Дипломная работа: Ідентифікація автомобільних причепів та митне оформлення

Рис. 1.1. Структура вітчизняного ринку причепів закордонного виробництва у 2009–2010 рр., %

Відродження економіки вимагає значної кількості вантажних перевезень, здійснюваних автомобілями з причепами різного призначення. Зрозуміло, що зарубіжна техніка, не зважаючи на якість і асортимент, практично недоступна середньому і малому бізнесу. У таких умовах змогли зайняти свою нішу на ринку порівняно невеликі, але амбітні вітчизняні компанії, що роблять все, щоб задовольнити попит, який швидко росте.

Серед відносно невеликих компаній, що упевнено лідирують на ринку України, популярністю користується ТОВ МЗ «Тонар», що добре зарекомендувало себе у виробництві торгових фургонів та маловантажних причепів. Проте компанія віднедавна вийшла на ринок вантажних автопричепів великої вантажопідйомності. Не зважаючи на конкуренцію, тентований напівпричіп загального призначення Тонар-97461 (рис. А.1) вантажопідйомністю 26,65 т. і одноосний напівпричіп Тонар-97673 вантажопідйомністю 5 т. для перевезення легковагових вантажів користуються достатньою популярністю.

Серед підприємств з сумісним капіталом позитивний імідж на ринку створила фірма «Новтрак» (у м. Луганськ). Фірма працює вже більше 15 років – вона була сформована ще в 1993 році німецькою компанією SOMMER Fahrzeugbau. «Новтрак» спеціалізується на виготовленні сталевих і тентованих кузовів, а також великовантажних напівпричепів типу SW240/SG-GF240 (рис. А.2). Продукція компанії має стійкий попит завдяки традиційній якості. Основні покупці причепів – вітчизняні фірми, що спеціалізуються на міжнародних перевезеннях. Це є відносно природно: причепи «Новтрак» відповідають всім європейським нормам безпеки, при цьому істотно дешевше імпортних, не мають митних проблем і сертифіковані в Україні, втім, 40% продукції «Новтрак» йде на експорт.

З невеликих підприємств, що займаються випуском причепів, можна також виділити компанію «БудМаш» (м. Прилуки Чернігівської області), яка випускає «кемпінгові» причепи до легкових авто, а також невеликі автовози, які може транспортувати легковий або напіввантажний автомобіль. На думку експертів, цей двовісний причіп не поступається зарубіжним аналогам за технічними характеристиками і при цьому має нижчу ціну [2].

Добре зарекомендувала себе у покупців продукція ВАТ «Верхньодніпровський авторемонтний завод». Одна з найбільш популярних моделей – це тривісний тентованний причіп СЗАП-8305, вантажопідйомністю 13,5 т. з передньою стінкою і задніми додатковими вантажними відділами, призначений для перевезення різних вантажів. Його головна перевага – відносно невисока ціна і можливість роботи з тягачами різних марок, як вітчизняних, так і зарубіжних. При цьому причепи цієї фірми мають достатньо оптимальне технічне оснащення – барабанні гальма з пневмоприводом, виконаним за двопровідною схемою, оснащені пристроєм автоматичного регулювання зазору і АБС. У перспективі підприємства планує нарощувати випуск, оскільки власні потужності дають можливість виробляти щороку не менше 10 тис. од. техніки.

ТОВ «Еверласт» відомий, перш за все, випуском унікальної техніки для перевезення надважких і надгабаритних вантажів. У 1997 році завод випустив причіп великої вантажопідйомності модульної конструкції вантажопідйомністю до 600 тонн. У 1998 році був спроектований і зібраний причіп вантажопідйомністю вже 1300 тонн, через рік створено ціле сімейство причепів особливо великої вантажопідйомності на модульній основі. Сьогодні компанія упевнено займає нішу унікальних розробок для спецтехніки. Не зважаючи на малосерійне виробництво, підприємство упевнено лідирує на цьому непростому сегменті ринку.

ЗАТ «Бориспільський автозавод» (с. Проліски Бориспільського району) у 1995 році випустив перша партія з 10 ізотермічних автофургонів для м’ясопереробного заводу. З часом підприємство освоїло виробництво унікальної техніки. На замовлення компанії «Хенкель» був побудований «Хенкель Інфомобіль». За допомогою спеціальних автоматичних модулів і гідравлічних систем площа фургона здатна всього за 20 хвилин збільшитися. Замовник упевнений, що завдяки використанню передових технологічних розробок дозволить проводити широкий комплекс рекламно-інформаційних заходів навіть у польових умовах.

Таким чином, вітчизняний ринку устаткування для вантажоперевезень зростає. Ця тенденція спостерігається не тільки у центральних районах України, але й і в регіонах. Це свідчить про те, що українська економіка все ж таки зуміла подолати кризу і знаходиться на підйомі. Можна сподіватися, що це, у свою чергу, приведе до зростання інвестицій в галузь.

Серед відомих вітчизняних виробників причепів особливе місце займає «шостий» київський авторемонтний завод «КАРЗ» – найбільший в Україні виробник причепів з 10-річним досвідом роботи. У виробничій програмі заводу – близько 10 моделей цієї продукції: посилені, з оцинкованої сталі, з подвійними бортами, з високим тентом, для транспортування невеликих катерів, водних мотоциклів і спортивних машин, для перевезення рідин, з ресорною або торсіонною підвісками і т.д. Гарантія цього заводу на всі причепи – 18 місяців без обмеження пробігу. Умовно весь модельний ряд причепів Київського авторемонтного заводу можна розділити на три класи – малі, великі і спеціальні. На підприємстві займаються масовим виробництвом причепів (600–900 екземплярів в місяць), а також за індивідуальними замовленнями, наприклад, для перевезення незвичних вантажів тощо.

В асортименті продукції заводу є причепи підвищеної вантажопідйомності: модель 8304, розрахована на перевезення 850 кг вантажу, 8305 – на 1000 кг, 8309 – на 2000 – 3000 кг Розміри кузова причепа 8304 – 1,4х2,5 м, підвіска – «волговська» ресори і амортизатори, а також маточини під «ГАЗ» диски. Модель 8305 відрізняється німецькою торсіонною підвіскою AL-KO й інерційним механічним гальмом (гідравліку не застосовують через низьку надійність). Причіп 8309 (рис. А.3) з кузовом 1,5х3,3 м – двовісний з торсіонною підвіскою AL-KO й інерційним гальмом, як і у попередньої моделі. Модель 8304 коштує 2560 грн., модель 8305 – від 5000 грн., модель 8309-а – 9000 грн.

Найпопулярніший причіп серед малих агрегатів – модель ПФ-01 (рис. А.4) вантажопідйомністю 500 кг з габаритними розмірами кузова 1,2х2,0 м (1,3х2,0). Він може мати як просту (з прямим дишлом, рама з гнутого швелера), так і посилену конструкцію (з посиленим дишлом трикутної форми, рама виконана з квадратної труби). Підвіска – ресорна з амортизаторами або торсіонна відомої німецької фірми AL-KO, маточина – під «ВАЗ» диски.

Випускається також і укорочена модель ПФ-02 з габаритними розмірами кузова 1,2х1,2 м. Простий причіп коштує 1435 грн. посилений – 1575, двобортний «Фермер» – 1715, укорочений – 1330, а з кузовом з оцинкованої сталі – 1675 грн. На базу «Фермера» також можна встановити оцинкований верх або кузов для перевезення габаритних вантажів.

Випускається заводом «КАРЗ» причепи спеціального призначення. Двовісна модель 8712 (рис. А.5) «евакуатор» має платформу 1,8х4,0 м. Підвіска – торсіонна AL-KO, гальмо – механічний інерційний. Для полегшення встановлення на автомобіль, платформа має ручну лебідку. Вантажопідйомність такого евакуатора – 2,3 тонни, ціна – від 12000 грн.

Також представлені інші моделі спеціальних причепів ПВТ-100 – малий, для перевезення водних мотоциклів (довжина 3,0 м, вантажопідйомність 350 кг) і великий з якірними катками і дишлом, що складається для транспортування катерів (5,0 м, вантажопідйомність – 700 кг.). Малий комплектується «АЗЛК» ресорною підвіскою з амортизаторами, маточиною під «ВАЗ» диски, а великий – «ГАЗ» підвіскою і маточинами. Обидві моделі також можуть оснащуватися торсіонною підвіскою AL-KO [3].

Отже, відзначивши основних виробників автомобільних причепів в Україні можна зробити певні висновки стосовно реалізації автомобільних причепів.

Компаніями-лідерами українського ринку автомобільних причепів є наступні:

Ø  «Новтрак» – 21%;

Ø  «Верхньодніпровський авторемонтний завод» – 18%;

Ø  «КАРЗ» – 11%;

Ø  «БудМаш» – 8%;

Ø  «Тонар» – 3%;

Ø  «Автоінвестстрой» – 3%;

Ø  «Еверласт» – 2%;

Ø  Інші – 34% [14].

Оцінюючи перспективи вітчизняного ринку автомобільних причепів на цей рік, всі експерти переконані, що існуючі тенденції збережуться. Для більшості компаній цілком реально домогтися приросту в 30–50%. За словами директора компанії «Новтрак», обсяги реалізації нових автомобільних причепів через кілька років цілком можуть досягти поділки в 100 тис. в рік. Однак цей процес буде поступовим. За деякими оцінками, в 2012 році український ринок збільшиться ще на 15 тис. автомобільних причепів. Однозначно можна стверджувати, що будуть зростати обсяги реалізації практично всіх марок.

Отже, для західних виробників автомобільних причепів Україна, як і країни СНД та Східної Європи, стає пріоритетним ринком: велика ємність, він є не насичений і має великий потенціал росту. Тому першочерговим завданням вітчизняних виробників є інтеграція у світовий ринок, що вимагає збільшення обсягів виробництва, підвищення якості автомобільних причепів, розширення ринків збуту та ін. У свою чергу, держава повинна забезпечити необхідне регулювання ринку автомобільних причепів, вдосконалити законодавчу базу з метою створення оптимальних умов як для виробників, так і для потенційних покупців.

1.2 Законодавчо-правова база щодо переміщення автомобільних причепів в Україні

Загальний порядок переміщення транспортних засобів через митний кордон України, визначається Митним кодексом, постановами Кабінету Міністрів України, наказом Держмитслужби України від 26 червня 1999 р. «Про затвердження Правил митного оформлення транспортних засобів, номерних вузлів та агрегатів, що переміщуються через митний кордон України» та низкою інших нормативних документів.

Ще 10 років тому митним законодавством не було передбачено сплати ніяких платежів за переміщення через кордон транспортних засобів. Достатнім було пред’явити іноземний паспорт з візою країни, де був придбаний транспортний засіб, та документи, що підтверджували право на розпорядження цим тз, і митний кордон був відкритим. Митне оформлення транспортних засобів стало ефективним каналом надходжень до державного бюджету. Тому, починаючи з 1994 р., майже щороку приймалися нормативні документи для впорядкування роботи у цьому напрямку:

– Постанови Кабміну України №526 від 5 серпня 1994 р., №94 від 8 лютого 1995 р., №949 від 28 листопада 1995 р., №341 від 31 травня 1994 р. «Щодо подальшого удосконалення порядку митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України».

– Правила митного оформлення транспортних засобів, номерних вузлів та агрегатів, що переміщуються через митний кордон України, розроблені і затверджені Держмиткомом України у 1995 р.; за період з 9 червня 1994 р. по 4 січня 1996 р. видано 16 наказів Держмиткому України з цього питання.

– Постанова Верховної Ради України №433/95-ВР від 16 листопада 1995 р.; Постанова Верховної Ради України №217/96 від 24 травня 1996 р. про введення в дію Закону «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби та шини до них».

– Постанова Кабміну від 24 жовтня 1996 р. «Про мінімальну митну вартість імпортних автомобільних причепів та шин до них», якою всі транспортні засоби поділено на «акцизні» і «безакцизні».

– Постанова Кабміну від 7 вересня 1998 р. «Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів для легкових автомобілів та вантажівок».

Відповідно до ст. 37 Митного кодексу України, переміщення через митний кордон України транспортних засобів та товарів підлягає їх митному оформленню. Таке оформлення здійснюється посадовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та державного регулювання ввезення на митну територію України транспорту включно всіх позицій за УКТЗЕД группи 87.

В свою чергу митний контроль здійснюється з метою забезпечення дотримання державними органами, підприємствами та їх посадовими особами, а також громадянами – порядку переміщення через митний кордон України транспортних засобів та товарів (ст. 21 Митного кодексу). Митний контроль здійснюється посадовими особами митниці шляхом перевірки документів, необхідних для такого контролю, митного огляду (огляду транспортних засобів), переогляду, обліку предметів, що переміщуються через митний кордон України.

У разі ввезення транспортних засобів, а саме автомобільних причепів правовою основою є Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил ввезення транспортних засобів на територію України «№341 від 31.05.94. Під виконання цієї постанови Державним митним комітетом затверджено: «Правила митного оформлення транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України».

Особливості здійснення митного контролю й митного оформлення автомобільних причепів із застосуванням вантажної митної декларації здійснюється поетапно, відповідно до Наказу Державної митної служби України від 20.04.2005 року №314).

Ці правила визначають порядок ввезення автомобільних причепів підприємствами, установами, організаціями та громадянами на територію України (п. 1 Постанови). Транспортні засоби, причепи можуть ввозитися: для постійного користування; для тимчасового користування; для реалізації; для транзиту [6].

Підприємства та громадяни, які ввозять автомобільні причепи на територію України, повинні підтвердити відповідними документами правомірність володіння або користування ними.

Заборон щодо ввезення в Україну для постійного користування транспортних засобів, автомобільних причепів, будь – яких, які на момент ввезення були виготовлені 10 і більше років тому – не має.

Всі автомобільні причепи, які ввозяться на територію України підлягають митному оформленню та реєстрації в органах Державтоінспекції.

У разі вивезення транспортних причепів, що переміщуються через митну територію України транзитом, митниці перевіряють відповідність даних транспортних засобів заявленим в деклараціях, а також дотримання заявленого під час ввезення терміну.

Митне оформлення автомобільного причепу може здійснюватися, як його власником, так і іншими фізичними та юридичними особами, які мають належним чином оформлені повноваження. Громадяни, які переміщують через митний кордон України транспортні засоби у тому числі автомобільні причепи у їхньому складі, зобов'язані заповнити автомобільну митну декларацію та в належних випадках підписати зобов'язання відповідно про зворотне вивезення / ввезення, транзит або доставку даного транспортного засобу з одного митного органу в інший.

Наказ Держмитслужби України від 25.06.99 №393 «Про затвердження Правил митного оформлення транспортних засобів, номерних вузлів та агрегатів, що переміщуються через митний кордон України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.07.99 за №516/3809, та інші нормативно-правові акти Держмитслужби України застосовуються в частині, що не суперечить цьому наказу.

Завдяки проведеній роботі Кабінетом Міністрів України 20.08.2008 року прийнято постанову №715 «Про доповнення Порядку здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон».

Згідно положень зазначеної Постанови декларування автомобільного транспортного засобу – причепа (напівпричепа), що зареєстрований на постійній основі на території іноземної держави та тимчасово ввозиться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту) тягачем перевізника-резидента здійснюється без застосування вантажної митної декларації за умови подання митному органу договору найму (фрахтування) цього тягача іноземним власником або користувачем причепа (напівпричепа) з метою виконання міжнародного перевезення.

Однак, на практиці мають місце випадки неоднозначного тлумачення митними органами вказаної правової норми, у зв’язку з чим у перевізників виникають певні труднощі під час перевезень з використанням іноземних причепів (напівпричепів).

З метою уникнення можливих непорозумінь в подальшому Асоціація звернулась до Держмитслужби України з проханням роз’яснити своїм підрозділам на місцях порядок оформлення таких транспортних засобів з урахуванням Постанови КМУ від 20.08.2008 №715.

В своєму листі №11/6–1019/3363-ЕП від 10.04.2009 року до керівників митниць ДМСУ наголошує, що принциповими для прийняття рішення про застосування вимог Постанови є наступні позиції:

-  належність причепа (напівпричепа) нерезиденту України;

-  наявність договору найму (фрахтування) тягача резидента України нерезидентом-власником або користувачем причепа (напівпричепа);

-  зазначення у договорі мети – виконання міжнародного перевезення.

Абсолютно точні та останні консультації з приводу законодавчо – правової бази щодо переміщення окремих видів транспортних засобів, а саме автомобільних причепів можуть дати співробітники відділу управління організації митного контролю Держмитслужби, до якого щоденно надходить десятки і сотні листів і заяв щодо проблем, при переміщенні через митний контроль України.

1.3 Класифікація автомобільних причепів та їх технічні параметри

автомобільний причеп митний ідентифікаційний

Технічна база сучасного автомобільного транспорту є сукупністю засобів та шляхів сполучення, технічних простоїв і будівель. Засобами сполучення є автомобілі, автомобілі-тягачі, напівпричепи, причепи транспортного призначення, що перевозять вантажі й пасажирів. Засоби сполучення називаються рухомим складом автомобільного транспорту. Вони поділяються на транспортні, призначені для перевезення вантажів, і спеціальні – для виконання різних нетранспортних робіт завдяки встановленому на них обладнанню. На автомобільному транспорті загального користування використовують переважно транспортні засоби загального призначення з кузовом типу «бортова платформа», що називається бортовим (бортовий автомобіль, бортовий причіп), та спеціального – автомобілі, причепи, напівпричепи та причепи-розпуски транспортного призначення, кузови, що спеціально пристосовані для перевезення одного або кількох однорідних вантажів.

Причіп – це безмоторний колісний транспортний засіб, що буксирується тягачем (легковим або вантажним).

Звичайний причіп обладнується закритим кузовом або бортовою платформою. На спеціалізований причіп встановлюють кузов для перевезення певних вантажів. Для перевезення довгомірних вантажів використовують так звані причепи-розпуски, що сполучаються з тягачем за допомогою самого вантажу. Причепи служать також для встановлення на них різного устаткування (наприклад, компресорні станції).

Відповідно до ДСТУ 3850–99 автомобільні причепи та напівпричепи за транспортним призначенням поділяють на основні типи відповідно до табл. 1.3. Також причепи поділяються за видом їх конструкції і способом з’єднання автомобіля з причепом.

Спеціалізовані причепи та напівпричепи за конструктивними ознаками поділяють відповідно до табл. 1.4.

Причепи буксируються автомобілями та автомобілями-тягачами, з’єднуючись з ними завдяки буксирному пристрою. За кількістю осей причепи бувають одно-, дво- і багатовісними. Напівпричепи призначені для роботи у зчепленні із сідельними автомобілями-тягачами. Вони можуть бути одно- і двовісними, до того ж осі містяться в задній їх частині. У передній частині напівпричепа є зчіпний пристрій для з’єднання з автомобілем-тягачем і стояки.

Таблиця 1.3. Класифікація автомобільних причепів відповідно до ДСТУ 3850–99

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7