Дипломная работа: Аналіз впливу митної політики на здійснення діяльності суб'єктами ЗЕД України (на прикладі ВАТ "Херсонські комбайни")

Дипломная работа: Аналіз впливу митної політики на здійснення діяльності суб'єктами ЗЕД України (на прикладі ВАТ "Херсонські комбайни")

ДИПЛОМНА РОБОТА

"Аналіз впливу митної політики на здійснення діяльності суб'єктами ЗЕД України (на прикладі ВАТ "Херсонські комбайни")"

Херсон – 2006

Вступ

На сучасному етапі становлення торгових відносин важливе значення має державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. У зв'язку з необхідністю Україні зайняти своє місце у міжнародному державному регулюванні зовнішньої торгівлі, вона має вивчати та використовувати економічні механізми та інструменти, серед яких найбільш цивілізованим на даний час є митно-тарифне регулювання, якнайважливіший механізм державного регулювання зовнішньої торгівлі. У всьому світі воно є прикладом економічного регулювання і відповідає вимогам ринкової економіки.

Як переконує історичний досвід багатьох розвинутих країн, митна служба є неодмінним елементом високоефективної організації життя суспільства і перш за все функціонування його економіки. Вирішуючи цілу низку конкретних завдань, митна система стає значним важелем підтримки рівноваги і створення у суспільному виробництві найсприятливіших умов для розвитку власної економіки. Що до нашої країни, то поряд із цими завданнями митна система повинна стати і вже стає вагомим чинником ринкових перетворень.

Майже у всьому спектрі найважливіших проблем перехідної економіки вона вносить свою частку в позитивне їх вирішення. Це не важко помітити навіть за побіжного аналізу найбільш узагальнених результатів діяльності митної служби України. Так одною із характеристик економічного розвитку являється «правильна» митна діяльність. Тому потрібно, аналізуючи діяльність та залежність від неї економічних показників, звертати увагу на досвід країн учасниць ЗЕД з розвинутою економікою (за останні 50 років обсяг світової торгівлі збільшився у 14 разів, а виробництво тільки у 5,5 рази, каталізатором різкого збільшення обсягів світової торгівлі є значне зменшення середньозважених тарифів у торгівлі промислово розвинутих країн.

Як відомо, митна служба робить вагомий внесок до державного бюджету. При цьому загальні надходження від ДСМУ зростають. Так, якщо у 2004 році до державного бюджету було внесено 3,42 млрд. грн., то за 6 місяців поточного року вже 3,35 млрд. грн. При цьому особливо слід наголосити, що йдеться в основному про «живі» гроші, конче потрібні державі в умовах кризового стану економіки.

Зрозуміло, що відсутність власного досвіду, особливості перехідного періоду та недостатня готовність суспільства до ринкових відносин – усе це помітно вплинуло на недосконалість прийнятих правових норм, проте вони вже діють, і це є суттєвим досягненням нашої держави. Постійно триває процес подальшої розробки митного законодавства. Але для створення ефективної митної системи потрібно звертати увагу перш за все на вплив митної системи на зовнішньоекономічну діяльність країни та на стан економіки з цілому. Тому аналіз митної діяльності посідає одне з перших місць як у національній так і у світовій економіці.

Метою дипломної роботи є вивчення митної політики України, вплив її на регулювання зовнішньоекономічної діяльності, та внесення пропозицій щодо удосконалення митної системи в Україні на основі досліджень та аналізу митної діяльності країн – учасниць зовнішньоекономічної діяльності.

Для розкриття зазначеного дослідження слід вирішити такі задачі:

1. Проаналізувати митну політику та основні засоби її здійснення на Україні.

2. Вплив митної політики на економічні показники в країні.

3. Вивчити основні методи митного регулювання та їх вплив на зовнішньоекономічні відносини.

4. Визначити сильні та слабкі сторони митної системи на Україні.

5. Провести комплексний аналіз засобів регулювання торгових відносин як в країнах СНД так і в інших країнах – учасницях ЗЕД.

Об'єктом, на основі якого проводиться аналіз митної діяльності являється суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Херсонські комбайни».

Так як на даний час ця тема носить актуальний характер, тому вона досліджується в багатьох зарубіжних та вітчизняних виданнях: Хетес А.Н. «Українська митниця у 2005–2010 рр.», Яковенко А.Н. «Українська митниця – аналіз та перспективи».

Крім вищенаведеної літератури у дипломній роботі використовувались роботи таких авторів як: Герчикова, Смітт, Котляренко.

митний політика зовнішньоекономічний

1. Теоретико-методологічні засади управління митними платежами при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності

1.1 Особливості сучасної системи регулювання ЗЕД

Однією з найважливіших особливостей сучасних національних систем регулювання зовнішньоекономічної діяльності є їх висока правова забезпеченість. Так, в Україні Постановою Кабінету Міністрів у 1994 році утворено Митно-Тарифну раду України, надано чинності Закону «Про Єдиний митний тариф». Окрім того зовнішньоторгова політика регулюється постановами Верховної Ради України й Указами Президента [2].

Друга, не менш важлива, особливість уніфікація системи регулювання зовнішньої торгівлі, яка базується на міжнародних договорах, конвенціях, угодах і правилах. Так, у законодавчому плані система регулювання спирається на ГАТТ, «Конвенцію ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів», «Міжнародну конвенцію про спрощення і гармонізацію митних процедур» та цілу низку інших, які дозволяють суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України вести торговельні угоди, використовуючи накопичений світовий досвід.

Наступна особливість сучасних національних систем регулювання комплексний характер, який полягає у застосуванні багатьох взаємодіючих і взаємодоповнюючих інструментів регулювання, таких як економічне і адміністративне регулювання, а також валютно-фінансові заходи.

Структура інститутів, які керують зовнішньоекономічною діяльністю як у промислово – розвинутих країнах, так і у тих, що розвиваються, приблизно однакова. До неї за звичай входять Кабінет Міністрів, Міністерство зовнішньої торгівлі або зовнішньоекономічних зв'язків, митні органи. Центральний банк, Експортно-імпортний банк, Центральне статистичне управління, Міністерство закордонних справ, податкові відомства.

Міністерство зовнішньої торгівлі здійснює функції керування, регулювання і контролю в області зовнішньої торгівлі. Зокрема, деякими з його функцій є:

1) розробка проектів торгових договорів, угод і конвенцій з питань зовнішньої торгівлі;

2) регулювання і контроль діяльності експортно-імпортних об'єднань, торгових представництв за кордоном і на території України;

3) регулювання митної політики;

4) вивчення питань стосовно перевезень зовнішньоторгових вантажів і контроль виконання планів перевезення товарів;

5) видача експортних та імпортних ліцензій, реєстрація контрактів. Торгові представництва країни у іноземних державах захищають за кордоном права цієї країни у області зовнішньої торгівлі.

Центральний банк будь-якої країни відіграє важливу роль у керуванні зовнішньоекономічною діяльністю за допомогою валютно-фінансових інструментів і перш за все за допомогою регулювання курсу національної валюти, вплив якого при здійсненні валютних операцій досить великий. [15]

Експортно-імпортні банки здійснюють кредитні й розрахункові функції від імені держави, тому що кредитування зовнішньої торгівлі є важливим чинником у зовнішньоторговому процесі.

Митні органи державна установа, яка контролює експортно-імпортні на митному кордоні країни вони ведуть митну статистику, розробляють правила і процедури, справляють митні збори, мито і податки. Митні органи України безпосередньо здійснюють митну справу. Вони становлять систему органів управління митною справою (митну систему), яка включає митно-тарифну раду України, в свою чергу Державний митний комітет України виконує функції робочого апарату митно-тарифної ради, територіальні митні управління, митниці та інші митні установи України.

На митно-тарифну раду покладаються:

– розроблення пропозицій щодо основних напрямів митно-тарифної політики України, включаючи пропозиції про встановлення, скасування або зміну митних ставок, надання тарифних пільг і преференцій, а також про зміни в номенклатурі Єдиного митного тарифу України;

– підготовка та розгляд проектів законодавчих актів України і міжнародних договорів України щодо митно-тарифного регулювання;

– розроблення заходів, спрямованих на захист українського ринку при перевезенні на митну територію України і вивезенні за межі цієї території товарів.

Автомобільний транспорт, морські, річкові та повітряні судна митних органів мають розпізнавальний знак і прапор. Опис прапору і розпізнавального знаку затверджуються Верховною Радою України.

Державний митний комітет України створюється Президентом України. Положення про Державний митний комітет України затверджується Президентом України.

Територіальні митні управління створюються Кабінетом Міністрів країни. Створення, реорганізація і ліквідація митниць та інших митних установ України здійснюється Державним митним комітетом України за погодженням з Міністерством фінансів України.

Митні органи України у своїй діяльності взаємодіють з іншими державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Державні органи, установи та громадські організації не мають права втручатися в службову діяльність митних органів України, крім випадків, передбачених законами України. (Стаття 5 із змінами, внесеними Законом №3892-ХЯ від 28.01.94)

Митні органи України при проведенні в життя митної політики позв'язують такі головні питання: використання засобів митно-тарифного та позатарифного регулювання при переміщенні через митний кордон України товарів та інших предметів;

вдосконалення митного контролю і оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;

комплексний контроль разом з Національним банком України за валютними операціями;

здійснення заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку за участю Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України;

боротьба з контрабандою й порушенням митних правил;

співробітництво з митними та іншими органами зарубіжних країн, а також з міжнародними організаціями по питанням митної справи;

ведення митної статистики;

захист економічних інтересів України.

Міністерство закордонних справ здійснює зовнішньополітичне забезпечення зовнішньоекономічних інтересів національних експортерів та імпортерів, а Кабінет міністрів країни координує діяльність органів, які беруть участь у керуванні зовнішньоекономічною діяльністю. [19]

1.2 Здійснення митно-тарифної політики

Тарифне регулювання міжнародної торгівлі в Україні здійснюється за допомогою Закону України «Про Єдиний митний тариф».

Єдиний митний тариф України – це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію – країни або вивозяться за межі цієї території.

Єдиний митний тариф України визначається згідно з цим Законом та міжнародними договорами України. Він базується на міжнародних визнаних нормах і розвивається у напрямі максимальної відповідності до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і правил митної справи. Ставки Єдиного митного тарифу України є єдиними для всіх суб'єктів: зовнішньоекономічної діяльності незалежно від їх форм власності та територіального розташування.

Цей закон визначає порядок справляння мита при експорті та імпорті товарів, види мита, тарифні пільги і преференції [4]. Він також визначає, що нарахування мита відбувається на базі митної вартості товарів, яка являє собою ціну, фактично сплачену або ту, що належить до оплати за товари на момент перетину митного кордону України.

Загалом, митні тарифи будь-якої країни являють собою переліки товарів, з яких справляється мито. Ці товари об'єднані у групи за характером походження (рослинні, тваринні, промислові і т.ін) і за ступенем обробки товару. Проти кожного товару (або товарної позиції) зазначається розмір мита, яке з нього справляється.

Імпортний митний тариф – центральний інструмент митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, який разом з внутрішньою податковою системою регулює економічний клімат країни.

Імпортний митний тариф застосовується з метою:

– створення сприятливих умов для розвитку вітчизняного виробництва;

– регулювання конкурентного впливу іноземних товарів на ринок України з метою розвитку рівної та справедливої конкуренції;

– формування раціональної структури споживчого ринку на основі фінансованої пропозиції внутрішніх та зовнішніх ресурсів;

– збільшення доходної частини Державного бюджету України;

– покращення спіну платіжного балансу держави;

– вирішення торгівельно-політичних завдань у взаємовідносинах України з поземними державами, їхніми союзами та групами, в тому числі при проведенні переговорів щодо приєднання України до ГАТТ та вступу її до Світової організації торгівлі (СОТ).

Реалізації зазначених цілей певною мірою повинна відповідати структура митного тарифу, котру умовно можна розподілити на три рівня ставок мита які існують на даний час. Кожний рівень повинен відповідати стадії обробки продукції-сировина, напівфабрикати та готові вироби. Це розподілення на рівні також в цілому відповідає основам побудови Гармонізованої системи опису та кодування товарів (далі – ГС) та Товарним номенклатурам (ТН ЗЕД) багатьох країн світу.

Якщо розглядати структуру за рівнем ставок, то у якості моделі можна взяти структуру, граничний рівень якої на даний час найбільш пристосований до економічних умов та проблем країн колишнього Радянського Союзу, зокрема:

– сировина та матеріали – 0–5%,

– напівфабрикати та комплектуючи вироби – 5–15%,

– готові вироби – 15–30%.

Імпортний тариф в Україні [8] будується на таких основних положеннях митно-тарифної політики, як:

1) «ескалація митного тарифу» – це підвищення ставок мита по мірі зростання ступеня обробки продукції;

2) «ефективний митний тариф» – це встановлення низьких ставок для – товарів, необхідних для розвитку виробництва з високою часткою новоствореної вартості;

3) поповнення доходної частини Державного бюджету за рахунок встановлення високих ставок мита для товарів з малою еластичністю попиту;

4) відповідно до теореми симетрії Лернера імпортне мито – це податок і на і на експорт, оскільки воно підвищує реальний курс національної валюти і робить експорт менш корисним;

5) здійснення структурної перебудови національної економіки і її розвиток повинні призвести до раціоналізації тарифу і поступовому зниженню ставок імпортного мита по мірі підвищення конкурентоспроможності внутрішнього виробництва, що поперед усім відображається на зростанні його експорту. Якщо експорт товару збільшується, то необхідно робити зниження ставок імпортного мита на сировину та комплектуючи, які використовуються для його виробництва, а зниження ставок на кінцеву продукцію може бути обумовлено торгівельно-політичними міркуваннями.

Формування діючого в певний відрізок часу митного тарифу повинно проводитись з врахуванням реального стану економіки країни. Для цього необхідно враховувати такі фактори: конкурентоспроможності вітчизняної продукції, можливості внутрішнього виробництва та строків освоєння продукції, ступені дефіцитності товару, рівень його виробничої та соціальної важливості, збереження та створення нових робочих місць, можливості залучення іноземних та стимулювання внутрішніх інвестицій тощо. В той же час врахування цих факторів може призводити до відхилень від наведеної вище візової схеми побудови тарифу. Також періодичність коригування діючих на певний момент часу ставок імпортного тарифу визначається на базі динаміки розвитку економіки країни.

Експортний митний тариф застосовується обмеженим колом країн, які мають виключні природні ресурси. Так, у 2000 році в Україні були введені експортне мито на шкіряну сировину, брухт кольорових металів, що потім було скасовано.

Експортні мита накладаються на експортні товари при випуску їх за межі митної території держави. У більшості розвитих країн експортного тарифу просто не існує, а в США його введення навіть заборонене конституцією. Експортний тариф застосовується в основному країнами, що розвиваються, і каїнами з перехідною економікою і накладається на товари традиційного експорту (кава в Бразилії, какао в Гані, нафта в Росії). Основними функціями експортного тарифу в цих країнах є:

– фіскальна – збір коштів до бюджету держави для фінансування видаткових статей. В окремих країнах, що розвиваються, за рахунок і імпортного тарифу збирається до половини прибутків бюджету;

– балансувальна – застосовується як правило у випадку існування і відповідної різниці у рівні внутрішніх регульованих цін і вільних цін світового ринку на окремі товари.

До 1994 року в Україні застосовувався експортний митний тариф на достатньо широку номенклатуру товарів, що мав на меті фіскальні функції. Починаючи з 1994 в Україні проводиться ліберальна експортна політика, яка має наступні принципи:

– нарощування експортного потенціалу та ліберальний експортний режим регулювання;

– дія експортного мита стосується невеликої номенклатури товарів протягом 2000 року – металобрухт; на даний час застосовуються ставки експортного мита на велику рогату худобу та шкіряну сировину, а також і проваджені з вересня 2003 року ставки на насіння деяких видів олійних культур);

– з 2000 року введення експортного мита має на меті заборонні функції щодо вивезення зазначених вище товарів, оскільки фіскальні надходження від його введення уданому випадку незначні [8].

Виходячи з цього, митом називається податок, який справляється у зв'язку з перетином товару кордону держави, здебільше, при ввезенні іноземного товару в країну.

Обкладення митом товарів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України, здійснюється відповідно до Закону України «Про митний тариф». Ставки митних зборів визначаються Кабінетом Міністрів України на підставі Митного кодексу України.

Мита і митні збори належать України, якщо інше не випливає з її договорів.

Економічна дія мита полягає у тому, що воно збільшує ціну іноземного товару, який ввозиться у країну, створює різницю, часто доволі значну, у ціні одного і того ж товару на світовому ринку, й водночас надаючи національним виробникам ідентичного товару переваги у конкурентній боротьбі з зарубіжними виробниками на внутрішньому ринку. Мито встановлюється наступними методами:

1) ставка мита встановлюється у формі процента від ціни товару. Таке мито називається митом від ціни або адвалерним;

2) ставка мита встановлюється у грошовому виразі у вигляді певної суми, яка справляється з маси, обсягу або штуки товару. Мито, виражене таким чином, називається специфічним;

3) мито яке поєднує обидва попередніх види митного обкладення зветься комбінованим.

У сучасних митних тарифах використовуються всі ці види мита, проте зони по-різному реагують на зміну цін. При зростанні цін грошові збори від адвалерного мита зростають пропорційно зростанню цін, а оскільки інфляція явище доволі поширене практично у всіх країнах, то ставки адвалерного мита є більш ефективними, ніж специфічне мито.

За своїм походженням мито може бути автономним або конвенційним. Автономне мито – те, яке утворюється постановами державної влади незалежно від будь-яких угод з іншими країнами.

Конвенційне мито створюється шляхом підписання угоди або договору з іншою державою.

Залежно від країни походження товару ставка мита може бути пільговою, повною або преференційною; окрім того, існує іще регулююче мито, таке як антидемпінгове, спеціальне і компенсаційне.

Спеціальне мито застосовується:

– як захисний захід, якщо товари ввозяться на митну територію України у таких кількостях або на таких умовах, які завдають чи загрожують завдати

шкоди вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів;

– як запобіжний захід щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують загальнодержавні інтереси в цій галузі, а також як захід для припинення недобросовісної конкуренції у випадках, що визначаються законами України;

– як захід у відповідь на дискримінаційні дії та (чи) недружні дії з боку іноземних держав проти України або у відповідь на дії окремих країн та їх союзів, які обмежують здійснення законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України.

Ставка спеціального мита встановлюється в кожному окремому випадку.

Антидемпінгове мито застосовується у випадках:

– ввезення завдає чи загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів чи перешкоджає організації або розширенню виробництва подібних товарів в Україні;

– вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення завдає чи загрожує завдати шкоди загальнодержавним інтересам України.

Ставка антидемпінгового мита не може перевищувати різниці між конкурентною оптовою ціною об'єкта демпінгу в країні експорту на момент цього експорту і заявленою ціною при його ввезенні на митну територію України або різниці між ціною об'єкта демпінгу з України і середньою ціною українського експорту подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на той період часу.

Компенсаційне мито застосовується у випадках:

– ввезення на митну територію України товарів, при виробництві або експорті яких прямо чи побічно використовувалася субсидія, якщо таке ввезення завдає чи загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів чи перешкоджає організації або розширенню виробництва подібних товарів в Україні;

– вивезення за межі митної території України товарів, при виробництві або експорті яких прямо чи побічно використовувалася субсидія, якщо таке вивезення завдає чи загрожує завдати шкоди державним інтересам України.

Ставка компенсаційного мита не може перевищувати виявленого розміру субсидій.

Для встановлення фактів, що дають підстави для застосування спеціального, антидемпінгового і компенсаційного мита, проводиться розслідування.

Розслідування проводиться Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків за заявою українських або іноземних заінтересованих державних органів, підприємств, організацій, а також з ініціативи Митно-тарифної ради України.

За результатами розслідування на підставах, передбачених статтями 12 13 і 14 цього Закону застосовуються спеціальне, антидемпінгове, здебільш компенсаційне мито [21].

Основним недоліком митного тарифу того часу була класифікація товарів тільки до чотирьох знаків Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності. Подібна структура побудови тарифу перешкоджала приєднанню України до Державної Угоди з тарифів і торгівлі. Тому виникла потреба у формуванні власної української версії, при цьому за основу була б взята гармонізована система опису і кодування товарів.

На сьогоднішній день введена дев'ятизначна класифікація товарної номенклатури. Це дає можливість упроваджувати гнучке регулювання захисту внутрішнього ринку захисними методами.

У той же час для ефективного функціонування механізму тарифного регулювання необхідне упровадження методів визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну відповідно до принципів ГАТТ.

Одним з інструментів регулювання зовнішньоекономічної діяльності є нетарифне регулювання, яке полягає у необхідності видачі того чи іншого дозвільного документа незалежним державним органом, який має на то повноваження згідно з чинним законодавством України.

Ліцензії і квоти – головний метод нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Вони обмежують самостійність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності у відношенні вибору ринку і обсяг торгівлі, проте саме ці види зовнішньоекономічного нетарифного регулювання мають зараз найбільше поширення.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9