Дипломная работа: Оптимізація інтегрованого захисту посівної цибулі від шкідників на основі виділення головних екологічних та економічних чинників та застосування нових агентів біологічного методу
PseudomonasfluorescensMigula, 1895. Бактерія є рухомою
грамвід’ємною паличкою розміром 1–2х0,6 мкм. Добре розвивається на живильних
середовищах, багатих органічними речовинами, а також на синтетичних середовищах
з мінеральним азотом, на м’ясо–лептонному агарі, середовищах, у склад яких
входить картопля, на середовищі Чапека. Колонії безкольорові або білі, гладкі,
блискучі. Аероб, оптимум росту спостерігається при температурі 250С.
Характерною
особливістю цього виду є зовнішня мікроструктура колоній. За малого збільшення
мікроскопу поверхня колоній має характерну сітчасту або чарункову будову. Дана
ознака стійка і виявляється майже на всіх середовищах, але краще на
м’ясо–лептонному агарі та на синтетичних середовищах. В бульйоні утворює
каламуть та плівку, середовища набувають жовтувато–зеленого флуоресціюючого
кольору. Пігмент – флуоресцин не розчиняється у спирті і хлороформі, але добре
розчинний у воді. Бактерія швидко розріджує желатин, молоко не звертає, деякі
штами лише пептонізують його. Переважна більшість штамів відновлює нітрати до
нітрітів або вільного азоту. Утворюють кислоту на глюкозі та цукрозі, а також
велику кількість вітамінів і інших додаткових живильних речовин.
(Рождественський, Васильєв, 1940; Красильников, 1949).
Фунгістична дія
бактерій роду Pseudomonas пов’язана з пригніченням
грибів і фітопатогенних бактерій антибіотиками (феназінові пігменти і похідні
флюроглюцину) та іншими біологічно активними метаболітами (Худяков, Шилер,
Савадеров, 1965; Гарагуля, 1975; Есипов, Аданин, Баскуков, 1975; Howell, Stipanovic, 1979; Рубан, 1986; Смирнов,
Киприанова, 1990), а також сидерофорами – сполуками, які здійснюють транспорт
заліза (Бойко и др., 1984; Cook, 1985; Neilands,Valenta, 1985; Рубан, 1986) і утворюючи з
ним стабільні компоненти, успішно конкурують за цей елемент з сидерофорами
фітопатогенних грибів, які мають меншу константу зв’язування заліза (Kloepper, Schroth, 1981; Cook, 1985; Cook, Weller, 1987). Існують дані про пригнічення
Pseudomonas таких грибів як Rhizoctonia solani, Sclerotinia sclerotiorum, Phytophtora megasperma, Gaeumannomyces graminis (Гораль, 1998). Штами P. aureofaciens також мали антагоністичну дію на
нематод – Aphilenchoides asterocaudatus, Ditylenchus destructor (Смирнов, Киприанова, 1990). Pseudomonas діють і на комах (яблунева
плодожерка, непарний, тутовий і кільчастий шовкопряди, яблунева міль,
колорадський жук, травневий і червневий хрущі, кімнатна муха тощо), викликаючи
у останніх септицемію – захворювання, яке характеризується виділенням ураженими
комахами бактеріальної маси з зеленуватим або жовтуватим флуоресціюючим
пігментом (Вейзер, 1972).
Бактерії Ісаченко Salmonella
enteritidis var. Issatschenko, що використовуються для боротьби з гризунами, за
культурально–морфологічними, біохімічними та серологічними властивостями
належать до роду Salmonella, серотипу S. enteritidis (група Д), мають соматичні
антигени (рецептори 1, 9, 12) та жгутикові Н–антигени (рецептори g і m).
Характерною ознакою бактерій Ісаченко є їх чутливість до лізоциму – у них, на
відміну від бактерій Данича, лізоцим індукує вивільнення профага, перетворюючи
його у вірулентну форму. Бактерії є короткими (1–2 мкм), рухомими,
грамвід’ємними паличками з закругленими краями, добре забарвлюються аніліновими
барвниками, при певних умовах утворюють капсулу, спор не утворюють. Бактерії
Ісаченко добре ростуть на звичайних щільних і рідких середовищах з рН 7,2–7,4 –
м’ясо–лептонному агарі, желатині, м’ясо–лептонному бульйоні, молоці, горохових,
дріжджових тощо. На щільних середовищах при оптимальних умовах росту утворюють
круглі, гладкі, прозорі колонії з рівними краями і синюватим відливом розміром
0,5–3 мм, на елективних середовищах (Ендо, Плоскірева) – круглі безкольорові
колонії, на рідких – рівномірну каламуть і тонку поверхневу плівку, яка легко
розбивається при струшуванні. Факультативні аероби, оптимальна температура
росту 370С.
Бактерії
Ісаченко мають строгу вибіркову патогенність. Така вибірковість існує навіть в
межах ряду гризунів: для одних видів ці бактерії високо вірулентні (більшість
мишей та полівок), для інших – менш вірулентні (пацюки, піщанки, ховрахи), а
для третіх – їх патогенність проявляється настільки слабо, що не викликає
загибелі тварин навіть при зараженні великими дозами.
Численними
дослідами встановлено – бактерії Ісаченко не є небезпечними для людей, багатьох
свійських і диких тварин (Кандыбин и др., 1987; Кандыбин, 1989).
1.6 Ефективність мікробних препаратів відносно
ентомологічних, фітопатологічних об’єктів та гризунів за літературними даними
Ефективність застосування мікробних препаратів відносно
шкідливих комах, гризунів, а також хвороб рослин доцільно представити у
табличній формі.(табл.1.9)
Таблиця 1.9 Ефективність застосування мікробних препаратів
відносно шкідливих комах, гризунів, а також хвороб рослин
Препарат
Культура
Об’єкт
Результат застосування
Джерело
1
2
3
4
5
Вертицилін–Р
титр106 спор/мл
огірки закр. грунту
теплична білокрилка
біол. еф. 84–100%
Слободянюк и др., 1993
72–94%
Фокін та ін., 2002
павутинний кліщ
81–92%
Андреева, Штерншис, 1995
теплична білокрилка
78%
Ярошенко, Вяткина, Алещенко, 1996
культури закр. грунту
м’яка несправжня щитівка
73%
Вертицилін зерновий
огірки закр. грунту
теплична білокрилка
54,5–89,5%
Касперович, Соловей, 1992
99,43–98,91%
Лаппа, Гораль та ін., 1992
47–85%
Фокін та ін., 2002
Боверін
2 кг/га
5–10 кг/га
титр 103–106 спор/мл
1 кг /1000м2 у 400 л води
0,5 кг/га
2 кг/га
8 кг/га
трави
саранові
95,2%
Хлопцева, 1985
кобилки
47–84%
Штерншис, Цветкова, 2002
запаси борошна
суринамський борошноїд
100%
Searle, Doberski, 1984
плодові (яблуня)
зим. гусінь яблуневої плодожерки
63%
Барабанов, Штайн, 1997
томати закр. грунту
пасленовий мінер
20–53%
Борисов, Ущеков, 1997
огірки закр. грунту
тютюновий трипс
80%
Прохоренкова, 1991
картопля
личинки колорадського жука 4 віку
тех. еф. 44%
Гораль, Лаппа, 1973
77%
100%
загинуло 57,2%
Гораль, Лаппа, Пєтровський, 1976
огірки закр. грунту
теплична білокрилка
біол. еф. 93,55%
Лаппа, Гораль та ін., 1992
71,64%
Боверін–Р
0,5л/3л води
титр 4х 106 бластоспор/мл
огірки закр. грунту
попелиця
біол. еф. 73%
Ярошенко, Вяткина, Алещенко, 1996
павутинний кліщ
73%
теплична білокрилка
81,2%
Касперович, Соловей, 1992
86%
Фокін та ін., 2002
Триходермін сухий
титр109 спор/г
5,4х109 спор/г, 4 кг/т
30 кг/га
4х109 спор/г,
20 кг/га
12–16г/кг
2,3х109 спор/г
109 спор/г
огірки
біла гниль
зниж. ураж. на 30%
Лаппа, Гораль, 1987
морква
сухі гнилі
ураж. 2,7–5,4%
Фокін, Ткаленко, Гораль, 2001
капуста
судинний бактеріоз
біол. еф. 69,6–76,7%
слизовий бактеріоз
66,4–73,5%
огірки
кореневі гнилі
47,5%
озима пшениця
кореневі гнилі
зниж. ураж. на 21%
Коваленко, Коваленко,1992
альтернаріоз
зниж. ураж. на 94,5%
картопля
чорна ніжка, парша, ризоктонія
зниж. ураж. на 90%
квасоля
біла гниль
зниж. ураж. на 81,9%
різоктоніоз
зниж. ураж. на 55,2%
картопля
фітофтороз
біол. еф. 17–18%
Триходермин не только защищает раст., 1995
овочі закр. грунту
кореневі гнилі
70–83%
Матвеева, 2002
томати
комплекс хвороб
81,7%
Хакимов, Абдулаев, 1992
огірки
аскохітоз
зниж. ураж. на 47%
Прохоренкова, 1991
кореневі гнилі
зниж. ураж. на 47%
Винокурова, 1991
капуста
чорна ніжка
зниж. ураж. на 47%
тютюн
Pythium
ефект. 76%
Филипчук и др., 1995
Eusarum
72%
овочі закр. грунту
кореневі гнилі
біол. еф. 78–80%
Гузь, 1997
зниж. ураж. на 75%
Доброхотов, 1998
соняшник
біла гниль
на 30%
Дуденко, Лаппа та ін., 2000
сіра гниль
76%
Триходермін–Р
титр 1,5х109 спор/мл
5х107–5х108 спор/мл
200 мл/росл.
2 л/т
капуста
слизовий бактеріоз
біол. еф. 55,2–61,9%
Фокін, Ткаленко, Гораль, 2001
судинний бактеріоз
55,2–61,9%
морква
хвороби
77,7–81,9%
Ткаленко, 2000
сухі гнилі
ураж. 3,9–6,0%
Фокін, Ткаленко, Гораль, 2001
виноград
сіра гниль
зниж. ураж. на 70%
Коваленко, Коваленко,1992
аскохітоз
на 80%
плодові
“молочний блиск”
на 94%
суниці
різоктоніоз
на 18–46%
томати
кореневі гнилі
біол. еф. 76%
Ярошенко, Вяткина, Алещенко, 1996
бура плямистість
61%
огірки
аскохітоз
зниж. ураж. на 78,4%
Гринько, 1992
сіра гниль
на 87,6%
біла гниль
на 85,2%
ячмінь
гельмінтоспоріоз
біол. еф. 10,5–26,5%
Помелова, Воронова, 1999
фузаріоз
29,5–100%
овочі закр. грунту
галова нематода
зниж. ураж. на 34%
Есельсон, 1999
озима пшениця
септоріоз колоса
біол. еф. 55,3–68,1%
Гаврилов, Бойко, 2001
Ашерсонія
титр 8х105 спор/г
2х106 спор/г
6х106 спор/г
8х106 спор/г
8х107 спор/г
огірки закр. грунту
теплична білокрилка
98,91%
Лаппа, Гораль та ін., 1992
загин. лич. 30,4%
Приймак, Чижик, 1975
42,5%
52,7%
66,4%
92,7%
Ампеломіцин
2,5–3х105–107 спор/г
0,5%
21,6х109 спор/г
3х105–3х106
огірки закр. грунту
борошниста роса
затримка прояви хвор. на 21 добу
Боярин, 1994
біол. еф. 80%
Прохоренкова, 1991
яблуня
зниж. ураж. на 88,9%
Парий, Пузанова, 1990
на 19,6–46,2%
Новицкая, 1990
суниці
на 15,8–18,2%
огірки, петрушка, кріп, щавель
тех. еф. 88,2–98,5%
Бондаренко, Буймистру и др., 1985
Гаупсин
1%
109 кл./мл
50 г/ц
0,5–1%
1%
109 кл./мл
соняшник
біла гниль
зниж. ураж. на 20%
Дуденко, Лаппа та ін., 2000
сіра гниль
біол. еф. 50%
озима пшениця
кореневі гнилі
97,32%
Гораль, Лаппа, 1994
ячмінь
зниж. ураж. на 80%
яблуня
яблунева плодожерка
біол. еф. 93–95%
Арешников и др., 1989
парша
зниж. ураж. на 75–90%
Malacosoma neustria
загибель на 4 добу 12,5%
Фокін, Коровін, 2001
Фокин, Коровин, 2001
Фокин, Коровин, 2001а
Aporia crataegi
18,75%
Ризоплан
1%
50 г/ц
2,5 л/т
20 мл/кг
титр 1011 кл/мл
4 л/га
1 л/т
соняшник
біла гниль
зниж. ураж. на 20%
Дуденко, Лаппа та ін., 2000
сіра гниль
біол. еф. 30%
озима пшениця
кореневі гнилі
21,6%
Гораль, Лаппа, 1994
ячмінь
зниж. ураж. на 80%
озима пшениця
кореневі гнилі
біол. еф. 40–56%
Гузь, 1997
септоріоз
56–60%
борошниста роса
42–46%
ячмінь
гельмінтоспоріоз
26,5–43,2%
Помелов, Воронцова, 1999
фузаріоз
29,5–100%
озиме жито
рінхоспоріоз
54,6–57,6%
Назарова и др., 1995
бура іржа
86,9%
стеблова іржа
70–80,5%
тютюн
Pythium
72%
Филипчук и др., 1995
Eusarium
62%
картопля
фітофтороз
затримка прояви хв. на 8–12 діб
Кузнецова, Филипов, 1995
капуста
чорна ніжка
біол. еф. 76–94%
Джалилов и др., 1994
судинний бактеріоз
зниж. ураж. на 66–45%
слизовий бактеріоз
на 80–94%
томати закр. грунту
кореневі гнилі
біол. еф. 76%
Ярошенко, Вяткина, Алещенко, 1996
картопля
фітофтороз
затримка прояви хв. на 5 діб
Кузнецова и др., 1996
озима пшениця
кореневі гнилі
зниж. ураж. на 63,4%
Титаренко, Вяткина, Алещенко, 1995
бактеріоз
на 24,8%
томати
фітофтороз
біол. еф. >70%
цукрові буряки
церкоспорилез
Бактофіт
титр 1011 кл/мл
4 л/га
2 л/т
1%
картопля
фітофтороз
затримка прояви хв. на 5 діб
Кузнецова и др., 1996
огірки закр. грунту
борошниста роса
біол. еф. 60%
Ярошенко, Вяткина, Алещенко, 1996
озима пщениця
бактеріоз
зниж. ураж. на 60,3%
Титаренко, Вяткина, Алещенко, 1995
септоріоз колоса
біол. еф. 55,3–68,1%
Гаврилов, Бойко, 2001
огірки закр. грунту
борошниста роса
32,37–34,2%
Лаппа, Гораль та ін., 1992
соняшник
біла гниль
зниж. ураж. на 42%
Дуденко, Лаппа та ін., 2000
сіра гниль
біол. еф. 30%
Бактороденцид
зерновий
титр 0,12–0,14 х 109 спор/г
1–2 кг/га
озима пшениця
звичайна полівка
тех. еф. 65,3–78,9%
Серебрякова, Минина, Владимирова, 1985
багаторічні трави
70,9–81,4%
скирти тюкованої соломи
звичайна полівка, домова та лісова миші, сірий хом’як
Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, сочинения, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое.