу для перевезення коренеплодів – підпозиція 871620 за УКТЗЕД.

3) Інші причепи та напівпричепи для перевезення вантажів.

4) Інші причепи та напівпричепи (підпозиція 871640).

Серед інших причепів та напівпричепів для перевезення вантажів окремо виділяють цистерни (8716310000); причепи, призначені для транспортування високорадіоактивних речовин (8716391000). Інші – класифікуються за ознаками новизни, типу причепу, кількості осей та максимальної маси з максимальним навантаженням.

Під іншими транспортними засобами (підпозиція 871680 за УКТЗЕД), розуміють колісний, безмоторний транспортний засіб для перевезення вантажів.

Крім того у межах групи виділяють окремо частини причепів (підпозиція 871690), які класифікують за ознаками: вид (шасі, кузови, вісі) та максимальною масою з повним навантаженням (до і більше 20 т).

Таким чином, ознаками класифікації автомобільних причепів за УКТЗЕД є тип причепу чи напiвпричепу; призначення; кiлькiсть осей; маса без навантаження; повна маса; нові чи були у використанні.

Основними технічними характеристиками автомобільних причепів є такі:

1.  Тип – його конструкція за призначенням (вантажна платформа, бортовий, бункерного типу, цистерна, кемпінг).

2.  Тягово-зчіпний пристрій – розуміється тип з’єднання причепа з автомобілем (сідельний тягач, за допомогою дишла).

3.  Споряджена маса причепа – його власна маса із запасним колесом (якщо причіп їм комплектується), без вантажу.

4.  Дозволена максимальна або повна маса причепа – маса спорядженого транспортного засобу з вантажем, водієм і пасажирами, встановлена підприємством-виробником як максимальна допустима [8].

5.  Максимальне осьове навантаження показує частину повної маси автомобіля, що припадає на найбільш навантажену вісь, як правило, на задню. Цей показник є істотним для визначення маршруту транспортних засобів при перевезеннях вантажу, тому що для деяких шляхових споруд (мости, шляхопроводи) існує обмеження навантаження на осі автомобіля, причепа.

6.  Габарити (довжина, ширина, висота) причепа.

7.  Кількість осей: одновісний або зі спареною віссю.

8.  Навантаження на шину.

9.  Дозволена швидкість руху в рухомому складі

Отже, переглянувши характеристики автомобільних причепів, можна зробити висновки, що основними показниками які характеризують автомобільні причепи є тип конструкції, спосіб зчеплення та максимальне навантаження.

1.4 Вимоги до якості та маркування автомобільних причепів

Технічний стан колісного транспортного засобу (КТЗ) зокрема автомобільних причепів, повинен відповідати вимогам законодавства, чинної нормативної документації з безпеки дорожнього руху і охорони навколишнього середовища та вимогам підприємства-виробника. Не допускають внесення змін у конструкцію КТЗ, застосування додаткового обладнання та експлуатаційних матеріалів і рідин без узгодження таких дій у встановленому законодавством порядку. У разі проведення контролю технічного стану КТЗ зі зміненою конструкцією, враховують додаткові вимоги, викладені в документах, виданих згідно стандарту, щодо погодження переобладнання, які повинні бути надані власником КТЗ.

Перед контролюванням технічного стану КТЗ перевіряють: ідентифікаційний номер КТЗ (VIN) та/або номер кузова (шасі, рами) і державні номерні знаки щодо їхньої відповідності даним реєстраційних документів, наявність і зміст передбачених підприємством-виробником номерних та кодових табличок, наявність змін конструкції КТЗ. Технічний стан та функціонування спеціального або спеціалізованого обладнання КТЗ (наприклад, КТЗ для перевезення небезпечних вантажів, самоскид, цистерна, сідельний тягач) повинні відповідати вимогам законодавства та нормативних документів (НД) [11].

Спеціалізовані причепи (напівпричепи) виготовляють відповідно до вимог ДСТУ 38–50 та технічних умов на конкретні типорозміри за робочими кресленнями, оформленими за встановленим порядком. Конструкція спеціалізованих причепів (напівпричепів) повинна забезпечувати працездатність протягом терміну служби, зазначеного в технічних умовах на конкретні транспортні засоби за умови виконання споживачем правил експлуатації. Габаритні розміри, показники маси, осьові навантаження та швидкість руху спеціалізованого причепа (напівпричепа) повинні бути узгоджені з тяговими параметрами та розмірами автомобіля-тягача. Параметри вантажної площадки спеціалізованого причепа (напівпричепа) повинні бути узгоджені з параметрами вантажу, що перевозиться.

Допустимі габаритні розміри наведені у табл. 1.6.

Таблиця 1.6. Гранично допустимі габаритні розміри

Показники надійності повинні бути не менше:

– середнє напрацювання на відмову – 16 тис. км;

– середній ресурс до першого капітального ремонту – відповідно до вимог ГОСТ 3163;

– призначений термін служби – не менше 10 років.

Додаткові параметри надійності та їхні величини встановлюють за погодженням із споживачем у технічних умовах на транспортний засіб, затверджених за встановленим порядком. Конструкція спеціалізованих причепів (напівпричепів) повинна забезпечувати можливість застосування під час їхнього виготовлення блочно-модульного чи агрегатного методу збирання.

Тип причепів (напівпричепів) за конструктивними ознаками установлюють технічним завданням на конкретний транспортний засіб. Конструкція та обладнання повинні відповідати вимогам до перевезення вантажів певної спеціалізації.

Максимальне статичне осьове навантаження на колеса ходового візка причепів (напівпричепів) повинне бути, т, не більше: для одновісних – 10; для двовісних – 16; для тривісних – 22.

Конструктивні вимоги до причепів (напівпричепів), призначених для заправлення та транспортування нафтопродуктів – за ГОСТ 27352; для транспортування зріджених вуглеводневих газів із тиском до 1,8 МПа – за ГОСТ 21561.

Поворотний пристрій причепа (напівпричепа) повинен забезпечувати: можливість повороту передньої осі (ходового візка), а також тягача на кут не менше 90° у кожен бік відносно поздовжньої осі автопоїзда у разі неповоротної задньої осі (ходового візка) причепа та на кут не більше 45° для конструкцій причепів (напівпричепів) з усіма керованими осями (ходовими візками); можливість маневрування автопоїзда під час руху заднім ходом.

Для виготовлення деталей, вузлів, агрегатів причепів (напівпричепів), які працюють під навантаженням або в кліматичних зонах з температурою нижче мінус 40°, не дозволяється використовувати киплячі сталі.

Розглянемо вимоги до якості фургонів та цистерн марки Schwarzmuller у складі рухомого складу Scania.

Вантажні автомобілі з встановленими кузовами або цистернами повинні відповідати наступним вимогам безпеки:

1.  Габарити по ширині, повна маса та її розподіл по мостах не повинні перевищувати меж, встановлених технічною характеристикою базового автомобіля;

2.  Кузов або цистерна повинні бути закріплені стандартними кріпильними деталями.

При встановленні на одноосьовий причіп цистерн, фургонів повинні бути дотримані наступні вимоги:

1.  Фургон або агрегат повинні бути надійно закріплені на причепі стандартними кріпильними деталями;

2.  Причіп-шасі повинен бути обладнаний страхувальним тросом (ланцюгами) і світловідбиваючими пристосуваннями відповідно до Правил дорожнього руху.

Двовісні причепи з фургонами і цистернами повинні відповідати наступним вимогам:

1.  Повна маса причепа не повинна перевищувати меж, встановлених технічною характеристикою базового причепа.

2.  Фургон, цистерна або інше обладнання повинні бути надійно закріплені на причепі стандартними кріпильними деталями.

3.  На причепі повинні бути встановлені світловідбиваючі пристосування, передбачені Правилами дорожнього руху.

4.  Габарит по ширині не повинен перевищувати меж, встановлених технічною характеристикою базового причепа.

При встановленні на шасі вантажних автомобілів кузовів-фургонів майстерень, для перевезення пошти, промтоварів, меблів, продуктів та інших подібних вантажів (за винятком кузовів-фургонів, спеціально призначених для перевезення людей) повинні дотримуватися такі вимоги:

1)  Габаритна ширина кузова, повна маса та її розподіл по мостах не повинні перевищувати меж, встановлених технічною характеристикою базового автомобіля.

2)  Двері фургона повинна бути ззаду або праворуч.

3)  Обладнання майстерні повинно бути надійно закріплене.

4)  На зовнішній поверхні бічних сторін фургона не повинно бути гострих травмонебезпечних виступів.

5)  З кожною зовнішнього боку кабіни автомобіля з кузовом – фургоном повинні бути встановлені стандартні дзеркала заднього виду.

Фургон-майстерня, крім того, повинна мати автономний опалювач автомобільного типу.

Причіп з кузовом-фургоном повинен мати зовнішні світлові прилади, включаючи верхні габаритні вогні спереду білого, а ззаду червоного кольору. На задній стінці кузова ліворуч повинно бути нанесено кольорове зображення знака обмеження швидкості руху до 60/80/90/110 км / год.

Довжина причепа повинна бути не більше 1,5 довжини основного тягового автомобіля, або не більше 8 м. Ширина причепа не повинна перевищувати ширину основного тягового автомобіля більше ніж на 0,2 м з кожного боку і не повинна бути більша 2,3 м. Висота причепа не повинна бути більша 1,8 ширини колії причепа або не більше 3 м.

Комплект поставки, згідно з чинними нормативними документами на причепи (напівпричепи), повинен містити інструмент, приладдя, запасні частини та експлуатаційну документацію. Експлуатаційна документація повинна відповідати вимогам ГОСТ 2.601 і, в загальному випадку, містити: паспорт (формуляр), інструкцію з експлуатації, паспорти обладнання, що працює під тиском, та експлуатаційні документи на комплектувальні вироби.

Причіп або напівпричіп повинен мати заводську табличку, яка містить відповідно до нормативного документа. Місця для встановлення домкратів повинні бути зображеними рисунками круга діаметром не менше 40 мм. Місця для з’єднання причепів і напівпричепів при їхньому підйомі повинні бути зображені рисунком відрізка ланцюга.

2. Ідентифікаційна експертиза автомобільних причепів, що переміщуються через митний кордон України

2.1 Організація, об’єкт та методи дослідження

Оскільки на територію України щороку ввозиться велика кількість автомобільних причепів, об'єктом нашого дослідження обрано автомобільні причепи, як для легкових, так і для вантажних автомобілів, що переміщуються через митний кордон.

Митне оформлення автомобільних причепів проводиться митницями як на кордоні, так і в середині держави, так званими внутрішніми митницями. Дана магістерська робота написана за матеріалами Хмельницької митниці.

Хмельницька митниця знаходиться у місті Хмельницький, по вулиці Пілотська, 2. Хмельницька митниця створена для здійснення основних завдань на південно-західному кордоні України. На даний час на митниці функціонують митні пости «Кам’янець-Подільський», «Славута» та міжнародний пункт пропуску – аеропорт «Хмельницький». У своїй роботі митниця керується Конституцією України, законами України, Постановами ВРУ, Указами і розпорядженнями Президента України, Митним кодексом України. Постановами і рішеннями КМУ, положенням про ДМСУ. Хмельницька митниця є державною установою, що входить в єдину систему органів ДМСУ і підпорядковується ДМСУ.

Хмельницька митниця є юридичною особою, має свою гербову печатку, бланк та рахунки в банку, тому вона виступає в зовнішніх відносинах від імені держави.

Хмельницька митниця разом з безпосереднім здійсненням митної справи організовує, координує та контролює діяльність підпорядкованих митних організацій в межах повноважень, визначених ДСТУ.

На відділи митного оформлення Хмельницької митниці покладено оформлення товарів, зокрема транспортних засобів. У своїй діяльності митниця має усі підстави та засоби для проведення митного оформлення транспортних засобів. На базі митниці працює близько 10 брокерів, які вповноважені декларувати транспортні засоби, також є незалежні експерти та служби радіологічного, санітарно-епідеміологічного контролю.

У роботі досліджувались показники за допомогою таких методів:

1)  Тип кузова, кількість осей/коліс, підвіска – візуально.

2)  Габарити (довжина, ширина, маса) причепа – вимірювальним методом.

3)  Ідентифікаційні номери, номер кузова, рік випуску – візуально та шляхом порівняння з даними супровідних документів.

4)  Комплектність причепу – візуально та шляхом порівняння з даними супровідних документів.

5)  Колір лакофарбового покриття – органолептичним методом.

6)  Сліди знарядь і інструментів на елементах кріплення і поверхнях агрегатів – органолептичним методом.

7)  Сліди експлуатаційного характеру – органолептичним методом.

8)  Надійність кріплення деталей – за ДСТУ 2862–94.

9)  Стан коліс та шин – за ДСТУ 3587–97.

10)  Наявність та справність електрообладнання – ГОСТ 12.01.19, ГОСТ 12.2.007.1.

Відповідно до поставлених цілей та завдань, весь напрямок роботи можна представити у вигляді загальної схеми організації дослідження, яка наведена на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Загальна схема дослідження

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7