Шпаргалка: Экзаменационные вопросы по курсу "Международное финансирование" \укр\

5.      Внутринняя политич стабильность для обеспеченя непрерывности операций.

6.      Наличие квалифициров робочей силы и коммуникаций для достижения эффективной роботы с междунар банковск сообществом.

7.      Отсуцтвие на рынках международ регулирования.

75. Види та основні типи офшорних банківських центрів.

Існуе 3-и основних типи оффшорних банковсьвких ценрів:

1.                  Перетбачає наявність специальних формально встановлених домовленостей з такими авторитетними фінансовими центрами, як Токіо, Нью-Йорк, Сінгапур на цих ринках встанов спеціальні рвхунки окремі від внутрішніх і ці рахунки вільні від обмежень які відносятся до внутрішньго фінансового ринку.( резервні вимагання).

2.                  Лондонська модель-це просто оффшорні угоди між нерезидентами так як внутрішні та зовнішні угоди об¢єднані (наприкл:в Лондоні та Гонконзі фін угоди вільні від обмежень не залежно здійснюются вони резиденським чи нерезиденськими учасниками фінансового ринку.)

3.      « Податкове середовище» – це ринки Багамських та Кайманових островів, угоди на яких здійснюются нерезидентами, які зовсім не оподатковуются.

76. Розташування та характеристика основних офшорних банківських центрів.

Оффшорные банки значительно выросли за период с конца 60-х до 80-х годов за счет роста евровалютного рынка, преимуществ от создания оффшорных банковских единиц в некоторых странах и усилий некоторых стран по привличению оффшорного банковского бизнеса для арзвития нац экономик.

            В1989г. оффшорные банковские центры располагались след образом (эти ценры играют важную роль в обеспечении движения капитала по всему миру с целью получения прибили):

Европа (Лондон, Париж, Швейцария, Люксембург, Франкфурт, Брюсель, Амстердам,Нормадские острава.)

Западное полушарие (Нью-Йорк, Майями, Лос-Анжелес, Сан-Франциско, Торонто, Нассау, Панама, Каймановы острова, Бермудские острава, Барбадос, Антигуа, Нидерскине антильские острава.)

Азия (Токио, Сингапур, Гонконг, Тайпэй, Манила, Вануату, Бахрейн.)

Анилизируя  посладнии показатели видим что общий объм оффшорных центров в Великобретании снизился с 21,8% в 1986г.до 16,3% в 1991г., а Японии возросла с 10,5 – 15,1%. США снизилась от 14,4- 9,4% за тот же период. Доля других оффщорных банковских центров возросла от 21,7 до 23,3%.

77. Дайте характеристику валютного ринку.

Валютний ринок в широкому розумінні - це сфера зовнішньо-економічних відносин, які проявляються при здійсненні операцій купівлі-продажу іноземної валюти та цінних паперів в іноземній валюті, експортно-імпортних операцій між резидентами та нерезидентами, а також операцій по інвестуванню валютного капіталу та залученню і розміщенню вільних валютних коштів.

Валютні ринки - це офіційні центри, де відбувається купiвля-продаж іноземних валют на основі попиту та пропозиції. Вони обслуговують міжнародний платіжний обіг, пов’язаний з оплатою грошових зобов’язань юридичних або фізичних осіб різних країн

.Валютні ринки з інституціональної точки зору - це сукупність комерційних та центральних банків, бірж, брокерських фірм, корпорацій, особливо ТНК, міжнародних валютно-кредитних та фінансових організацій

78. Валютний ринок : поняття, передумови створення, сучасні особливості, функції, основний товар та учасники.

- Розвиток міжнародних економічних зв”язків

§ Створення світової валютної системи, що покладає на країни – учасниці визначені обов”язки у відношенні їх національних валютних систем

§ Широке поширення кредитних засобів міжнародних розрахунків

§ Посилення концентрації і централізації банківського капіталу, розвиток кореспондентських відносин між банками різних країн, поширення практики ведення поточних кореспондентських рахунків в іноземній валюті

§ Вдосконалення засобів зв”язку – телеграфу, телефону, телексу, що спростили контакти між валютними ринками та знизили ступінь валютного і кредитного ризиків

§ Розвиток інформаційних технологій, швидкісна передача повідомлень про курси валют, банки, стан їх кореспондентських рахунків, тенденції в економіці та політиці.

§         Інтернаціоналізація валютних ринків

§         Операції здійснюються безперервно

§         Техніка валютних операцій уніфікована, розрахунки здійснюються по кореспондентських рахунках банків.

§         Широкий розвиток валютних операцій з метою страхування валютних та кредитних ризиків.

§         Спекулятивні та арбітражні операції набагато переважають валютні операції.

§         Нестабільність валют

§         Обслуговування міжнародного обороту товарів, послуг і капіталу

§         Формування валютного курсу під впливом попиту та пропозиції

§         Надання механізмів для захисту від валютних ризиків, руху спекулятивних капіталів і інструментів для цілей грошово – кредитної політики центрального банку

Основний товар валютного ринку – люба фінансова вимога, визначена у                                                                   іноземній валюті

79. Характеристика основних функцій учасників валютного ринку.

Основні учасники валютного ринку : банки – ділери, інші банки, експортери,

                                                                     імпортери, транснаціональні компанії,  фінансові  установи, інвестори та                                                                  урядові агенції.

Учасники валютного ринку здійснюють декілька основних функцій :

Грошові перекази

§         Хеджування

§         Кліринг

§         Кредит

  Валютний ринок складається із багатьох національних валютних ринків, які об”єднуються в світову систему. Ця система дозволяє банку в любому валютному центрі здійснювати операції на наступній основі :

            1 рівень – Роздрібна торгівля.

                2 рівень – Оптова міжбанківська      торгівля.

            3 рівень -  Міжнародна торгівля.

80. Охарактеризуйте структуру валютного ринку.

2, Структура валютного ринку

По суб”єктах

§    Міжбанківський ( прямий і брокерський )

По терміновості операцій

§    Спот ринок

§    Форвардний ринок

§    Своп ринок )

§    Клієнтський

§    Біржовий

§    Торгівля через валютну біржу

§    Торгівля деривативами

По функціям

§    Обслуговування міжнародної торгівлі

§    Чисто фінансові трасфери (спекуляція, хеджирування, інвестиції )

По відношенню до валютних обмежень

§         Вільні

§         Обмежені

По застосуванню валютних курсів

§         З одним режимом

§         З кількома режимами

В залежності від об”єму і характеру валютних операцій

§         Глобальні 

§         Регіональні

§         Внутрішні 

81. Розвиток та об”єми валютного ринку.

Валютный рынок являеться самым большим финансовым рынком мира. Объм заключаемых на сделок в 1989г. превысил 160 000млрд. долл. Эта оценка базируеться на среднем ежеогдном объеме купли-продажи валюты в крупнейших валютных центрах, вкл 3-и самых крупных – Лондон, Нью-Йорк, Токио.

Об”єм валютних операцій по фінансових центрах та категоріях операцій

А.   Об”єм щоденних в деяких фінансових центрах, млрд. дол.

Б.  Щорічний об”єм торгових операцій по їх категоріях

82. Характеристика основних інструментів валютного ринку.

§ Переказ( телеграфний чи електронний) коштів з безстрокових вкладів ( депозитів до запитання )

§ Банківські векселі на пред”явника

§ Комерційні тратти

Переказ – наказ банка  банку – кореспонденту в іншій країні виплатити

                   при вказівці свого клієнта визначену суму у іноземній валюті

                  зі свого рахунку.

            Альтернативою телеграфному переказу є поштовий переказ. В цьому випадку інструкції відправляються поштою або банкір надає покупцю вексель на пред”явника, а покупець відправляє його авіапоштою продавцю ( одержувачу платежу )

            Банківський вексель вексель, виставлений банком даної країни на свого іноземного кореспондента купивши такий вексель у національних банків, боржники ( імпортери ) пересилають їх кредиторам ( експортерам ), погашаючи таким чином свої боргові зобов”язання.

Банківський чек

§         Письмовий наказ банку – володаря авуарів за кордоном своєму банку – кореспонденту про перерахування визначеної суми з його поточного рахунку власнику чека. Експортери отримавши такий чек продають його своїм банкам.

Комерційна тратта ( переводний комерційний вексель )

§         Вимоги, виписані експортером чи кредитором на імпортера чи боржника

83. Поняття валютної операції та валютних цінностей.

Валютна операція

      В широкому розумінні

§         Конкретна форма прояву валютних відносин у народногосподарській практиці

У вузькому розумінні

§         Операції, пов”язані з переходом права власності на валютні цінності, використанням валютних цінностей як засобу платежу в міжнародному обороті; ввезенням, вивезенням, переказом та пересиланням на територію країни та за її межі валютних цінностей.

Валютні операції :  ( згідно занодавства Украіни)

-         операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

-         операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;

-         операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за кордон валютних цінностей.

84. Класифікація валютних операцій.

КОНВЕРСІЙНІ ОПЕРАЦІЇ:

-         угоди з негайною поставкою : угоди типу “today”, угоди типу “tomorrow”, угоди типу “spot”;

-         строкові угоди: форвардні, ф’ючерсні, опціонні;

-         угоди типу “swap”;

-         валютний арбітраж : просторовий арбітраж, часовий арбітраж, конверсійний валютний арбітраж ;

 КОРЕСПОНДЕНТСЬКІ ВІДНОСИНИ З ІНОЗЕМНИМИ БАНКАМИ:

-         встановлення прямих кореспондентських відносин з іноземними банками;

-         самостійне відкриття банком рахунків для міжнародних розрахунків з іноземними банками;

-         досягнення домовленості про порядок і умови ведення банківських операцій по міжнародним розрахункам;

-         робота через кореспондентські рахунки Центру міждержавних розрахунків НБУ або через кореспондентські рахунки уповноважених банків;

-         встановлення кореспондентських відношень і здійснення міжнародних банківських операцій з іноземними банками через кореспондентські рахунки Центру міжнародних розрахунків НБУ або уповноважених банків.

ВІДКРИТТЯ ТА ВЕДЕННЯ ВАЛЮТНИХ РАХУНКІВ

-         відкриття валютних рахунків юридичним особам ( резедентам та нерезедентам ), фізичним особам ;

-         нарахування процентів по залишках на рахунках ;

-         надання овердрафтів ( особливим клієнтам згідно рішення керівництва банку ) ;

-         надання виписок по мірі здійснення операції ;

-         оформлення архіву рахунку за любий проміжок часу ;

-         виконання операцій по розпорядженню клієнтів відносно коштів на їх валютних рахунках ( оплата наданих документів, купівля та продаж іноземної валюти за рахунок коштів клієнтів );

-         списання сум, передбачених законодавством;

-         контроль експортно – імпортних операцій. 

НЕТОРГОВІ ОПЕРАЦІЇ .

-         купівля та продаж готівкової іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті ;

-         інкасо іноземної валюті та платіжних документів в іноземній валюті ;

-         випуск та обслуговування пластикових карток клієнтів ;

-         купівля ( оплата ) дорожніх чеків іноземних банків ;

-         оплата грошових акредитивів та висунення аналогічних акредитивів;

-         організація роботи і порядку проведення операцій в обмінних пунктах.

ОПЕРАЦІЇ ПО ЗАЛУЧЕННЮ ТА РОЗМІЩЕННЮ ВАЛЮТНИХ КОШТІВ.

-         кредитні операції ;

-         депозитні операції ;

-         операції з цінними паперами ;

-         лізингові операції ;

-         форфейтингові операції ;

-         факторингові.

106. Опис стратегій проведення опціонних угод.  Можливість власника опціону кол або пут продавати або купляти валюту за фіксованою ціною забузпечуючи йому хедж, або спекулятивну позицію, у випадку опціона кол, якщо дійсна ціна суттєво зростає відносно ціни використання власник може використати право за контрактом та пролдати валюту по курсу спот для отримання прибутку. В другому випадку власник, що чекає зростання премії по опцону кол може продати контракт, отримавши при цьому прибуток, який буде приблизно = до того прибутку який би він отримав якщо б використав опціон. А потім продав валюту на ринку спот. Валютні опціони можуть викоритсовуватися  для спекуляцій. Спекулянт покупець, може викоритстати опціон, або дозволити терміну по ньому вичерпатися. Спекулянт виконає опціон коли йому це вигідно, тобто коли ціна опціону буде вигіднішої ринкової. При зростанні ціни спот даної валюти по касовим операціям  спекулянт власник опціону кол, може отримати все більше і більше прибуток. Потенційний прибуток не обмежений. Однак при зниженні ціни спот даної валюти власник опціону може його використати  до вичерпання терміну. В цоьму випадку збитки власника опціону обмежуються величиною сплаченої премії. Спекулянт власник опціона пут сподівається продавати валюту по ціні виконання опціону, в той момент коли вона буде вище ринкової. Компанія яка зацікавлена в хеджерувані або спекуляціях на збільшенні вартості валюти може купити опціон кол. Це означає що валютні опціони можуть викоритсовуватися для хеджурування відкритих валютних позицій. Опціони по ф”ючерсам забезпечують особам що бажають провести хеджирування і спекулянтам третю можливість, якщо особа що збирається здійснити хеджурування має кортку позицію, в даній валюті  і хоче захиститися від підвищення ціни даної валюти вона може купити опціон кол по ф”ючерсному контракту.

107. А рбітражні операції : поняття та види

Валютний арбітраж

§           Операції з валютами з метою отримання прибутку через використання у визначений момент часу існуючих на фінансових ринках розривів між курсами і процентними ставками по касових і строкових операціях ( розрив повинен бути більший ніж величина операційних витрат )

§           Основний принцип – купити фінансовий актив дешевше і продати його дорожче.

§           Види :

§           Часовий валютний арбітраж (валютна операція з метою отримання прибутку від різниці валютних курсів у часі )

§           Просторовий ( часовий) валютний арбітраж ( передбачає отримання прибутку за рахунок різниці курсу валют на двох різних територіально віддалених ринках )

§           Простий арбітраж ( виконується з двома валютами )

§           Складний арбітраж ( крос – курсовий ) виконується з трьома і більше валютами ).

108. Ризики у зовнішній торгівлі. Зовн.торгівля включ. В себе як і рух товарів та і потоки послуг та капіталу між торговими партнерами та фін.установами. В силу того, що різні держави мають свої урядові правила регул-ня валютами, мовами при проведенні міжн.торгівлі певні проблеми та ризики. Різька зміна в політ відносинах між двома державами може нанести шкоду інтересам імпортерів та експортерів. Всезагальний аналіз ризиків повинен включати : географічний, валютний, політичний, інфляційний та процентний, ринковий та платіжний ризики. Географічний ризик – р., який виникає при здійсненні перевезення товарів по суші, морю, повітрі. Перевезення потребують певного часу і пов”язані з ризиками порчі, пожеж, зіткнення та затримок за причиною погодних умов. Однак, є можливість застахувати ці ризики. Валютний ризик. Коливавння курсів валют відображаються на витратах та прибутках операцій, що проводяться. Міжнар. Торгові компанії у цілях мінімізації несприятливого впливу валютних коливань можуть застрахувати валютний ризик, придбавши форвадні контракти або використавши інші страхові інструменти. Щоб уникнути В.р. багато екс-в та імп-в надають перевагу рахункам у валюті, яка більш стійка, навіть, якщо ця валюти не є валютою цієї країни. Політичний ризик. В серьозних випадках таких,  як війна між державами, торгівля між ціми державами є неможливою. Однак, навіть при звичайних обставинах торгові компанії стикаються з полічним ризиком, якщо держава змінює торгову політику щодо тарифів та квот, обмежуючі імпорт та експорт, вводять спец. Податки. Інфляційниуй та процентний ризик. Інфляція може справити як і сприятливий, так і несприятливий вплив на прибутковість зовніш.торг. фірм. В цих випадках використовується метод “інфляц.очікувань”, який допомагає приблизно намітити ціну товару, але використ. Такої практики може стати перешкодою у придбанні товарів споживачами, закріпити, а й іноді усилити інф.очікування. Інф. Також впливає на процентні ставки, що в свою чергу відбивається на вартості фін-ня зовніш.торгівлі. Ринковий р. пов”язаний з проблемами, які відносяться до товарів, цін,  конкуренції та споживчої купівельн. Спрожності. На експорт високоякісних продуктів можуть негативно вплинути  товари-підробки, або імпортер може відмовитися від продуктів за причиною зміни споживчого попиту. Платіжний р. експортери стикаються при переданні товарів під консигнацію, при використанні акредитивів, а також при проблемах платіжного балансу та валютного курсу при якому держава може заблокувати здійснення зовніш. Виплат іноз.компаніям. Імпортер стикається з цим ризиком в міншому ступені, наприклад при оплаті наперед виникає певний ризик, що експортер не виконає умов контракту.

109.Традиційні методи фінансування зовнішньої торгівлі. Для того,щоб мінімізувати або запобігти ризикам, міжнар.торгові компанії використовують метод, який називається акредитив. Головна його функція дає  впевненність експортеру та імпортер, а саме експортеру – що банк сплатить перевезену продукцію, імпортеру – що оплата експортеру не буде виконана поки не буде встановлено, що вся документація, надана експортером відповідає термінам та умовам акредитиву. Акредитив вирішує фінансові проблеми, а також забезпечує провелення контролю за документами банку, який приймає участь в операціях.  Види акредитивів:  Підтверджений Безвідзивний акр; Непідтвердженний безвідзивний акр.; відзивний, автоматично оновлюємий акр.; передаваємий, резервний, імпортний, експортний. та ін.

110.Загальна схема фінансування міжнародної торгівлі. Крок 1. І-р та Е-р повинні підписати контракт  в якому затверджують умови (вид товару, ціна, к-ть, якість). Крок 2.  І-р звертається до вибранного комерційного банку  який відкрив за його дорученням  акредитив в іншому банку , на користь експортера. Крок 3. Після отримання аккредитиву від банку Е-ра , Е-р може бути впевнений в тому , що всі платежі будуть  здійсненні у відповідності з акр. Основаному на контракті підписаний І-ром. Е-р повинен привезти товар і надавати всі необхідні по умовам акр. ва  документи.  Крок 4.Якщо всі документи правільні  то банк І-ра надає кредит  банку е-ра. Крок 5.  Банк І-ра направляє усе необхідні документи у відповідності з умовами обумовл.в акр. (та дебітове авізо) тобто знімає з банку всю необхідну сумму + комісійні. Крок 6.  І-р надає коносамент компанії яка перевозить , забирає та проводить товар через всі митні формальності.

111. Акредитив, як традиційний метод фінансування зовнішньої торгівлі. Для того,щоб мінімізувати або запобігти ризикам, міжнар.торгові компанії використовують метод, який називається акредитив. Головна його функція дає  впевненність експортеру та імпортер, а саме експортеру – що банк сплатить перевезену продукцію, імпортеру – що оплата експортеру не буде виконана поки не буде встановлено, що вся документація, надана експортером відповідає термінам та умовам акредитиву. Акредитив вирішує фінансові проблеми, а також забезпечує провелення контролю за документами банку, який приймає участь в операціях.  Види акредитивів:  Підтверджений Безвідзивний акр; Непідтвердженний безвідзивний акр.; відзивний, автоматично оновлюємий акр.; передаваємий, резервний, імпортний, експортний. та ін.

112. Опишіть функції банку імпортера та банку експортера у процесі фінансування з використанням акредитиву.

1.Укладається контракт між експортером та імпортером в якому визнач.що плпатежі за  поставл. Товар будуть викон.у формі документного акр. 2.Після отримання повідомлення від Е-ра, про підготовку , що товар готовий до відвантаження, І-р спрямовує своєму банку доручення до відкриття акр. 3. Банк –імітент, відправляє акр.беніфіціаручерез банк який його обслуговує. 4. Отримав від імітента акр. авізуючий банк перевіряючий його за зовнішніми ознаками передає його беніфіціару. 5. Якщо беніфіціар здний з умовами відкритого на сою користь акр. то товар відвантажуть  в установлений термін. 6. отримує транспортні док-ти беніфіціара від перевезника Е-р, подає його акр. разом з іншими документами що вимагають акр.(страхування, сертифікати) та інші у свій банк. 7. Після первірки док-тів  банк Е-ра надсилає їх банку імітенту для оплати, акцепту, або негоціації вказуючі у своєму сопроводжувальнлму листі як повинні бути зарах.ці кошти. 8. отримавши док-ти –імітент перевіряє їх після чого переказує суму платежу банку е-ра, дебітуючий р-к І-ра. 9. Банк –е-ра зараховує виручку беніфііару (е-ру) а І-р виступає в володіння товаром.

113. Перелік та рух документів при акредитивній операції. 1. Пред”ява заяви на відкриття акредитиву; 2. відкриття акредитиву банком-емітентом та направлення його бенефіціару через активізуючий банк; 3. сповіщення (авізування) бенефіціара про відкриття акредитиву на його користь; 4. відвантажання товару на експорт; 5. оформлення та пред”явлення бенефіціаром в банк комплекту документів для отримання платежу по акредитиву; 6. пересилання авізуючим банком документів банку =емітенту; 7. перевірка банком-емітентів отриманних документів та їх сплати (при дотриманні всіх умов акредитиву); 8. Видача банком-емітентом сплачених документів наказодателю акредитиву; 9. зачислення авізуючим банком експортної виручки бенефіціару.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7