Реферат: Виробничо-торговельна діяльність підприемства

      Отже, показник продуктивності праці робітників (таблиця 2.8.) змінювався в залежності від динаміки зміни валового товарообороту та кількості працюючого персоналу. Так, підвищення умовного товарообігу на 25,3% у  1998 році спричинило підвищення  продуктивності праці вцілому по підприємству на 15,7% або 3,1 тис.грн. на одного працівника і зниження умовного товарообігу на 24,1% у 1999 році привело до зниження продуктивності на 25,5%, при чому темпи зниження продуктивності праці випереджають темпи зменшення товарообігу, що негативно характеризує виробіток працівників.

      Продуктивність праці робітників ПГХ «Енергетик» і їдальні № 1 зокрема залежить від факторів: тип підприємства; об’єм товарообігу, його структури; організаційно-технічних особливостей їх трудової діяльності; кількості працюючого персоналу.

      Отже, робочий потенціал підприємства використовується неефективно, про що свідчить значне зниження продуктивності праці робітників всього підприємства і виробничого підрозділу зокрема.

2.3.2. Аналіз ефективності використання трудових ресурсів

      Мірою праці на підприємствах громадського харчування є робочий час, а нормою праці - час, який необхідний для виконання визначеної роботи при існуючому рівні техніки та організації виробництва та обслуговування. З метою вивчення та визначення причин, які впливають на продуктивність праці, ефективність використання робочого часу працівниками, проводяться моменті спостереження за роботою працівників виробництва.

      На основі такого аналізу можна встановити ефективність використання трудового потенціалу їдальні «Енергетик».

      Результати, отримані під час дослідження підприємства, показують, що працівники кухні працюють неефективно і свій робочий час не використовують на всі 100%. Такий висновок вдалося зробити на підставі співвідношення фактично відпрацьованого часу та проектованого, який становить 8 годин або 480 хв. Але бувають періоди, коли працівники цього підрозділу перепрацьовують свій нормований час, якщо є кількість споживачів.

      Наявність такого факту свідчить про неправильну організацію виробничого процесу з точки зору законодавства та охорони здоров’я персоналу. Нераціональне використання робочого потенціалу може привести до підвищення втомлюваності, зниження продуктивності праці. Такий фактор робить персонал неконкурентоспроможним.

      Результати моментних спостережень та розрахунків зведені в таблиці 2.9, 2.10.

Таблиця 2.9.

Баланс робочого дня бригади кухарів їдальні № 1

Таблиця 2.10.

Показники ефективності використання робочого часу

кухарів

      Проаналізуємо таблиці.

      Розрахунок показника використання робочого часу для кухарів їдальні проводиться за формулою:

К в=((40+105+97+35+48)/480)х100=68%

      Ефективність використання робочого часу працівниками виробництва показує його кількісну характеристику, але не якісну. При спостереженні виявилось, що кухар 4-го розряду витрачає на 1%  або 9 хв. більше часу на підготовчо-заключні роботи, ніж це необхідно за нормативами. За рахунок цього продуктивність кухаря 4-го розряду падає на 4,3%. У кухаря 5-го розряду зменшилась ефективність використання робочого часу із-за порушення виробничого процесу: заміна та наладка основного робочого органу м’ясорубки.

      Тому коефіцієнт використання робочого часу у кухарів становить лише 0,68 при розрахунковому коефіцієнті 0,9. Якщо ліквідувати причини появи таких факторів, то продуктивність праці кухарів підвищиться на 32%.

      Проаналізуємо причини неефективного використання робочого часу. Найбільш вагомим є показник ліквідації перерв із-за порушення трудової дисципліни.

К п.т.д.=(95/480)х100%=20%

      Інша причина криється у перевитраті робочого часу на відпочинок. За нормативами відпочинок складає 5%, а на практиці він досягає 7% (таблиця 2.10.).

      Встановимо показник зменшення витрат на відпочинок.

К відп.=(48/480)х100%=10%

      Перерви з технічних причин складають:

К техн.=(5/480)х100%=1%

      Саме вплив таких факторів зменшує ефективність використання робочого часу.

К е.в.=((40+48+95+5)/480)х100%=39%

      Якщо виключити наявність негативного впливу на роботу кухарів, ліквідувати причини появи порушення трудової дисципліни, то продуктивність праці може підвищитись:

К п.п.=(39/(100-39))х100=35,0%

      Отже, нам вдалося проаналізувати раціональність використання робочого часу працівниками їдальні, визначити причини, які спричиняють зниження продуктивності праці, встановити фактичний та проектний час роботи працівників, глибокий аналіз ефективності використання робочого часу працівниками їдальні, викрив деякі недоліки організації роботи виробничого персоналу. Серед причин зниження ефективності використання робочого часу та продуктивності праці можна відмітити:

      1. Основна причина нераціонального використання робочого часу криється у відсутності інтенсивного і постійного потоку споживачів. Працівники не завантажені на повну потужність, тому при аналізі ми отримали низькі показники продуктивності праці. Нерівномірний потік споживачів, а іноді і його відсутність спричиняють появу такого фактору, як простоювання виробничих потужностей підприємства.

      2. Низький рівень трудової дисципліни та порушення трудових норм привело до неорганізованості виробничого процесу. Про це свідчать отримані коефіцієнти використання трудового часу, які показують, що в середньому по підприємству продуктивність праці знижується на 25% із-за порушення трудової дисципліни. Цей показник негативно впливає на конкурентоспроможність персоналу. Саме він є причиною низької продуктивності праці.

      3. Низький технічний рівень виробництва вплинув і на показник ефективності використання трудових ресурсів підприємства. Із-за несправного механічного обладнання працівники змушені були простоювати.

      4. Відсутність споживачів та дисципліни у підприємстві дозволу працівникам витрачати значний час на відпочинок, який перевищує регламентовані норми.

      5. Трудові ресурси підприємства громадського харчування використовуються нераціонально та неефективно. Як показали дослідження, робітники більшість робочого часу витрачають на сторонні справи, які не мають відношення до виробництва.

2.4. Аналіз та оцінка економічних показників ПГХ «Енергетик»

      У зв’язку з тим, що неможливо виділити економічні показники по їдальні № 1, аналіз проведемо по всьому підприємству громадського харчування «Енергетик».

        2.4.1. Аналіз структури та складу товарообігу

      Економічним призначенням підприємства є виробництво та реалізація продукції за якістю та кількістю, яка відповідає потребам та вимогам ринку. Обсяги виробництва продукції та темпи її реалізації характеризують  масштабність розвитку економіки підприємства.

      Вся продукція підприємства громадського харчування поділяється на продукцію власного виробництва та куповані товари.

      Сума коштів від реалізації продукції власного виробництва складає обіг по продукції власного виробництва. До складу обігу  по продукції власного виробництва включаються також виручка підприємств громадського харчування  за виготовлення обідньої продукції із сировини,  що надає замовник. Продукція власного виробництва в залежності від призначення того чи іншого її виду в харчуванні людини, а також від форми споживання можна поділити на обідню та іншу.

      Обсяг реалізованої  кулінарної продукції їдальні у вартісному виразі складає товарообіг підприємства громадського харчування. З  метою вивчення виконання динаміки цього показника робиться економічний аналіз.

      Валовий товарообіг їдальні включає в себе два якісно різнорідних складових елементи: роздрібний та оптовий обіг.

      До складу роздрібного товарообігу підприємства громадського харчування входять:

-      продаж продукції власного виробництва та покупних товарів населенню;

-      продаж готових виробів та іншої продукції громадського харчування -підприємствам для харчування контингенту, який там працює.

      Сума від реалізації продукції власного виробництва (роздрібного та оптового)  і обігу від реалізації купованих товарів утворює валовий товарообіг  підприємства громадського харчування (таблиця 2.11.). Валовий товарообіг ПГХ «Енергетик» складається тільки з роздрібного, оскільки підприємство не займається оптовою реалізацією страв та кулінарних виробів.

Таблиця 2.11.

Аналіз товарообігу ПГХ «Енергетик» за 1997-1999р.р.

     Всі розрахунки були проведені з урахуванням індексів цін: 1997 рік – 1,1; 1999 рік – 0,82.

    Аналізуючи динаміку товарообігу та випуск продукції підприємства за 1997-1999 роки, ми прийшли до висновку, що товарооборот за цей період  розвивався нерівномірно. Про це свідчать дані таблиці 2.11. Так, в 1999 році товарообіг зменшився у порівнянні з 1997 роком на 74,4 т.грн., або 8,7% і у порівнянні з 1997 роком – на 298,6 т.грн., або на 27,6%.  При чому, у 1998 році спостерігається збільшення товарообороту у порівнянні з 1997 роком на 224,2 т.грн, або на 26,1% (рисунок 2.7.)

      Обіг по продукції власного виробництва характеризує обсяги виробництва продукції  на підприємстві громадського харчування. Товарообіг по продукції власного виробництва за цей період розвивався за аналогічною схемою: спостерігається зменшення розміру товарообігу у 1999 році у порівнянні з 1997 роком на 53 т.грн. або 7,9% та на 176,6 т.грн. або 22,2% у 1999 році у порівнянні з 1998 роком, а у  1998 році товарообіг збільшився на 123,6 т.грн. або на 18,4%
відносно 1997 року.

Рисунок 2.7. Динаміка розвитку валового товарообороту ПГХ «Енергетик»

      Склад товарообігу підприємства, тобто питома вага у ньому обігу по власній продукції і обігу по покупним товарам, характеризує рівень розвитку підприємства громадського харчування. Чим вищий показник питомої ваги товарообігу по продукції власного виробництва у валовому товарообігу, тим кращий рівень виробничо-торгової діяльності їдальні. Так, частка продукції власного виробництва у 1997 році становила 78,21%, у 1998 році – 73,43%, у 1999 році – 78,87%, що свідчить  про кращий стан розвитку виробничої та торговельної діяльності підприємства у 1997 та 1999 роках  у порівнянні з 1998 роком, коли спостерігається зменшення питомої ваги на 4,78% (таблиця 2.11.).

      Проаналізуємо динаміку і структуру продажу основних груп товарів  за 1998 та 1999 роки.

      З таблиці 2.12. ми зробили висновок, що в 1999 році значно збільшився об’єм продаж кави (на 78 тис.грн. або на 10,4%), цукру ( на 13,6%), яєць (на 53 тис.грн, або 7,6%), а також тютюнових виробів (6 тис.грн. або на 1,2%), кондитерських виробів (4 тис.грн. або 0,8%), м’яса та птиці (4 тис.грн. або 5.5%), молока (10 тис.грн. або 2%).

      Зменшився об’єм продаж консерв овочевих (18,6 тис.грн. або 1,6%), консерв м”ясних (0,8 тис.грн. або 1,4%), круп та макаронних виробів (4 тис. грн. або 0,2%), горілчаних виробів (1 тис.грн. або 1%), вин (3 тис.грн. або 0,8%), безалкогольних напоїв (6 тис.грн. або 0,3%).

      Такі зміни об’ємів продаж обумовлені насамперед змінами в структурі товарообігу ПГХ «Енергетик» за 1999 рік. В цьому році значно зменшився об’єм товарообігу по покупним товарам і відповідно збільшився по продукції власного виробництва.

Таблиця 2.12.

Аналіз динаміки і структури продажу основних груп товарів

 ПГХ «Енергетик»

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12