Дипломная работа: Дослідження динаміки чисельності жуків-короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва

На досліджених ділянках соснових насаджень найбільший середній показник домінування характерний для лубоїда соснового великого (Blastophagus piniperda L.) – у 2009 році становить 40,8 %, а в 2010 році – 41,4 %, і короїда-типографа (Ips typographus L.) – 26,2 % в 2009 році і 23,9 % в 2010 році. Найменший середній показник у соснових насадженнях має лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.) – 0,4 % у 2009 році, 0,7 % в 2010 році, і поліграф пухнастий (Polygraphus

poligraphus L.) – 1,1 % в 2010 році.

На досліджених ділянках ялинових насаджень найбільший середній показник домінування належить такому шкіднику як короїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.) і становить 70,3 % у 2009 році і 76,5 % в 2010 році. Найменший середній показник домінування в 2009 році характерний для лубоїда соснового великого (Blastophagus piniperda L.) – 1,1 % і короїда-типографа (Ips typographus L.) – 1,3 %; у 2010 році – для короїда-типографа (Ips typographus L.) – 0,8 % і деревинника смугастого (Trypodendron lineatum Ol.) –1% (табл. 3.9).

У 2010 році спостерігається значне зниження показника домінування окремих видів жуків-короїдів хвойних дерев на різних ділянках досліджуваного лісу.

Середні показники домінування жуків-короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва відображено у вигляді діаграм у додатку 13.

Отож, за допомогою визначення таких кількісних показників як екологічна щільність, абсолютна і відносна щільність комах-шкідників родини короїдів (Ipidae), ступінь їх зустрічаємості і домінування встановлюють стан популяції різних видів жуків-короїдів і їх вплив на лісові насадження.

Також, окрім характеристики рівня і динаміки чисельності комах-шкідників хвойних дерев родини короїдів, ми визначали пошкодженість ними дерев, або їх заселеність, і поточний відхід дерев.

Пошкодженість, або заселеність, дерев жуками-короїдами на досліджуваних ділянках соснового лісу у 2009 році становила 22 дерева на 1 га на першій ділянці, що складає 2,3 % від загальної їх кількості, і 15 дерев на 1 га на другій ділянці, що складає відповідно 1,6 % від загальної їх кількості. На досліджуваних ділянках ялинового лісу заселеність короїдами становила 16 дерев на 1 га на першій ділянці (2 % від загальної кількості) і 25 дерев на 1 га на другій ділянці (3,1 % від загальної кількості дерев) досліджуваного лісу.

У 2010 році в сосновому лісі на першій досліджуваній ділянці виявлено 20 пошкоджених короїдами дерев на 1 га (2,1 % від загальної кількості дерев на ділянці); на другій досліджуваній ділянці – 22 дерева на 1 га (2,3 % від загальної кількості дерев). В ялиновому лісі на першій досліджуваній ділянці виявлено 14 дерев на 1 га (2,8 % від загальної кількості дерев), а на другій ділянці – 22 дерева на 1 га (2,8 % від загальної кількості дерев на ділянці).

Кількість всохлих дерев у 2009 році на території соснового лісу становила 13 і 17 дерев на 1 га на першій та другій досліджених ділянках відповідно. На території ялинового лісу 16 і 11 дерев на 1 га на першій та другій досліджених ділянках. У 2010 році на ділянках соснового лісу кількість всохлих дерев становила 18 і 21 дерево на 1 га, а на ділянках ялинового лісу - 19 і 14 дерев на 1 га. Тобто, поточний відхід дерев протягом 2009-2010 років становить приблизно 3-4 дерева на 1 га хвойного лісу.

Оскільки вік лісу на досліджуваних ділянках становить 40-60 років, то діаметр деревини в середньому відповідає 30 см в соснових насадженнях і 23 см в ялинових насадженнях. Згідно з даними відповідної документації лісництва одне дерево довжиною 10 м і 23 см в діаметрі дає вихід 0,58 м3, а 30 см в діаметрі – 0,89 м3, продуктивної деревини.

Якщо поточний відхід дерев у хвойному лісі становить 3-4 дерева на 1 га, то це відповідає щорічній втраті 1,7-2,7 м3 продукції, однією з основних причин чого є жуки-короїди.

Кожного року в лісництві у хвойних насадженнях проводяться рубки догляду (прорідження, прохідна, санітарна), що становить близько 80 га, і суцільні рубки – 40 га. Сумарно опрацьовується близько 120 га лісових насаджень. Якщо ж поточний відхід дерев становить 2,7 м3 на 1 га зрілого лісу, то це відповідає втраті 130 000 грн. щорічно, що відбивається на економічному стані господарства в цілому.

Зменшення загальної чисельності видів жуків-короїдів, а також зменшення показників їх щільності на досліджуваних територіях соснового і ялинового лісу перш за все пов’язані із кліматичними умовами території.

Зима 2008-2009 років була м’якою, з достатньою кількістю снігу, а літо – тепле і вологе. За таких оптимальних умов відбувається нормальне розмноження жуків-короїдів.

У 2009-2010 роках зима характеризувалася низькими температурами і значною кількістю снігу, а літній період – сухий і жаркий. Це призвело до деякого зниження чисельності жуків-короїдів і меншого їх розселення по хвойних біоценозах.

Визначені нами показники щільності, зустріачаємості і домінування жуків-короїдів, а також ступені пошкодженості, або заселеності, дерев, дозволяють розробляти і впроваджувати різноманітні засоби боротьби з ними і проводити заходи по передбаченню їх чисельності.

3.5 Рекомендовані заходи боротьби із стовбурними комахами-шкідниками родини короїдів (Ipidae)

Регуляція шкідливої діяльності короїдів у лісових насадженнях - невідкладне завдання, яке стоїть перед працівниками лісового господарства.

Для боротьби з короїдами застосовується комплекс методів, якими регулюється чисельність шкідливих видів. Важливе значення має встановлення оптимальних строків застосування тих чи інших методів з урахуванням розвитку короїдів і необхідності проведення боротьби залежно від співвідношення й чисельності окремих видів короїдів і їх ентомофагів, екологічних умов, у яких вони розвиваються, стану та складу лісових насаджень і т. д., тобто від знання біологічних основ боротьби з ними [28].

Короїди, як відомо, є складовою частиною біогеоценозу, тобто сукупністю взаємозв'язаних і взаємообумовлених організмів (біоценози) і заселеної ними ділянки земної поверхні (біотопу).

Зміна чисельності короїдів, як і інших комах, залежить від впливу абіотичних і біотичних факторів середовища й діяльності людини. Співвідношення цих факторів може викликати невелике або сильне збільшення чисельності короїдів - залежно від вихідної густоти популяції в момент наростання спалаху масового розмноження і конкретних екологічних умов.

Слід підкреслити, що абіотичні фактори діють на всю популяцію короїдів більш менш однаково, а біотичні в більшості - тільки на певний процент особин. Ступінь впливу біотичних факторів на популяцію залежить звичайно від чисельності особин на одиницю площі, тобто від густоти популяції.

Враховуючи екологічні зв'язки шкідників і рослин, при складанні прогнозів і планів заходів боротьби з короїдами потрібно підходити диференційовано до різних насаджень у різні роки. У здорових дерев наявні захисні властивості проти короїдів. Пошкоджені ними хвойні породи виділяють живицю, утруднюючи цим їх заселення. На це треба звернути увагу. Якщо в насадженнях з'являються сухостої, значить є небезпека масового розмноження короїдів. Дерева, пошкоджені короїдами, у більшості випадків усихають і зберегти їх від відмирання дуже важко. Тому важливо своєчасно попередити заселення й розмноження шкідників [30].

Для визначення стану дерев і діагностики щодо можливості заселення їх короїдами у практиці лісового господарства використовується живичний індикатор, запропонований П. А. Положенцевим (1947). Під цим індикатором розуміється кількість живиці, яку виділяє дерево за одиницю часу. На дерево наноситься спеціальним ножем ранка близько 5 см завдовжки з захватом заболоні. Через 24 години визначають кількість живиці, що виділилась з ранки.

Оскільки здорові дерева здатні протистояти поселенню короїдів, важливим методом боротьби є профілактичні заходи, які виключають виникнення умов, сприятливих для масового розмноження шкідника. В основі цих заходів лежить раціональний спосіб ведення лісового господарства, який враховує біологію як деревних порід, так і особливості розвитку короїдів у своєрідних умовах середовища.

Рекомендується створювати змішані культури з підліском у всіх випадках, коли дозволяють лісорослинні умови. Вводити до складу насаджень тільки ті деревні породи і чагарники, вимоги яких відповідають даним кліматичним та ґрунтовим умовам [7].

Не рекомендується змішувати в ряду і висаджувати рядами, які чергуються, породи-антагоністи, а також поблизу такі чагарники, які є переносниками загальних хвороб та шкідників.

Систематично і своєчасно треба проводити боротьбу з хвоєгризучими шкідниками, а також з шкідниками коріння та молодих культур.

Поліпшувати охорону лісів від пожеж. Пам'ятати, що навіть незначна пожежа, коли горить тільки підстилка, зумовлює опіки і підпари кореневих лап частини дерев. Це в свою чергу сприяє заселенню таких дерев стовбуровими шкідниками [26].

При рубках та інших лісогосподарських заходах необхідно враховувати зміну екологічних умов, особливу увагу звертати на розладнані й ослаблені насадження, оскільки вони заселяються короїдами. Дуже важливим є додержання санітарного мінімуму кожним лісництвом. Під час розробки пошкодженої деревини в першу чергу потрібно обкорювати свіжозаражені дерева, які частково зберігають хвою блідо-жовтуватого кольору, але під корою є личинки короїда.

На стовбурі можна бачити бурове борошно. При рубках слід якісно обкорювати пні. Важливим заходом є своєчасне виявлення свіжозаражених короїдами дерев. Коли шкідник існує у фазі личинки, необхідно негайно провести обкорювання таких дерев. Спостереження за станом дерев у хвойних лісах на ослаблених ділянках повинно проводитися щодекадно з травня й до вересня, виходячи з тих міркувань, що багато видів, крім основних генерацій, дають і сестринські. При наявності великої кількості ослаблених дерев, особливо там, де виникають вогнища першого порядку, необхідно своєчасно провести санітарні рубки, щоб запобігти збільшенню чисельності короїдів і виникненню вогнищ другого порядку [28].

Не застосовувати кулісних та черезсмужних рубок в ялинових та модринових насадженнях, а тим більше в дібровах. Не залишати на лісосіках недорубів.

Велика увага повинна приділятись очисткам лісосік та порубочним решткам. Якщо порубочні рештки мають діаметр менше 5 см, необхідно їх розрубувати на метрові відрізки й складати купами. Щоб попередити розвиток гравера на порубочних рештках, гілки діаметром понад 2 см треба залишати без хвої, оскільки її можна використати для виготовлення вітамінного корму тваринам.

Від лісозаготівельників слід вимагати додержання правил санітарного мінімуму:

-  на лісосіках залишати пеньки не вище 1/3 діаметра, для тонких дерев не вище 10 см;

-  повністю обкорювати, обприскувати отрутами або вивозити з лісу ділову деревину хвойних порід, заготовлену протягом осінньо-зимового періоду, до початку льоту стовбурових шкідників (при літніх лісозаготівлях - протягом 20 днів);

-  розробляти дров'яну деревину на дрова та укладати її на відкритому місці для просушування;

-  протягом двох - трьох тижнів очистити поруби від післярубочних решток;

-  обкорювати або обприскувати з настанням весни всю деревину, яку залишили на складах у лісі, на відвантажувальних пунктах біля залізниць, на лісопильних заводах тощо.

У кожному лісництві повинна бути карта пошкоджених насаджень і санітарних рубок. В окремому журналі слід реєструвати площі осередків, кількість та ступінь пошкоджених дерев, кількість і місця викладки ловильних дерев, а також час для їх обкорювання. Ефективність захисту від шкідників у значній мірі залежить від систематичного спостереження за появою і розповсюдженням короїдів у лісі, детальною інвентаризацією вогнищ розмноження.

При головному користуванні потрібно зменшувати довжину узлісся і проводити суцільно-лісосічні рубки з безпосереднім щорічним примиканням лісосік. Такий спосіб рубки сприяє видаленню ослаблених дерев, а значить, і зменшенню чисельності короїдів [7].

Обкорювання дерев і очистку лісосік слід проводити за 10-15 днів до початку льоту короїдів. Під час літніх лісорозробок обкорювання дерев найкраще проводити не пізніше як через 5 днів після їх зрубування. При обкорюванні заселених дерев необхідно враховувати періоди розвитку короїда, не допускаючи їх заляльковування.

Актуальним питанням є вирощування дерев з максимальною кількістю деревини у віці 40-60 років, оскільки залежність масового розмноження короїдів зв'язана з віком дерев.

Досить ефективним заходом є викладання ловильних дерев разом з товстими гілками. Викладають їх на підкладках в березні, за місяць до початку льоту шкідників, а проти літньої групи шкідників в соснових лісах - у червні [5]. Після заселення їх стовбуровими шкідниками, коли короїди ще не залялькувалися, кору знімають і спалюють або закопують на глибину більше 0,5 м.

Найбільш ефективним і дешевим способом є застосування отруєних ловильних дерев. Жуки охоче селяться на них, але гинуть як тільки починають прогризати ходи. У шкідників, які відкладають яйця на кору, гинуть личинки після вилуплювання з яєць і спробах вгризтися під кору. Отруєними ловильними деревами можна знищити вдвоє більше стовбурових шкідників, ніж ловильними не отруєними, тому кількість дерев можна відповідно зменшити [26].

Як ловильні використовують ослаблені, фаутні та звалені вітром дерева.

Розміщувати ловильні дерева доцільно в тих кварталах, де в минулому році найбільше всохло дерев, а також поряд з лісосіками, осередками кореневої губки, згарищами тощо. При цьому слід враховувати вимогливість шкідників до світла та тепла, яка у різних видів неоднакова. Проте в різних зонах вона може змінюватись - з півночі на південь світло- та тепловибагливість шкідників зменшується. Так, короїд-стенограф у північних областях більше заселяє ловильні дерева, які лежать на відкритому місці.

Ловильні дерева зовсім не ефективні, коли в лісі є необкорена або необроблена отрутами деревина, нерозроблені вітровали і згарища, несвоєчасно проводяться санітарні рубки.

Ловильні дерева не застосовують проти шкідників, які не заселяють звалені дерева, а також проти тих видів, личинки яких розвиваються в деревині (короїди-деревинники).

Для забезпечення приваблювання й знищення шкідників потрібно викладати не більше 2-5 дерев на гектар. При масовому розмноженні викладають 1/3 частину заселених дерев. Для цього потрібно використовувати зимовий вітровал або сніголам.

За ловильними деревами потрібно систематично спостерігати з початку льоту короїдів через кожні 7 днів. Показником, що служить для обкорювання таких дерев, є поява личинок у більшості ходів. Після їх появи обкорювання дерев, а значить, і знищення короїдів у стадії личинки слід провести за 10 днів. У таких випадках ловильні дерева не будуть служити місцем збільшення чисельності короїдів.

Для поліпшення стійкості і попередження масового розмноження короїдів не бажано закладати чисті ялинові насадження. До таких насаджень треба домішувати 20-40 % дерев (сосну звичайну, модрину, клен, явір, ясен та інші) з добре розвиненою вітростійкою кореневою системою.

Для захисту хвойних насаджень, зокрема їх кордонів, від вітру, спеки та короїдів найкраще закладати лісозахисні смуги завширшки 12-15 м з короїдостійких деревних порід. Для цього площу, яка підлягає залісненню, ділять на ділянки 3-7 га з урахуванням рельєфу, напрямку вітру, господарського використання лісу.

Можна передбачити можливість масового розмноження короїдів, якщо спостерігати за опадами. Починається воно на другий-третій рік при зниженні річної норми опадів на 3-10 %. У цей період потрібно посилити нагляд у місцях попередніх лісорозробок і своєчасно провести всі лісозахисні заходи. Зі збільшенням опадів короїдні вогнища другого і третього порядку не утворюються [28].

Багато праці вклали науковці й практичні працівники лісозахисту в розроблення біологічного методу регулювання шкідливої діяльності комах. Основна увага звертається на виявлення корисних ентомофагів і мікроорганізмів і вивчення біології перспективних видів та їх ролі в регулюванні чисельності короїдів залежно від природногосподарських умов. Паразити й хижаки живляться за рахунок усіх фаз розвитку короїдів, і тому кожний ентомофаг адаптується до певних фаз онтогенезу короїдів.

Так, хижаки ранньою весною поїдають яєчка короїдів, потім переходять і до знищення личинок. Ця група хижаків представлена різними видами дрібних жуків (коротконадкрилі, карапузики, блистянки, плоскотілки).

Особливо багато знищує личинок короїдів мурав'єжук. Паразитами личинок є хальциди й драконіди [28].

Паразити й хижаки - істотний елемент усякого короїдного вогнища. У ряді випадків ентомофаги суттєво регулюють чисельність масових видів короїдів.

Існує багато різних способів біологічного методу боротьби (інтродукція й акліматизація ентомофагів, штучне розведення й випускання їх у природу, внутріареальне переселення, сприяння природному розмноженню за допомогою лісогосподарських заходів, застосування ентомопатогенних мікроорганізмів, використання комахоїдних птахів).

Велике значення в боротьбі із стовбуровими шкідниками має хімічний метод. Для обприскування деревини застосовують 3 %-вий розчин технічного ГХЦГ у дизельному паливі. Середні норми витрати в лісостеповій зоні для колод діаметром близько 30 см становлять відповідно - 1,5-2 л/м3 та 3-4 л/м3. Для колод з дуже товстою корою, а також у південних областях і для лісоматеріалів з перехідною корою, ці норми слід збільшити на 20-25 % (у північних для колод з перехідною та тонкою корою на 20-25 % зменшити) [26].

Обприскувати слід також ті сортименти, які не підлягають обкоренню. Щоб підвищити продуктивність праці, деревину слід обприскувати під час складання її в штабелі - норма виробітку за день становить близько 30 м3.

Отож, для підвищення стійкості насаджень проти стовбурових комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) рекомендують такі заходи:

1. Створювати змішані культури з підліском у всіх випадках, коли дозволяють лісорослинні умови. Вводити до складу насаджень тільки ті деревні породи і чагарники, вимоги яких відповідають даним кліматичним та ґрунтовим умовам.

2. Не змішувати в ряду і висаджувати рядами, які чергуються, породи-антагоністи, а також поблизу такі чагарники, які є переносниками загальних хвороб та шкідників.

3. Систематично і своєчасно треба проводити боротьбу з хвоєгризучими шкідниками, а також з шкідниками коріння та молодих культур.

4. Поліпшувати охорону лісів від пожеж. Пам'ятати, що навіть незначна пожежа, коли горить тільки підстилка, зумовлює опіки і підпари кореневих лап частини дерев. Це в свою чергу сприяє заселенню таких дерев стовбуровими шкідниками.

5. Систематично проводити рубки догляду, не допускаючи надмірного зрідження лісостанів і не залишаючи загущених насаджень, особливо у жердняковому віці.

6. Застосовувати отруєні ловильні дерева

7. Щороку розвішувати в лісових масивах штучні гнізда для птахів.

8. При необхідності проводити хімічне обприскування насаджень.

До початку польових досліджень у лісових біоценозах виконавці роботи повинні засвоїти правила з техніки безпеки і промислової санітарії, що забезпечить збереження здоров’я і працездатності виконавців [20].

Основні положення:

1. Порушення правил техніки безпеки, недисциплінованість, показне нехтування до небезпек польових робіт, невиправданий ризик є доказом професійної нездатності студента-виконавця до подальших робіт.

2. Усі виконавці мають бути проінструктовані про правила пересування по маршрутах у лісовій місцевості, відповідно до місцевих умов.

3. Під час польових маршрутів мають бути вжиті заходи запобігання від сонячних опіків, переохолодження і намокання.

4. Забороняється виходити на маршрут поодинці. Має бути не менше двох чоловік, які можуть розходитися лише в межах візуального зв’язку один з одним.

5. Під час сильних дощів з вітром і громом не можна перебувати поблизу одиноких дерев чи високих металевих предметів.

6. Працюючи на ділянках, де є отруйні комахи або рослини, які обпікають шкіру, треба користуватися одягом, який повністю закриває ноги.

7. Забороняється запалювати багаття в жарку сонячну погоду і в густих лісових насадженнях. Забороняється кидати в лісі не загашені сірники та недопалки.

8. Забороняється проводити якісь роботи або зупинятися на відпочинок під мережами електропередач.

9. При роботі зі стовбурами дерев і взятті матеріалу потрібно слідкувати, щоб гострі осколки дерева не потрапили в очі або не поранили шкіру.

10. При відборі комах слід користуватися допоміжними предметами, з метою запобігання їх укусів, які можуть призвести до різноманітних запальних процесів.

11. Потрібно обережно поводитися з хімічними речовинами, якими фіксують зібраний біологічний матеріал, щоб уникнути різноманітних опіків і отруєнь.

12. При порізах гострими предметами потрібно обробити рану 3 %-ним спиртовим розчином йоду, рану перев’язати.

13. В усіх випадках поранень, опіків, отруєнь, після надання першої допомоги потерпілого необхідно терміново направити до лікарні.

Правила техніки безпеки при виконанні основних завдань згідно методики дослідження

1. Викладати ловчі дерева забороняється поодинці; має бути не менше двох осіб, причому при зрізування і закладанні дерев виконавці повинні бачити один одного.

2. Перед початком спилювання або звалювання дерев виконавець повинен переконатися у відсутності в небезпечній зоні сторонніх людей, а перед падінням дерева подати гучний сигнал «Увага», «Стережись» або інший.

3. Не приступати до роботи в стані наркотичного, алкогольного, медикаментозного спя’ніння, в хворобливому або стомленому стані.

4. Бути уважним і акуратним під час роботи, не відволікатися самому і не відволікати інших.

5. Не проходити в місцях можливого падіння небезпечних та завислих дерев.

6. Знати зміст сигналів, які подаються оточуючими.

7. Забороняється працювати несправними інструментами та приладами (сокира, пилка та ін.).

Надання першої допомоги

1. При кровотечах з вен чи артерій необхідно негайно накласти джгут. При артеріальній кровотечі його накладають вище рани, при кровотечі з вен – нижче рани. Потерпілий повинен лежати. Джгут тримати не більше двох годин.

2. Сонячний, тепловий удари. Першою ознакою теплового удару є сильний головний біль, почервоніння обличчя, загальна слабкість, шум у вухах. Потерпілого треба віднести в прохолодне місце, напоїти холодним чаєм. При важкій формі негайно звернутися до лікаря.

3. Опіки. При легких формах шкіра червоніє, припухає і болить, обпечене місце треба змочити розчином марганцевокислого калію, спирту або одеколоном. При сильному опікові шкіра покривається пухирями, проколювати які не можна. На обпечене місце треба накласти стерильну пов’язку, змочену в спирті або в розчині марганцевокислого калію.

4. Непритомність. Потерпілого покласти навзнак з опущеною вниз головою, розстібнути одяг, дати понюхати нашатирний спирт або оцет.

5. Переломи кісток. На зламану кінцівку накласти шину і транспортувати потерпілого в лікарню.

6. Удари. Вдарене місце відразу ж обробити йодом; щоб зменшити кровотечу на місце накладають пов’язку, прикладають холод.

7. Вивихи і розтягнення зв'язок. При вивихах надати максимальний спокій потерпілому. Для цього накласти шину або закріпити ушкоджений суглоб до тіла, надаючи нерухомість суглобу. Вправляти вивих дозволяється тільки медперсоналу.

При розтягненні зв'язок накласти тугу пов’язку на суглоб. Ознакою розтягнення зв'язок є біль і сильна припухлість.

Висновки

комаха шкідник короїд хвойний дерево

1. Дослідження динаміки чисельності представників родини короїдів (Ipidae) хвойних дерев проводилося протягом 2009-2010 років на двох ділянках соснового лісу, у південно-східній частині (площею по 0,7 га), і двох ділянках ялинового лісу, у східній частині (площею по 0,5 га), Плужнянського лісництва, що розташоване на території Ізяславського адміністративного району Хмельницької області і відноситься до зони західних лісів Мало-Поліського регіону.

2. Для визначення чисельності жуків-короїдів ми використовували методику «ловчих (модельних) дерев». На кожній досліджуваній ділянці хвойного лісу було закладено по 5 модельних дерев довжиною від 12 до 16 м і товщиною від 18 до 40 см. В якості модельних були обрані вітровальні і буреломні лежачі та напівлежачі дерева.

3. На території дослідження виявлено і визначено 7 видів комах-шкідників хвойних насаджень з родини короїдів (Ipidae): лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.), лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.), поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.), короїд-типограф (Ips typographus L.), короїд шестизубчастий, або стенограф (Ips sexdentatus Boern.), гравер звичайний, або короїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.) і деревинник смугастий (Trypodendron lineatum Ol.).

4. Досліджені види комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) є дрібними жуками, які наносять пошкодження як у фазі личинки, так і у фазі імаго, тому відносяться до дуже небезпечних шкідників хвойного лісу.

Жуки-короїди мають однорічні генерації і розвиваються з початку квітня до кінця серпня. Личинки даних короїдів прокладають численні ходи в корі, під корою, в лубі, інколи навіть пошкоджують заболонь і деревину. Заселяють дані комахи-шкідники практично все дерево – верхню, середню та нижню частини стовбурів з товстою і перехідною корою, а також товсті і тонкі гілки.

Лубоїди і короїди пошкоджують сосну, ялину та інколи модрину, призводячи до ослаблень лісостанів і навіть до повного всихання значних територій

5. Жуки-короїди на території хвойних лісів лісництва мають подібні періоди розвитку. Згідно з проведеними фенологічними дослідженнями найкращим періодом спостереження за жуками-короїдами з однорічними генераціями є остання декада березня – перша декада травня в сосновому лісі (лубоїди), і друга половина червня – початок липня в ялиновому лісі (поліграф). Тому (вразі необхідності) викладати ловчі дерева, із наступним обкорюванням їх і спалюванням кори, проти даних шкідників слід на початку березня (спалювати залишки в червні – липні).

Спостереження за короїдами, які дають сестринські покоління (короїд-стенограф, короїд-типограф, деревинник, короїд-гравер), слід проводити з кінця квітня до червня, а також – в липні – серпні (сестринське покоління). Тому ловчі дерева проти даних шкідників повинні викладатися в першій декаді квітня; спалювання кори проводити в серпні – вересні.

6. Згідно з отриманими результатами підрахунку чисельності жуків-короїдів значно більш заселеними є ялинові ліси, хоча видова різноманітність представників родини короїдів (Ipidae) вища в соснових лісах, що зумовлено територією розміщення ялинових лісів.

7. Найбільше середнє значення показника екологічної щільності в соснових насадженнях характерне таким представникам родини короїдів як короїд-типограф (Ips typographus L.) – 18011 особин на 1 м3 кори в 2009 році і 13179 особин на 1 м3 кори в 2010 році, і гравер звичайний (Pityogenes chalcographus L.) – 15147 особин на 1 м3 кори в 2009 році і 11929 особин на 1 м3 кори в 2010 році.

В ялинових насадженнях лісництва найбільше середнє значення показника екологічної щільності має гравер звичайний (Pityogenes chalcographus L.) – 219732 особини на 1 м3 кори в 2009 році і 194129 особин на 1 м3 кори в 2010 році.

8. Найбільший показник абсолютної щільності жуків-короїдів хвойних дерев лісництва в соснових насадженнях характерний для лубоїда соснового великого (Blastophagus piniperda L.) – 12023 особини на 1 га в 2009 році і 8371 особина на 1 га в 2010 році.

В ялинових насадженнях найбільший показник абсолютної щільності характерний для гравера звичайного (Pityogenes chalcographus L.) - 56000 особин на 1 га в 2009 році і 60354 особини на 1 га в 2010 році.

9. Найбільше значення показника відносної щільності в соснових насадженнях характерне для лубоїда соснового великого (Blastophagus piniperda L.) і становить 1683 особини на 1 модельне дерево в 2009 році і 1172 особини на 1 модельне дерево в 2010 році. Найменший показник має лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.) – 28 особин на 1 модельне дерево в 2009 році і 6 особин на 1 модельне дерево в 2010 році.

В ялинових насадженнях найбільше значення відносної щільності притаманне для гравера звичайного (Pityogenes chalcographus L.) – 5600 особин на 1 модельне дерево в 2009 році і 6035 особин на 1 модельне дерево в 2010 році. Найменший показник відносної щільності в ялиновому лісі має короїд-типограф (Ips typographus L.) - 88 особин на 1 модельне дерево в 2009 році і 50 особин на 1 модельне дерево в 2010 році.

10. Найменший середній показник зустрічаємості в сосновому лісі характерний для лубоїда соснового малого (Blastophagus minor Hart.) і становить 5,9 % у 2009 році і 9,8 % у 2010 році. Найбільшу зустрічаємість протягом 2009 року спостережень має лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.) – 75,9 %, а протягом 2010 року - деревинник смугастий (Trypodendron lineatum Ol.) - 73,7 %.

У ялиновому лісі найбільшу зустрічаємість має гравер звичайний (Pityogenes chalcographus L.) - 100 % протягом 2009-2010 років дослідження. Найменша зустрічаємість характерна для лубоїда соснового великого (Blastophagus piniperda L.) – 44,3 % у 2009 році і 46,8 % у 2010 році.

11. Найбільш домінантним видом в соснових насадженнях є лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.) – 40,8 % у 2009 році і 41,4 % в 2010 році. Найменший середній показник має лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.) – 0,4 % у 2009 році, 0,7 % в 2010 році.

В ялинових насадженнях найбільший середній показник домінування має гравер звичайний (Pityogenes chalcographus L.) - 70,3 % у 2009 році і 76,5 % в 2010 році. Найменш домінантним видом в ялиновому лісі є короїд-типограф (Ips typographus L.) – 0,8 % в 2009 році і 1,3 % в 2010 році.

12. Загальна чисельність і щільність жуків-короїдів у хвойних насадженнях Плужнянського лісництва в 2010 році нижча порівняно з показниками 2009 року. Це, перш за все, пов’язано з кліматичними умовами території дослідження: зима 2009 року - м’яка, з достатньою кількістю снігу, літо – тепле і вологе; зима 2010 року – сувора, зі значною кількістю снігу, літо – сухе і жарке.

13. Пошкодженість, або заселеність, дерев жуками-короїдами у 2009 році в сосновому лісі становила 1,6-2,3 % від загальної кількості дерев на досліджених ділянках; у ялиновому лісі – 2-3,1 % від загальної кількості дерев на досліджених ділянках.

У 2010 році пошкодженість дерев в сосновому лісі становила 2,1-2,3 % від загальної кількості дерев на ділянках; у ялиновому лісі - 2,8 % від загальної кількості дерев на досліджених ділянках.

14. Поточний відхід дерев, тобто кількість всохлих дерев в поточному році, однією з причин чого є жуки-короїди, протягом 2009-2010 років становить 3-4 дерева на 1 га зрілого лісу в соснових і ялинових насадженнях, що відповідає щорічній втраті лісництвом 130000 гривень.

15. Показники щільності, зустрічаємості і домінування жуків-короїдів, а також показники пошкодженості, або заселеності, дерев цими шкідниками дозволяють розробляти і впроваджувати різноманітні засоби боротьби з ними і проводити заходи щодо прогнозування їх чисельності. Це важливо, перш за все тому, що комахи-шкідники родини короїдів (Ipidae) впливають на стійкість і розвиток хвойних лісів, ослаблюючи дерева при заселенні і часто призводячи до загибелі продуктивного деревостою. А всихання одного дерева довжиною 10 м і діаметром 22 см призводить до втрати 0,5 м3 деревини, що приносить значні економічні збитки лісовому господарству.

Рекомендації по обмеженню кількості комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) і прогнозуванню їх чисельності

1. Проведення систематичного моніторингу в лісогосподарських угіддях і здійснення короткострокових і довгострокових прогнозів розподілу популяцій шкідливих комах, їх чисельності, інтенсивності розмноження, плодючості тощо.

2. Своєчасне оповіщення підприємств, установ, організацій, діяльність яких пов’язана із захистом рослин, у випадку виявлення масового розмноження шкідників.

3. Створення змішаних культур з підліском в усіх випадках, коли дозволяють лісорослинні умови. Введення до складу насаджень тільки тих деревних порід і чагарників, вимоги яких відповідають даним кліматичним та ґрунтовим умовам. Не допущення змішування в ряду і висаджування рядами, які чергуються, порід-антагоністів, а також поблизу таких чагарників, які є переносниками загальних хвороб та шкідників.

4. Поліпшення охорони лісів від пожеж. Навіть незначна пожежа, коли горить тільки підстилка, зумовлює опіки і підпари кореневих лап частини дерев. Це в свою чергу сприяє заселенню таких дерев стовбуровими шкідниками.

5. Систематичне і своєчасне спостереження за хвоєгризучими шкідниками, а також за шкідниками коріння та молодих культур, які сприяють зростанню чисельності короїдів.

6. Не залишати на лісосіках недорубків, проводити збір порубочних решток. Щоб попередити розвиток короїдів недоробки (а також гілки із хвоєю) слід складати невеликими купами і спалювати.

7. Викладати ловчі дерева з товстими гілками 1 раз на 3-4 роки, обкоровувати після заселення їх шкідниками, спалювати кору або закопувати на глибину не менше 0,5 м.

8. Застосовувати отруєнні ловчі дерева оброблені інсектицидами. Жуки-короїди охоче селяться на них, але гинуть, як тільки починають прогризати ходи.

9. Щороку розвішувати в лісових масивах штучні гнізда для птахів.

10. За результатами моніторингу проводити комплекс профілактичних і винищувальних заходів щодо боротьби з шкідниками.

1. Аверкиев И.С. Атлас вреднейших насекомых леса. – 2-е изд., перераб. – М.: Лесн. пром-сть, 1984. – 72 с.

2. Берриман А. Защита леса от насекомых-вредителей ∕ Пер. с англ. В.Г. Долгополова. – М.: Агропромиздат, 1990. – 288 с.

3. Бондаренко Н.В., Глущенко А.Ф. Практикум по общей энтомологии. 2-е изд., перераб. и доп. – Л.: Агропромиздат. Ленинград. отд-ние, 1985. – 352 с.

4. Воронцов А.И. Лесная энтомология: Учебник для студентов лесохозяйств. спец. вузов. 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Высшая школа, 1982. – 384 с.

5. Воронцов А.И. и др. Технология защиты леса / А.И. Воронцов, Е.Г. Мозолевская, Э.С. Соколова. – М.: Экология, 1991. – 304 с.

6. Воронцов А.И., Мозолевская Е.Г. Практикум по лесной энтомологии: Учеб. пособие для лесохоз. специальностей вузов. Изд., 2-е, испр. и доп. – М.: Высш. школа, 1978. – 293 с.

7. Воронцов А.И., Семенкова И.Г. Лесозащита. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Агропромиздат, 1988. – 336 с.

8. Вредители сельськохозяйственных культур и лесных насаждений: В 3-х т. ∕ Под общ. ред. В.П. Васильева. – 2-е изд., испр. И доп. – К.: Урожай, 1987. – 440 с.

9. Гамаюнова С.Г. Біологічні екскурсії: Комахи лісу. – Х.: Вид. група «Основа», 2003. – 128 с.

10. Гусєв В.І., Єрмоленко В.М., Свищук В.В., Шмиговський К.А. Атлас комах України ∕ Під ред. З.Ф. Ключко. – К.: «Радянська школа». – 1962.

11. Єрмоленко В.М., Ключко З.Ф. Визначник комах ∕ К.: «Радянська школа», - 1971. – 184 с.

12. Жизнь животных. В 7-ми т. / Гл. ред. В.Е. Соколов. Т.3. Членистоногие: трилобиты, хелицеровые, трахейнодышащие. Онихофоры. / Под. ред. М.С. Гилярова, Ф.Н. Правдина. – 2-е изд., перераб. – М.: Просвещение, 1984. – 463с.

13. Завада М.М. Лісова ентомологія. – К.: КВЦ, 2007. – 260 с.

14. Илюстрированная энциклопедия насекомых ∕ Под ред. Е.Г. Бацылева. Прага: Изд-во «Артия», 1977.

15. Козлов М.А., Олигер И.М. Школьный атлас-определитель безпозвоночных. – М.: Просвещение, 1991. – 207 с.

16. Кузнецов С.И., Чуприна П.Я., Подгорный Ю.К. и др. Деревья и кустарники, культивируемые в Украинской ССР. Голосеменные. Справочное пособие.– Киев: Наук. думка, 1985. – 200с.

17. Кулєшов А.В., Білик М.О. Фітосанітарний моніторинг і прогноз: Навчальний посібник. – Харків: Еспада, 2008. – 512 с.

18. Липа О.Л. та ін. Визначник хвойних рослин: Навч. посібник / О.Л. Липа, І.С. Івченко, Т.А. Решетняк. – К.: Вища шк.., 1993. – 187 с.

19. Литвинова А.Н., Панкевич Т.П., Молчанова Р.В. Насекомые сосновых лесов. – Мн.: Наука и техника, 1985. – 150с.

20. Мазурмович Б.М., Коваль В.П. Зоологія безхребетних. Навчально-польова практика – К.: Вища школа. Головне вид-во, 1982. – 184 с.

21. Мамаев Б.М. и др. Определитель насекомых европейской части СССР. Учеб. пособие для студентов биол. специальностей пед. ин-тов. М.: «Просвещение», 1976.

22. Мовчанов О.М. Стовбурові шкідники лісу // Захист рослин. – 2003. - №12. – с. 27-28.

23. Насекомые. Исследования по фауне Советского Союза. Изд-во Моск. ун-та,

1981. – 232 с.

24. Негробова О.П., Черненко Ю.И. Определитель семейств насекомых. – Воронеж: Изд-во ВГУ, 1990. – 184 с.

25. Обьяснительная записка и проектировочные ведомости Плужнянского лесничества Изяславского лесхоза Хмельницкой области./ Мин. лесного хоз. Т.2. Ирпень. – 1991.

26. Падій М.М. Лісова ентомологія: Підруч. – 2 вид. перероб. і доп. – К.: Вид-во УСГА, 1993. – 352 с.

27. Падий Н.Н. Краткий определитель вредителей леса. – 3-е узд., исп. и доп. – М.: Лесная пром-сть, 1979. – 240с.

28. Погоріляк Й.М. Короїди та біологічні основи боротьби з ними. – Ужгород.: «Карпати», 1973. – 87 с.

29. Руководство по энтомологической практике: Учеб. Пособие ∕ Под ред. В.П. Тыщенко. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1983. – 230 с.

30. Справочник по защите леса от вредителей и болезней / Г.А. Тимченко, И.Д. Авраменко, Н.М. Завада и др. – К.: Урожай, 1988. – 224 с.

31. Стовбурні шкідники лісу (атлас-визначник). П.А. Гайченя, А.Я. Сериков, К.К. Фасулати. – К.: «Урожай», 1970.

32. Фабр П. Насекомые. Пер. с англ. Ю. Фролова. Под ред. и с предисл. Г.А. Мазохина-Поршнякова. – М.: «Мир», 1976, 192 с.