Ролевые игры на уроках английского языка на основной ступени обучения в средней школе

- Вона неодмінно проводиться в доброзичливій, творчій атмосфері,

викликає в школярів почуття задоволення, радості.

- Гра організується таким чином, щоб учні могли в активно

спілкувантися, з максимальною ефективністю використовуючи мовний

матеріал, що відпрацьовується.

- Учитель неодмінно сам вірить у рольову гру, у її ефективність.

Роль вчителя в процесі підготовки і проведення гри постійно

змінюється. На початковій стадії роботи вчитель активно контролює

діяльність учнів, але поступово він стає лише спостерігачем.

Гри, що відпрацьовуються, заучуються і програються для інших

учнів, не є рольовими іграми. Це - драматичні представлення. Рольова

гра стосується процесу гри, а не готового продукту. Це повинно бути

з'ясоване із самого початку, оскільки багато учнів дуже соромливі і

вони бояться, коли їх змушують брати участь у спектаклі. І крім того,

вони часто переконані в тім, що вони не мають талант гри. У рольовій

грі вони не беруть участь у спектаклі, там немає публіки. Навіть

учитель повинний відійти на задній план, оскільки його присутність

може перешкоджати - своєю готовністю “накинутися” на учня щораз, коли

допускаються помилки. Навчання найбільш ефективне в атмосфері, вільної

від напруги. Рольова гра може бути показана іншим учням чи записана на

плівку, але це не обов'язково.

3. Місце рольової гри в навчальному процесі.

Більшість авторів вважає за доцільне проводити гру на

заключному етапі роботи над темою, оскільки не всі учні можуть вільно

імпровізувати в рольовій грі без попередньої підготовки. «У

процесі рольової гри відбувається одночасне удосконалювання і розвиток

навичок у використанні мовного матеріалу, але це на даному етапі

периферійна задача, головне – це спілкування, мотивоване ситуацією і

роллю. Тому рольовій грі варто відводити місце на завершальному етапі

роботи над темою» (Діанова 1988:13). Деякі автори вважають, що ігри

можуть бути використані на всіх етапах навчання, не даючи при цьому

ніяких рекомендацій щодо дозування і послідовності введення ігор у

навчальний процес [28, 172]. Не позбавлено справедливості твердження

багатьох авторів, що невеликі рольові ігри варто вводити в

навчальний процес уже на початковій стадії роботи над темою, щоб учні

звикали до цього виду роботи поступово, тому що в противному випадку

від ігор не вдається домогтися бажаних результатів через бар'єр, що

виникає при незвичній формі спілкування, характерної для рольової

гри.

4. Структура рольової гри

У структурі рольової гри виділяються такі компоненти: ролі,

ситуація, рольові дії [24, 68].

Перший компонент - ролі. Ролі, що виконують учні на уроці, можуть

бути соціальними і міжособистісними. Перші обумовлені місцем індивіда в

системі об'єктивних соціальних відносин (професійні, соціально-

демографічні), другі визначаються місцем індивіда в системі

міжособистісних відносин (лідер, друг, суперник і ін.) Підбір ролей у

грі повинний здійснюватися таким чином, щоб формувати в школярів

активну життєву позицію, кращі людські якості особистості.

Другий компонент рольової гри - вихідна ситуація -виступає як

спосіб її організації. При створенні ситуації необхідно враховувати й

обставини реальної дійсності, і взаємини комуникантів. Виділяються

наступні компоненти ситуації: 1) суб'єкт, 2) об'єкт (предмет розмови),

3) відношення суб'єкта до предмета розмови, умови мовленнєвого акта.

Третій компонент рольової гри - рольові дії, що виконують учні,

граючи визначену роль. Рольові дії як різновид ігрових дій органічно

зв'язані з характреом ролі і включають вербальні і невербальні дії,

використання бутафорії.

Як показують результати навчання [22, 42], застосування рольової

гри на уроках іноземної мови сприяє позитивним змінам у мовленні учнів

як у якісному відношенні (розмаїтість діалогічних єдностей,

ініціативність мовних партнерів, емоційність висловлення), так і в

кількісному (правильність мови, обсяг висловлення, темп мови).

3.5. Етапи рольової гри

1. Підготовка до рольової гри

Вчитель найчастіше проводить рольову гру на завершальному етапі

роботи над темою при закріпленні мовних навичок і умінь. Однак

підготовка до гри здійснюється завчасно, із самого початку вивчення

теми. У ході роботи по підготовці до рольової гри програються

мікроситуації, невеликі сценки, розігруються діалоги. Дуже часто

підготовка починається з вступної бесіди.

Продумуючи рольову гру вчитель повинен враховувати наступні її

ознаки:

1. Ситуація повинна бути найбільш наближеної до життя. У ситуації

необхідно дати зведення про соціальні взаємини партнерів, наприклад,

офіційні, неофіційні).

2. Ролі, обрані учнями, повинні найбільшою мірою підходити

даної ситуації. Опис ролі дається в рольовій картці, при цьому

інформація може бути представлена детально: зведення про людину

(добрий, чесний, ледачий і т.д.), про його життєвий і мовленнєвий

досвід, про звички, захоплення і т.п. Однак інформація не повинна

викладатися занадто докладно, тому що в цьому випадку учасник гри

позбавляється можливості виявити свою творчість. Опис може бути

коротким, щоб учень міг “додумати” образ персонажа, роль якого він буде

виконувати. Учням потрібно дати час, щоб вони ввійшли в роль. Ролі

звичайно розподіляє вчитель, проте їх можуть вибрати і самі учні. Це

залежить від особливостей групи й особистісних характеристик учнів, а

також від ступеня володіння ними іноземною мовою. Якщо передбачається

використання якихось лінгвістичних структур, то учні повинні бути з

ними добре ознайомлені.

3. Учасники рольової гри повинні враховувати наявність різних

рольових цілей (якщо касир продає квиток покупцю, то покупець не

тільки купує квиток, але і запитує необхідну інформацію, а також

відраховує гроші, довідується про багаж і т.д.).

4. Учасники рольової гри не повинні діяти індивідуально, а

тільки колективно, репліки одного повинні викликати відповідну

реакцію іншого, а за реакцією слідує дія партнера.

5. Наявність загальної мети у всього колективу.

6. Учасники гри приходять до власного рішення, підказаному

ситуацією і думками самого учня; куди поїхати відпочивати, яку книгу

прочитати і т.д.

7. Наявність системи групового й індивідуального оцінювання

діяльності учасників гри. Кожен учасник гри в залежності від

виконання заданої ролі оцінюється або експертом з числа самих

учасників, або викладачем.

8. Наявність керованої емоційної напруги. Створення доброзичливої

атмосфери.

9. Учитель повинний намагатися передбачати можливі типові

помилки учнів у ході рольової гри, тому що вони будуть аналогічними

помилкам при використанні будь-яких інших прийомів навчання, і

попередити їх, продумавши попередні вправи на використання визначених

граматичних структур, лексичних одиниць, що обов'язково будуть

використовуватися в рольовій грі.

Учителю, що включив рольової гри в практику своєї роботи,

варто критично ставитися до механічних тренувальних вправ (виконання

відрізняється крайньою монотонністю, матеріал далекий від зразків

реального спілкування) і віддати перевагу таким видам роботи, як

діалоги (драматизація, піднесення нового матеріалу у формі

мікродіалогів), зображення (один учасник за допомогою жестів зображує

яке-небудь слово, вираження чи дію, а інші повинні угадати і

прокоментувати його дії). Зображення сприяє ламанню психологічних

бар'єрів, що в наслідку позитивно позначиться на проведенні

рольових ігор.

Підготовка до гри може тривати від декількох уроків (з моменту

роздачі карток з ролями), до декількох тижнів, у залежності від

рівня підготовки учнів.

3.5.2. Проведення рольової гри

Проробивши необхідну підготовчу роботу, учитель може приступити

безпосередньо до організації рольової гри. Він повинний чітко

сфоромулювати ситуацію, обрисувати функціональну спрямованість

кожної ролі. Наприклад, по закінченні вивчення теми "Особисті

інтереси. Дозвілля" проводиться рольова гра "Батьківські збори". Вік

учасників - 14/15 років.

Ситуація: батьки учнів, стурбовані погіршенням поведінки у

класі, обговорюють на зборах, як краще організувати дозвілля

учнів, щоб зайняти їх корисною і захоплюючою справою.

Ролі: Класний керівник, голова батьківського комітету,

батьки, керівники гуртків і клубів.

Рівень спілкування: формальний.

Мовні функції всіх ролей: уміння висловлювати й

аргументувати свою точку зору. Уміння погоджуватися чи чемно

висловлювати свою незгоду. Уміння ввічливе перервати співрозмовника.

У залежності від успішності оволодіння іноземною мовою ігрове

спілкування може носити репродуктивний, напівтворчий і творчий

характер. Репродуктивний спосіб мовленнєвого спілкування

використовується учнями з низьким рівнем навченості по іноземній мові.

Їхня задача полягає в тім, щоб відтворити в ігрових обставинах текст –

зразок. Учням із середнім рівнем навченості пропонується самостійно

включити в текст–зразок додаткові елементи, наприклад, змінити

послідовність реплік. Спілкування школярів з достатньо високим рівнем

навченості - більш творче, у ньому виявляється ініціатива учасників

гри, їхня здатність до самостійності в іншомовній мовленнєвій

діяльності. Регулярна організація рольової гри на уроках іноземної мови

дозволяє поступово підвищувати рівень навченості школярів.

Рольова гра може співвідноситися з обома формами мовлення:

підготовленим і непідготовленим, створюючи передумови для природного

переходу першого в друге. Для переведення підготовленого мовлення в

непідготовлене перш за все підходять рольові ігри, які умовно

називаються “багатоактними”. Перший акт варто забезпечити опорами,

наступні акти учні зможуть грати самостійно, преутворити мовний

матеріал для вираження потрібного змісту й імпровізуючи.

Рольова гра належить до технології навчання мові, що має

“низький вхід і високий вихід”. Це означає, що сконцентрована навколо

учителя фаза презентації дуже коротка. Після невеликого вступу учні

занурюються в діяльність, у якій виконання завдання набагато

важливіше, ніж використання точних слів; діяльність, у якій швидкість

превалює над акуратністю. Природно, що мовний матеріал, що учні

використовують у рольовій грі, має бути введений на більш ранніх

стадіях навчання.

У процесі гри вчитель іноді може взяти собі якусь роль, але не

головну, щоб гра не перетворилася в традиційну форму роботи під його

керівництвом. Звичайно вчитель бере собі ролі лише на початку, коли

школярі ще не освоїли даний вид роботи. Надалі необхідність у цьому

відпадає. У процесі гри сильні учні допомагають слабким. Учитель же

керує процесом спілкування: переходить від групи до групи, допомагаючи

учням, що потребують допомоги, вносить необхідні корективи в роботу,

замічає помилки, щоб після рольової чи гри на наступному уроці

приступити до роботи над ними.

У ході гри учителю варто бути дуже тактовним і не засмучуватися,

якщо хтось з учнів не приймає активної участі в грі.

Якщо гра викликає емоційне перевантаження учнів, вони можуть

перейти на рідну мову, але до невеликого “вторгнення” рідної мови варто

ставитися терпимо, якщо це сприяє просуванню гри.

Ефективність рольової гри як методичного прийому навчання

підвищується, якщо вчитель правильно визначає тривалість мовленнєвого

спілкування учасників. За даними досліджень [13, 58] тривалість

оптимальної працездатності у спілкуванні п'ятикласників - п'ять

хвилин, семикласників - до десяти хвилин, а дев'ятикласників – до

п'ятнадцяти хвилин. Тому на кожен етап гри вчитель має установити ліміт

часу і домагатися, щоб кожен етап йому відповідав. Учитель завжди

повинний продумувати наступні види діяльності для тих чи груп пар,

що закінчують гру раніш інших.

3.5.3.Обговорення рольової гри. Аналіз помилок учнів

Недоцільно приступати до аналізу помилок відразу по закінченні

гри. Коли гра закінчиться, бажано провести обговорення, з'ясувати,

що учні вважають удалим, а що - ні.

Обговорюючи проведену гру, оцінюючи участь у ній школярів,

учителю варто виявити такт, особливо при оцінці результатів першої

рольової гри. Негативна оцінка діяльності її учасників неминуче приведе

до зниження активності. Бажано почати обговорення результатів гри з

удалих моментів і лише потім перейти до недоліків.

Помилки є невід'ємною частиною процесу навчання мові, і

можливість вільно робити помилки на уроці скоріше сприяє навчанню, ніж

стримує його. Помилки поступово зникають у міру того, як учні стають

більш компетентними й упевненими в собі. При роботі над

помилками дуже важливо змусити учнів самим дати правильний варіант

фрази чи слова, у якому були допущені помилки, написати їх на дошці і

супроводити їх коррективными вправами, що могли б найкраще сприяти

відпрацьовуванню правильного варіанта самими учнями.

В оптимальному випадку, учитель записує всю гру на магнітофонну

стрічку - так жодна помилка не буде пропущена. Якщо вчитель не має

достатніх технічних засобів, то йому доведеться запам’ятовувати

помилки або записувати їх в зошиті, не перериваючи гри і не перебиваючи

її учасників.

3.6.Класифікація ролей. Форми проведення рольових ігор.

Існує така класифікация ролей [22, 43]:

- статусні ролі, що не мають особистісних характеристик і діють в

стандартних ситуаціях повсякденного життя, наприклад, професійна роль;

- позиційні ролі: звичайно кодовані правилами, що визначають

деяку позицію в суспільстві, зокрема, сімейний стан, стать, вік,

особисті якості. Наприклад: “На вулиці холодно, йде сніг, а

шестикласниця Ганна збирається йти погуляти без теплого шарфа і

рукавичок. Члени родини (дідусь, старший брат і батьки) намагаються

переконати дівчинку одягтися тепліше”;

- ситуативні ролі, представлені у виді фіксованих стандартів поводження і

діяльності, для програвання яких досить бути короткочасним учасником

ситуації спілкування: роль гостя, туриста, пішохода та інші.

Рольова гра може зображувати елементарний комунікативний акт

(покупка, поздоровлення, знайомство) і складний комунікативний акт, що

складається із серії елементарних актів (вибір маршруту подорожі у

бюро подорожей, у залізничній касі).

Найбільш розповсюджені форми рольових ігор: презентація,

інтерв'ю, заочна подорож, прес-конференція, круглий стіл, телеміст,

екскурсія, казка, репортаж, клуб по інтересах.

4. Приклади рольових ігор на уроках англійської мови в п'ятих і

сьомих класах.

4.1. Приклади рольових ігор на уроках англійської мови в п'ятих

класах.

Вікові особливості учнів п'ятих класів дозволяють

використовувати різні варіанти рольової гри. У сюжетних рольових іграх

із предметом можна використовувати фотоальбоми, книги і журнали,

ілюстрації, предмети побутового призначення, ляльку з набором одягу,

іграшки. П'ятикласники зберігають деякі особливості попереднього

вікового періоду, коли ведучою діяльністю була дитяча рольова гра. Вони

охоче приймають уявлювану ігрову ситуацію, нереальний, казковий чи

фантастичний сюжет. Це дозволяє застосовувати на уроках як сюжетні

рольові ігри казкового змісту, так і рольові ігри на теми реального

життя. Наприклад, коли діти учаться описувати зовнішність людей, можна

використовувати рольову гру «Друг заблукав»:

Teacher: You are in London with your friend. Suddenly you see

that your friend is no longer with you. He has lost his way. You come

to a policeman and tell him about it. The policeman asks you to

describe your friend. Do it for him. (Типові питання «поліцейського»

можна оформити у виді плаката, а для відповідей на його питання, якщо

це необхідно, використовувати підстановчі таблиці).

Policeman: Good morning.

Pupil: Good morning.

Policeman: You look sad. What is the matter?

Pupil: I lost my friend somewhere here.

Policeman: What is your friend’s name?

Pupil: His name is Eugene.

Policeman: How old is he?

Pupil: He is 12 years old.

Policeman: Describe him, please.

Pupil: My friend is not tall. His hair is dark. His eyes are

gray.

Policeman: What is he wearing?

Pupil: My friend is wearing a red sweater and blue jeans. He has

gray sneakers and a cap on.

Policeman: Wait here, please. Відходить, “шукає” друга, знайшовши

по описі, говорить: Is this your friend?

Pupil: Yes, thank you very much.

Policeman: You are welcome.

Наступна гра має назву “На вулиці”. В ній беруть участь

поліцейський і учень.

Policeman (свистить): Wait a little, young man!

Pupil: What is it, officer?

Poliсeman: You can’t cross the street here.

Pupil: Why not?

Policeman: There is no pedestrian crossing here.

Pupil: I am sorry. I have forgotten about it.

Policeman: You must always remember the traffic rules, or you

will be in trouble!

Pupil: Good. I see. May I go now?

Pupil: Yes, but be careful! Good-bye.

Pupil: Good-bye.

4.1.1. Рольові ігри з предметами

Гра 1. Учням пропонується наступний сюжет.

Teacher: “You have a brother (a sister, a younger friend). Your

brother is 5 years old. He does not go to school because he is too

small. But he wants to go to school very much. He likes your schoolbag.

There are so many interesting things in it. Please show him your

schoolbag and tell him what things you have in it.”

У цій грі один учень відіграє роль школяра (Pupil 2), а його

сусід по парті – маленького брата, що ще не ходить у школу (Pupil 1). У

ході гри учні відкривають портфель і називають речі, що там є,

обговорюючи їхнє призначення.

Можливі такі діалоги:

Pupil 1: Sasha, please show me your schoolbag. What have you got

in it?

Pupil 2: I have many things. I have two copybooks in my bag.

Pupil 1: What is this?

Pupil 2: This is my textbook. It is an English textbook. I study

English at school.

Pupil 1: What is that?

Pupil 2.: It is a pencil.

Pupil 1: What can you do with your pencil?

Pupil 2: I can draw.

Потім учні міняються ролями, і задаються питання про інші речі,

що є в портфелі. Можна також створити сюжет, у якому маленький брат

розпитує школяра про те, що є в класній кімнаті і навіщо потрібні ці

речі. Наприклад:

Pupil 1: What is there in your classroom?

Pupil 2: There is a blackboard with chalk and a duster in my

classroom.

Pupil 1: What can you do with the blackboard?

Pupil 2: Our teacher and pupils write on the blackboard.

Pupil 1: What is there on the wall?

Pupil 2: There is a map of England on the wall, etc.

Так можна повторити лексичні одиниці по темі «Школа», опрацювати

граматичну конструкцію «there is/there are”, навчити учнів правильно

задавати спеціальні питання і т.д.

4.1.2. Рольові ігри з лялькою

Лялька-персонаж, що утілює певні людські риси, дозволяє більш

спрямовано і гнучко мотивувати мовлення учнів на уроці.

Можливі наступні функції ляльки на уроці:

Лялька – маска

Лялька, особливо лялька-звіринка, має ясно виражений характер, що

підходить, наприклад, для навчання діалогу – волевиявленню. Впертий

ослик на будь-яке спонукання відповість відмовленням, хитра лисиця

переадресує наказ чи прохання іншому, а повільне ведмежа перепитає,

чим викликає хорове повторення наказу. Примхлива лялька нічого не хоче

робити і на будь-яке твердження: “You must…”відповідає: “I do not want

to do it…”Йде тренування вживання модальних дієслів.

Щоб відпрацювати правильну побудова учнями негативних речень,

можна використовувати, наприклад, рольову гру «Упертий Хома»:

Teacher: We have a guest today. Do you know who came to us? The

stubborn Khoma from a fairy-tale. You know this fairy-tale, don’t you?

This boy does not agree with anyone. If you say, “It is cold today”, he

will say, “No, it is not cold today”. Misha, what do you think Phoma

will answer if tell him:

“You must do your homework, Khoma.”

Pupil 1: He will say: “I will not do my homework”.

Страницы: 1, 2, 3