Дипломная работа: Проблеми формування соціального захисту на сучасному етапі

Рисунок 3.13. Аналіз зростання кількості послуг

Враховуючи данні таблиці 3.3 стає зрозуміло, що більшу частку послуг складає сфера правового захисту соціальної допомоги у догляді за хворими, інвалідами та людьми похилого віку (Рис.3.14).

Рисунок 3.14. Показник кількості послуг

Отже, аналіз діяльності недержавних організацій та їх кількість у Деражнянському регіоні встановив, що показник якісного руху з кожним роком все більше зростає, що, в свою чергу, вказує про затребуваність спеціалістів галузі соціального спрямування та соціальної роботи в загалом.

В свою чергу, дослідження діяльності державних та недержавних організацій соціальної сфери в напрямку покращення системи соціального захисту виявило, перш за все, ефективність законодавчої бази, що справляє значний вплив на дану діяльність. Хоча проблематичність деяких фінансових аспектів, які нависають великим тягарем над соціально-економічним становищем країни, з іншої сторони випробовують можливості загального функціонування сфери соціальної роботи.

Для створення безпечних і здорових умов праці велике значення має законодавче регулювання питань охорони праці.

Законодавчо охорона праці - це сукупність норм, які передбачають систему заходів, спрямованих безпосередньо на забезпечення безпечних і здорових умов праці, які мають впроваджуватися у виробничу сферу.

Закон України "Про охорону праці" був прийнятий Верховною Радою 14-го жовтня 1992 року, тобто невдовзі після набуття Україною незалежності. Потім він був переглянутий і затверджений Президентом України в новій редакції 21 листопада 2002 р. В ньому наводяться визначення понять охорони праці, роботодавця, працівника; наголошується, що основними принципами державної політики в галузі охорони праці є пріоритет життя та здоров'я людини перед будь-якими результатами виробничої діяльності, її соціальний захист та відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю, повної відповідальності роботодавця за створення безпечних і здорових умов праці шляхом суцільного контролю та ін. У Законі є, між іншим, статті про охорону праці жінок, неповнолітніх, інвалідів.

Окрім того, в Україні почали створюватися та діяти вже з 1993 року державні стандарти України в галузі охорони праці та близьких до неї сфер, що містять вимоги, норми і правила, спрямовані зокрема на забезпечення безпеки праці, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі її трудової діяльності.

Охорона праці спрямована на вирішення завдань створення на робочому місці безпечних умов праці. Тому, оформлення спеціально обладнаних приміщень для роботи соціального працівника припускає облік особливостей контингентів пацієнтів, забезпечення сприятливого психологічного впливу елементів дизайну, створення невимушеної обстановки, затишку й комфорту. Спеціальне приміщення, призначене для проведення властиво психотерапії, підкреслює зміну звичайного стилю на неформальний стиль психотерапевтичної дії. Необхідність поділу кабінету на приміщення для приймання й приміщення для проведення психотерапевтичної роботи стає більш очевидним при орієнтації на сучасні гуманістичні варіанти психотерапії, що припускають партнерські взаємини між пацієнтом і психотерапевтом. Це особливо важливо на початкових етапах, коли вирішується питання про вибір моделі психотерапії й стилю поведінки терапевта. Наявність окремого приміщення для проведення групових занять відбиває тенденцію сучасної психотерапії, спрямованої на комбінацію різних методів і форм впливу на пацієнтів.

Соціальний працівник у своїй діяльності керується чинним законодавством України з питань здоров'я і соціального обслуговування населення; Статутом установи; посадовою інструкцією.

Соціальний працівник повинен володіти, поряд з відповідною кваліфікацією і професіоналізмом, високими моральними якостями, почуттям відповідальності, умінням працювати з людьми, тактовністю, дисциплінованістю, ретельністю. Соціальний працівник повинен чуйно й уважно ставитися до обслуговуваних їм громадянам.

Соціальний працівник повинен знати:

основи соціальної політики, права і державного устрою, трудового та сімейного законодавства;

нормативні документи з організації соціально-побутового обслуговування

санітарно-гігієнічні вимоги;

основи психології осіб старшого віку;

основні прийоми і методи надання невідкладної долікарської допомоги;

правила і норми охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту.

Соціальний працівник має право:

на всі передбачені законодавством соціальні гарантії;

вимагати створення умов для виконання службових обов'язків;

пропонувати варіанти усунення наявних у діяльності установи недоліків;

підвищувати свою професійну кваліфікацію.

На жаль, абсолютно безпечних і нешкідливих виробництв не існує. Завдання охорони праці - звести до мінімуму вірогідність ураження або захворювання робітника з одночасним забезпеченням комфорту для досягнення максимальної продуктивності праці.

У техніці безпеки розглядаються технічні рішення із забезпечення безпеки конструкцій всілякого устаткування, а також умови безпечної експлуатації, монтажу і ремонту виробничого устаткування. Сучасний напрям розвитку цього розділу перебуває на етапі вирішення питань техніки безпеки до створення техніки без жодної небезпеки. Іншими словами, замість того, щоб вчити робітників поводитися з небезпечною технікою, створювати безпечну техніку.

Виробнича санітарія визначає санітарно-гігієнічні вимоги з підтримки нормальних умов праці при здійсненні виробничого процесу. Вона передбачає вивчення питання дії на людину і захист в умовах виробництва від ряду несприятливих фізичних та психофізіологічних чинників (температури, вогкості, загазованості, шуму, вібрації та ін.).

До фізичних факторів належать параметри повітря в приміщенні (температура, вологість, швидкість руху повітря), вібрація, шум, нетоксичний пил, пара, різні види випромінювань, освітленість тощо.

До психофізіологічних факторів відносяться фізичні та нервовопсихічні перевантаження, які пов'язані з тяжкою, монотонною працею. Кожен з цих факторів впливає на організм людини, викликає у ньому функціональні зміни, професійні захворювання або отруєння.

Гігієна праці - це наука, що вивчає вплив виробничого процесу та навколишнього середовища на організм працюючих з метою розробки санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, які спрямовані на створення найбільш сприятливих умов праці, забезпечення здоров'я та високого рівня працездатності людини.

Загалом, виробнича санітарія - це система організаційних та технічних заходів, які спрямовані на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання професійних захворювань та отруєнь.

До організаційних заходів належать:

дотримання вимог охорони праці жінок та осіб віком до 18 років;

проведення попередніх та періодичних медичних оглядів осіб, які працюють у шкідливих умовах;

забезпечення працюючих у шкідливих умовах лікувально-профілактичним обслуговуванням тощо.

Технічні заходи передбачають:

систематичне підтримання чистоти у приміщеннях і на робочих місцях;

розробку та конструювання обладнання, що вилучає виділення пилу, газів та пари, інших шкідливих речовин у виробничих приміщеннях;

забезпечення санітарно-гігієнічних вимог до повітря виробничого середовища;

улаштування систем вентиляції та кондиціювання робочих місць зі шкідливими умовами праці;

забезпечення захисту працюючих від шуму, ультра - та інфразвуку, вібрації, різних видів випромінювання.

Таким чином, запобігання професійних захворювань здійснюється через здійснення комплексу організаційних і технічних заходів, які спрямовані на оздоровлення повітряного середовища, виконання вимог гігієни та особистої безпеки працюючих

Пожежна профілактика містить розробку технічних і організаційних вимог з попередження вибухів і займань, які можуть бути небезпечні для людини у виробничих умовах. До основних правил пожежної безпеки належать:

оснащення приміщень установками пожежної сигналізації (УПС) та автоматичними установками пожежогасіння (АУП) відповідно до вимог чинних нормативних документів;

приміщення повинні бути обладнані системами протидимного захисту, технічними засобами оповіщення про пожежу та засобами зв'язку відповідно до вимог будівельних норм;

силове й освітлювальне електроустаткування, електропроводка та інші споживачі електроенергії повинні виконуватися та експлуатуватися відповідно до ПУЕ, ПБЕ та Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ);

настільні лампи, вентилятори та інші електроприлади слід умикати в мережу тільки через справні штепсельні розетки й електрошнури;

обігрівання приміщень повинно здійснюватися тільки центральним водяним опаленням;

відповідальний за пожежну безпеку після закінчення роботи зобов'язаний оглянути приміщення, пересвідчитись у тому, що нема порушень, які можуть призвести до пожежі, перевірити відключення електроприладів, обладнання, освітлення.

У частині питань виробничої санітарії і гігієни праці охорона праці базується на біологічних науках: фізіології, психології, гігієні праці та інших.

Отже, із цього випливає, що охорона праці має безпосередній зв`язок із роботою спеціаліста в галузі соціальної роботи.

Під час виконання дипломної роботи було визначено основні проблеми формування соціального захисту населення на сучасному етапі. Це досить актуальна тема оскільки, в ній виражені основні проблеми категорії населення, яким потрібна підтримка держави. Аналізуючи соціально-економічні процеси, що склалися в Україні ми можемо переконливо сказати, що проблемі соціального захисту населення потрібно приділяти більше уваги. Шляхом впровадження і удосконалення реформ у соціальній роботі.

Аналізуючи було визначено, що соціальний захист населення слід розглянути як систему законодавчих, економічних та соціально-психологічних гарантій, яка створює громадянам рівні права по покращенню свого добробуту. Але в свою чергу слід враховувати, що соціальний захист надається кожному члену суспільства незалежно від релігійних переконань, національної і расової приналежності.

Фундаментом для стабільного розвитку соціального захисту громадян є нормативно-правова база, ряд законів які дають право на отримання і захист основних життєвоважливих потреб соціально-незахищених категорій населення.

Управління праці та соціального захисту населення спрямовує свою роботу на забезпечення допомоги тих громадян, які її потребують, а також здійснює різні перевірки підприємств щодо дотримання охорони праці на них слідкує за правильністю призначень пенсій Пенсійним фондом. Але основним аспектом є те, що УПСЗН - співпрацює з самим населенням.

Визначивши основи соціального захисту населення, розглянувши нормативно-правову базу та ознайомившись з роботою державних та недержавних організацій соціальної сфери у Деражнянському регіоні, було виявлено ряд проблематичних питань, в які можна внести ряд пропозицій та коректив для їх вирішення.

Перш за все, наглядною проблемою є удосконалення нормативно-правової бази через ефективне спрямування дії законів на проблематичні питання які постають у процесі роботи соціальних служб із населенням. Наглядним прикладом цієї проблеми, може бути застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" під час нарахування пенсій. Зазначеною постановою передбачено, що виплата пенсій повинна здійснюватись у відповідності до Держбюджету за встановлені роки і цим самим зменшує надбавки до пенсії категоріям учасників бойових дій. Але правова природа Основного закону вказує на те, що вищу юридичну силу мають Закони України, а не постанови чи накази виконавчої влади. Таким чином, у діяльності соціального працівника виникає колізія законодавчої норми і неможливість справедливого здійснення нарахування пенсій вище зазначеним категоріям. По-друге, потрібно більше приділяти уваги громадським організаціям, оскільки вони тісно співпрацюють із громадянами і більш детально ознайомлені з проблемами, які постають перед малозабезпеченими людьми. Ця співпраця повинна матеріально підтримуватися, тобто, потрібне фінансування для реалізації програм, які допоможуть у вирішенні соціальних потреб. Потрібно відмітити і те, що управління праці в деякій мірі є контролюючим органом у сфері охорони праці та нарахування пенсій, що є досить важливим, оскільки він є гарантом захисту праці та відповідно її оплати. Прикладом цього можуть бути навчально-реабілітаційні центри. Таким організаціям потрібна фінансова підтримка держави через дотації, субсидії, субвенції. Потрібно поступове підвищення заробітної плати, яка буде залежати від результатів праці.

Третьою пропозицією є забезпечення доступності інформації, яка допоможе захистити права людей - тобто вільний доступ до законодавчих актів, постанов, рішень всім категоріям населення

Додаток А

Додаток Б

1. Конституція України, - Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, N 30. // http://www.rada.gov.ua.

2. Про державну допомогу сім’ям з дітьми, - ВВР, 1993, N 5. // http://www.rada.gov.ua.

3. Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям, - ВВР, 2000, N 35. // http://www.rada.gov.ua.

4. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, - ВВР, 2002, N 10. // http://www.rada.gov.ua.

5. Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні, - ВВР, 2001, N 30. // http://www.rada.gov.ua

6. Про соціальні послуги, - ВВР, 2003, N 45. // http://www.rada.gov.ua.

7. Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, - ВВР, 2000, N 48. // http://www.rada.gov.ua.

8. Барданова О. Шляхи вдосконалення діяльності органів місцевого самоврядування щодо надання послуг соціального захисту // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. - 2004. - № 1. - С.293-297

9. Берданова О. Нормативно-правові аспекти реформування системи соціального захисту населення // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 2002. - № 3. - С.302-306

10. Бідак В. Складові системи державного регулювання соціального розвитку і соціального захисту // Україна: аспекти праці. - 2004. - № 1. - С.35-41

11. Богданов С. Соціальний захист інвалідів: Український та польський досвід. - К.: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2002. - 92, с.

12. Бойко М.Д. Право соціального забезпечення України: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2006. - 378, с.

13. Болотіна Н.Б. Право соціального захисту: становлення і розвиток в Україні: Монографія. - К.: Знання, 2005. - 381 с.

14. Волинець Л.С. Права дитини в Україні: проблеми та перспективи. - К.: Логос, 2000. - 75 с.

15. Гнибіденко І. Підвищити рівень добробуту людей та зменшити кількість бідних // Соціальний захист. - 2004. - № 12. - С.7-12

16. Дитинство в Україні: права, гарантії, захист. - К.: Столиця, 1998 - Ч.2. - 1998. - 290 с.

17. Жванко Л. Основи політики Української держави у сфері охорони здоров'я та соціального захисту населення // Київська старовина. - 2006. - № 2. - С.63 - 75

18. Закон захищає тебе (ветерани війни: статус, пільги, соціальний захист) / Укл. Олексій Горецький,. - К., 2000. - 35, с.

19. Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні": Офіційне видання. - К.: Парламентське вид-во, 1998. - 24 с.

20. Закон України про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи: Офіційне видання. - К.: Парламентське вид-во, 1998. - 64 с.

21. Законодавстство України про соціальний захист населення /Упор.: О.М. Роїна, Ред. О.А. Кривенко. - К.: КНТ, 2002. - 115 с.

22. Кір'ян Т. Соціальний захист населення від безробіття // Україна: аспекти праці. - 1998. - № 4. - С.16-22

23. Лапка О.Я. Соціально-правовий захист працівників міліції України: Навчальний посібник. - К.: ТОВ "ПОЛІМЕД-Сервіс", 2005. - 218, с.

24. Лапушенко Н. Фінансове забезпечення дітей та молоді // Фінанси України. - 1998. - № 6. - С.108-111

25. Макаренко Г. Проблеми ветеранів - проблеми суспільства // Юридичний Вісник України. - 2004. - № 19. - С.4

26. Медвідь З.В. Моніторинг стану соціального захисту малозабезпеченних сімей // Актульні проблеми економіки. - 2006. - № 3. - С.158 - 164

27. Мущинін В. Реформування системи пільг в Україні // Соціальний захист. - 2002. - № 12. - С.38-43

28. Новікова Т.В. Соціально - економічна захищенність населення як об’єктивна необхідність становлення соціальної держави // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - № 3. - С.165 - 168

29. Нормативно-правові акти у сфері захисту прав дітей. - К.: Бліц, 2002 2003. - 158 с.

30. Петюх В.М. Ринок праці: Навчальний посібник. - К., 1999. - 287 с.

31. Петюх В.М. Ринок праці та зайнятість: Навчальний посібник; МАУП. - К.: Б. в., 1997. - 199, с.

32. Пилипенко П. Право соціального забезпечення у системі соціального права // Право України. - 2004. - № 10. - С.97-100

33. Пільги. Регулювання та захист: Збірник нормативних актів/ Упор.В.С. Ковальський, Л.П. Ляшко, За заг. ред.В.С. Ковальського. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 415 с.

34. Права працюючих жінок в Україні = Women Workers Rights in Ukraine. - К., 1999. - 159 с.

35. Правовий та соціальний захист інвалідів в Україні: Збірник нормативних актів / Відп. ред. І.Я. Сахань. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 414 с.

36. Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям: Постанова від 24 лютого 2003 року №250/ Україна. Кабінет Міністрів // Офіційний вісник України. - 2003. - № 9. - С.147

37. Про соціальний захист в Україні: Збірник законів. - Харків: ПП "ІГВІНІ", 2006. - 351 с.

38. Рязанова Н. Допомога малозабезпеченим сім’ям // Вісник податкової служби України. - 2004. - № 22. - С.61-64

39. Сасько О. Соціальний захист: здобутки, проблеми, перспективи // Військо України. - 2003. - № 7-8. - С.12-13

40. Сіденко С.В. Розвиток систем соціального захисту в умовах глобалізації економіки. - К., 1999. - 30 с.

41. Складові добробуту і бідності // Соціальний захист. - 2004. - № 5. - С.38-42

42. Соціальний захист ветеранів війни та праці // Соціальний захист. - 2004. - № 1. - С.17

43. Соціальний захист дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування: Державна доповідь "Про становище дітей в Україні": (За підсумками 1999 року) / Авт. кол. Л.С. Волинець, А.Й. Капська, О.О. Яременко та ін.; Український ін-т соціальних досліджень. - К., 2000. - 138 с.

44. Соціальний захист дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування: Державна доповідь „Про становище дітей в Україні”. - К., 2000. - 138 с.

45. Табачник Д. Система соціального захисту громадян потребує найбільшої уваги й опіки // Урядовий кур'єр. - 2003. - 26 листопада. - С.5-6

46. Тимофєєва О. Нагальні проблеми соціального захисту населення України: (про Концепцію забезпечення адресного надання пільг окремим категоріям громадян // Праця і зарплата. - 2004. - № 30. - С.2

47. Трудові права інваліда // Урядовий кур'єр. - 2004. - 29 травня. - С.6

48. Державне регулювання економіки: Навчальний посібник/ Сергій Чистов, Анатолій Никифоров, Тамара Куценко та ін.; М-во освіти України; КНЕУ. - 2-ге вид., доопрац. і доп. - К.: КНЕУ, 2005. - 316 с.

49. Шевчук П.І. Соціальна політика: Навчальний посібник. - Львів: Світ, 2003. - 399 с

50. Шевцов А. Комплексний підхід до соціальної реабілітації інвалідів: теоретико-методологічні засади // Соціальний захист. - 2004. - № 7. - С.29-33

51. Ягодка А.Г. Соціальна інфраструктура і політика: Навчальний посібник; КНЕУ. - К., 2002. - 230, с.