Реферат: НБУ-финансовый агент правительства

______________________________________________________

                  (назва облігації та параметри її випуску)

Рис. 1.2. Аналітична інформація, що характеризує можливі варіанти встановлення ціни відсікання у разі продажу облігацій

За формування аналітичних даних розрахункова ставка дохідно­сті облігацій купонної форми випуску визначається за формулою:

де Д - дохідність купонної облігації, визначена у процентах у розрахунку на рік,

Цном - номінальна ціна, або ціна, за якою буде погашена об­лігація,

Цкуп - розмір купонної виплати,

n - кількість купонних виплат,

Цпридб - ціна придбання облігації,

Кобіг - кількість днів у обігу,

365 - кількість днів у календарному році (базовий рік).

Дохідність дисконтних облігацій розраховується за такою фор­мулою:

З використанням аналітичної інформації остаточне рішення що­до визначення ціни відсікання приймається Міністерством фінансів України, яке фактично виконує обов'язки емітента облігацій.

Згідно з Положенням Національного банку від 3 серпня 1998 р., погодженим з Міністерством фінансів, аукціон з розміщення облі­гацій внутрішньої державної позики може проводитися за поперед­німи та остаточними заявками й умовами. На основі попередніх зая­вок, що надаються комерційними банками до Національного банку як від свого імені, так і від імені клієнтів, Міністерство фінансів ви­значає попередню ціну продажу облігацій, нижче якої він не буде задовольняти заявки. Комерційні банки на підставі інформації про попередню ціну уточнюють свої конкурентні і неконкурентні заявки і надсилають до Національного банку остаточні заявки. У цих заяв­ках банки можуть збільшувати ціни на придбання облігацій та обсяг їх купівлі порівняно з попередніми заявками. Якщо остаточні заявки від комерційних банків у заздалегідь визначений час не надійшли до НБУ, попередні заявки набувають сили остаточних. Міністерство фінансів на основі остаточних заявок визначає остаточну ціну відсі­кання щодо продажу облігацій.

Ухвалюючи рішення про ціну відсікання, Міністерство фінансів надає Національному банку:

-         глобальний сертифікат, яким визначається загальний обсяг випуску облігацій;

-         доручення Національному банку України на задоволення зая­вок щодо придбання облігацій, де вказується ціна відсікання та се­редньозважена ціна торгів, за якою задовольняються неконкурентні пропозиції.

Глобальний сертифікат складається у двох примірниках, один з яких залишається на зберіганні у Міністерстві фінансів України.

За дорученням Міністерства фінансів України НБУ формує зве­дену відомість розподілу облігацій за їхніми власниками — учасни­ками торгів, які відповідно до заявок, що подані, і встановленої ціни відсікання придбали облігації на торгах.

Заявки, що не відповідають ціновим умовам торгів, відсікаються і не задовольняються.

Розміщення облігацій здійснюється за такими правилами.

1. Конкурентні заявки є пріоритетними і задовольняються у пер­шу чергу.

2. Неконкурентні заявки задовольняються за середньозваженими цінами, які розраховуються на підставі поданих конкурентних зая­вок.

3. У разі обмеження обсягу розміщення облігацій:

-         неконкурентні заявки можуть задовольнятися не у повному обсязі, а пропорційно їхнім обсягам у межах залишку від задово­лення конкурентних заявок;

-         неконкурентні заявки не беруть участі в аукціоні, якщо конкурентними заявками задовольняються у повному обсязі пропозиції щодо розміщення облігацій;

-         конкурентні заявки, якщо їх за обсягами та встановленою ці­ною відсікання задовольнити неможливо, задовольняються не в пов­ному обсязі, а пропорційно в межах залишку від задоволення кон­курентних заявок за цінами, які вищі за визначену Міністерством фінансів ціну відсікання. У цьому разі неконкурентні заявки не бе­руть участі в аукціоні;

-         неконкурентні заявки, що надійшли до Національного банку України раніше, є пріоритетними відносно інших заявок під час проведення продажу облігацій за фіксованими цінами.

4. У разі перевищення попиту над пропозицією (при встановлен­ні обсягу продажу) неконкурентні заявки задовольняються не в пов­ному обсязі, а пропорційно їхнім обсягам у межах залишку від задо­волення конкурентних заявок.

На підставі зведеної відомості розподілу облігацій за учасниками торгів і даних депозитарного обліку на клірингових засадах форму­ються дані щодо результатів проведення торгів.

Кліринг проводиться з урахуванням взаємних грошових зобов'я­зань між учасниками торгів за придбані облігації, з одного боку, та Міністерством фінансів України, з іншого, при сплаті доходу або погашенні облігацій за умови, що строки проведення платежів збі­гаються.

Національний банк України надсилає учасникам аукціонів офі­ційне повідомлення про результати аукціонів. Це повідомлення міс­тить розрахунок взаємних зобов'язань за аукціонами з розміщення облігацій та дані про обсяги сплат, що здійснюються за рахунок державного бюджету.

Для здійснення контролю за розрахунками з державним бюдже­том ОПЕРУ Національного банку України подається:

-         доручення Міністерства фінансів України на задоволення зая­вок із придбання облігацій;

-         глобальний сертифікат;

-         зведена відомість розподілу облігацій за учасниками торгів;

-         клірингова відомість переказування коштів від учасників рин­ку, які придбали облігації.

Одночасно засобами телекомунікаційного зв'язку Головному управлінню державного казначейства України подається клірингова відомість, що характеризує загальні обсяги платежів від учасників торгів та за рахунок коштів державного бюджету при погашенні або сплаті доходу за облігаціями.

Отже, під час розміщення облігацій застосовуються різні схеми:

-         аукціон з обмеженим або необмеженим обсягами продажу;

-         аукціон за попередніми та остаточними заявками й умовами;

-         розміщення державних боргових зобов'язань за фіксованими цінами.

Використання цих схем спрямовано передусім на збільшення об­сягів залучення коштів для фінансування потреб державного бюд­жету з урахуванням ситуації, що складається на ринку облігацій та на інших сегментах фінансового ринку.

Реалізуючи функції платіжного агента за облігаціями, Націо­нальний банк здійснює контроль за надходженням коштів від учас­ників торгів та організує переказування коштів до прибуткової час­тини державного бюджету.

Строки та порядок переказування коштів визначені у повідом­ленні про проведення торгів, а обсяги коштів — у кліринговій відо­мості, яка подається учасникам торгів. Відповідно до цих даних учасники торгів повинні переказати кошти у обсязі задоволених за­явок на відповідний рахунок в ОПЕРУ Національного банку України.

До кінця наступного робочого дня після проведення торгів ОПЕРУ Національного банку України надсилається повідомлення про склад неплатників за облігаціями. На підставі цих даних до не­платників застосовуються штрафні санкції.

В обсязі коштів, що надійшли від учасників торгів, Національ­ний банк України здійснює:

-         переказування коштів до дохідної частини державного бюд­жету України у день їх надходження від власників облігацій;

-         зарахування на рахунки власників у депозитарії Національно­го банку України відповідної кількості облігацій, придбаних учас­никами торгів та їхніми клієнтами.

Після погашення облігацій чергового випуску заповнюються ре­квізити відповідного глобального сертифіката у частині, що харак­теризує обсяги погашення, цінові умови продажу облігацій та обся­ги коштів, залучених до державного бюджету. Погашені глобальні сертифікати зберігаються довічно.

Отже, механізм проведення торгів облігаціями заснований на чіт­кому розмежуванні повноважень Міністерства фінансів України та Національного банку як його генерального агента: Національний банк організовує торги облігаціями та грошові розрахунки за їхніми результатами, а Міністерство фінансів визначає цінові умови прид­бання державних боргових зобов'язань. Зауважимо, що механізм торгів будується тільки на договірних засадах, що забезпечує доб­ровільність придбання облігацій та рівність доступу на ринок його учасників.

Для обслуговування обігу облігацій необхідна відповідна інфраструктура - депозитарна мережа, яка забезпечує облік та пере­реєстрацію прав власності за цінними паперами. Зважаючи на це, Національний банк України створив спеціалізований електронний депозитарій, що є центральною ланкою дворівневої системи обліку державних боргових зобов'язань та здійснення розрахунків за ними. Депозитарії комерційних банків у цій системі посідають нижчий рі­вень і реалізують функції зберігача облігацій.

Облік прав власності за облігаціями у депозитарії Національного банку України здійснюється на спеціальних рахунках депозитарного обліку (далі - рахунки «депо») окремо за кожним учасником у роз­різі державних боргових зобов'язань, що перебувають у його влас­ності, та загалом у власності клієнтів. При цьому їхні права власно­сті засвідчуються виписками з рахунків «депо» депозитарію.

Депонентами депозитарію Національного банку України на підс­таві депозитарних угод виступають установи банківської системи. Філії комерційних банків можуть бути депонентами депозитарію відповідно до угоди, яка укладається між головною конторою ко­мерційного банку та Національним банком України. Небанківські фінансові установи набувають статусу депонента депозитарію дер­жавних цінних паперів на підставі дозволу уповноваженого органу державної виконавчої влади та договору з Національним банком України.

Депозитарій Національного банку України обслуговує розміщен­ня, укладання угод купівлі-продажу на вторинному ринку, виплату відсотків та погашення облігацій у системі електронного обігу цін­них паперів. Функціонування депозитарію за результатами прове­дення аукціонних торгів здійснюється у такому порядку.

На підставі даних про розподіл облігацій між учасниками аукці­онних торгів державні боргові зобов'язання зараховуються на бло­кувальні рахунки депонентів депозитарію Національного банку за напрямом «заблоковано при розміщенні для наступної сплати». У день проведення розрахунків за результатами торгів для тих учас­ників, які повністю сплатили кошти, облігації розблоковуються і за­раховуються на рахунки власників у депозитарії Національного бан­ку України. Виписки з цих рахунків надсилаються учасникам торгів. Розблокування облігацій і надання виписок із рахунків «депо» учас­никам торгів, які порушили встановлені строки переказування коштів, здійснюються тільки після проведення розрахунків за придбані облігації.

Облігації, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, можуть бути предметом укладання та реалізації цивільних правових угод, в тому числі купівлі-продажу на біржовому та позабіржовому ринках.

Загальний порядок здійснення біржових торгів облігаціями ви­значається окремими нормативними актами централізованої торго­вельної системи і узгоджується з Державною комісією з цінних па­перів та фондового ринку. Взаємовідносини між цією системою та депозитарієм Національного банку регулюються окремою угодою. Нею встановлюється склад рахунків депозитарного обліку, на яких обліковуються облігації, виставлені на продаж, порядок подання інформації за результатами проведення біржових торгів та грошо­вих розрахунків, склад штрафних санкцій, які застосовуються до сторін у разі неналежного виконання ними умов угоди.

Участь у біржових торгах можуть узяти депоненти депозитарію Національного банку та їхні клієнти. Під час продажу облігацій во­ни засобами телекомунікаційного зв'язку подають до депозитарію Національного банку України депо-розпорядження про блокування облігацій, що виставляються на продаж. У депо-розпорядженнях указується код торговельного майданчика, на якому облігації про­понуються до продажу. Програмно-технологічним комплексом ве­дення депозитарного обліку облігацій ці депо-розпорядження конт­ролюються на предмет:

-         правильності заповнення реквізитів;

-         неперевищення обсягів продажу облігацій кількості, яка зафіксована на рахунках депонента у вільному обігу;

-         автентифікації депонента та виконання вимог технології за­хисту інформації від викривлення.

Якщо за результатами контролю дані депо-розпорядження задовольняють ці вимоги, то облігації блокуються у депозитарії Націо­нального банку за напрямом «заблоковані для продажу на біржі». Виписка з блокувального рахунку засобами телекомунікаційного зв'язку дається депоненту, а інформація про блокування — біржовій системі, де здійснюються торги облігаціями.

У разі невідповідності заповнення депо-розпоряджень установ­леним вимогам або неможливості розшифрування чи автентифікації депонента операції з блокування облігацій депозитарієм Національ­ного банку не проводяться. Ці депо-розпорядження в автоматизова­ному режимі повертаються депонентам з поясненням про відмову щодо проведення операцій.

Біржовою системою за результатами проведення торгів засобами телекомунікаційного зв'язку до депозитарію Національного банку України надсилається повідомлення про зміст укладених угод. На підставі цієї інформації облігації, за якими укладені угоди про їх продаж, блокуються у депозитарії Національного банку України за напрямом «заблоковані за результатами біржових торгів для наступ­ної оплати». Облігації, за якими не укладені біржові, угоди, на під­ставі депо-розпоряджень депонентів розблоковуються і зарахову­ються на рахунки власників. Виписки про зарахування надаються депонентам.

На наступний день після проведення торгів та після надходження коштів від покупців біржовою системою до депозитарію Національ­ного банку України надсилається повідомлення про склад угод з об­лігаціями, що сплачені. На підставі цих даних у депозитарії здійснюється розблокування облігацій за біржовими угодами, що спла­чені, і перереєстрація прав власності за ними. За результатами пере­реєстрації прав власності учасникам угод засобами телекомуніка­ційного зв'язку надсилаються виписки з рахунків депозитарного обліку.

На позабіржовому ринку можуть укладатись угоди купівлі та продажу облігацій, РЕПО та кредитування під заставу облігацій.

Перереєстрація у депозитарії Національного банку України прав власності за угодами купівлі-продажу облігацій, які укладені на по­забіржовому ринку, здійснюється у такому порядку.

На підставі депо-розпоряджень про перереєстрацію прав власно­сті, що надаються продавцями облігацій, у депозитарії Національ­ного банку України здійснюється їх блокування за напрямом «за­блоковано за угодами на позабіржовому ринку». Виписка з блоку­вального рахунку надається депоненту-продавцеві ОВДП, а довідка про блокування — депоненту-покупцю. Після надходження довідки покупець переказує кошти та надсилає відповідне повідомлення. Після надходження у день проведення блокувальних операцій пові­домлень від покупців про переказування відповідної суми коштів продавцеві облігації розблоковуються і зараховуються на рахунки «депо» нового власника. У разі ненадходження у день проведення блокувальних операцій повідомлення про переказ покупцем коштів у депозитарії Національного банку України облігації розблокову­ються і зараховуються на рахунок продавця за напрямом «облігації, що перебувають в обігу».

Подальше зростання масштабів ринку ОВДП та обсягів укладан­ня угод на позабіржовому ринку обумовлюють необхідність запро­вадження інституту «маркет мейкерів». Це можуть бути окремі ко­мерційні банки, яким на підставі договору з Національним банком надаються окремі преференції, в тому числі під час придбання облі­гацій на первинному ринку, за умови здійснення ними операцій, спрямованих на забезпечення стабільних умов обігу облігацій на вторинному ринку. Такі зобов'язання банків можуть бути реалізова­ні у разі відкритості даних, які характеризують цінові умови прид­бання облігацій на позабіржовому ринку. У зв'язку з цим чинне за­конодавство з питань функціонування ринку цінних паперів має містити правову норму стосовно подання учасниками біржових сис­тем, на яких здійснюється котирування облігацій, інформації щодо цінових умов та обсягів укладених угод з облігаціями на позабіржо­вому ринку. Така інформація підлягає поширенню серед учасників ринку та опублікуванню в офіційних виданнях бірж.

Здійснення Національним банком функцій платіжного агента Міністерства фінансів під час погашення облігацій і виплати доходу за ними нерозривно пов'язане з функціонуванням депозитарію за дер­жавними борговими зобов'язаннями. Це обумовлено тим, що кошти за облігаціями переказуються депонентам, зареєстрованим у депози­тарії Національного банку. Платежі здійснюються у такому порядку.

За два робочі дні до сплати доходу (погашення) облігації блоку­ються на рахунках депозитарію Національного банку України за на­прямом «заблоковано для сплати доходу та погашення». На підставі даних блокувальних рахунків формується реєстр власників облігацій.

У день проведення платежів, якщо він не збігається зі строком переказування коштів за результатами торгів із розміщення ОВДП, реєстр сплати за депонентами передається операційному управлін­ню Національного банку України. Воно здійснює платежі на підста­ві платіжного доручення Державного казначейства та реєстру ви­плат за депонентами.

Розрахунки з погашення та виплати доходу, які за строками про­ведення збігаються з платежами за результатами торгів з первинно­го розміщення облігацій, можуть здійснюватися на клірингових за­садах. Підставою для проведення цих розрахунків є показники, що характеризують обсяги платежів між учасниками торгів та Держав­ним казначейством України.

Під час погашення кошти за облігаціями, які перебувають на блокувальних рахунках відповідно до угод на позабіржовому ринку, не переказуються депонентам, а спрямовуються на окремий рахунок Національного банку України до вирішення суперечок за угодами з облігаціями. Переказування цих коштів депонентам здійснюються на підставі письмової згоди учасників договору або за рішенням су­дових органів.

За результатами погашення облігацій депонентам депозитарію Національного банку України надсилається повідомлення про вилу­чення з обігу цих цінних паперів.

У зв'язку з виконанням функцій контрольного органу Націо­нальний банк України:

-         встановлює порядок бухгалтерського та депозитарного облі­ку, розміщення, сплати процентів та погашення облігацій в устано­вах банківської системи;

-         здійснює контроль за комерційними банками - учасниками ринку облігацій під час їх розміщення, обігу та погашення;

-         не допускає до участі на ринку державних облігацій комер­ційні банки у разі порушення ними вимог чинного законодавства;

-         отримує інформацію про результати торгів облігаціями на вторинному ринку, кількість облігацій на рахунках «депо» у депози­тарній мережі, рух коштів за облігаціями в установах банківської системи.

У реалізації Національним банком контрольних функцій цент­ральну роль відіграє депозитарій за державними цінними паперами. Він здійснює контроль за відповідністю обсягу емісії облігацій кількості їх в обігу, а також за станом виконання угод за облігаціями між депонентами на вторинному ринку. Депозитарій має такі повноваження:

-         отримання за запитом на безоплатній основі інформації від депонентів щодо стану рахунків депозитарного обліку;

-         видання розпорядження депонентам про усунення недоліків депозитарного обліку облігацій;

-         застосування штрафних санкцій до депонентів у порядку, визначеному угодою про депозитарне обслуговування, у разі порушення вимог чинного законодавства, нормативних документів щодо обліку облігацій та проведення операцій з ними, розпоряджень депозитарію Національного банку України та ненаданні інформації до нього;

-         блокування рахунків депозитарного обліку депонентів за рі­шенням Правління Національного банку України та правоохорон­них органів.

Поряд з цим необхідно наголосити, що інформація, яка збері­гається у депозитарії Національного банку України, належить до конфіденційної і не підлягає розголошенню. Вона може даватися державним органам виконавчої влади у порядку, встановленому чинним законодавством України.

З викладеного вище можна зробити висновок, що Національний банк посідає провідне місце на ринку державних облігацій, здійс­нюючи розміщення, депозитарне та розрахункове обслуговування обігу і погашення облігацій, а також нагляд за діяльністю учасників ринку. Такі повноваження насамперед обумовлені використанням Національним банком облігацій як інструмента регулювання гро­шового ринку.

Інструменти грошового ринку в Україні пройшли перші етапи свого становлення і використовуються як засоби реалізації антиінфляційних заходів. Водночас на ринку капіталу державні боргові зо­бов'язання ще не знайшли свого значного застосування. Цей ринок функціонує переважно у формі корпоративних прав акцій привати­зованих підприємств і в цілому був сформований через сертифікат-ну приватизацію, що не передбачала надходження коштів на інвес­тування розвитку господарського комплексу України. У розв'язанні проблеми формування ресурсів для інвестицій у виробничу сферу, державні боргові зобов'язання капітального ринку мають стати сти­мулятором подальшого розширення обсягів інвестиційної діяльності.

Наприкінці літа 1998 року у зв'язку з погіршенням стану держав­них фінансів Кабінет Міністрів України запропонував інвесторам на добровільних засадах провести заміну облігацій внутрішніх держав­них позик (ОВДП) 1997 р. і 1998 р. на конверсійні облігації внутріш­ньої державної позики (КОВДП) 1998 р. Українським комерційним банкам було запропоновано провести конверсію ОВДП, що перебу­вають у їхній власності, на облігації з термінами погашення у 2001— 2004 рр., а нерезидентам — з термінами погашення у 2000 році.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12