Курсовая работа: Організація маркетингової діяльності ТМ "Смак" та розроблення заходів щодо її покращення

Тому підприємству потрібно дотримуватися принципу синергізму – це передбачає розширення галузі виробництва та послуг, пов’язаних між собою визначеною технологією , єдиною кваліфікацією кадрів.

 Для того щоб, розібрати краще товарний асортимент ТМ « Смак» побудуємо схему ширини і глибину товарного асортименту підприємства 3.3. адже наявність асортиментного переліку дозволяє не тільки раціонально регулювати асортимент товарів, але і систематично контролювати його повноту та стабільність.

 За схемою ми бачимо, що ТМ «Смак» ширина торгового асортименту не до кінця розроблений, щоб можна було виходити на великий ринок. Їм потрібно розробити новий продукт наприклад: різноманітні морси чи навіть, випускати мінеральну воду і розвивати це в глибину. Це допоможе підприємству збільшити продажі і прибутки, якщо це вдосконалювати і розвивати таке виробництво.

 Глибина торгового асортименту соків задовільна, вона достатньо розроблена, навіть більша ніж в потенційних конкурентів, але для кращого розвитку підприємства не потрібно на цьому зупиняться, а розвивати в глибину соковий асортимент. Глибини нектарів ТМ «Смак», не до кінця розроблена і розвинута як в конкурентів, таму макетинговійта технологічній службі потрібно попрацювати над новими видами нектарів, і краще над такими яких немає в конкурентів.

Отже, розробка підприємством асортиментного переліку продукції та

Ш и р и н а

 ↓ ↓

 Г
 ↓ ↓

 л
 ↓ ↓

 и
 ↓ ↓

 б
 ↓

 и
 ↓

↓ а

Схема 3.3. Ширина і глибина товарного асортименту ТМ «Смак».

здійснення контролю за його дотриманням веде до кращого обслуговування споживачів цільового ринку та створення стійкого асортименту. У випадку виявлення відсутності в продажі товарів, які передбачені асортиментом, підприємство повинно приймати міри по їх виготовленню та пред’явлення для реалізації споживачу якісну продукцію, а не підробку.

3.6 Характеристика стратегій охоплення ринку

Стратегія охоплення ринку – це метод оцінки різних сегментів ринку для прийняття рішення щодо того, який сегмент охопити організації для проведення маркетингових дій. Саме Котлер говорить, що фірма може використати три варіанти охоплення ринку: недиференційований маркетинг, диференційований маркетинг і концентрований маркетинг.

Недиференційований маркетинг економічний. Витрати на виготовлення, підтримку його запасів і транспортування невеликі. Витрати на рекламу при недиференційованому маркетингу також мінімальні. Відсутність необхідності проведення маркетингових досліджень сегментів ринку і відсутність планування розбивки ринку на сегменти веде до зниження витрат на маркетингове дослідження і на управління виробництвом.

Фірма, яка вибрала недиференційований маркетинг, здебільшого створює товар, розрахований на найбільші сегменти ринку. Коли так діють декілька фірм відразу, то у великих сегментах виникає інтенсивна конкуренція, а покупці в менших сегментах отримують менше задоволення. В цьому випадку робота у великих сегментах ринку може стати невигідною, так як там точиться велика конкуренція.

Диференційований маркетинг дозволяє організації працювати на кількох ринкових сегментах. Можливості росту тут визначаються більш глибоким проникненням на кожний сегмент ринку з метою найбільш повного задоволення потреб споживачів. Позитивними рисами такої стратегії охоплення ринку виступають: повна відповідність товару очікуванням споживача, диверсифікація ризику за рахунок роботи на кількох ринкових сегментах. Недоліком виступає потреба в значних коштах для диверсифікації діяльності.

Зміст концентрації зусиль на невеликій долі великого ринку, фірма концентрує їх на великій долі одного або декількох невеликих ринків.

Завдяки концентрованому маркетингу фірма забезпечує собі міцну ринкову позицію в обслуговуваних нею сегментах, оскільки вона краще за інших знає потреби цих сегментів і вже має певну репутацію. Крім того, за рахунок спеціалізації виробництва, розповсюдження і заходів стимулювання збуту, фірма досягає економії у всіх сферах своєї діяльності. Але концентрований маркетинг пов’язаний з підвищеним рівнем ризику. Вибраний сегмент ринку може не справдити покладенні на нього надії. А може статися і так, що у вибраний вами сегмент ринку захоче ввійти конкурент. У зв’язку з цим багато фірм віддають перевагу тому, щоб диверсифікувати свою діяльність, охопивши декілька сегментів ринку.

Сьогодні фірми переходять від методів масового і товарно-диференційованого маркетингу до цільового маркетингу, який допомагає продавцям повніше виявити свої маркетингові можливості. Для кожного цільового ринку продавець може, розробити потрібний цьому ринку товар. Для забезпечення ефективного охоплення кожного такого ринку він може змінювати ціни, канали розповсюдження, рекламні витрати. Замість того, щоб розпилювати свої маркетингові сили, він зможе сфокусувати їх на покупцях, найбільш зацікавлених у придбані товару.

Зрозглянувши всі стратегії охоплення ринку і діяльність нашого підприємства можна припустити, що "БКС-Соки" використовують змішану стратегію охоплення рину. Томущо їх стратегії охоплення ринку, базуються на його сегментації, дозволяють забезпечити певні конкурентні переваги товарам, які відрізняють їх від загальної маси товарів, представлених на ринку. Стратегія недиференційованого маркетингу підходить до більш-менш однакових товарів як у нас. Для товарів, які можуть відрізнятися один від одного за конструкцією, таких як, наприклад, фотокамери і автомобілі, більш підходять стратегії диференційованого або концентрованого маркетингу.Але і в диференційованому і в концентрованому є ознаки які характерні для нашого підприємства.[8;12;22.]

3.7 Аналіз діючих каналів розподілу і системи просування продукції підприємства

Для сучасного рівня економіки характерно, різне споживання та виробництво тоару, що місяця .Ці процеси не збігаються і в часі. Це зумовлює певні проблеми, для розв'язання яких потрібні великі кошти. В окремих випадках вони досягають 70 % роздрібної ціни споживчого товару. Тому потрібно розподіляти раціонально виготовлену продукцію, що дасть підприємству певний шанс виділитися серед конкурентів.

Кількість посередників обирають залежно від виду розподілу: ексклюзивного, селекційного, інтенсивного.

Ексклюзивний розподіл передбачає жорстко обмежену кількість посередників, які працюють з товарами виробника. Такий тип розподілу застосовують тоді, коли виробник контролює діяльність продавців і рівень сервісу, який вони надають. Найчастіше при цьому укладають ексклюзивні дилерські угоди, відповідно до яких фірми-продавці беруть зобов'язання не торгувати товарами конкурентів.

Селекційний (вибірковий) розподіл передбачає наявність більшої кількості посередників, ніж за ексклюзивного. Фірма встановлює добрі ділові відносини з кількома посередниками і сподівається, що їхня діяльність, пов'язана зі збутом продукції фірми, буде ефективною. Через селекційний розподіл виробник може вийти на сегмент ринку, який його найбільше цікавить, посилити контроль за рухом товарів, до того ж його витрати будуть меншими.

За інтенсивного розподілу виробник намагається забезпечити наявність своїх товарів у якнайбільшій кількості торгових точок. Таку стратегію застосовують здебільшого за продажу товарів повсякденного попиту.

На шляху до споживача матеріальний потік проходить через транспортно-складські ланки, якими є конкретні торговельні та транспортні суб'єкти.

Ефективність каналу розподілу здебільшого залежить від взаємодії виробника та посередника. Посередник залежить від виду каналу розподілу, а виробники від кінцевого споживача, тому що при цьому виробник не контактує з покупцями цільового ринку. Виробник і посередник, об'єднавши зусилля з метою отримання переваг над конкурентами, досягнуть синергічного ефекту стратегій виробництва та розподілу продукту, можуть налагодити найефективніший збутовий канал. Однак впливати на посередника після того, як він отримав товар, майже неможливо.

ТМ «Смак» застосовує інтенсивну систему збуту, тому що він використовує велику кількість отових і роздрібних торговців, щоб оволодіти широкий ринок збуту, адже при масовій реалізації продукції підприємство отримує значні прибутки. Також у підприємства створена розгалужена система розповсюдження. в складі якої входе 39 регіональних представників у всіх 24 областях країни та в Криму. Регіональні дилери працюють на умовах консигнації. Рекламні матеріали розподіляються серед них в залежності від коефіцієнту їх обсягу продажу та перспектив зростання загального обсягу продажу соків у даному регіоні. Як правило, вся сокова продукція надходить у роздрібну мережу на умовах попередньої оплати або оплати за фактом поставки, 7-денна відстрочка оплати надається лише тим підприємствам, з якими налагоджені тісні партнерські стосунки. У м. Києві підприємство співпрацює з ДП "Нова хвиля", яке постачає широкий асортимент продовольчих товарів майже у 1000 роздрібних торгових точок.

Вихід на вітчизняний ринок соків з новою товарною маркою вимагав від компанії значних коштів на її просування і, в першу чергу, на формування позитивного іміджу продукції, що з'явилась на ринку. На цей період витрати на маркетинг та рекламу складали більше половини загальних витрат підприємства. За лютий 1997 p. — липень 1998 p. рекламний бюджет компанії склав 250 000 у.о., що становило трохи більше 3% від обсягу товарообороту за даний період або 0,019 у.о. рекламних витрат на 1 пакет соку. Основною метою першої рекламної кампанії було позиціювання торгової марки "Смак" як марки якісного та конкурентоспроможного продукту. Вибір засобів просування нової торгової марки соку на ринок грунтувався на необхідності якомога частішого споглядання потенційними споживачами нового соку та наявністю в останніх можливості його покуштувати. З огляду на це, рекламний бюджет було сформовано наступним чином: 74% коштів було витрачено на рекламу, 25% — на заходи по стимулюванню збуту і лише 1% — на маркетингові дослідження.

На сьогоднішній день підприємство на рекламу майже не витрачає коштів, так як фінансове становище фірми складне, то керівництво більше приділяє уваги маркетинговим дослідженням. Щоб слідкувати за потребами і вимогами споживачів до сокової продукції, і в тойже час знати чи покупці памятають про нашу продукцію. Тому "БКС-Соки" потрібно модернізувати та вдосконалити якість продукції та упаковки, і лише тоді активізувати рекламну компанію на всі сто відсотків. [20;16.]

Розділ IV. Удосконалення маркетингової діяльності підприємства

4.1 Основні напрямки удосконалення маркетингової діяльності і розроблення стратегій зростання підприємства

Дослідивши підприємство "БКС-Соки" ТМ «Смак» , можна сказать, що у фірми не розвинута маркетингова діяльність, тому вона повинна вдосконалювати її, щоб на споживчому ринку зайняти вигідніше положення.

Щоб охопити ринки підприємство повинне удосконалювати свою продукцію і себе в таких напрямках :

По-перше необхідно розробити нову більш зручну та легше відкриваючю відкривачку для споживачів. Це необхідно, адже якщо сок буде складно відкриватися і не буде пристосований до легкого споживання, то підприємство буде втрачати своїх споживачів які потребують цьому ( діти, інваліди ).

По-друге необхідно зробити модернізацію упаковки. Тобто, потрібна яскрава кольорова гамма, якаб відповідала даному соку. Це потрібно, щоб відрізнятися від конкурентів, щоб споживач впізнавав і краще запоминав продукцію. Також потрібний такий дизайн який би привалював та внушав довіру споживачу. Цим самим підприємство збільшить обсяг продаж та завоює своїх постійних покупців, в той же час і збільшать свої прибутки.

По-третє потрібно розробити рекламну компанію ТМ «Смак». Щоб споживач знав про існування даної продукції і чим вона краща за існуючі. Так як підприємство давно на ринку, їм буде легше виборити споживачів у конкурентів і завоювати споживчий ринок , головне щоб реклама була розповсюджена по всіх засобах масової інформації( телебачення, радіо, газети, стенборди тощо), також можна стати спонсором якоїсь відомої передачі чи команди. Для цього необхідно багато коштів, але ці заходи покриють прибутки від реалізації продукції.

По-четверте можна, зробити нову технологію для виробництва лінії морсів ТМ «Смак» , тобто розширити торговий асортимент підприємства який з технічної точки зору схожа з відповідним товаром. Так як ця продукція дешевша за соки і нектари , то ця продукція може зайняти значну позицію на ринку. Головне необхідно щоб якість і смак був кращий ніж в конкурентів, і зробити гарну рекламу для цього продукту.

По-пяте можна запровадити взагалі нову лінію продукції для поповнення свого асортименту продукцією яка не пов’язана з тим що зараз виробляється. Так як підприємство закупляють з вересня 1998 p. очищену воду з артезіанської свердловини крейдового періоду глибиною 680 м, яка проходить постійний контроль на відсутність шкідливих домішок, і використовується у виробництві соків ТМ "Смак", таким чином, можна запустити лінію виробництва мінеральних вод. На сьогоднішній день це буде актуальна і прибуткова справа. Адже на мінеральні води великий спрос, і тому якщо зробити їй рекламу , то її будуть купувати в будь-якому разі, особливо якщо центром реалізації буде на півночі України і за помірну ціну.

Так як наше підприємство на сьогоднішній день знаходиться на стадії зникнення з ринку і збанкрутіння їм необхідно впроваджувати запропоновані методи удосконалення маркетингової діяльності і завойовувати спочатку споживчий ринок, а з часом і остальні сегменти ринку. Головне знайти інвестора даної програми впроваджень. Так як торгова марка була відомою, то споживачам лише потрібно нагадати про себе і зарекомендувати свій товар з кращої сторони, тобто як високоякісну та натуральну продукцію.

Таким чином продукція ТМ «Смак» завоює ринки і з таким асортиментом можна виходити на міжнародний ринок, що і поставлено у підприємства головною цілью на майбутне. Отже , якщо підприємство буде дотримуватися такого плану який ми склали, то в майбутньому ми досюгнем бажаних продаж, прибутків і тих цілей що перед фірмою стоять вже довгий час.

Для того щоб краще показати основні напрямки зростання підприємства ТМ «Смак» виразимо це через таблицю 4.1.

Таблиця. 4.1.

Основні напрямки зростання підприємства

4.2 Маркетингове обґрунтування заходів щодо покращення маркетингової діяльності підприємства

На сьогоднішній день ситуація в ТМ «Смак» складна продаж масових немає , застаріла технологія виробництва, упаковка для сучасного споживача не приваблива, відкривача примітивна, що і відштовхує потенційних клієнтів від купівлі даного товару. Реклама відсутня , по цій причині споживачі забули про існування даної торгової марки, і не придають значеню, якщо навіт і помітили на прилавках в магазинах. Підприємство існує за рахунок експорту березового соку за кордон.

Складена ситуація в підприємства з нейнайкращих , тому їм потрібно терміново шукати інвестора програми зпропонованої в підрозділах 4.2., томущо з даною світовою кризою фірма довго на ринку не протримається. Споживачі хочуть чогось натурального без шкідливих для здоровя концентратів та домішок. З теперішньою екологією і сквшоюся ситуацією на ринк споживачі готові платити більше за якість і поживність товару який вони споживають. Тому я розробила низку найголовніших заходів які необхідно примінити на практиці, тим же задовольнити потреби споживача та свої отримавши бажаний прибуток, та достойне місце на ринку.

4.2.1 Розроблення нового виду продукції ТМ «Смак»

На даному підприємстві вузький торговий асортимент, а конкурувати вони не можуть з іншими виробниками соків, адже у них є дешевша продукція ніж у нас. Тому буде актуально і вигідно розробити лінію морсів. Хоч це не ноу-хау, але можна розробити унікальний процес технологій який би забезпечував нашим морсам таку якість і смакову гамму , щоб споживачі надавали перевагу нашій продукції. Адже в багатьох споживачів є алергія на соки і нектари які містять натуральний вміст фруктів, тому такі напої як морс, для таких людей буде замінником такого продукту як соки і нектарки. Але для цього потрібно розробити такий консинтрат соку, щоб він був не шкідливий для таких людей. Також такий напиток втамовує краще снагу чим соки і нектари, але на цей продукт попит зростає лише в літній період, тому можна сказати , що це сезонний товар і прибуток буде також сезонним.

Потрібно також враховувати значне зниження платоспроможності українських споживачів, адже якщо ціну встановлювати низьку то значних прибутків ми не побачемо, тому потрібно розрахувати цінову еластичність даної продукції. Необхідно щоб ціна не перевищувала ціну аналогічного продукту наших потенційних конкурентів, і не менша власної собівартості, щоб на цьому не прогоріти. Тому для цього потрібна не дорога технологія виробництва даної продукції.

Також потрібно розробити для морсу дизайн та маркування, які повинні абсолютно відрізнятись від продукції конкурентів. Саме зміна маркування зможе значно відрізняти морси «Смак» від конкурентів. Наприклад, інформація про те, скільки в упаковці соків міститься вітамінів, які представлені сьогодні таким чином: С — 6, каротин — 0,48 і т.д., тобто абсолютно нічого не говорять пересічному споживачеві, має бути представлена інакше. Наприклад, "СТАКАН МОРСУ ЗАБЕЗПЕЧИТЬ ВАМ ОДНОДЕННУ НОРМУ ВІТАМІНУ С" тощо.

Можна активізувати рекламну діяльність з початком шкільного навчання, звертаючись до батьків з проханням потурбуватись про здоров'я своїх дітей, наголошуючи на зручності та безпечності морсів. Вибір каналів розповсюдження має включати такі телевізійні передачі, які дозволяють охопити всю цільову аудиторію, починаючи з дітей. Такий канал розповсюдження реклами як радіо практично не використовується виробниками морсів, крім того його використання може вплинути на зростання асоціації у споживачів слова "смак" з "енергією природи" тощо. Упаковку морсів "СМАК", можна розфасовувати по 0,2 л, можна, було позиціювати як таку, що призначена для дітей; змінити її дизайн саме в цьому напрямку, можна з використанням тваринок, які споживають той чи інший фрукт (їжак — яблуко).

Таким чином морси ТМ "СМАК" можуть зайняти значну позицію на споживчому ринку дорослих та дітей. Рекламний слоган морсовоїв продукції "СМАК" можна застосувати такий «Смакуйте морси смак і отримуйте вітамінний заряд».

4.2.2 Розробка нової мінеральної води ТМ "СМАК"

При виборі розробки мінеральних вод ТМ "СМАК" я провила аналіз чи вигідно виробляти дану продукцію. Під час аналізу я визначила, що випускати мінеральну воду дуже вигідно для досліджуваного підприємства, адже вони закупляють з вересня 1998 p. очищену воду з артезіанської свердловини крейдового періоду глибиною 680 м, яка проходить постійний контроль на відсутність шкідливих домішок, для виробництва соків ТМ "Смак" , так як сировина є для виробництва мінеральних вод, тому це булаб економна і прибуткова справа .

Так як вода завжди буде потрібна людству, то її вироблення завжди, буде вигідною справою. Адже можна виробляти питну воду, негазовану мінеральну воду, слабогазовану та сильногазовану , також можна продавати в офіси чи організаціям великі бутлі води, на яких завжди буде попит, також можна використовувати скляні пляжки (екологічно чисту тару) які завжди будуть цінуватися на споживчому ринку. Ємність тари повинна бути різноманітною, щоб споживач міг вибрати потрібну йому ємкість, це повинні бути бутилки з літражем як: 0.2л., 0.5л., 1л., 1.5л., 2л., питна вода в флягаг по 5-6л., а мінеральна вода в скляних бутилках повинні бути 0.5л., і 1л.Головне щоб був якісний товар з помірною ціною.

Купувати товар будуть цілий рік на відмінно від морсів, тому що це товар масового попиту. Дану продукцію можна запустити в літку коли попит на води зростає, і бажено в курортних містах Крима, щоб перевірити попит на дану продукцію, і в якій кількості необхідно її виробляти перед тим як впроваджувати товар по всій території. Головне провести рекламну компанію, щоб споживачі дізналися про новий товар якомога більше, рекламний салогон мінеральних вод можна застосувати такий «Мінеральні води смак лікують Вас». На етикетці можна представити динозаврів біля водопою, ідея проста і доступна для споживача як для дорослих так і для дітей, що підвищує шанси доброго сприйняття споживачів.

4.2.3 Проведення рекламної компанії

Проведення рекламної компанії ТМ "Смак" необхідно в будь-якому разі , щоб споживачі згадали продукцію даної торгової марки. Адже на сьогоднішній день споживачі забули про існування соків "Смак" , тому якщо дуже ефектно і ярко заповнити ринок новою продукцією, то успіх буде гарантований.

Реклама повинна бути на телебаченні простою, доступною і привабливою, на це потрібні великі кошти, але ефект сто відсотковий. Також потрібно розмістити рекламу стенбордах. Рисунок повинний бути ярким, а слоган простим і легко запам’ятовуватовуваний, але в той же час молодіжним, адже продукція розрахована на дітей і людей віком 18-35 років.

Необхідно також провести дегустації продукції ТМ "Смак" у великих супермаркетах та магазинах у містах. Це допоможе споживачам оприділитися з вибором , чій товар кращий і чи варто платити більше. Токий метод завжди був ефективним для нової продкції яка виходе на ринок.

Сьогодні склалась ситуація, коли підприємства-виробники надають мерчендайзингу належного значення, але це дорого, але й ефективно, адже соки, води, морси є тією продукцією, яка часто купується спонтанно, при чому споживачі із середнім доходом не надто прихильні до однієї торгової марки. Поряд з тим, вдалий мерчендайзинг може забезпечити значні обсяги продажу товарів, а його відсутність часто є лише визначальним фактором низького рівня продажу товару у роздрібній торговельній мережі, але й причиною ринкового провалу нових товарів. Тому необхідно мати підприємству мерчендайзингу який би відповідав за повноту асортименту на прилавках , та за дизайн розкладки товару. Також необхідно , щоб був продавець-консультант лише по продукції ТМ "Смак", щоб він допомогав споживачам з вибором товару, і в той же час пропонував і переконував їх в якості і необхідності нашої продукції. Гарний і досвідчиний промоултер завжди переконає споживача купити лише його продукцію.

Головними вимогами до презентації соків "СМАК" у торговельній мережі має бути їх викладка на рівні очей, збереження позицій соків в упаковці 1л справа від упаковки в 0,2л, наявність поряд товарів-конкурентів за умови, що товари "СМАК" мають зовнішні конкурентні переваги, такі як привабливість упаковки, виграшна ціна тощо. Викладка сокової продукції на поличці нижче чи вище рівня очей може значно зменшити обсяги продажу. Важливим моментом може стати яскравий надпис слова "СМАК" на підлозі магазину у вигляді стрілочки, який показує, де викладена наш товар.

Можна створити такий напрямок в рекламі ТМ "Смак", як пропаганда здорового образу життя, покращення імунітету організму, особливо в осінній та весняний період. Для цього можна розміщати рекламу продукції "СМАК" саме в таких передачах, журналах. Особливо, якщо більшість цільового сегменту споживає їх заради джерела вітамінів, то можна сконцентрувати увагу на тому, що від споживання наших товарів можна отримати куди більше насолоди, ніж від простого вживання вітамінів, які пропонують аптеки.

Імідж компанії є надзвичайно важливим для позиціювання товару. Проте, імідж компанії має створюватись не лише на основі проведених нею PR-акцій, а й підтримуватись високою якістю сокової продукції.

Провівши короткий аналіз можливих стратегій диференціації продукції торгової марки "СМАК", можна зробити висновок, що найдоцільнішим типом стратегії буде те, що об'єднує в собі всі можливі переваги. Саме вся сукупність основних конкурентних переваг продукції компанії має бути застосована при її позиціюванні на ринку. Отже , імідж компанії повинен підтверджуватися в першу чергу якістю, що на сьогоднішній день рідкість, тому споживачів потрібно заманювати цим. Головне імідж підтримувати і не втрачати довіру споживачів, що допоможе нам стійко існувати на ринку.

4.3 Визначення впливу зпропонованих заходів на діяльність підприємства

В нашому випадку запропоновані заходи повинні впливати лише на розвиток і розширення компанії. Адже ми спочатку збільшили глибину торгового асортименту соків які на ринку популярніші ніж ті які є , наприклад можна поповнити соком вишні і сливи . Це підвищить обсяг реалізаці сокової продукції, а також приверне більшу увагу споживачів. Також ми запропонували роширили асортимент такою продукцією як морс, їх можна випускати різноманітних смаків. Так як морси "СМАК"у нас будуть поживні і корисні з великим вмістом вітамінів, вони будуть користуватися популярністю серед молоді та людей які алергетики. Але цей товар потрібно випускати в білишості лише в літній період, бо в зимку вони не дуже будуть актуальними. Тому цю ідею потрібно біль точніше проаналізувати, провести соціальне опитування по цій причині, і лише тоді вирішити в яких обсягах її потрібно випускати на ринок. Але так як, морси дешевші за соки і нектарки вони повинні користуватися популярністю, як ще одне джерело вітамінів.

Розробка мінеральних вод різної ємкості повинна бути прибутковую справою. Так як джерело звідки будем черпати воду є, дуже якісним і поживне для людей. То завоювати свої споживачів буде легко, адже це такий продукт буз якого людина не може існувати. Головне щоб стратегія була продумана вдало. А так для підприємства це буде вигідною справою , малі затрати на виробництво, та на рекламу так як торгова марка відома за рахунок соків і морсів. Тому таке виробництво безпрограшне в будь–якому разі.

Проведення рекламної компані для ТМ "Смак" необхідна для розкрути як нового так і старого продукту. Це допоможе підприємству заповнити споживчий ринок та завоювати потенційних посередників. Реклама це дороге задоволення , але вигідне для підприємства в його ситуації. Головне презентацію товарів "СМАК" у торговельній мережі, має бути їх викладка на рівні очей, збереження позицій соків в упаковці 1л справа від упаковки в 0,2л, наявність поряд товарів-конкурентів за умови, що товари "СМАК" мають зовнішні конкурентні переваги, такі як привабливість упаковки, виграшна ціна тощо. Викладка сокової продукції на поличці нижче чи вище рівня очей може значно зменшити обсяги продажу. Важливим моментом може стати яскравий надпис слова "СМАК" на підлозі магазину у вигляді стрілочки, який показує, де викладена наш товар. Таким чином за допомоги рекламних заходів потрібно створити імідж компанії, в якому би споживачі не сомнівалисю нівякомі разі, і надавали перевигу нашій торговій марці. Конкурентні переваги повинні бути вагомі, і які потрібно завжди модернізовувати та вдосконалювати, бо конкуренція дуже велика і постійно збільшується, тому потрібно не втрачати довіру споживачів.

Таким чином наші заходи по вдосконалені маркетингової діяльності будуть займати значну позицію серед споживачів та посередників на ринку соків та вод країни. Якщо розвивати цю ідею то підприємство "БКС-Соки" швидко розширять свій сегмент ринку, і досягнуть своєї головної цілі , тобто вийдуть на міжнародний ринок.

Висновок

Отже, в ході виконання даної курсової роботи, темою якої було проведення маркетингових досліджень та розробка заходів щодо покращення соків торгової марки “Смак”. Були зроблені наступні висновки:

Виробником соків ТМ “Смак” є ДП “Напої” (ДП “БКС-Соки” до 2008 року), що працює на ринку України з 1997 року. Протягом 1998-1999 років компанія займала одне з провідних місць за обсягом виробництва та продажу продукції, але у зв’язку з гострою конкуренцією, що особливо посилилася за останні роки, частка, яку займають соки ТМ “Смак” на ринку України, значно зменшилась. Отже, постала необхідність перепозиціювання марки, для чого необхідно було провести маркетингове дослідження макро та мікросередовища компанії.

В ході дослідження впливу факторів макросередовища на діяльність компанії було зроблено висновок, що дана група факторів чинитиме позитивний вплив на обсяги продажів соків ТМ “Смак”. Оскільки, по-перше, серед споживачів формується культура споживання натуральних соків та нектарів, тобто збільшується кількість потенційних споживачів. По-друге, відбувається як зростання українського ринку соків, так і збільшення обсягу його експорту в сусідні країни. По-третє, у зв’язку з розвитком української плодоовочевої галузі, з’явилась можливість виробництва соків з вітчизняної сировини.

Дослідження споживачів соків ТМ “Смак” виявило зміни їх уподобань відносно як даної торгової марки, так і структури споживання соків взагалі. Було проаналізовано споживчі переваги, залежність споживання соків від статево-вікових, регіональних факторів і сформульований потенційний образ споживача соків ТМ “Смак”.

Основними конкурентами ДП “Напої” на ринку України є такі компанії: ТОВ “Сандора”, СП “Rich”, ВАТ “Одеський завод дитячого харчування”, ВАТ “Вінніфрут", “Jaffa", “Дар” завод Галактон, ЗАТ “Майбел".

Оскільки виробництво соків ТМ “Смак” здійснюється на арендованому устаткуванні на Ніжинському ММЗ та основну частку виробництва складають апельсинові соки, то сировина імпортується. Основними постачальниками сировини для виробництва соків ТМ “Смак” є провідні світові виробники — ізраїльська компанія "Gan Shmuel Foods Ltd", американська компанія "Cargill BB" і спільне українсько-австрійське підприємство "Поділля-ОБСТ”. Розробивши рейтингову оцінку постачальників та посередників, можна зауважити що компанії також доцільно було б звернути свою увагу на місцевих виробників сокових концентратів, оскільки місцева сировина є дешевшою, а кількість посередників потрібно збільшувати.

В курсовій роботі також було виконано сегментування ринку соків і здійснено позиціонування соків ТМ “Смак”. Так, за ціною їх віднесено до соків середнього цінового діапазону. Вибір цільового сегмента для ТМ „Смак” здійснено таким чином: потенційні споживачі – молоді люди, віком від 18 до 35 років, які вживають соки як джерело вітамінів, надають перевагу вітчизняній продукції, мають середній та вище середнього рівень доходу, переважно несімейні або ж кількість членів сім'ї не перевищує трьох чоловік.

Було здійснено планування програми дослідження соків ТМ „Смак” і прийняті наступні рішення: планування вибірки; планування концепції і розробка робочих документів. Для проведення маркетингового дослідження був обраний метод анкетування та розроблена анкета.

Для того щоб покращити становище підприємства ми розробили шляхи удосконалення маркетингової діяльності фірми такі як: випуск нової продукції сокового спрямування тобто морси; також, випуск взагалі нової продукції для підприємства таку як мінеральну воду різних видів, і різною ємністю бутилок; також збільшили глибину асортимента, вишневим та сливовим видом соку;також розробили рекламну компанію для товарів ТМ „Смак”, та заходи які потрібно примінити для іміджу фірми.

Отже, в курсовій роботі ми розглянули ДП “БКС-Соки” з усіх сторін і можна зробити висновок: якщо підприємство не буде запобігати заходів покращення якості і розширення товарів, то в найблищий час продукція ТМ „Смак” зникне безслідно.

Список використаної літератури:

1. Господарський кодекс України : про підприємства  2008.

2. Амстронг Г.,Котлер Ф. Маркетинг. Загальний курс: Навч. Посібник – М.:Видавн.дім «Вільямс», 2001. — 608 с.

3. Ассєль Генри. Маркетинг: принципы и стратегия: Учебник для вузов. – М.:ИНФРА – М, 2001. — 804 с.

4. Бурцева Т.А., Сизов В.С., Цень О.А. Управление маркетингом: Учебное пособие - М. «Экономистъ», 2005. — 271 с.

5. Вовчак А. В. Маркетинговий менеджмент. К:КНЕУ, 1998. —268 с.

6. Гилбер А. Черчилль. Маркетинговые исследования. - СПб: Издательство «Питер», - 2000. — 752с.

7. Голубков Е,П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика: Учебник. – М.: Финпресс, 2003. — 225 с.

8. Гаркавенко С.С. Маркетинг. Підручник. - К.:Лібра, 2007. — 712 с.

9. Дорофеев В.Д. Маркетинг в управлении организацией. - П., 2001.

10. Завгородняя А.В., Ямпольская Д.О. Маркетинговое планирование. - Питер, 2002. — 352 с.

11. Кардаш В. Я. Маркетингова товарна політика. :Підручник. – К.: КНЕУ, 2001.— 240 с.

12. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. - М.: Ростингер,1996. — 704 с

13. Кошкин Л.И. Хачатуров А.Е. Булатов И.С. Менеджмент на промышленном предприятии. К: „Эколайн”, 2000. —540 с.

14. Крылова Г.Д., Соколова М.И. Маркетинг. Теория и 86 ситуаций: Учеб. Пособия для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. — 519 с.

15. Куденко Н.В. Стратегічний маркетинг. - К.: КНЕУ, 1998. — 435 с.

16. Королъкова Е.М. Организация маркетинга на предприятии. - Издательство ТГТУ, 2001р.— 339 с.

17. Маркетинг в АПК/Под ред. Г.П. Абрамовой.- М.: Колос, 2000. —393 с.

18. Маркетинг. Уч. Пос./ Под ред. А.М. Немчанина, Д.В. Минаева.- СПб: Издательский Дом «Бизнес-пресса», 2001. —512 с. 19. Мочерний С.В. Економічна теорія: Посібник.- К: Аркадія, 2001. —653 с.

20. Старостіна А.О., Зозульов О.В. Маркетинг: Навч. посіб. - 2-ге вид., переробл. і доп. -- К.: Знання-Прес, 2003. — 326 с.

21. Старостина А. А., Кравченко В. А., Маркетинговые исследования на стадии разработки идеи нового товара. К:НТУУ «КПИ», 2001.— 420 с.

22. Пешкова Е.П. Маркетинговий анализ в деятельности фирмы. - М.: Ось-89, 1997. — 279 с.

23. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства. Навч. посіб. - К.:”Каравела”, 2006. — 432 с.

24. Шевченко Л.С. Введения в маркетинг: Учеб.-практ.пособие. – Х.: Консум, 2000. — 672 с.

25. Шкардун В., Ахтямов Т. Оценка готовности предприятия к реализации маркетинговой стратегии. / Маркетинг: - 2001. — 263 с.

26. Всесвітня мережа Інтернет