|
|
|
Реферат: Судинні захворювання головного мозкуПри виборі методів лікування хворих на ішемічний інсульт необхідно враховувати, що в окремі періоди розвитку ішемічного інсульту характер змін мозкового кровотоку може бути різноманітним: від значної гіпоперфузії до гіперперфузії тканини мозку. Тому лікування церебрального інфаркту в різні періоди його еволюції має бути спрямоване на нормалізацію функції нейронів як ішемічних, так і. гіперемічних ділянок мозку. Зокрема, при гіпоперфузії тканини мозку ефективним є призначення кавінтону дозою 10-20 мг, курантілу дозою 10-20 мг, актовегіну дозою 5-Ю мл внутрішньовенне крапельне в 200 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Застосовують також низькомолекулярні декстрани (поліглюкін, реополіглюкін) дозою 400 мл внутрішньовенне крапельне, антагоністи кальцію та препарати, які стимулюють нейрональний метаболізм: церебролізин дозою 5 мл, інстенон дозою 2 мл, ноотропіл (пірацетам) дозою 5-10 мл внутрішньовенне крапельно в 200 мл 5% розчину глюкози на протязі 5-10 діб. Ноотропні препарати протипоказані при епілептичному синдромі. При гіперперфузії церебральних судин обгрунтованим є застосування еуфіліну дозою 5-10 мл 2,4% розчину, пенток-сифіліну дозою 5 мл 2 % розчину внутрішньовенне крапельно в 200 мл ізотонічного розчину натрію хлориду двічі на добу, манітолу дозою 150-200 мл 15% розчину, альбуміну людської сироватки дозою 50-100 мл 5% розчину внутрішньовенне крапельно. Використовують також салуретики (фуросемід дозою 40-60 мг внутрішньом'язово), антигістамінні засоби (супрастин, димедрол дозою 2 мл 1 % розчину внутрішньом'язово). Зменшення розмірів необоротного ураження мозку досягається шляхом застосування наведеного вище комплексу терапевтичних заходів. Безперечно, вирішальне значення має раннє відновлення задовільної перфузії в зоні ішемічної "напівтіні", що забезпечується зниженням гематокриту до 30-33%, попередженням каскаду метаболічних порушень, корекцією гіпер- та гіпоглікемії, запобіганням набряку головного мозку. Розмір інфаркту мозку, а внаслідок цього і об'єм неврологічного дефіциту може бути зменшено за умови початку лікування в перші години після розвитку інсульту. Тому для зменшення розмірів незворотного ураження мозку вирішального значення набуває максимально швидка госпіталізація хворих у неврологічне відділення, ранні строки початку терапевтичного втручання після розвитку інсульту. Хворі на ішемічний інсульт можуть лікуватися і дома за умови доступу до сучасного лікування. Терапевтичні заходи повинні бути гнучкими, послідовними з врахуванням клінічного перебігу захворювання, параметрів гемодинаміки. Для підвищення порога стійкості мозкової тканини до гіпоксії в клінічних умовах застосовують антиоксиданти, а саме альфа-токоферол ацетат (вітамін Е) дозою 1 мл внутрішньом'язово, який гальмує процес перекислого окислення липідів у вогнищі ішемії. Виправданим є застосування протекторів гіпоксії: церебролізин дозою 5 мл внутрішньовенне крапельно в 100 мл ізотонічного розчину натрію хлориду протягом перших п'яти діб щоденно, а потім дозою 5 мл через добу № 5 або ноотропіл (пірацетам) дозою 5-10 мл в 100 мл ізотонічного розчину натрію хлориду внутрішньовенне крапельно. Краніоцеребральна гіпотермія також знижує обмін речовин в мозку. Отже, з метою корекції циркуляторних і метаболічних розладів при гострій церебральній ішемії застосовуються лікарські препарати різних фармакологічних груп (табл.2). В комплексному лікуванні ішемічного інсульту застосовується також гіпербарична оксигенація, особливо в перші дні після його розвитку. Останнім часом проводять хірургічне лікування ішемічних порушень мозкового кровообігу за наявності патології магістральних судин голови (закупорка, стеноз, патологічна звивистість). Нейрохірургічне лікування може здійснюватися на стадії самого інсульту або безпосередньо після нього. Важливе значення в процесі лікування хворих на мозковий інсульт мають надання сестринської медичної допомоги, проведення ранньої реабілітації (на 2 - 4 добу), призначення антидепресантів при депресії, а також заходи, направлені на попередження легеневих та інших соматичних ускладнень, тромбоемболії легеневої артерії. Темпи відновлення неврологічних порушень у хворих на ішемічний інсульт бувають різними: при малому ішемічному інсульті відновлення втрачених функцій наступає з перших днів, можливий повний регрес їх на 7-й або 14-й день лікування або в період до 21 доби. Хворі з завершеним ішемічним інсультом перебувають у перші 7-8 днів у стані середньої тяжкості або в тяжкому стані. Помірне клінічне поліпшення наступає з 10-14 дня лікування. Деяке наростання обсягу активних рухів і сили в паретичних кінцівках настає у період від 14 до ЗО діб. У хворих з тяжким перебігом інфаркту мозку значних поліпшень може не наступати. У таких випадках спостерігається стійка стабілізація неврологічних симптомів. Летальність при ішемічному інсульті складає 20% випадків. Таблиця 2 Лікарські препарати, що застосовуються при лікуванні хворих на цереброваскулярні захворювання
Наводимо схему лікування хворих на ішемічний інсульт на різних етапах його еволюції. І. ЛІКУВАННЯ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ (1-7 ДОБА). 1. Нормалізація артеріального тиску, гематокриту, гемоглобіну, електролітів, особливо калію, газового складу крові. 2. Усунення гіпертермії, краніоцеребральна гіпотермія. 3. Нормалізація гіпер- або гіпоглікемії (призначення інсуліну в рідкісних випадках). 4. Серцеві глікозиди, ретаболіл дозою 1 мл 1 раз на 5-7 діб внутрішньом'язово. 5. Антагоністи кальцію (ніфедипін, німодипін та ін.). 6. Протинабрякові препарати: манітол 15-20% - 200 мл внутрішньовенне крапельно, еуфілін 2,4% - 5-10 мл внутрішньовенне крапельно або струйно, фуросемід дозою 2 мл внутрішньом'язово. 7. У перші сім діб вводити невеликі кількості рідини; систематичне вимірювання діурезу (вести курацію хворого з від'ємним водним балансом). 8. Декстрани, антиагреганти, за наявністю показів - антикоагулянти (не поєднувати одночасно препарати усіх трьох груп). 9. Вазоактивні препарати: кавінтон дозою 2-4 мл, курантіл дозою 2 мл, галідор дозою 2 мл, актовегін дозою 5-Ю мл внутрішньовенне крапельно (папаверин не призначати). 10. Енцефалотропні заходи: церебролізин дозою 5 мл внутрішньовенне крапельно щодобово N 5, потім дозою 5 мл через день N 5 або інстенон дозою 2 мл внутрішньовенне крапельно в 200 мл 5% розчину глюкози. 11. Антигістамінні препарати: супрастин, димедрол дозою 2 мл 1 % розчину внутрішньом'язово, при. необхідності - антидепресанти. 12. Реабілітація (лікування положенням, дихальна гімнастика), активізація хворого на 2-4 добу. II. ЛІКУВАННЯ НА II ЕТАПІ (8-17 ДОБА). 1. Посилити протинабрякову терапію з 8 по 10 добу (при наростанні набряку головного мозку): альбумін дозою 50-100 мл 5% розчину, манітол у поєднанні з фуросемідом. 2. Продовжувати призначення антиагрегантів, антикоагулянтів (останні відміняються на 10-14 добу лікування). 3. Препарати, стимулюючі мозковий метаболізм: церебролізин дозою 5 мл внутрішньовенне крапельно через день або дозою 1-2 мл внутрішньом'язово, ноотропіл дозою 5 мл внутрішньом'язово. 4. Антагоністи кальцію, кавінтон або ціннаризин всередину. 5. Ретаболіл дозою 1 мл внутрішньом'язово 1 раз на сім діб. 6. Активізація хворого, масаж, ЛФК, логопедична допомога. III. ЛІКУВАННЯ НА III ЕТАПІ (18-21 ДОБА). 1. Відміняються антикоагулянти, Протинабрякові засоби. 2. Продовжувати приймання антиагрегантів: трентал, тиклід, агапурин або серміон. 3. Вазоактивні препарати: кавінтон або ціннаризин усередину, актовегін дозою 2-5 мл внутрішньом'язово 2 рази на тиждень. 4. Продовжувати препарати, стимулюючі церебральний метаболізм. 5. Реабілітація рухового та сенсорного дефіциту. IV. ЛІКУВАННЯ НА IV ЕТАПІ (22-30 ДОБА). 1. Продовжувати прийом антиагрегантів (трентал або серміон), вазоактивних засобів (кавінтон або ціннаризин) усередину. 2. Препарати, що стимулюють церебральний метаболізм (ноотропіл або пірацетам) усередину. 3. Контроль артеріального тиску, корекція інших факторів ризику розвитку гострих порушень мозкового кровообігу. 4. Реабілітація рухового та сенсорного дефіциту. 5. Їнфузійна терапія відступає на другий план. V. ЛІКУВАННЯ НА V ЕТАПІ (ДРУГИЙ МІСЯЦЬ ПІСЛЯ РОЗВИТКУ ІНСУЛЬТУ). 1. Продовжувати приймання вазоактивних препаратів: ціннаризин, компламін або ксантінол-нікотинат усередину. 2. Енцефалотропні засоби: пірацетам або енцефабол усередину. 3. Комплексна реабілітація рухового, сенсорного дефіциту. 4. Контроль артеріального тиску, корекція інших факторів ризику виникнення гострих порушень мозкового кровообігу. VI. ЛІКУВАННЯ НА VI ЕТАПІ (ТРЕТІЙ МІСЯЦЬ ПІСЛЯ РОЗВИТКУ ІНСУЛЬТУ). 1. Відновне лікування у спеціалізованому відділенні для хворих з наслідками інсульту; надається фізіотерапевтична, логопедична допомога. VII. ЛІКУВАННЯ НА VII ЕТАПІ (ІV-VІ МІСЯЦІ ПІСЛЯ РОЗВИТКУ ІНСУЛЬТУ). 1. Лікування у відділенні відновної терапії поліклініки. Реабілітація. Сучасні підходи до лікування ішемічного інсульту передбачають ранню активізацію хворих. Зокрема, при локалізації вогнища ураження в півкулях головного мозку хворих активізують на 2 - 4 добу, а при стовбуровій локалізації - на 8 - 10 добу після розвитку інсульту. Звичайно, необхідно враховувати стан серцево-судинної системи. ТЕСТОВІ ПИТАННЯ "СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ" 1. Перерахуйте магістральні екстракраніальні артерії голови: а) передня мозкова б) середня мозкова в) задня мозкова г) внутрішня сонна д) хребетна 2. Назвіть основні гілки внутрішньої сонної артерії: а) передня мозкова б) задня мозкова в) середня мозкова г) поверхнева скронева д) задня нижня мозочкова 3. Назвіть основні гілки базилярної артерії: а) верхня мозочкова б) задня мозкова в) середня мозкова г) передня мозкова д) очна 4. Назвіть судини, що кровопостачають спинний мозок: а) базилярна б) середня мозкова в) передня мозкова г) передні спинномозкові д) задні спинномозкові е) передні корінцево-спинномозкові є) задні корінцево-спинномозкові ж) задня мозкова 5. Назвіть анастомози, що здійснюють колатеральний кровообіг в головному мозку: а) між передніми і задніми спинномозковими артеріями б) між спинальними артеріями в) на основі головного мозку г) на випуклій поверхні головного мозку д) між корінцево-спинальними артеріями е) позачерепний (між гілками внутрішньої і зовнішньої сонних артерій) є) усередині мозку 6. Назвіть механізми, що здійснюють авторегуляцію мозкового кровообігу: а) зміна системного артеріального тиску б) зміна коронарного кровообігу в) міогенний г) метаболічний д) зміна частоти серцевих скорочень е) неврогенний 7. Перерахуйте внутрішні фактори ризику розвитку судинних захворювань головного мозку: а) емоційні стреси б) артеріальна гіпертонія в) гіперхолістеринемія г) гіподинамія д) інтоксикація никотином (паління) е) порушення толерантності до вуглеводів є) особливості харчування ж) спадкова схильність 8. Перерахуйте соціальні фактори ризику розвитку судинних захворювань головного мозку (що характеризують спосіб життя): а) гіперхолістеринемія б) спадкова схильність в) інтоксикація никотином (паління) г) гіподинамія д) артеріальна гіпертонія е) порушення толерантності до вуглеводів є) емоційні стреси ж) особливості харчування 9. Назвіть церебральні синдроми обкрадання: а) в системі сонних артерій б) в системі спинальних артерій в) коронарний г) в системі вінцевих судин д) вертебрально-каротидний е) каротидно-вертебральний є) каротидно-каротидний ж) підключичний 10. Назвіть венозні синуси (пазухи) твердої мозкової оболонки: а) лобний б) каротидний в) гайморовий г) сагітальний д) прямий е) решітчастий є) поперечний ж) печеристий 11. Назвіть етіологічні фактори гострих порушень мозкового кровообігу: а) черепномозкова травма б) туберкульозна інфекція в) гіпертонічна хвороба г) порушення обміну міді д) васкуліти е) атеросклероз в поєднанні з артеріальною гіпертензією є) бактеріальна інфекція ж) атеросклероз з) відсутність церулоплазмину й) аневризми мозкових артерій 12. Вкажіть основні клінічні форми порушень кровообігу головного мозку: а) дисциркуляторна мієлопатія б) дисциркуляторна енцефалопатія в) мігрень г) гематомієлія д) інсульти е) минучі порушення мозкового кровообігу є) початкові прояви недостатності кровопостачання мозку ж) хвороба Рейно 13. Назвіть види церебральних судинних кризів: а) загальні б) вегетативні в) кардіальні г) регіонарні (локальні) д) комбіновані 14. Вкажіть основні патогенетичні механізми церебральних судинних кризів: а) зрив авторегуляції мозкового кровотоку при різкому підвищенні КТ б) судинна мозкова недостатність в) рексисний механізм (розрив судини) г) спазм мозкових судин і стаз крові в судинах мозку д) феномен обкрадання е) крововилив типу per diapedesin є) тромбоз мозкових судин ж) порушення обміну міді 15. Вкажіть симптоми, характерні для загального церебрального судинного кризу: а) головний біль, запаморочення б) шум у вухах в) монопарез г) афазія д) нудота або блювота е) диплопія 16. Вкажіть основні симптоми початкових проявів недостатності кровопостачання мозку: а) монопарез б) диплопія в) головний біль, запаморочення г) шум в голові д) афазія е) погіршення пам'яті 17. Назвіть патогенетичні механізми минущих порушень мозкового кровообігу: а) судинна мозкова недостатність б) зрив авторегуляції мозкового кровотоку при різкому підвищенні КТ в) розрив судини (рексисний механізм) г) підоболонковий крововилив д) мікротромбози і мікроемболії е) крововиливи в мозкові шлуночки є) феномен обкрадання ж) адгезія і агрегація формених елементів крові з) мікрогеморагії 18. Вкажіть клінічні прояви минущих порушень мозкового кровообігу в каротидній системі: а) моно- або геміпарез б) альтернуючі синдроми в) диплопія г) дизартрія д) порушення чутливості в паретичних кінцівках е) дисфагія є) моторна або сенсорна афазія 19. Вкажіть клінічні прояви минущих порушень мозкового кровообігу в вертебрально-базилярній системі: а) системне запаморочення б) геміанопсія в) бульбарні розлади г) сенсорна афазія д) моторна афазія е) амнестична афазія є) порушення схеми тіла ж) диплопія з) альтернуючий синдром й) ністагм 20. Назвіть види мозкового інсульту: а) минуще порушення мозкового кровообігу б) дисциркуляторна енцефалопатія в) геморагічний г) ішемічний д) початкові прояви недостатності кровопостачання мозку 21. Вкажіть види ішемічного інсульту: а) дисциркуляторна енцефалопатія б) дисциркуляторна мієлопатія в) тромботичний г) емболічний д) нетромботичний е) минуще порушення мозкового кровообігу 22. Назвіть види геморагічного порушення мозкового кровообігу: а) субарахноїдальний крововилив б) гематомієлія в) паренхіматозно-субарахноїдальний крововилив г) субарахноїдально-паренхіматозний крововилив д) гематорахіс е) дисциркуляторна енцефалопатія є) дисциркуляторна мієлопатія ж) паренхіматозний крововилив 23. Назвіть патогенетичні механізми ішемічного інсульту: а) порушення обміну міді б) тромбоз мозкових судин в) оклюзія чи стеноз магістральних судин голови г) судинна мозкова недостатність д) розрив патологічне зміненої судини е) підоболонковий крововилив є) зрив авторегуляції мозкового кровотоку при різкому підвищенні КТ ж) феномен обкрадання з) крововилив у шлуночки мозку ф) паренхіматозно-субарахноїдальний крововилив й) емболії артеріо-артеріальні та кардіальні к) підвищення коагулянтності, адгезії і агрегації формених елементів крові 24. Вкажіть патогенез геморагічного інсульту: а) судинна мозкова недостатність б) зрив авторегуляції мозкового кровотоку в) розрив патологічне зміненої судини (рексисний механізм) г) феномен обкрадання д) діапедез з дрібних артерій, вен, капілярів 25. Вкажіть, які ознаки характерні для порушення кровотоку в басейні середньої мозкової артерії: а) парез однойменних кінцівок б) дизартрія в) дисфагія г) моторна афазія (при лівобічних вогнищах) д) порушення чутливості в паретичних кінцівках е) альтернуючі синдроми є) диплопія 26. Вкажіть, які ознаки характерні для порушення кровообігу в басейні передньої мозкової артерії: а) геміплегія б) геміанестезія всіх видів чутливості в) парез ноги г) геміанопсія д) незначні розлади чутливості в паретичній кінцівці 27. Вкажіть, які ознаки характерні для тромбозу основної артерії: а) моторна афазія б) сенсорна афазія в) монопарез г) окорухові порушення д) тетрапарез чи тетраплегія е) геміпарез чи геміплегія є) двобічні патологічні рефлекси ж) гіпертермія та порушення вітальних функцій 28. Назвіть основні симптоми тромбозу внутрішньої сонної артерії: а) сліпота чи зниження зору на боці тромбозу б) сліпота чи зниження зору на протилежному боці в) геміплегія чи геміпарез на боці тромбозу г) геміплегія чи геміпарез на протилежному боці д) ністагм е) геміанопсія 29. Вкажіть, які ознаки характерні для тромбозу хребетної артерії: а) ністагм б) системне запаморочення в) моторна афазія г) джексонівська рухова епілепсія д) поза Верніке-Манна е) синдром Валленберга-Захарченка 30. Вкажіть, які ознаки характерні для інфаркту мозку в басейні задньої мозкової артерії: а) чутлива джексонівська епілепсія б) альтернуючі синдроми в) гомонімна квадрантна геміанопсія г) зорова агнозія д) моторна афазія (при лівобічному ураженні) 31. Вкажіть, які з наведених ознак характерні для геморагічного інсульту: а) значні загальномозкові симптоми б) відсутні загальномозкові симптоми в) зниження артеріального тиску г) шкіра обличчя бліда, пульс слабкий, аритмічний д) наявні менінгеальні симптоми е) відсутні менінгеальні симптоми є) ксантохромна спинномозкова рідина ж) повільний розвиток вогнищевих симптомів з) раптовий розвиток вогнищевих симптомів 32. Вкажіть, які з наведених ознак характерні для тромбозу судин головного мозку: а) раптовий розвиток вогнищевих симптомів б) поступовий розвиток вогнищевих симптомів в) переважання вогнищевих неврологічних симптомів над загальномозковими г) відсутність вогнищевих симптомів д) артеріоло-склероз судин сітківки на очному дні е) крововилив у сітківку ока 33. Вкажіть, які з нижченаведених ознак характерні для емболій судин головного мозку: а) раптовий початок захворювання б) повільний розвиток вогнищевих симптомів в) крововилив у сітківку ока г) кров'яниста спинномозкова рідина д) порушення серцевого ритму е) короткотривала втрата свідомості 34. Назвіть основні ознаки субарахноїдального крововиливу: а) загальномозкові симптоми і психомоторне збудження б) кров'яниста спинномозкова рідина в) спинномозкова рідина не змінена г) порушення функцій тазових органів д) симптом Керніга, ригідність потиличних м'язів е) геміплегія є) моторна афазія ж) геміанопсія 35. Відмітьте, які з додаткових методів дослідження використовуються для діагностики судинних захворювань головного мозку: а) ехоенцефалоскопія б) спонділографія . в) реоенцефалографія г) ультразвукова доплерографія д) радіоізотопна мієлографія е) ангіографія є) дослідження вібраційної чутливості ж) дослідження рефлексів 36. Відмітьте, які з нижчевказаних даних додаткових методів дослідження підтверджують геморагічний характер інсульту: а) вогнище пониженої щільності в головному мозку при комп'ютерній томографії б) вогнище підвищеної щільності в головному мозку при комп'ютерній томографії в) кров'яниста чи ксантохромна спинномозкова рідина г) при ехоенцефалоскопі'!' зміщення М-еха на 5-7 мм д) при ехоенцефалоскопи' зміщення М-еха на 1-2 мм 37. Назвіть основні принципи лікування церебральних судинних кризів: а) зниження підвищеного КТ б) покращання серцевої діяльності в) попередження мозкового набряку і зниження ліквор-ної гіпертензії г) лікування антибактеріальними препаратами д) лікування ангіодистонічних порушень е) призначення протипаркінсонічних препаратів 38. Назвіть загальні принципи недиференційованого лікування при гострих порушеннях мозкового кровообігу а) антикоагулянти б) тромболітичні препарати в) попередження та лікування дихальної недостатності г) лікування гострих серцево-судинних порушень д) оперативне лікування е) дегідратаційні засоби є) корекція водно-електролітного балансу і кислотно-лужної рівноваги ж) нормалізація системної гемодинаміки 39. Призначте диференційовану терапію при геморагічному інсульті: а) тромболітичні препарати б) коагулянти і антифібринолітичні засоби в) антикоагулянти г) дегідратуючі препарати е) гіпотензійні препарати є) операція видалення гематоми при крововиливах у півкулі і мозочок 40. Призначте диференційовану терапію при ішемічному інсульті: а) препарати, що нормалізують серцеву діяльність б) антикоагулянти і тромболітичні засоби в) антифібринолітичні препарати г) вазоактивні засоби (еуфілін, кавінтон) д) коагулянти е) антиагреганти (реополіглюкін, трентал, серміон) є) ноотропні засоби ж) препарати, що мають купруричну дію 41. Вкажіть, яка відновна терапія призначається при порушеннях мозкового кровообігу: а) дегідратуючі засоби б) лікувальна гімнастика, масаж в) біостимулятори г) електростимуляція нервово-м'язового апарату д) сульфаніламідні препарати е) антикоагулянти є) коагулянти ж) антихолінестеразні препарати з) ноотропні засоби й) корекція водно-електролітного балансу і кислотно-лужної рівноваги 42. Назвіть показання до хірургічного лікування геморагічного інсульту: а) глибока кома б) тяжкі розлади життєво важливих функцій в) регрес неврологічних порушень г) прогресуюче погіршення стану хворого д) поява дислокаційних симптомів е) крововилив у мозочок 43. Вкажіть профілактику порушень мозкового кровообігу: а) санаторно-курортне лікування в жарких кліматичних умовах б) рання діагностика і лікування гіпертонічної хвороби в) різке зниження артеріального тиску г) своєчасне лікування хворих з серцево-судинними захворюваннями д) вживання гострих і солоних страв е) сприятливі умови праці і побуту 44. Назвіть клінічні форми порушення спинального кровообігу: а) дисциркуляторна енцефалопатія б) минущі мієлоішемії в) гематомієлія г) ішемічний спинальний інсульт д) набряк та набухання мозку е) дисциркуляторна мієлопатія є) лакунарний інфаркт головного мозку ж) минущі порушення мозкового кровообігу 45. Вкажіть основні клінічні критерії диференціальної діагностики геморагічного та ішемічного інсультів: а) втрата чи збереження свідомості б) вік хворого (середній чи похилий) в) наявність чи відсутність менінгеального синдрому г) вміст міді в крові і сечі д) вміст амінокислот в сечі е) рівень артеріального тиску (знижений чи підвищений) є) співвідношення загальномозкових і вогнищевих симптомів ж) вміст цукру в крові та сечі з) наявність чи відсутність вогнищевих симптомів ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ ДО ТЕСТОВИХ ПИТАНЬ: "Судинні захворювання нервової системи" 1. г,д; 2. а,в; 3. а,б; 4. г,д,е,є; 5. в,г,е; 6. в,г,е; 7. б,в,е,ж; 8. в,г,є,ж; 9. а,д,е,є; 10. г,д,є,ж; 11. в,д,е,ж,и; 12. б,д,е,є; 13. а,г,д; 14. а,б,г,д; 15. а,б,д; 16. в,г,е; 17. а,б,д,є,ж,з; 18. а,г,д,ж; 19. а,б,в,ж,з,и; 20. в,г; 21. в,г,д; 22. а,в,г,ж; 23. б,в,г,є,ж,й,к; 24. в,д; 25. а,б,г,д; 26. в,д; 27. г,д,є,ж; 28. а,г; 29. а,б,е; ЗО. в,г; 31. а,д,є,з; 32. б,в,д; 33. а,д,е; 34. а,б,д; 35. а,в,г,е; 36. б,в,г; 37. а,б,в,д; 38. в,г,е,є,ж; 39. б,г,е,є; 40. а,б,г,е,є; 41. б,в,г,ж,з; 42. г,д,е; 43. б,г,е; 44. б,в,г,е; 45. а.б.в.е.є. ЛІТЕРАТУРА 1. Віничук С.М. Актуальні питання патогенезу та лікування судинних і демієлінізуючих захворювань нервової системи. - К.: 1995. - 169 с. 2. Виничук С.М. Неинвазивнне методн исследования в клинике нервньїх болезней. - Киев, 1995. - 92 с. 3. Виленский Б.С. Неотложнне состояния в невропатоло-гии. - Л.: Медицина, 1986. - 304 с. 4. Волошин П.В., Тайцдин В.И. Лечение сосудистнх забо-леваний головного й спинного мозга. - К.: Здоров'я, 1991. -404с. 5. Дубенко Е.Г. Атеросклероз сосудов головного мозга. Начальнне формн. — Харьков, 1985. - 168 с. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 |
||
| НОВОСТИ |  |
|
|
||
| ВХОД | |
|
|
|||||
Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, сочинения, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое. |
||
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна. |
||
