Дипломная работа: Оптимізація інтегрованого захисту посівної цибулі від шкідників на основі виділення головних екологічних та економічних чинників та застосування нових агентів біологічного методу

агроценоз біопрепарат цибуля хвороба

РОЗДІЛ 2

МІСЦЕ ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводились в типових умовах Лісостепу та Степу в 2009-2010 роках. В Лісостепу: в ПСП “Мартусівка”, на приватних ділянках населення селищ Мартусівка Бориспільського району, Київської області, а також села Петрушки та урочища Китаївське, Києво-Святошинського району в зоні м. Києва.

Методологічно робота складалася з: лабораторних та польових досліджень з метою вивчення ефективності окремих прийомів технологій захисту овочевих культур; статистичних методів обробки даних – встановлення вірогідності отриманих результатів лабораторних та польових досліджень на основі кореляційного, дисперсійного та регресійного аналізу.

Таблиця 2.1 Характеристика метеорологічних факторів Лісостепу за 2007-2009 рр.

(Бориспільський р-н, Київської обл.)

За даними Гідрометеорологічної служби України та власними спостереженнями, у 2009 році в Лісостепу (табл. 2.1) промерзання грунту на рівні –1оС спостерігалось максимум на глибині 55 см. Середньодобова температура навесні та в червні місяці була нижчою за середньорічні показники і відзначалась значною кількістю опадів. Похолодання тривало до початку 2-ї декади червня. Далі з цього періоду впродовж липня – серпня спостерігалось різке підвищення температури, яке часто переходило в спеку.

В 2008 році взимку грунт промерзав до 70 см, середньодобова температура навесні та в червні місяці була дещо вищою за середню багаторічну і відзначалась значною кількістю опадів. Далі в липні спостерігалася сильна спека з повною відсутністю опадів – ГТК – 0,2 (табл.2.2).

Таблиця 2.2 Показники ГТК різних сезонів

Розмір дослідних ділянок під час польових дослідів становив 50 м2 (7,2 м на 7,2 м). Ділянки з варіантами були розміщені рендомізовано у трьох повторностях.

Статистичну обробку даних проводили за допомогою комп’ютерних програм MSExcel, Statgraphics та Statististica 0.5 (АНОВА).

РОЗДІЛ 3

ЕКСПЕРИМЕНТИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯ БІОПРЕПАРАТУ ФІТОСПОРІН НА ПОСІВНІЙ ЦИБУЛІ

Фітоспорин, мікробіологічний препарат, діючою речовиною якого є живі клітини і спори бактерії Bacillus subtilis 26Д 1 млрд. кл/мл. Препарат проявляє дезінфікуючі і захисні властивості, підвищує стійкість рослин до збудників хвороб, є ефективним проти широкого спектру грибкових та бактеріальних хвороб таких як парша, фітофтороз, чорна ніжка, кореневі гнилі, борошниста роса тощо. Дія препарату побудована на антагонізмі бактерії Bacillus subtilis до мікроорганізмів – збудників захворювань. Антагоністи інгібують розмноження своїх конкурентів як в тканинах зелених частин рослини так і в коренях.

Фітоспорин застосовують шляхом:

– обробки насіння (замочування);

– обробка розсади та цибулин перед висаджуванням (замочування коренів);

– підживлення рослин;

– обробка грунту перед висадкою розсади на грядки, в теплиці або парники;

– обприскування зеленої частини рослин.

Ефективність Фітоспорину полягає насамперед у стимуляції проростання насіння, захисту насіння і рослин від фітопатогенних організмів, підвищенні урожаю сільськогосподарських культур на 30%, можливості використання протягом всієї вегетації рослин.

Дані щодо впливу Фітоспорину на урожайність культур на прикладі посівної цибулі наведені у таблиці 1.

Як бачимо, урожай посівної цибулі сорту Сонячна за різних способах застосування зростає від 19 до 41%, сорту Київська від 19 до 51%, Урожайна 15 відкритого грунту до 15,6, закритого – 27%. Дослідами в умовах закритого грунту встановлено, що Фітоспорин формує прибавку урожаю посівної цибулі на рівні 10–54%, при чому 54% прибавка відмічається у вересні. За загальним урожаєм препарат забезпечує прибавку 42%. Крім того внесення Фітоспорину підвищує біологічну активність грунту на 83–94%.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15