Дипломная работа: Гендерні аспекти епідемії ВІЛ/СНІД

В даному дослідженні опитування було використано для визначення рівня поінформованості працівників організації “Всеукраїнська мережа ЛЖВ” і його динаміку в результаті проведеного тренінгу щодо гендерних аспектів ВІЛ\СНІД. Анкетування дозволяло виявити найбільш істотні, складні аспекти досліджуваної проблеми, визначити наскільки респонденти володіють інформацією в даній тематиці і що прагнули б вдосконалити. Перед тим як запропонувати працівнику взяти участь в опитуванні дослідник пояснював мету, інформував про подальше використання отриманих результатів. Анкетування проводилась в двох частинах дослідження: для визначення загального рівня поінформованості працівників організації і для виявлення впливу тренінгу “Гендерні аспекти проблеми ВІЛ/СНІД” на рівень поінформованості з даної теми.

В першій частині дослідження працівникам організації, задля визначення рівня поінформованості з теми “Гендерні аспекти проблеми ВІЛ/СНІД” пропонувалась анкета, що складалась з таких блоків питань:

1.  Поняття гендеру та гендерних стереотипів;

2.  Фактори вразливості;

3.  Заходи для подолання гендерних аспектів епідемії ВІЛ/СНІДУ;

Додатково пропонувалася відповідь на питання в соціально-демографічному блоці. Кожного респондента просили вказати свій вік та стать. Також включався додатковий блок з питань, що стосувались:

1.  Самостійної оцінки свого рівня знань;

2.  Рівня залученості в практичну діяльність з представленої теми;

3.  Досвіду участі в тренінгах на подібну тематику;

4.  Бажання взяти участь в тренінгу на подібну тематику.

5.   (див. Додаток А)

В другій частині дослідження учасники заповнювали анкету після проходження тренінгу “Гендерні аспекти ВІЛ/СНІД”. Даний тренінг був проведений в рамках діяльності організації. Учасниками тренінгу були фахівці різних напрямків роботи з різних відділень КМЦ ВБО “Всеукраїнська Мережа ЛЖВ”. Одноденний тренінг проводився в представництві організації в правобережному київському центрі. Він включав в себе три інформаційні блоки. Перший стосувався визначення основних понять в запропонованій темі (гендер, гендерні стереотипи, фактори вразливості і т.д.). Другий - факторів вразливості до ВІЛ/СНІД, пов’язаних з особливостями гендеру, і останній – стратегій подолання проблем викликаних гендерними стереотипами в сфері ВІЛ/СНІД.

Під час тренінгу застосовувалися проективні методики, групова дискусія, фокус-група (як одна з вправ), рухова вправа і масштабний інформаційний блок, що був поєднаний з візуалізованою презентацією.

Загалом, тренінг стосувався всіх тем, які в даному дослідженні визначені як такі, що стосуються гендерного виміру проблеми ВІЛ\СНІД. Всі питання що обговорювались під час тренінгу і є необхідними знаннями, як зазначає організація, для впровадження гендерно чутливої політики, були включені в анкету. Програма тренінгу подана в Додатку В.

В анкеті, яка пропонувалась після тренінгу, включались ті самі питання, що і в анкеті, яка визначала загальний рівень поінформованості з запропонованої теми, задля визначення наявності змін в рівні поінформованості учасників, вже після отримання певної кількості інформації. (Дивитися Додаток Б.) Додатково до анкети включався блок запитань, де було запропоновано учасникам визначити якість проведеного тренінгу за такими параметрами як: інформаційна змістовність, виконання та організаційна якість, можливість практичного використання

2.4 Процедура проведення дослідження

Дослідження проводилось в три етапи:

1.  Підготовчий, під час якого було підібрано та опрацьовано інформацію з теми дослідження, на базі якої було побудовано тренінг і анкету.

2.  Основний, який стосувався опитування членів організації, задля визначення загального рівня поінформованості з питань, що стосуються гендерних аспектів ВІЛ\СНІД .

3.  Заключний, що включав в себе проведення тренінгу і анкетування після нього.

На підготовчому етапі було зібрано інформацію з міжнародних джерел і опрацьовано матеріали з гендерно-орієнтованих питань в сфері ВІЛ\СНІД, що були створені фахівцями Київського відділення та Центрального офісу “Всеукраїнської Мережі ЛЖВС”.

Основний етап проходив в квітня - травні і мав на меті опитати всіх працівників організації, з метою визначення рівня поінформованості з представленої теми. Під час дослідження було отримано дві відмови приймати участь в анкетуванні.

За домовленістю з керівництвом, 21 квітня 2009 року було проведено тренінг в правобережному центі організації. В тренінгу брало участь 13 осіб. Всі 13 прийняли участь в анкетуванні після тренінгу.

2.5 Етичні аспекти дослідження

При встановленні контакту з респондентами інтерв’юер представлялася та називала учбовий заклад, який вона представляє, розповідала причину проведення дослідження та описувала тему та мету дослідження.

Респондентам відводилось 10 хвилин на заповнення опитника, про що вони були попереджені перед тим, як заповнювати анкету. Учасники заповнювали анкету анонімно.

Кожному респонденту гарантувалась конфіденційність інформації, отриманої після заповнення анкети, використання отриманої інформації виключно в дослідницьких цілях.

Під час завершення опитування інтерв’юєр дякував респонденту, запевняв його, що він надав чималу допомогу організатором дослідження.

2.5 Концептуалізація понять

Гендер - соціальна особливість статі людини на відміну від біологічної статі (sех), соціально-рольовий статус, який визначає соціальні можливості людини - чоловіка і жінки в усіх сферах життєдіяльності.[21]

Стать - характеризує біологічні відмінності між чоловіком та жінкою.[12]

Гендерні стереотипи набір загальноприйнятих норм і суджень, які стосуються існуючого становища чоловіків і жінок, норм їхньої поведінки, мотивів і потреб.[1]

Фактори поширення - фактори, що мають вплив на поширення інфекції.[9]

Рівень поінформованості - рівень знань з досліджувальної тематики, який можна визначити як високий, середній, низький та дуже низький, при відсутності інформації з даної тематики, відповідно.

Гендерно чутливі програми - програми, які враховують той факт, що чоловіки і жінки часто стикаються з різними проблемами (наприклад, програми, які однією зі складових мають подолання насильства щодо жінок). [19]

СІН - споживачі ін’єкційних наркотиків.

ЛЖВ- люди, що живуть з ВІЛ/СНІДом

КМЦ ВБО “Всеукраїнська мережа ЛЖВС”- Київський міський центр всеукраїнської благодійної організації “Всеукраїнська мережа людей, що живуть з ВІЛ/СНІДом”.

Розділ 3. Аналіз рівня поінформованості щодо гендерного виміру проблеми ВІЛ/ СНІДу працівників ВІЛ сервісної організації та вивчення впливу тренінгу “Гендерний вимір проблеми ВІЛ\СНІД” на рівень поінформованості з даної тематики

3.1  Аналіз рівня поінформованості щодо гендерного виміру проблеми ВІЛ/СНІДу працівників ВІЛ-сервісної організації

Для визначення загального рівня поінформованості з питань гендерного аспекту ВІЛ\СНІД працівникам організації Київського міського відділення ВБО “Всеукраїнська мережа ЛЖВ” було запропоновано взяти участь в анкетуванні. Для того, щоб відтворити загальну картину знань з даної теми в організації, респонденти, які брали участь в дослідженні за час його проведення не брали участі в тренінгах, що стосувались гендерного виміру проблеми ВІЛ\СНІД. Як було зазначено анкета складалася з трьох блоків запитань, які стосувалися основних понять в даній темі, факторів вразливості для жінок та чоловіків і шляхів боротьби з ними.

З метою визначення самооцінки рівня знань респондентами на початку анкети їм було запропоновано оцінити себе. За результатами опитування, більшість респондентів (11 з 26) визначили свій рівень як середній, 4 - як високий, 8- як низький і 3- як дуже низький . Ще один учасник утримався від відповіді . (Див. табл. 3.1.1)

Таблиця 3.1.1 Розподіл відповідей респондентів на запитання «Як Ви оцінюєте рівень Ваших знань з питань гендерної специфіки ВІЛ/СНІД?»

В анкеті були дані запитання, що пов’язані з поняттями, які визначаються як головні для даної теми. А саме, учасникам опитування необхідно було дати визначення таким поняттям як: гендер, гендерна рівність, гендерні стереотипи.

За результатами опитування 9 з 26 відповідей щодо поняття гендер були правильними. Виходячи зі змісту питання, відповідь повинна була враховувати різницю між чоловіками та жінками не в фізіологічному, а в соціальному контексті. Найбільш чіткою була відповідь, де зазначалось про гендер як “соціальні ролі чоловіка та жінки”. Також правильними відповідями можна вважати такі: “гендер - зумовлений традиціями, культурою, стереотипами розподіл соціальних ролей, між чоловіком та жінкою ”, “створена суспільством система цінностей та норм поведінки для чоловіка та жінки ”, "соціальна роль чоловіка та жінки, що пов’язана зі статтю ”, та “статеве розмежування поведінкових норм». Три учасники вважали гендер синонімом до “ рівності між чоловіком та жінкою ” та “статевою ознакою”. Неповними вважались відповіді, де було зазначено, що гендер це різниця між чоловіком та жінкою, але не було сказано про яку саме різницю йде мова. 6 з зазначеної кількості респондентів визначили гендер як рівноправ’я між чоловіком та жінкою та як розмежування статей. Виходячи зі змісту поняття гендер, яке використовується в даній роботі, такі відповіді не можна вважати правильними. 9 з учасників опитування взагалі утрималися від відповіді. Розуміння поняття гендер є важливим для подальшої роботи з даної тематики. Отже, за результатами опитування було встановлено, що не всі учасники розуміли це поняття правильно.

Наступне відкрите запитання стосувалося визначення поняття гендерна рівність. Було дано 13 з 26 правильних відповідей на це запитання. Серед них були дві відповіді, які свідчили про існування певного феміністичного забарвлення. У них питання гендерної рівності: “проконсультуйтесь у феміністок”, “гендерна рівність - це те, чим займаються феміністки”. На це могла вплинути сучасна тенденція сприйняття процесу встановлення та збереження гендерної рівності як питання яким цікавляться лише представники феміністичного руху. Ще дві відповіді були неповними, хоча і демонстрували взаємозв’язок між гендерною рівністю та стосунками чоловіка та жінки, але не відображали розуміння даного поняття. Такими відповідями були: “гендерна рівність- сукупність соціальних проблем та сімейних проблем між чоловіком та жінкою у нашому суспільстві”, “гарні стосунки між чоловіком та жінкою” Інша половина респондентів дали відповідь, яка може вважатися правильною. Серед правильних відповідей можна виділити такі: “чоловік та жінка мають однакові права”, “повага до обох статей/ між статями” і “відсутність гендерно-рольових стереотипів, пов’язаних зі статтю”, “гендерна рівність це забезпечення прав і можливостей для обох статей”. На противагу результатам оцінювання відповідей на попередні запитання, учасники дослідження продемонстрували високі показники в рівні поінформованості щодо визначення гендерних стереотипів. 16 з 26 опитаних навело вдалі приклади гендерних стереотипів, хоч і достатньо однотипні. Майже всі учасники вказували стереотип, що стосується ролі жінки в суспільстві, наприклад: “тільки жінка має виховувати дітей”, “жінка завжди слабша за чоловіка”, “жінка не може займати керівну посаду ”, “після декретної відпустки жінку не треба брати на роботу, адже дитина буде заважати їй працювати”, “жінка, а не чоловік повинен займатися домогосподарством”. Тобто, загалом зазначалися стереотипи стосовно ролі жінки як домогосподарки і стосовно її можливостей мати власну кар’єру.

Хоча деякі відповіді були достатньо різноманітні: “чоловіки не плачуть, вони повинні приховувати власні емоції ”, “хлопчики та дівчатка мають гратися відповідно дівчачими та хлоп’ячими іграшками”, “жінка не може гарно керувати автомобілем”. Інші учасники (10) не навели приклад гендерного стереотипу.

Показником розуміння поняття гендеру є також знання відмінності понять гендер та стать: 14 з 26 учасників розуміє відмінність між поняттями гендер та стать, 4 учасники опитування вважають, що ці поняття є синонімами, і 8 респондентів не можуть визначитись з відповіддю.

Визнання різниці між гендером та статтю є важливим для визначення вразливості жіночої статі, а саме і на біологічному рівні і на соціальному рівні. Питання щодо вразливості чоловіків або жінок до ВІЛ, включало в себе відповідь про відсутність значення статі, яку дало 9 респондентів. Більше половини з опитаних (15 з 26) правильно визначили, що жінки є більш вразливими. Ще двоє з відповіддю не визначились.

В даному контексті важливим є розуміння впливу гендерних стереотипів на проблему ВІЛ\СНІД. Більшість працівників організації (23 учасники з 26) зазначають про існування зв’язку між подоланням ВІЛ/СНІДу та подоланням гендерних стереотипів. Лише одна людина вважає, що такого зв’язку немає і двоє не визначились з відповіддю. Але при цьому 8 з учасників дослідження не вважають цей вплив значним, а 5 – не відповіли на це запитання.

Таблиця 3.1.2 Розподіл відповідей на запитання: «Чи мають на Вашу думку гендерні cтереотипи вплив на проблему ВІЛ\СНІД?»

К демонструє таблиця 3.1.4 гендерні фактори не сприймаються респондентами як такі, вплив яких на проблему ВІЛ/СНІД є значним. Це підтверджується даними наведеними в таблиці, де визначаються найбільш впливові фактори на проблему ВІЛ\СНІД, які респонденти мають оцінити за п’ятибальною шкалою. В таблиці зазначаються такі фактори як: гендерні стереотипи, політична ситуація в країні, економічна ситуація в країні, рівень освіти в країні, доступ до інформації (розвиненість ЗМІ), менталітет та індивідуальні особливості кожної людини, пропонувалось оцінити за їхньою важливістю. Гендерні стереотипи отримали достатньо низький бал. Найбільш важливим на думку учасників є доступ населення до інформації ЗМІ та менталітет. На третьому і четвертому місці індивідуальні особливості кожної людини та рівень освіти населення. Одна людина проігнорувала всі фактори, окрім гендерних стереотипів. Результати опитування наведено в таблиці 3.1.3.

Таблиця 3.1.3 Фактори впливу на проблему ВІЛ/СНІДу

Цікаво, що учасники високо оцінюють менталітет як один з факторів впливу. Однак, згідно опрацьованих матеріалів, в гендерній політиці організації не визначається менталітет як фактор. Можна зробити припущення, що учасники визначають цей фактор важливим спираючись на особистий досвід, або на інші знання, що потребують окремого дослідження.

Далі, в анкеті респондентам було запропоновано оцінити певні твердження, що мало на меті виявити чи вважають учасники їх гендерними. Твердження були прикладами стереотипів закоренілих в суспільстві, і більшість з учасників розпізнали їх. Сумарна кількість відповідей “ні” і “не знаю” в два рази перевищувала за об’єднану суму відповідей “Так” Результати опитування для кожного з тверджень представлені в таблиці 3.1.4.

Таблиця 3.1.4 Розподіл відповідей на запитання «Чи вважаєте Ви представлені нижче твердження гендерними стереотипами?»

Дані стереотипи представлені в анкеті через те, що вони є прикладами таких, що мають вплив в сфері ВІЛ\СНІД. Кількість відповідей «Ні» та «Не знаю» на це запитання є певним показником того, що не всі учасники розпізнають гендерні стереотипи.

Для того, щоб визначити рівень поінформованості про гендерні фактори вразливості і їх прояви учасникам пропонувалось визначити своє ставлення до 12 тверджень. Кожне з них описувало певний фактор вразливості і визнання або невизнання правильності кожного демонструвало розуміння гендерного виміру проблеми ВІЛ\СНІД.

Кожне твердження мало свою правильну відповідь. Не визначення відповіді також вважалось неправильним. Результати представлено в таблиці 3.1.5.

Наприкінці опитування респондентам було запропоновано написати п’ять можливих шляхів подолання гендерних стереотипів. З 26 з правильними відповідями було заповнено 4 анкети, в яких в двох анкетах був заповнений 1 пункт з 5, одна з яких все ж таки не була точною: “повернення до радянської безособистісної системи стосунків”, а інша відповідь була неповною, а саме: “рівномірний розподіл ресурсів”.

Два учасники продемонстрували знання високого рівня з даної теми. Вони зазначили по 4-5 варіантів відповідей, серед яких були і групова робота, і індивідуальна, і рекламні кампанії, і впровадження гендерної чутливих програм. Ці відповіді є різнобічними та повними.

Двоє зазначили метод, який визначили як “використання презервативу”. Таку відповідь не можна вважати правильною, адже питання не стосується захисту від передачі ВІЛ. Насамперед, потрібно зазначити шляхи подолання гендерних стереотипів, що впливають на епідемію ВІЛ\СНІДу.

Щодо спрямування цих стратегій подолання гендерних стереотипів то 21 з 26 учасників вважали, що для подолання гендерних стереотипів потрібно працювати як з жінками, так і з чоловіками.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5