Реферат: Диплом по легкой промышленности

Соціальні

Естетичні

Експлуатаційні

Стандартизація та уніфікація

Економічні

Функціональні

Ергономічні

Технологічні

Рис.3.2. Структура системи оцінки якості одягу

          Якість одягу (в цілому) на найвищому (нульовому) рівні являє собою цілісну систему, сукупність властивостей, які можуть з часом кількісно змінюватись, а рівень якості визначений одним комплексним показником Я0.

          На першому рівні ієрархії система поділяється на дві підсистеми показників, що визначають споживчі (Я1) та техніко-економічні (Я2) рівні якості одягу. Показники кожної підсистеми залежать від класових, групових та одиничних показників властивостей, що знаходяться на нижчих рівнях ієрархії.

          У сучасному моделюванні прийнято кілька головних силуетів верхнього одягу, призначених для споживачів різних вікових, розмірних та повнотних груп. Три силуети – прямий, прилеглий та напівприлеглий стали класичними і протягом десятків років є основними при будь-яких змінах моди.

	Споживчі показники Я1

                                                                                                                                                             1-й рівень

                                                                                                                                                             2-й рівень

Зносостійкість матеріалів та елементів конструкції (довговічність) Я351

Антропометрична відповідність Я141

Новизна моделі та конструкції (відповідність сучасному стилю та моді Я131

Відповідність прогнозу споживчого попиту Я111

Відповідність головній цільовій функції, конкретному призначенню Я121

3-й рівень

Рис.3.3. Споживчі показники якості одягу

	Техніко-економічні показники Я2

                                                                                                                                                                     1-й рівень

                                                                                                                                                                     2-й рівень

                                                                                                                                                                    3-й рівень

Рис.3.4. Техніко-економічні показники якості одягу

          Увійдемо в світ жіночої моди 2001 року. У цьому сезоні віддають перевагу добротним тканинам, змішуванню жанрів, стилів, багатошаровості. Тепло, комфорт, помірність – головні критерії оцінки одягу. Технічний прогрес і швидка зміна моди диктує необхідність різкого скорочення термінів розробки і зниження витрат праці, коштів і матеріалів на створення і освоєння виробництва нових моделей одягу. Від моделі, її конструкції залежить успіх роботи на всіх подальших стадіях виробництва, тобто такі показники як трудомісткість виготовлення виробу, продуктивність праці, вартість обробки, собівартість виробу, а також прибуток і рентабельність виробництва.

          У дипломі пропонуються моделі жакета жіночого з шерстяних тканин. Тому що останнім часом жіночий жакет завойовує все більшу популярність і в колекціях провідних кутюр’є завжди знаходить місце класичний блейзер. Для такого жакету обов’язкові: чіткість модного силеуту, правильно знайдені пропорції, використання тканин, що добре зберігають форму.

          Класичні жакети можуть мати однобортну або двобортну застібку. У залежності від моди у верхній частині пройми для придання окату потрібної форми застосовують різної величини ватні або пружні прокладки. На лівій поличці розташовують нагрудну кишеню з листочком або його імітацію, на поличках знизу – кишені “в рамку” або з клапанами.

          На рисунку 3.5 представлений модельний ряд жакета жіночого, пошитого на Бердичівській швейній фабриці. Всі вибрані моделі виконані на одній конструктивній основі, що дозволяє застосовувати загальні методи обробки і однотипне обладнання при їх виготовленні.

          Опис зовнішнього вигляду моделі А.

          Жакет на підкладці рекомендується виготовляти з шерстяних гладкофарбованих тканин. Жакет однобортний напівприталеного силуету, з вшивними рукавами, з вшивним коміром, із застібкою по борту на 3 обметані петлі і 3 гудзики. Кінці коміру та лацканів округлої форми. Пілочки з пришивними бочками, виточками по талії, з прорізними кишенями “в рамку”.

          Спинка зі швом посередині, пришивними бочками та плечовими виточками. Комір відкладний. Рукава вшивні двохшовні по низу з двома гудзиками. Нижні кути бортів округлої форми. Низи рукавів запрасовані і оброблені підкладкою.

          Відмінні особливості моделі Б.

          Жакет із застібкою по борту на 5 обметаних петель і 5 гудзиків. Кінці коміру та лацканів гострі. Нижні кути бортів прямокутної форми.

          Відмінні особливості моделі В.

          Кінці коміру та лацканів прямокутної форми. Кишені розташовані у напрямку нитки основи. Нижні кути бортів прямокутної форми.

 3.2 Вибір матеріалів та режимів обробки.

          Жіночі жакети є комплексними багатошаровими виробами, зовнішній вигляд, споживчі і експлуатаційні властивості яких значною мірою залежать від якості матеріалів, що застосовуються, відповідності їх вимогам, що висуваються до даного асортименту виробів і науково обгрунтованого формування з них раціонального пакету.

          Для оцінки якості костюмних матеріалів, визначення режимів їх обробки в швейному виробництві і умов експлуатації жакетів жіночих необхідно визначення наступних показників: стійкість до умов експлуатації, поверхневої щільності, розривного навантаження, повітропроникності. Матеріали, що застосовуються для жакетів жіночих, повинні володіти хорошими теплозахисними властивостями і високою стійкістю забарвлення до дії світла і води.

          Як матеріали верху для виготовлення жіночих жакетів в масовому виробництві застосовуються тканини шерстяні і напівшерстяні з вкладенням хімічних волокон, льнолавсанові, бавовняні, формостійкі трикотажні полотна з синтетичних волокон, трикотажні полотна і групи розтяжності з шерстяної пряжі, багатошарові стьобані і дубльовані матеріали, натуральні і штучні одежні шкіри і замша.

          Шерстяні і напівшерстяні тканини для жіночих жакетів за структурою розділяють на камвольні, тонкосуконні: виробляють їх жаккардовим, креповим, дрібновізерунковим переплетінням, з рельєфними ткацькими малюнками, ворсовою поверхнею. Поверхнева щільність таких тканин знаходиться в межах 200-300 г/м3.

          Застосування для одежних матеріалів хімічних волокон і ниток значно розширило їх асортимент і дозволило збільшити міцність, зносостійкість, незминаємість, зменшити усадку.

          Однак, при виготовленні жакетів з матеріалів з вкладенням хімічних волокон необхідно враховувати зниження їх вологомісткості, термостійкості і вживати заходів для запобігання стягування швів нитками строчок, прорубаємості ниток тканини швейною голкою, теплової усадки, зміни забарвлення і зовнішнього вигляду тканини від впливу високих температур.

          Для підкладки жіночих жакетів використовують підкладкові тканини різних волокнистих складів: з віскозних ниток в основі і коливанням поверхневої щільності 100-140 г/м3; з віскозних тканин в основі капронових і з коливанням поверхневої щільності 80-110 г/м3; з капронових ниток в основі і з коливанням поверхневої щільності 60-80 г/м3; з віскозних ниток в основі і ацетатних з коливанням поверхневої щільності 100-120 г/м3; трикотажні полотна з капронових ниток з поверхневою щільністю 80-120 г/м3; поверхневою щільністю 350-450 г/м3 і напівшерстяні підкладкові тканини поверхневою щільністю 300-400 г/м3.

          Для придання окремим деталям жакета необхідних стабільних форм, а також для забезпечення терміну і умов експлуатації жакета застосовують різні види прокладочних матеріалів.

          Для виготовлення плечових накладок застосовують неткане голкопробивне полотно з хімічних волокон з поверхневою щільністю 100 г/м3, або неткане прокладочне клеєне полотно з хімічних волокон поверхневою щільністю 70-90 г/м3, а також бортові тканини з льнолавсанової і льняної пряжі в основі.

          Як прокладку у верхні плечові накладки застосовують полотно голкопробивне з хімічних волокон поверхневою щільністю 180 г/м3, ватин холстопрошивний з бавовняного волокна з поверхневою щільністю 215-230 г/м3, пенополіуретан (поролон).

Таблиця 3.1

Характеристика тканин

Таблиця 3.2

Характеристика швейних ниток

3.3 Аналіз і удосконалення діючої технології.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5