на тему рефераты
 
Главная | Карта сайта
на тему рефераты
РАЗДЕЛЫ

на тему рефераты
ПАРТНЕРЫ

на тему рефераты
АЛФАВИТ
... А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

на тему рефераты
ПОИСК
Введите фамилию автора:


Реферат: Розміщення продуктивних сил


Проблемою є розміщення Запорізької АЕС поряд з потуж­ною ДРЕС. Теплова станція викидає у повітря тисячі тонн пилу, оксидів сірки і азоту, ставок-охолоджувач АЕС випаровує десятки мільйонів тонн води щороку. Це призвело до утворення в районі найпотужнішого в Європі «генератора» кислотних дощів. Ґрунти втрачають свою родючість. Рекультивовані землі майже непридатні для використання. Видобування залізної і марганцевої руд відкритим способом призвело до значних змін земної поверхні, різко знизило рівень ґрунтових вод.

 Кольорова металургія включає видобуток, збагачення, металур­гійну переробку кольорових руд, дорогоцінних і рідкісних металів, у тому числі виробниіітво сплавів, прокат кольорових металів, пе­реробку вторинної сировини і видобуток кольорового каміння.

Кольорова металургія в Україні розвинена слабше, ніж чорна, і представлена окремими галузями. Це зумовлено нестачею покла­дів різних руд кольорових металів. В умовах науково-технічного прогресу значення кольорової металургії зростає, оскільки їй нале­жить значна роль у створенні конструкційних матеріалів високої якості. Провідними галузями кольорової металургії в Україні є алю­мінієва, цинкова, магнієва, титанова, ртутна, феронікелева.

Для кольорової металургії характерними є комплексне викорис­тання рудної сировини та її висока здатність комбінуватися з іншими галузями промисловості. Так, для зниження собівартості виробни­цтва алюмінію доцільно поєднувати його з випуском соди, поташу, цементу, а титаномагнієве виробництво — з випуском титанових білил, смол, соляної кислоти, хлору.

На розміщення підприємств кольорової металургії впливають сировинний та енергетичний фактори. До джерел сировини тяжі­ють виплавляння ртуті, нікелю, рідкісних металів. Алюмінієве, титаномагнієве і цинкове виробництво розміщуються в місцях одер­жання дешевої електроенергії.

У структурі виробництва кольорових металів України провідне місце посідає алюмінієва промисловість, що складається з вироб­ництва глинозему та алюмінію. На випуск цієї продукції припадає майже 20 % усього виробництва кольорової металургії. Поряд з основ­ною продукцією алюмінієва промисловість випускає кристалічний кремній, алюмінієво-кремнієві сплави (силуміни), содові продукти, мінеральні добрива, цемент, п'ятиоксид ванадію, металевий галій.

Основною алюмінієвою рудою є боксити, запаси яких в Україні невеликі. Промислове значення мають Високопільське (Дніпропет­ровська обл.) і Смілянське (Черкаська обл.) родовища. Перспектив­ними районами для бокситів є південь Дніпропетровської області, Карпати, Приазов'я. Алюмінієвою сировиною, крім бокситів, є ще нефеліни, алуніти, каоліни і глини, запаси яких є практично неви­черпними: В Україні є значні запаси нефелінових порід, що мо­жуть бути сировинною базою великої алюмінієвої промисловості (Жовтневе та Єланчицьке в Приазов'ї). Крім алюмінію, з нефелічових порід можна одержувати содопродукти, скло.

З алунітів економічно вигідно одержувати алюміній лише за умови комплексного використання руди. Найбільші родовища алу­нітів є в Закарпатській області (Берегівське і Беганське).

Алюмінієва промисловість України має новий великий глино­земний завод, збудований у Миколаєві, який працює на бокситах Гвінеї, Запорізький завод і завод алюмінієвих сплавів у Свердловську (Луганська обл.).

Підприємства титано-магнієвої металургії добувають і збагачу­ють титано-магнієву сировину і виробляють титан і магній.

Сировиною для одержання магнію в Україні є потужні родови­ща калійно-магнієвих солей Прикарпаття (у Стебнику, Калуші), мілководні водойми Приазов'я і Причорномор'я (Сиваш), що міс­тять у розчиненому вигляді багато сполук магнію та інших солей. У Калуші збудовано магнієвий завод у виробничому об'єднанні "Оріана", у Запоріжжі — магнію і титану. Магнієву сировину до Запо­ріжжя довозять із Стебника (Львівська обл.), Калуша (Івано-Фран­ківська обл.) і Сиваша (Автономна Республіка Крим), а титанову — з Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (Житомирська обл.). Основними титановими мінералами Іршанського родовища є ільменіт і рутил, що містяться в каолінових розсипах і вивітрених габро, з яких на Іршанському гірничо-збагачувальному комбінаті виробляють титановий (ільменітовий) концентрат. Руди Самотканського родовища (Дніпропетровська обл.) характеризуються висо­ким вмістом титану і цирконію. На Верхньодніпровському гірничо-металургійному комбінаті, розташованому у м. Вільногірську (Дніп­ропетровська обл.), виробляють цирконієвий, рутиловий, ільменіто­вий концентрати, цирконій знезалізнений, двоокис цирконію. Комбі­нат збудовано на базі Малишівського родовища титанових пісків і оснащено устаткуванням, яке забезпечує комплексне використан­ня сировини. Крім того, на комбінаті освоєно нові технологічні процеси, в тому числі добування знезалізненого цирконію на стру­минних млинах. Титан і його сплави у два рази легший від легова­ної сталі, стійкий проти корозії, придатний для виробництва хіміч­ного устаткування, літаків, космічних кораблів. Оксиди титану ви­користовуються для виробництва білил, емалей, вогнетрив­ких глин та ін., цирконій та його сполуки — для виробництва жа­ростійких мінералів, необхідних для сучасного літакобудування, ракетної, атомної техніки, виготовлення жаростійких фарб тощо.

Запорізький титаномагнієвий комбінат виробляє титан, напів­провідниковий германій, магній, калійні добрива, пігментний дво­оксид титану, фасонне титанове литво.

 На місцевих покладах кіноварну понад століття працює Микигівський ртутний комбінат (Донецька обл.), у складі якого є руд­ник, металургійне виробництво, допоміжні цехи, три кар'єри для видобутку ртутних руд. На комбінаті впроваджено вперше в світі технологію виготовлення ртуті високої чистоти з повною механіза­цією всіх процесів випалювання ртутної руди в печах "киплячого шару", збагачують сурм'яні місцеві руди і виробляють з них сурму. Створено Закарпатський розвідувально-експлуатаційний ртутний комбінат.

В Україні є значні родовища поліметалевих руд, свинцю і цин­ку, відомі у Донбасі в Нагольному кряжі і Прикарпатті, які поки що не мають промислового значення. Костянтинівський завод "Укрцинк" працює на базі цинкових концентратів. Основна продукція заводу — металевий цинк. Крім того, вилучають майже 20 цінних компонентів — свинець, мідні та піритні концентрати, дорогоцінні метали, кадмій, сірчану кислоту, деякі рідкісні метали тощо, на ос­нові яких виробляють понад 40 видів продукції. Основні напрями поліпшення техніко-економічних показників роботи цинкової про­мисловості полягають в удосконаленні технологічних процесів пе­реробки концентратів, підвищенні комплексності використання їхніх корисних компонентів.                      /

Побузький нікелевий завод (Кіровоградська обл.) переробляє місцеві окислені залізо-нікелеві руди. Основна його продукція — нікель і феронікель — використовується на металургійних і маши­нобудівних заводах Придніпров'я і Донбасу.

У Артемівську (Донецька обл.) збудовано завод для обробки кольорових металів, який випускає мідний і латунний круглий і плоский прокат (прути, труби, дріт, листи, стрічки, штаби). Це під­приємство має закінчений виробничий і технологічний цикл. У Світловодську (Кіровоградська обл.) працює Дніпровський завод чистих металів, що виробляє напівпровідникові матеріали, а в До­нецьку — завод кольорових сплавів.

В Україні налагоджено виробництво кобальту, ніобію та гаф­нію, а також рідкісних металів. Продукцію підприємств рідкісних металів широко застосовують в атомній енергетиці, радіоелектро­ніці, авіаційній і ракетній техніці, приладобудуванні тощо.

Майже 25 % товарної продукції кольорової металургії припадає на виробництво вторинних кольорових металів, їх випуск налаго­джено у Харкові, Києві, Донецьку, Одесі; у Володарську-Волинському (Житомирська обл.) створено і функціонує виробниче об'єднання "Західкварцсамоцвіт".

Освоєння нових родовищ руд кольорових металів і створення підприємств для їх переробки значно поліпшують забезпечення народного господарства кольоровими металами. Нещодавно відкрито п'ять родовищ золота промислового значення поблизу Кривого Рога та п'ять родовищ — у Донецькій області, невелике родовище золо­та — у Закарпатській області. Провадяться підготовчі роботи з екс­плуатації їх. За попередніми прогнозами, Україна на перспетиву зможе видобувати майже 25 т золота щороку. Проте й сьогодні Україна ще залишається великим споживачем кольорових металів, які надходять з інших держав.

КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

Кольорова металургія поєднує видобуток руд кольорових, благород­них і рідкісних металів, їх збагачення і переробку. Зростаюче значення кольорової металургії у створенні та застосуванні матеріалів високої якості визначає її винятково важливу роль у сучасних умовах науково-технічної революції. За останні десятиріччя у кілька разів збільшився об­сяг виробництва промислової продукції в світі, набули розвитку нові га­лузі — атомна енергетика, електронна, ракетна, космічна і низка інших, які потребують багато легованої сталі, кольорових і рідкісних металів.

В Україні кольорова металургія не набула значного розвитку. В її про­мисловому комплексі частка кольорової металургії у 1990 р. становила за основними виробничими фондами — 1,5%, за промислово-виробничим персоналом — 0,7, за обсягом продукції — 1,2%.

Кольорова металургія — матеріало і енергоємна галузь. Її підпри­ємства розміщуються у місцях виробництва сировини та електроенергії. В Україні поширені ті виробництва, для розвитку яких є сприятливі умови.

Наша країна має значну сировинну базу кольорової металургії. Її надра оагап на поклади різноманітних руд, зокрема алюмінієвих і таких, що містять в собі титан, цирконій, магній, ртуть та інші метали.

У сучасній техніці широко застосовується титан — метал, який має комплекс незамінних властивостей. У ньому поєднуються мала питома вага (майже в 2 рази менша, ніж у заліза) і висока міцність. Він добре кується, прокатується, штампується, зварюється, не ржавіє. Застосуван­ня його у виробництвах дуже ефективне, бо він у 1000 разів дешевший віл золота і платини, деталі з яких він може заміняти в сучасній техніці.

Тепер у світі спостерігається бум у попиті на титан. Виробництво аерокосмічних комплексів дедалі більше переходить на виготовлення де­талей з титану. Розвинуті країни намагаються зосередити кінцеву продук­цію титанового виробництва на внутрішніх ринках.

Уряд України в 1994 р. затвердив Державну програму «Титан Украї­ни». мета якої — створити якомога повніший цикл виробництва цього важливого металу.

За запасами титанової сировини Україна займає помітне місце у світі. Титано-цирконієві руди є в Житомирській, Київській. Дніпропетров­ській, Черкаській і Донецькій областях. В основному вони знаходяться в межах Українського кристалічного щита. Основним промисловим міне­ралом титанових руд є ільменіт. Спорідненість технологічних процесів зу­мовили об'єднання виробництва титану і магнію в одну галузь. Вироб­ництво титану і одночасно магнію і германію здійснюється на Запорізь­кому титаномагнієвому комбінаті. Сировинною базою є велике родовище ільменітів біля селища Іршанськ Володарсько-волинського району Житомирської області, де діє Іршинський гірничо-збагачувальний комбінат, що виробляє титанові (ільменітові) концентрати.

Малишівське родовище титано-цирконієвих пісків (Дніпропетровсь­ка область) розробляє Верхньодніпровський державний гірничо-мета­лургійний комбінат. Його продукція — цирконієві, титанові (рутилові та ільменітові концентрати, знезалізнений цирконій тощо). Цей комбінат є сировинною базою для багатьох дуже важливих виробництв. У складі комбінату рудник, збагачувальна фабрика, 3 металургійні цехи та цех гірничо-технологічного транспорту. На комбінаті зайнято понад б тис. працівників. Тут виробляються десятки видів унікальної продукції, здій­снюється переробка відходів дорогоцінних металів.

З продукцією Верхньодніпровського комбінату протягом кількох де­сятиріч було пов'язано вирішення завдань науково-технічного прогресу, розвиток хімічної, електронної, машинобудівної промисловості. Однак зв'язок вітчизняного ринку з продукцією комбінату був недостатнім, що зумовлювалося підпорядкуванням підприємств кольорової металургії ко­лишнім союзним органам. Продукція комбінату йшла на потреби обо­ронного комплексу, підприємств-споживачів, що знаходилися в Росії.

Тепер Верхньодніпровський комбінат постачає концентрати в Амери­ку, Японію. Єгипет, Сирію, Об'єднані Арабські Емірати, Німеччину, Італію, Туреччину, Угорщину — всього у 25 країн світу.

Для нашої держави дуже важливо створити власний замкнутий цикл виробництва титану.

На базі солей Сиваша функціонує підприємство виробництва магнію в Криму (Армянсько-Красноперекопський промисловий вузол). Магній виробляють також із калійних солей Калусько-Галицького родовища в Передкарпатті. Застосовується магній у металургії для виробництва маг­нієвих сплавів.

Важливе народногосподарське значення має алюміній. Це — метал універсальний. Він застосовується у машинобудуванні, хімічній промис­ловості. будівництві, виробництві побутових товарів. Добувають його з алюмінієвих руд — бокситів, алунітів, нефелінів тощо. В Україні вони представлені покладами бокситів (Смілянське — в Черкаській області і Високопільське — в Дніпропетровській), нефелінових сієнітів (в Приазов'ї). алунітів (Беганське і Берегівське родовища в Закарпатській об­ласті).

Світовий ринок алюмінію переживає період перевиробництва. Розви­ток алюмінієвої промисловості в Україні ускладнюється відсутністю кош­тів для інвестицій. Для здійснення Державної програми виробництва алюмінію потрібно близько 3 млрд доларів. Алюмінієві магнати світу роз­глядають Україну як великий і неосвоєний ринок алюмінію і виробів з нього. Зважаючи на те. що потреби в алюмінії нашої держави будуть збільшуватися, а сировинні ресурси досить великі, дуже важливо мати власну потужну алюмінієву промисловість.

Запаси ртутних руд в Україні зосереджені в основному в межах До­нецького кряжу. Розробляється Микитівське родовище ртуті (Горлівка Донецької області). Основний мінерал цих руд — кіновар (містить понад 80% ртуті). Родовище відоме з 1879 р. Переробляє ртутні руди Микитів-ський ртутний комбінат, у складі якого — рудник і металургійне вироб­ництво. Окремі прояви ртутних руд відомі у Закарпатті і Криму. Ртуть ви­користовується в електротехніці, вимірювальних приладах тощо.

В Україні добувають н і келе-кобальтові і залізонікелеві руди (на По­бужжі і в Придніпров'ї), які генетичне пов'язані з корою вивітрювання Українського кристалічного щита. Вміст нікелю в рудах невисокий — 0,4—1,5%. Промисловими вважаються руди, у яких міститься понад 1 % нікелю. Побузьке родовище окислених залізонікелевих руд стало сиро­винною базою для Побузького нікелевого заводу (смт Побузьке Голо-ванівського району Кіровоградської області). Основна його продукція — феронікель. Нікель має широке застосування у виробництві сплавів, якісних сталей, машинобудуванні, військовій техніці тощо.

Поліметалічні руди. до складу яких входять свинець і цинк, розвідані в межах Донецького кряжу, в Закарпатті (Берегівське і Беганське родо­вища). прояви їх виявлені у Передкарпатті. Цинк виплавляють в Костян­тинівні Донецької області.

Україна має значні запаси уранових руд. Основний промисловий мінерал руди — ураніт (вміст ізотопів урану до 38%). Добувають уран в Кіровоградській і Дніпропетровській областях. Діє гірничо-збагачуваль­ний комбінат (Жовті Води Дніпропетровської області), що забезпечує первинну обробку уранової руди. Уранові руди — стратегічна сировина, необхідна для функціонування атомної енергетики.

Характерною рисою кольорової металургії України є те, що в її струк­турі важливе місце займають рідкісні метали. Ця умовна назва пов'язана з їх порівняно невеликим обсягом виробництва через високий ступінь розсіяності, незначну кількість у природі і складність технологічних методів їх одержання в заводських умовах. До цих металів належать титан. цирконій, уран тощо. В Україні набула певного розвитку промисловість рідкісних металів та напівпровідникових матеріалів як галузь кольорової металургії. Рідкісні, у тому числі і рідкісноземельні метали, одержують як супутні елементи під час екстракції основних металів з мінеральної си­ровини на спеціалізованих підприємствах кольорової металургії.

До кольорової металургії належать і заводи вторинних металів, у Хар­кові, Києві. Одесі, Донецьку; електродів — у Запоріжжі; твердих спла­вів — у Торезі (Донецька область) та Світловодську (Кіровоградська об­ласть). Латунний і мідний прокат випускає Артемівський завод кольоро­вих металів (Донецька область).

В Україні поширені руди рідкісноземельних і розсіяних металів. Ос­новні промислові мінерали цих елементів: монацит, бастензит, лопарит, газолініт, евксеніт та ін. З різної за хімічнім складом сировини на під­приємствах України одержують вольфрам, молібден, цезій, торій, літій, берилій, гафній, ніобій, індій, германій, кадмій, тантал, рідкісноземельні елементи церієвої (лантан, церій, празеодим тощо) та ітрієвої (гадоліній, ітрій, тербій тощо) груп.

Металорудна сировина, особливо кольорових рідкісних металів, дефі­цитна. Нині деякі країни (наприклад, Китай, Японія) скуповують її ідідкісні метали на світових ринках, оскільки передбачають бурхливий роз­виток власних продуктивних сил у наступному XXI ст. Без сировини рід-/ кісних і рідкісноземельних металів у майбутньому не обійтись. Виходячи з цього, потрібно ощадно ставитись до земних скарбів України, їх треба зберегти для майбутніх поколінь, а не розтринькувати, не розпродувати на світових ринках. Не можна забувати, що забезпеченість нашої країни металорудними ресурсами дається ціною великих зусиль і що обсяги спо­живання сировини швидко зростають, а багато видів мінеральної сиро­вини унікальні і разом з тим невідновні. Отже. їх треба берегти і вико­ристовувати тільки для внутрішніх потреб на благо України та її народу. Земні скарби України — для України, для збільшення її національного багатства.

 В Україні є два райони кольорової металургії: Донецький і Придніпровський.

У Донецькому районі на привізних цинкових концентра­тах працює великий Костянтинівський цинковий завод. Цинк — універсальний метал. Його використовують у різних галузях господарства: для виробництва цинкових білил, друкарських кліше, для виготовлення сплавів з іншими металами, покриття чорних металів. Під час виробництва цинку утворюються сірчисті гази, які йдуть на виготовлення сірчаної кислоти.

До складу підприємств кольорової металургії Донецького району входить також Артемівський завод обробки кольорових металів, який виробляє латунь, латунний і мідний прокат. Завод наплавочних твердих сплавів розміщений у Торезі До­нецької області, підприємство «Інтерсплав» — у Свердловську Луганської області. Крім того, тут знаходяться кілька різних за величиною і спеціалізацією підприємств. Район має добре енергетичне забезпечення.

У Придніпровському районі працюють два великих підприємства кольорової металургії в Запоріжжі — алюміні­євий і магнієвий заводи. Виробництво алюмінію складається з двох стадій. Спочатку одер­жують глинозем з бокситів чи іншої алюмінієвої руди. Потім з глинозему виплавляють металічний алюміній. Підприємства, які виробляють глинозем, мають сировинну орієнтацію. Для виготовлен­ня 1 т глинозему необхідно від 2,5 до 4 т бокситів або ж до 6 т нефелінів, кілька тонн вапняків, багато соди і електроенергії. Ве­ликий глиноземний завод, що працює на імпортних бокситах, зна­ходиться в місті Миколаєві.

Для виплавлення 1 т алюмінію необхідно до 20 тис. кВт-год електроенергії. Ще більш енергомістке виробництво магнію (до 22 тис. кіловат-годин). Тому підприємства виробництва алюмінію і магнію у Запоріжжі орієнтуються на дешеву елек­троенергію Дніпровської ГЕС. Алюмінієвий завод одержує си­ровину з Миколаївського глиноземного заводу (мал. 75), ти­тановий — з родовищ Івано-Франківської, Житомирської, Дні­пропетровської областей, а також з кримського виробничого об'єднання «Титан».

У Придніпровському районі знаходиться Верхньодніпров­ський гірничо-металургійний комбінат. Він орієнтується в своєму розміщенні на електроенергію Дніпродзержинської ГЕС і потужної Придніпровської ДРЕС. Сировинною базою комбі^ нату є Самотканське титанорудне родовище.

У зв'язку з освоєнням нових родовищ кольорових металів є перспективи для дальшого розвитку кольорової металургії в Придніпровському районі.

 Алюміній, магній, титан, цирконій та особливо їх сплави є важливими конструкційними матеріалами, тобто матеріалами для виготовлення деталей конструкцій. Вони легкі, міцні, витримують високі температури. Тому їх використовують в літако-, ракето-, кораблебудуванні. Все більшого застосування вони набувають у хімічній, ядерній, харчовій промисловості (реактори, насоси, трубопроводи).

До електроенергії Кременчуцької ГЕС в Придніпровському районі тяжіє і Світловодський завод чистих металів.

У Кіровоградській області Придніпровського району працює Побузький нікелевий завод, що орієнтується на місцеву си­ровинну базу.

Великі перспективи для розвитку кольорової металургії має Карпатський район, який ще не сформований. У районі зосереджена потужна сировинна база. Тут діє ядро формування цього району — Калуське акціонерне товариство «Оріана».

В окремих містах (Харків, Одеса, Київ) кольорові метали виплавляють з металобрухту. В Запоріжжі налагоджено ви­робництво електродів для кольорової металургії.

Кольорова металургія країни має практично необмежені природні ресурси для свого розвитку. Алюмінієва сировина — боксити, нефеліни і алуніти виявлено в Черкаській, Дніпро­петровській, Донецькій, Хмельницькій і Закарпатській обла­стях. Значні запаси поліметалевих руд знайдено в Луганській області і в Закарпатті. Значні родовища руд кольорових металів відкрито в 90-ті роки. Це — золото, нікелеві, мідні, олов'яні, цинкові, ртутні руди, кобальт, титан, ніобій, гафній, цирконій, платина тощо.

Останнім часом посилилася негативна дія чинників, що стримують розвиток металургії. Це призводить до виникнення цілої низки проблем. Головна з них полягає в тому, що з розпадом СРСР Україні вже не потрібна така кількість металу, яка вироблялася раніше.

 Освоєння нових родовищ руд кольорових металів і створення підприємств для їх переробки значно поліпшують забезпечення народного господарства кольоровими металами. Нещодавно відкрито п'ять родовищ золота промислового значення поблизу Кривого Рога та п'ять родовищ — у Донецькій області, невелике родовище золо­та — у Закарпатській області. Проводяться підготовчі роботи з екс­плуатації їх. За попередніми прогнозами, Україна на перспективу зможе видобувати майже 25 т золота щороку. Проте й сьогодні Україна ще залишається великим споживачем кольорових металів, які надходять з інших держав, настільки великі, що дають підстави стверджувати наявність сталої тенден­ції докорінної перебудови машинобудівного комплексу цих країн у напрямі поступового витиснення багатьох традиційних галузей наукоємними виробництвами, продукція яких зорієнтована великою мірою на людину, на її матеріальні й духовні потреби.


Страницы: 1, 2, 3


на тему рефераты
НОВОСТИ на тему рефераты
на тему рефераты
ВХОД на тему рефераты
Логин:
Пароль:
регистрация
забыли пароль?

на тему рефераты    
на тему рефераты
ТЕГИ на тему рефераты

Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, сочинения, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое.


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.