Дипломная работа: Економічні засади удосконалення організації роботи ТОВ ТК "Термінал"

Більшість показників відповідають нормативу. Підприємство в змозі погасити короткострокову заборгованість, для цього вистачає грошових коштів та короткострокових паперів, інших високоліквідних активів. Коефіцієнт покриття означає, що підприємство не забезпечено повністю оборотними активами, тобто кредитори не можуть почуватися захищеними від непогашення заборгованості.

РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА ПРАКТИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАХОДІВ ДЛЯ ТОВ ТК «ТЕРМІНАЛ»

3.1 Теоретичні аспекти розробки нового міжнародного туру для ТОВ ТК «Термінал»

На сучасному етапі розвитку у сфері туризму діють різноманітні типи підприємств, що здійснюють туристичну діяльність.

Ключовими суб’єктами туристичної діяльності, які взаємодіють у процесі розробки та реалізації турпродукту, надання й споживання туристичних послуг ,були визначені в Законі України «Про туризм».

Згідно з цим законом:Туристичні оператори (далі - туроператори) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх.

Туристичні агенти (далі - турагенти) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб’єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на тур агентську діяльність.

До 2010 р. Туристична компанія була тур агентом, а в 2011 р. отримала ліцензію туроператора, що дало нові можливості для отримання прибутку.

ТОВ «ТК Термінал» з початку туристичної діяльності, отримало турагенську ліцензію (серії АВ № 428887 від 06.02.2009 р.), що було зумовлено меншим капіталовкладенням (банківська гарантія на суму 2 000 євро – для турагентів та 20 000 євро – для туроператорів), та неготовністю компанії для початку туроператорської діяльності.

Звісно для компанії яка лише починає туристичну діяльність турагенська практика на мою думку є необхідною. По-перше можна визначити найбільш популярні курорти та готелі, які якнайкраще відповідають співвідношення «ціна-якість». По-друге, це можливість для визначення напрямків майбутньої тур операторської діяльності.

Рисунок 3.1 Попит на туристичні послуги 2009 - 2010 рр

Проаналізувавши попит на туристичні послуги, можна зробити висновок, що основний прибуток, компанії приносять найдешевші і найпопулярніші курорти. До них належить Єгипет, Туреччина, Греція.

Тому в дипломній роботи пропонується розпочати туроператорську діяльність саме з підписанням договорів з готелями цих країн. Але на початку 2011р. відбулися політичні зміни в найбільш популярних туристичних країнах.

Початок 2011 р. співпав з початком стрімких і радикальних змін в ряді арабських держав: у Тунісі повалений правлячий режим, в Єгипті вже зараз в результаті масових заворушень у відставку пішов уряд, в Ємені, Йорданії, Алжирі та Мавританії проходять масові демонстрації, які також чреваті серйозними наслідками.

Оцінки політичних експертів, що аналізують цю ситуацію, сходяться в двох моментах: по-перше, події в Тунісі та Єгипті цілком можуть викликати «ланцюгову реакцію» в усьому арабському макрорегіоні, і по-друге, абсолютно необов’язково, що умовно «демократичні» сили, ініціювали крах у цих двох країнах, виявляться переможцями у результаті і прийдуть до влади. Політологи вважають цілком імовірним прихід до влади фундаменталістів та радикальних ісламістів.

У Сирії відбулися зіткнення між силами безпеки і учасниками акції протесту. Урядові війська були змушені втрутитися для припинення насильства і актів саботажу. Проте, очевидці події говорять, що сутички відбулися між поліцією і демонстрантами, які вимагали припинення корупції і розпуску сил безпеки.

14 лютого в столиці Ірану Тегерані пройшли багатотисячні акції протесту на знак солідарності з подіями в Тунісі і Єгипті, де тривалі демонстрації привели до зміни влади. Іранська поліція жорстко присікла виступи, внаслідок чого загинули двоє мітингуючих.

Раніше, в Іраку пройшов так званий національний «День гніву» - жителі країни протестували проти корупції в уряді, високого рівня безробіття і низького рівня життя. Демонстрація переросла в запеклі сутички з представниками правопорядку, в результаті яких, за різними даними, загинули від 10 до 50 осіб, багато хто отримав поранення. Ситуація посилилася тим, що на сторону протестуючих у ряді міст перейшли не тільки поліцейські, але і військові.

Жителі Тунісу незадоволені тим, що поки не помітно жодних поліпшень в житті після революції, що відбулася в січні. І хоча представники властей пообіцяли, що загальні вибори можуть відбутися в середині липня, а консультації зі всіма політичними силами завершаться «не пізнішим березня», опозиція вивела на вулиці близько 100 тис. осіб.

У Йемені поліція неодноразово застосовувала вогнепальну зброю при розгоні багатотисячних антиурядових демонстрацій.

У Бахрейні відбулися багатотисячні демонстрації шиїтів. Суннітська правляча верхівка знову пішла назустріч мітингуючим, заарештувавши трьох міністрів Бахрейну, їх звинуватили в тому, що вони «спровокували кризу».

З 25 січня в Єгипті впродовж більше двох тижнів продовжувалися масові антиурядові виступи. Під тиском протестуючих, Президент країни Х. Мубарак, що перебував при владі з 1981 р., склав з себе повноваження глави держави. Вища рада збройних сил Єгипту планує залишатися при владі протягом 6 місяців, або до терміну проведення нових президентських і парламентських виборів [26].

Виходячи з подій в Арабських країнах, пропонуємо тимчасово відволікти увагу від даних країн, та приділити увагу більш спокійним країнам.

Так як, туризм має моду, тому слід відвести увагу модним напрямкам туризму. Фахівці «Lonely Planet» склали новий туристичний довідник найбільш цікавих місць на 2011 р.. До рейтингу «Best in Travel» увійшли десять провідних регіонів, які вже полюбилися мандрівникам, а також ті, які ще недостатньо розвідані.

Очолила рейтинг хорватська Істрія, Маркізькі острови у французькій Полінезії і Каппадокія в Туреччині. У десятку кращих також увійшли Шетландські острови, Нью-Йорк (США), Танжер (Іспанія) і Тель-Авів (Ізраїль) стали кращими містами для туристів у наступному році. Серед країн лідирують Албанія, Бразилія, Кабо-Верде, Панами і Болгарія.

Для розробки туру, оберемо саме Болгарію, тому що вона відкрилась наприкінці 2009 р., як досить гідний зимовий курорт, оновивши спускові доріжки, побудувавши нові готелі, та від реставрувавши старі. Болгарія є також привабливим літнім курортом, що є досить прийнятним в ціновій категорії.

За нормами ВТО туроператором вважається туристичне підприємство, яке самостійно комплектує туристичний продукт у складі як мінімум трьох послуг: розміщення, транспортування туристів і надання їм ще якоїсь послуги, не пов’язаної з першими двома (екскурсійне обслуговування, прокат автомобіля тощо).

Пропонуємо туристичній компанії ТОВ ТК «Термінал» розпочати діяльність в міжнародному туризмі з орієнтацією на експорт турпослуг (іноземний туризм) чи їх імпорт (зарубіжний туризм) так і на внутрішньому ринку країни.

За рівнем спеціалізації вважаємо за потрібне вести туроператорську діяльність на масовому ринку. Так як практика показує, що попит більший саме на цьому ринку туроператорів, а звідси й отримання більшого прибутку. Але можливі індивідуальні випадки з організації спеціалізованих турів. Так як майже кожен готель має свої зали для проведення бізнес конференцій та ділових угод. Та все-таки головну увагу пропонуємо приділити масовому ринку.

Найчастіше відпочинок українців має сезонний характер. Найбільша кількість туристів, спостерігається в теплі місяці року, починаючи з кінця квітня й до золотої осені. За терміном подорожування віддамо свою перевагу турам вихідного дня, та середньостроковим турам строком продовження від семи до чотирнадцяти днів.

Ці висновки зроблено на основі дворічної турагенської діяльності. Результати якої дали можливість визначити напрямки подальшої туроператорської діяльності. Також хочеться відмітити обмежені можливості ТОВ ТК «Термінал» в матеріальному плані. Так як на даному етапі обороти туристичної компанії є незначними, тому потрібно вкладати кошти в виграшні тури.

Тури повинні бути варіативними, включати можливості вибору елементів програми, засобів розміщення та транспортування з урахуванням індивідуальних побажань туриста, до того ж такий підхід збільшує конкурентоздатність продукції.

Розробка туру включає такі етапи: вибір пунктів маршруту, ієрархізація, вибір пунктів початку та закінчення маршруту, після чого провадиться розробка схеми маршруту та його оптимізація.

Етапи І. Вибір пунктів маршруту. Критерієм відбору є атрактивність об’єктів показу для задоволення мети подорожі, можливість забезпечити різноманітність програми перебування в даному населеному пункті, його транспортна доступність та забезпеченість послугами гостинності.

Етап ІІ. Ієрархізація пунктів маршруту провадиться за вказаними вище критеріями, при цьому основна увага повинна бути звернута на клас гостинності та транспортну доступність обраних пунктів маршруту. Метою даного етапу є виділення диференціація пунктів маршруту відповідно до мети подорожі з виділенням пунктів дислокації з тривалим програмним забезпеченням та екскурсійних пунктів.

Етапи ІІІ. Вибір початкового та кінцевого пунктів маршруту здійснюється за показником транспортної доступності, тобто зв’язності з місцем постійного проживання потенційних туристів (зоною дії туроператора), взаємозамінності видів транспорту, типу транспортних засобів.

Етап IV. Розробка схеми маршруту. Схема маршруту залежить від обраної форми. Маршрут - це напрямок переміщення туриста.

Етап V. Оптимізація маршруту полягає у встановлені ряду об’єктивних та суб’єктивних обмежень. Об’єктивні обмеження виходять з умов сегментації ринку, а суб’єктивні визначаються можливостями туроператора. Обмеження визначаються перш за все цільовим споживчим сегментом (вік, життєвий цикл сім’ї, стиль та рівень життя тощо). Часові обмеження стосуються сезонності та терміну подорожі. Економічні обмеження виходять з умов функціонування ринку (кон’юнктура ринку, стан конкурентного середовища, цінова політика тощо).

Основним обмеженням на початковому етапі розробки туру є обмеження в часі та засобах по забезпеченню комфортності подорожування. Саме часові обмеження визначають вибір транспортних засобів та їх тип під час проходження маршруту. Вибір транспортного засобу слід розглядати як введення певних обмежень в організаційні параметри туру (кількість туристів в групі і відповідно вибір форми туру впливають на його організацію та вартість).

Види транспорту та типи транспортних засобів дуже різняться за своїми характеристиками. При виборі засобів пересування керуються відстанню, а при вборі типу транспортного засобу - його комфортністю (швидкість, місткість, зручності). В пасажирських перевезеннях на далекі відстані домінує повітряний транспорт. За останні 15 років частка туристів в міжнародних повітряних пасажироперевезеннях зросла більш ніж удвічі (з 30 до 70 %). В перевезеннях на короткі відстані найбільшою популярністю користується автомобільний транспорт, що стимулюється як зростаючою автомобілізацією населення, так і технологічними змінами в автомобілебудуваннія в бік збільшення швидкості та комфортності та зменшення енергомісткості. Так, обсяг автобусних пасажироперевезень за останні 20 років збільшився майже вдвічі. У внутрішньоконтинентальних перевезеннях пасажирів автомобільний транспорт переважив залізничний.

За умов розробки туру, комбінований маршрут терміном 8 діб забезпечується повітряним транспортом для доставки туристів до місця подорожі і назад та комфортабельним автобусом туристичного класу для забезпечення внутрішніх перевезень [12].

Етап VII. Програмне забезпечення туру є його якісною ознакою. Програма є щоденним розпорядком, призначеним для реалізації мети подорожі.

Відповідно до мети програми поділяються за тематикою на програми, що забезпечують відпочинок, лікування, ознайомлення з історією, культурою, природою краю, задоволення професійно чи конфесійно орієнтованих інтересів тощо. В програмах відбивається сезон подорожування (зрозуміло, що навіть складені за одним і тим самим маршрутом, літні, зимові та міжсезонні програми в місцях цілорічного використання будуть відмінні в деталях).

Програма повинна бути варіативною: включати екскурсійні програми вільного вибору та інші форми вільної організації дозвілля.

Етап VIII. Організаційно-технічні заходи з забезпечення туру є наступним етапом в розробці туру після визначення схеми маршруту та програми перебування.

Організаційно-технічні міроприємства є етапом визначення класу обслуговування. Вони включають добір засобів розміщення, умов екскурсійного обслуговування та організації дозвілля. Цей етап найбільш варіативний саме за класом обслуговування. Клас обслуговування визначається рівнем послуг, що надаються системою гостинності (послуги розміщення, харчування та додаткові послуги готелів в залежності від їх класу).

Розрахунок вартості туру є складною багатофакторною процедурою.

На ціноутворення впливає характер попиту, розвиненість ринку туристичних послуг, місце туристичної фірми на ньому та оцінка конкурентного середовища, обрана маркетингова стратегія тощо. Ціна туру відтворює економічний бік діяльності суб’єкта господарювання і відбиває його комерційну політику на ринку туристичних послуг. Ціна туру коливається в межах від собівартості до продажної ринкової ціни. Ці коливання відбивають попит на даний тур продукт. Коливання попиту мають часовий (літній, зимовий періоди, міжсезоння), видовий (на окремі види туризму) та територіальний (на певні регіони) зрізи. Диференціація цін на тур продукт є результатом диференціації тарифів на окремі види послуг, що входять до складу тура, відбиваючи зміни витрат праці на певні види послуг в різний період часу. Коливання тарифів є результатом ринкової політики продуцентів послуг і ґрунтуються на тому, що пропозиція орієнтована на задоволення потреб туристів в період максимального попиту, тому потрібно мати резервні потужності і можливість їх розгортання відповідно до зростаючих потреб. Ціноутворення ускладнюється також введенням до складу турпродукта туристичних ресурсів, тобто різноманітних пам’яток, що за економічною сутністю є результатами вкладеної колись праці, або туристичних благ, що взагалі не є продуктами праці (клімат, мальовничі ландшафти тощо).

Ціна туру залежить від класу обслуговування, терміну та сезону подорожі, її виду та форми. На неї впливає кон’юнктура ринку та характер обраної маркетингової стратегії (реклама, канали реалізації тощо).

Нижньою межею вартості тура є його собівартість, яка включає зафіксовану в угодах ціну основних послуг за обумовленими параметрами туру та поточні витрати на їх реалізацію та організацію споживання. Останній параметр залежить від обраної фірмою маркетингової стратегії: характеру реклами і рекламної кампанії, розгалуженості мережі та її географії, різноманітності каналів збуту турпродукта.

Собівартість тура є сумарною ціною складових (проживання, харчування, транспортування, екскурсійне обслуговування та ряд додаткових послуг, які, на думку туроператора, якісно підвищують конкурентоздатність пакета, медичне страхування та візова підтримка для зарубіжних турів) відповідно до сезону та регіону (сезонні націнки практично на всі види послуг, націнки на послуги в популярних туристсько-рекреаційних центрах), терміну (чим довший тур, тим він дорожчий), обраного виду подорожування (авіа-, автобусний тощо), його форми (індивідуальні тури дорожчі за групові в розрахунку на одного туриста і чим численніша група, тим менша ця вартість).

Основні статті витрат по туру можна поділити на фіксовані (податки, наприклад, на додану вартість, на землю, транспортний збір, готельний збір; сплати в бюджет, наприклад, за кредит; оренда приміщень, техніки, транспортних засобів тощо; комунальні послуги та інше) та довільні, які залежать від діяльності фірми (заробітна плата, видатки на організацію тура, його рекламу, реалізацію, маркетинг тур продукту тощо). В залежності від способу визначення статті витрат поділяються на прямі, що відносяться на одиницю послуг, та опосередковані, що розподіляються по видах за певною ознакою, наприклад, пропорційно нормам витрат. Таким чином, основні витрати по туру складаються з собівартості (сумарної вартості основних та додаткових послуг тур пакету) та розрахунків з державою. Додатковими витратами по туру є вартість додаткових послуг, які пропонуються туристам на вибір і за їх бажанням можуть бути включені до остаточної ціни тур пакету чи сплачуватись в місці споживання. До собівартості тура часто не включають вартість перевезення до початку подорожі, особливо коли є варіанти такого транспортування.В ціну турпакета обов’язково закладається прибуток туроператора, який встановлюється в процентах до собівартості і залежить від рентабельності туру, що планується.

3.2 Розрахунок вартості та ефективності введення нового туру до Болгарії

Розрахунок вартості нового туристичного маршруту,як для туроператора, складається з визначення змінних та постійних витрат підприємства, очікуваного прибутку, та ціни підприємств конкурентів на даний продукт.

Змінні витрати підприємства складатимуть такі позиції. Три готелі в Варні, що мають досить гарне розташування, примірну ціну, в трьох діапазонах: тризірковий, чотирьох та п’ятизірковий готель для туристів, що потребують найкращих умов. Тому турист на свій гаманець матиме змогу обрати. Для розрахунків, оберемо розміщення в чотирьох зірковому готелі. Що є найбільш популярним серед туристів, в будь-яких напрямках та на період перебування сім днів.

Таблиця 3.2. Вартість розміщення в готелі

Видом транспорту було обрано літак, що є найбільш прийнятним видом транспорту для відпочинку, та займає найменше часу. Ціна на чартерний рейс складає Київ - Варна - Київ = 255 $ = 170,13 євро

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9