Дипломная работа: Процес виробництва, виходу продукції соняшнику та визначення її собівартості у СГ ТОВ "Хлібопродукт"

2.2 Забезпеченість підприємства виробничими ресурсами та ефективність їх використання

Основні завдання сільського господарства − забезпечити інтенсивний розвиток і підвищити ефективність всіх його галузей з метою збільшити виробництва і поліпшення якості продукції, більш повне задоволення потреб населення в продуктах харчування і промисловості в сировині.

У попередні роки мірилом економічної оцінки діяльності сільськогосподарських підприємств були переважно натуральні кількісні показники, які, зрозуміло, не втратили свого значення й тепер, тому що вони є вихідною базою обліку ефективності виробництва. Проте в умовах переходу до ринкової економіки на перший план виступають вартісні якісні показники, в яких враховуються товарно-грошові відносини і самоокупність підприємств. Разом з тим при галузевому аналізі ефективності сільськогосподарського виробництва обов’язково потрібні натуральні показники [6].

Систему показників економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в цілому можна викласти в такій послідовності:

·  виробництво валової продукції на 1 га сільськогосподарських угідь, на середньорічного працівника, на 1 люд.-год., на 1 грн основних виробничих фондів і оборотних засобів;

·  розмір кожних витрат виробництва на 1 грн валової продукції;

·  розмір валового і чистого доходу (прибутку) на 1 га сільсько-господарських угідь, на середньорічного працівника, на 1 люд.-год., на 1 грн основних виробничих фондів і оборотних засобів;

·  рівень рентабельності й норма прибутку (чистого доходу) сільськогосподарського виробництва.

Найважливішим показником, що характеризує обсяг сільськогосподарського виробництва, є валова продукція підприємства, на основі якої можна визначити її продуктивність праці, розрахувати валовий, чистий дохід, а також показники рентабельності й фондомісткість виробництва.

Нині поряд із суб’єктами господарювання, які виробляють дешеву продукцію і мають високу рентабельність виробництва є і збиткові, що стримують піднесення сільськогосподарського виробництва і знижують рівень життя людей. Рентабельність виробництва складається під впливом рівня середньореалізаційних цін і собівартості продукції. Чим вище реалізаційна ціна і нижча собівартість продукції, тим вищий рівень рентабельності. Крім того, сільськогосподарські підприємства всіх форм власності і господарювання повинен прагнути до підвищення конкурентоспроможності вироблюваної продукції шляхом зростання її виходу і одиниці площі та на голову худоби і птиці, зниження витрат на виробництво і поліпшення якісних характеристик. Тому всі фактори зниження собівартості продукції є одночасно факторами підвищення рентабельності виробництва.

Зазначимо, що всі економічні показники ефективності сільськогосподарського виробництва перебувають в органічному взаємозв’язку, створюючи єдину систему. Це комплексно характеризує весь процес росту ефективності сільськогосподарського виробництва і відповідає завданням системного економічного аналізу [6].

Земельні ресурси − головна умова життя і діяльності людського суспільства і найважливіше джерело національного багатства, найперша передумова і природна основа суспільного виробництва, універсальний фактор будь-якої діяльності людини.

У сільському господарстві земля − це матеріальна основа його розвитку, головний засіб виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Земля одночасно є предметом і засобом праці, а отже і головним засобом виробництва. Земля значною мірою визначає темпи розвитку і рівень ефективності сільськогосподарського виробництва.

Земля як засіб виробництва в сільському господарстві має специфічні особливості: по-перше, на відміну від інших засобів виробництва земля не є результатом людської праці; по-друге, земля є незамінним засобом виробництва, тоді як усі інші засоби зношуються і можуть бути замінені новими, більш досконалими; по-третє, земля просторово обмежена і в процесі використання її не можна заново створити або збільшити її розміри, однак в умовах раціонального використання землі її продуктивні сили постійно зростають; по-четверте, в процесі виробництва земля не зношується, а при правильному використання постійно поліпшується; і по-п’яте, земля неоднорідна за якістю, внаслідок чого при однакових вкладеннях на одиницю площі одержують різні економічні результати.

Землі сільськогосподарського призначення включають різні за продуктивністю угіддя. У складі сільськогосподарських угідь найбільшу цінність мають рілля і багаторічні насадження − з підвищенням їх частки підвищуються якість і ефективність використання земельних ресурсів [6].

Земельні ресурси, на відміну від рослинних чи тваринних, не можна створити додатково, збільшити кількісно. Це означає їх обмеженість взагалі, а придатних для сільськогосподарського виробництва – особливо. Оскільки земельні ділянки неможливо перемістити у просторі, то продуктивні властивості землі визначаються стійкими для кожної конкретної місцевості комплексами природних факторів.

Основою подальшого розвитку сільського господарства і збільшення виробництва сільськогосподарської продукції є високоефективне використання землі та підвищення її ефективності.

Економічна ефективність використання земельних угідь у сільському господарстві характеризується системою натуральних і вартісних показників. Натуральні характеризують рівень використання певної частини земельних угідь при виробництві окремих видів продукції рослинництва, а вартісні – найбільш повно характеризують економічну ефективність використання землі і дають змогу порівнювати та об’єктивно оцінювати використання земельних ресурсів в господарстві.

Рівень економічної ефективності використання земель в СГ ТОВ “Хлібопродукт” розглянемо за даними табл. 2.9.

Таблиця 2.9 Склад, інтенсивність та ефективність використання земельних угідь СГ ТОВ “Хлібопродукт”

Зменшення відбувається за всіма категоріями земельних угідь. Аналізуючи рівень інтенсивності використання земельних угідь варто зазначити, що ступінь складає 100%, що для даного регіону є оптимальним рівнем. У 2007 р. ефективність використання земельних угідь значно знизилася, адже зменшилися вартісні показники, а саме розмір валової продукції в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь і в 2007 році він склав 1519,2 тис.грн., також знизився розмір товарної продукції до 1019 тис.грн. Аналогічні тенденції спостерігаються і відносно натуральних показників.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16