Дипломная работа: Аналіз технології виробництва та переробки яловичини в умовах АФ "Надія" Чугуївського району Харківської області

4. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

4.1 Характеристика стада

В Агрофірмі «Надія» Чугуївського району Харківської області розводять та удосконалюють велику рогату худобу української молочної чорно – рябої та червоно – рябої порід.

На кінець 2007 року кількість голів в господарстві складала 942, в тому числі корів – 250 голів.

Українська молочна чорно – ряба порода займає перше місце серед інших порід худоби. Створена шляхом схрещуванням чорно-рябої породи вітчизняної селекції з голштинською. Як порода затверджена наказом Мінсільгосппроду України від 26 квітня 1996 року №127 “Про виведення української чорно-рябої молочної породи великої рогатої худоби”. Жива маса дорослих корів – 600 – 650 кг, бугаїв – 850 – 1100 кг. Телиці при добрій годівлі досягають живої маси в 18 місяців – 400 – 420 кг, бугайці відповідно – 500 – 520 кг, маючи при цьому задовільні м'ясні якості. Як показують дані багатьох авторів, бугайці нової породи в оптимальних умовах вирощування за інтенсивністю приросту живої маси, виходом туші переважають ровесників вихідної материнської породи.

Добові прирости до 18-місячного віку становлять 900 – 1000 і більше грамів. Витрати корму на 1 кг приросту живої маси молодняку становлять – 6,5 – 7,2 к.од. Молочна продуктивність у кращих племінних стадах становить – 6000 – 8000 кг молока жирністю 3,6 – 3,8 %.

За даними дослідників, чорно-ряба молочна порода за резистентністю її тварин не поступається вихідним та іншим породам відповідного ареалу.

Українська червоно – ряба молочна порода затверджена як нова вітчизняна порода 26 квітня 1993 року. Її створено відтворним схрещуванням сименталів з червоно – рябими голштинами. В окремих зонах додатково використовувалися монбеліарди й айшири. Ареал породи охоплює 14 областей України. У породі 3 внутріпородних типи (центральний, південно-східний і прикарпатський), 5 заводських типів (вінницький, київський, прилуцький, харківський і черкаський), 6 заводських ліній і 58 заводських родин.

Породними ознаками тварин є міцна конституція, гармонійна будова тіла, червоно – ряба масть.

Генетичний потенціал за молочною продуктивністю перебуває на рівні 6500 – 7500 кг молока за лактацію. Жива маса дорослих корів – 630 – 680 кг, телиць у 18 місяців – 400 – 450 кг, бугайців – 500 – 550 кг. Шляхи подальшого удосконалення породи: закріплення її генетичного потенціалу.

Структура стада великої рогатої худоби господарства наведена в таблиці 10.

10. Структура стада

Із таблиці 10 видно, що в структурі стада найбільшу питому вагу мають корови – 29,7 %, та бички 2006 року народження – 16,8%.

4.2 Умови утримання та годівля худоби

В господарстві передбачена стійлова система утримання. Тварин цілорічно утримують на прив’язі в закритих приміщеннях з обов’язковими щоденними прогулянками на вигульних майданчиках, споруджених біля приміщень Тварини на фермі утримують в різних приміщеннях по віковим групам. Для цього використовують три двохрядних корівника, зовнішні розміри яких складають 22×72 м, вони зблоковані між собою приміщенням розмірами 10×12 м, в якому розміщено молочний блок і підсобні приміщення. Профілакторій розрахований на 30 телят від народження до 20-денного віку, телятник для утримання телят віком 20 днів – 6 місяців на 200 скотомісць розміром 10×72 м. Також на території ферми знаходяться загони для безприв’язного утримання тварин влітку. Загони облаштовані навісами для захисту тварин від негоди, годівницями і коритами для напування.

У стійловий період худобу утримують в корівниках. Утримання прив’язне у стійлах розміром 2×1 м. Біля корівників є вигульний майданчик розміром 78×16 м, площа загону на 1 голову 7м.

Після шестимісячного віку молодняк вирощують в групі молодняку, утримують у станках по 10-15 голів до 1 року і далі від року до телиць злучного віку (18-20 міс). В літку телят утримують у просторих загонах під відкритим небом.

При недостатній годівлі в підсисний період тварини втрачають особливості, властиві молодому організму — інтенсивніший ріст та розвиток. Затримка телят у розвитку через недостатню годівлю в ранні періоди не може повністю бути компенсованою.

Складання раціонів здійснюється з урахуванням віку, статі, фізіологічного стану тварин згідно норм годівлі і потреби в обмінній енергії для підтримки нормальної життєдіяльності тварини та виробництва екологічно безпечної продукції тваринництва. Також при цьому враховують обсяги власного кормо виробництва у господарстві.

4.3 Технологія виробництва яловичини в умовах господарства

4.3.1 Технологія вирощування молодняка

Молодняк в господарстві вирощується не інтенсивно за традиційною технологією прийнятою в молочному скотарстві:

–  вирощування з 20 днів до 6 місяців;

–  дорощування з 9 до 12 місяців;

–  заключна відгодівля.

Годівля молодняку ведеться в залежності від стадії вирощування.

Вирощування телят у перші 2 тижні після народження - відповідальна справа. Їх ріст, розвиток і життєдіяльність залежать від умов годівлі та утримання.

Отелення корів проходить у родовому відділенні. Після народження теля кладуть ближче до корови, щоб вона його облизала. Новонароджене теля зважують і залишають у деннику біля матері на 10-48 годин. Потім його переносять в індивідуальну клітку, яку обов’язково перед цим дезинфікують.

Клітка завдовжки 0,8 м та заввишки 1 м, підлога піднята на 40 см. на передній стінці клітки знаходяться кормушка для сіна й концентрованих кормів, віконце для випоювання.

Новонароджених телят до 56-денного віку випоюють молозивом. За добу випоюють 5-6 кг. молозива. З молозивом теля отримує захисні імунні тіла. З 5-7 дня телят привчають поступово до згодовування рослинних кормів і концентратів бо у телят до 3-тижневого віку кишковий вид травлення і до цього часу передшлунки не розвинені і майже не діють. Травлення здійснюється лише в сичу зі та кишках.

Поряд з концентрованими кормами позитивно впливає на розвиток травної системи сіно. Його включають у раціон, починаючи з другої декади життя теляти. Мінеральні корми згодовують у суміші з концентрованими кормами.

Схема годівлі телят, вирощуваних на м’ясо наведена у таблиці 11.

11. Схема годівлі телят, вирощуваних на м’ясо

Важливим періодом у технології є період дорощування від 6 до 12 місяців. У цей період інтенсивно збільшується жива маса молодняку за рахунок м’язової, кісткової тканин, виробляється здатність до споживання великих даванок об’ємистого корму, що є дуже важливим для подальшої відгодівлі. У період дорощування у господарстві максимально використовуються корми власного виробництва: силос, сіно, солома, які в структурі раціону займають до 80% загальної поживності. У літній період основний корм – зелений.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8