Реферат: Экономический анализ

Спочатку за даними «Звіту про фінансові результати» здійснюється загальна оцінка виконання плану підприєм­ства з балансового прибутку. Для цього будується аналі­тична таблиця (див. табл. 3).

Всього за рік завод отримав прибуток на суму 5243 тис. грн. при плановій сумі — 7949 тис. грн., невиконання становило 2706 тис. грн., у тому числі за рахунок:

а) зменшення прибутку від реалізації товарної продукції - 2690 тис. грн.;                                    

б) зменшення прибутку від іншої реалізації - 33 тис. грн.;                                               

в) зменшення проти планового прибутку від володіння корпоративними правами -60 тис. грн.;              

г) сальдо інших доходів, витрат і втрат +77 тис. грн.;

Разом: - 2706 тис. грн.

На суму прибутку від реалізації товарної продукції безпосередньо впливають такі фактори:

а) обсяг реалізації (продажу) товарної продукції;

б) собівартість реалізованої продукції (разом з комер­ційними витратами);

в) структура реалізованих товарів (робіт, послуг);

г) ціни  реалізації.

Таблиця 3.

Показники діяльності заводу металовиробів за звітний рік,

тис. грн.

Алгоритми виявлення впливу цих факторів представ­лені у наведених нижче факторних моделях .

1. ΔП  =П    * ( Р    /Р   -1),                                ( 3 )

де ΔП   — зміна суми прибутку від реалізації за рахунок досягнутого рівня виконання бізнес-плану з обсягу реалі­зації товарної продукції;

П   — сума прибутку від реалізації товарної продукції за бізнес-планом;

Р  — фактичний обсяг виручки від реалізації продукції у перерахунку на ціни, передбачені у бізнес-плані;

Р     — сума виручки від реалізації товарної продукції, передбачена бізнес-планом.

2. ΔП   =С   - С  ,                                            (4 )

де ΔП   — зміна суми прибутку від реалізації за рахунок економії (перевитрачання) собівартості товарної продукції;

С  — планова собівартість фактично реалізованої то­варної продукції;

С      — фактична собівартість реалізованої продукції.

З. ΔП   =(С     -С     )-(Р     -Р   )*(1 –R   ),           ( 5)

де ΔП      — зміна суми прибутку від структурних зрушень у випуску і реалізації продукції;

С    — планова собівартість планового обсягу реалізації продукції;

К     — планова рентабельність продажів.

4. ΔП   =   Р     -Р       ,                                         (6 )

де ΔП    — зміна суми прибутку від зміни середньозва­жених цін на реалізовану товарну продукцію, передбаче­них бізнес-планом.

Для розрахунку впливу факторів на відхилення фак­тичної суми прибутку від реалізації товарної продукції від бізнес-планової звітні дані підприємства слід доповнити розрахунковими показниками Р (тобто фактична вируч­ка від реалізації у планових цінах) і С (планова со­бівартість фактично реалізованої продукції). На заводі металовиробів вони становлять: Р   = 25 828 тис. грн., С  = 18 927 тис. грн. Звідси фактори, які вплинули на фор­мування прибутку від реалізації на цьому підприємстві у звітному році, визначаються у таких розмірах:

ΔП   = 7612 * ( 25828 / 28932 – 1 ) = -817 тис. грн.

ΔП = 18927 -19387 = -460 тис. грн. ΔП = (21320 - 18927) - (28932 - 25828)*(1- 7612/ 28932 )= +106 т.грн.

ΔП = 24309 - 25828 = -1519 тис. грн.

Баланс факторів: -817 - 460 + 106 - 1519 = -2690 тис. грн.

Параметр ΔП  (зміна прибутку від реалізації під впли­вом асортиментних зрушень у складі реалізованої про­дукції) для спрощення може визначатися сальдовим ме­тодом, тобто -2690 - (-817-460 - 1519) = +106. Алгоритм розрахунку за формулою (5) ґрунтується на порівнянні зміни суми виручки від реалізації продукції проти плано­вих накреслень (при збереженні планових оптових цін) зі зміною витрат на виробництво того ж фактичного обсягу продукції за плановою собівартістю.

Якість цих розрахунків і точність одержаних резуль­татів щодо визначення впливу окремих факторів на суму прибутку від продажу (реалізації) продукції перевіряється розрахунком факторів, що формують прибуток на то­варний випуск продукції.

Аналізуючи прибуток (збиток) від іншої реалізації, особ­ливу увагу слід приділити фактам продажу на сторону ма­теріальних ресурсів, які свого часу були придбані на ви­робничі цілі, але згодом виявилися зайвими або непотріб­ними підприємству. При цьому виручка від реалізації си­ровини, матеріалів, палива, інших предметів праці (без ура­хування ПДВ) зіставляється з їх собівартістю, яка включає покупну ціну і всі витрати на транспортування, зберігання та інші витрати, пов’язані з перебуванням товарно-ма­теріальних цінностей на підприємстві. Якщо підприємство змушене реалізувати такі матеріальні ресурси за цінами, нижчими від їх собівартості і, отже, зазнає збитків, слід ви­явити причини, а також конкретних винуватців (якщо при­чини не носять об’єктивного характеру, що не виключено).

При реалізації об’єктів основних засобів на сторону підприємство зацікавлене у продажу їх за цінами, що пе­ревищують залишкову (балансову) вартість, тобто первіс­ну вартість, зменшену на суму зносу. Аналіз цих операцій здійснюється з урахуванням неоднакових для різних груп основних засобів законодавче встановлених правил обліку суми перевищення продажної ціни об’єктів над їх залиш­ковою вартістю.

Для будов, споруд, передавальних пристроїв встановлено порядок, згідно з яким перевищення договірної продажної ціни об’єкта (без ПДВ) над залишковою вартістю об’єкта вважається прибутком, включається до складу валових до­ходів підприємства і відображається у балансовому прибут­ку як прибуток від іншої реалізації. Можлива й інша ситуа­ція, коли ціна продажу не покриває залишкової вартості об’єкта; в такому разі мова йде про збитки від іншої реалі­зації, і ця сума включається до складу валових витрат. Наприклад, підприємство продає іншій юридичній особі склад­ську будівлю, первісна вартість якої — 172 тис. грн., знос — 24 тис. грн., балансова (залишкова) вартість — 148 тис. грн. Договірна ціна продажу (без ПДВ) — 130 тис. грн. Результат операції — збиток на суму 18 тис. грн., який знайде відповідне відображення у балансовому прибутку.

Що ж до всіх інших об’єктів основних засобів (включа­ючи машини й устаткування), то на балансовий прибуток підприємства ціна продажу окремого об’єкта не впливає. Закон не передбачає врахування різниці між ціною прода­жу об’єктів та їх залишковою вартістю як прибутку (збит­ку). Втім, аналіз прийняття рішень, які стосуються прода­жу окремих об’єктів будь-якої групи основних засобів, має підтвердити (або спростувати) доцільність вивільнення фінансових ресурсів, вкладених в основні засоби. Аргумен­тами «за» тут можуть бути: недовантаження або повний простій будівель, споруд, обладнання тощо, моральний знос, обновлення парку верстатів у зв’язку з реконструкцією виробництва тощо.

Аналіз прибутків (збитків) від позареалізаційних опе­рацій базується на законодавче затвердженому переліку доходів і витрат, які списуються на фінансовий результат діяльності підприємства, тобто на прибуток (збиток). Особ­ливе місце серед позареалізаційних прибутків належить аналізу діяльності підприємства як інвестора фінансових ресурсів у цінні папери.

У табл. 4 подано позареалізаційні прибутки і збит­ки, що найчастіше фігурують як об’єкти аналізу (числові дані подаються за річним звітом заводу металовиробів).

При аналізі надходження штрафів, пені, неустойок за порушення контрагентами умов господарських договорів слід детально перевіряти своєчасність оформлення фінансовою і юридичною службами підприємства позовів до арбітражних судів у випадках, коли контрагенти самостійно (як це передбачено законодавством) не перераховують обу­мовлені господарськими угодами штрафні кошти у разі затримки ними виконання поставок, платежів, поставки неякісних товарно-матеріальних цінностей, порушення інших договірних зобов’язань.

Таблиця 4.

Позареалізаційні прибутки і збитки, тис. грн.

Всі статті позареалізаційних витрат і втрат аналізують­ся з точки зору виявлення причин їх виникнення і мож­ливих заходів, які можна здійснити для зменшення та по­вної ліквідації їх у майбутньому, що може суттєво підви­щити рентабельність роботи підприємства.

ІІ. Практична частина.

Задача 12.

Проаналізувати вплив на  обсягу товарообігу підприємства зміни середньої вартості основних фондів та ефективності їх використання згідно приведених даних.

                                                                                Таблиця 5.

Рішення.

      Знаходимо показник  ефективності використання основних засобів – фондовіддачу (f) :

Т=f Ф ;    f =Т/ Ф;

 Де Т – товарообіг у грошовому вираженні;

      Ф – середня первісна вартість основних фондів за період.

      Базисний рік:

Фондовіддача будівель та споруд: 

 f = 7028 / 46,3 = 151,79.

Фондовіддача обладнання : 

 f = 7028 / 9,05 = 776,57.

Фондовіддача інших основних засобів:

  f = 7028 / 0,4 = 17570.

      Звітний  рік :

Фондовіддача будівель та споруд:

  f = 7122 / 46,3 = 153,82.

Фондовіддача обладнання : 

 f = 7122 / 10,1= 705,148.

Фондовіддача інших основних засобів: 

 f = 7122 / 0,45 = 15826,6.

Знаходимо абсолютні і відносні відхилення та заповнюємо таблицю  .

                                                                   Таблиця  6     (узагальнююча)

 Методом ланцюгових підстановок отримуємо :

Т0 = а0 * f а0= 46,3 * 151,79 = 7028;

Т01 = а1* f а0= 46,3 * 151,79 = 7028;

Т1 = а1 * fа1 = 46,3 * 153,82 = 7122;

DТа =Т01- Т0 = 7028-7028 = 0;

DТfa = Т1 – Т01 = 7122-7028 = 94;

DТ = Т 1  - Т 0= 7122-7028  =DТа  +  DТfa =  94.

Т0 = в0 * fв0= 9,05* 779,57 = 7028;

Т01 = в1* f в0= 10,1 * 776,57 = 7843,357;

Т1 = в1 * fв1 = 10,1* 705,148 = 7122;

DТв =Т01- Т0 = 7843,357-7028 = 815,357;

DТfв= Т1 – Т01 = 7122- 7843,357= -721,357;

DТ = Т 1  - Т 0= 7122-7028  =DТв  +  DТfв=  94.

Т0 = с0 * fс0= 0,4* 17570 = 7028;

Т01 = с1* f с0= 0,45 * 17570 = 7906,5;

Т1 = с1 * fс1 = 0,45* 15826,6 = 7122;

DТс =Т01- Т0 = 7906,5 -7028 = 878,5;

DТfс= Т1 – Т01 = 7122- 7843,357= -784,5;

DТ = Т 1  - Т 0= 7122-7028  =DТс + D Тfс=  94.

Вивід: Обсяг товарообігу збільшився на 94 тис. грн. Це відхилення відбулося під впливом слідуючих факторів: збільшення фондовіддачі  будівель і споруд на 2,03; збільшення вартості обладнання на 1,05 тис. грн. привело до збільшення товарообігу на 815,357 тис. грн. і до його зменшення в зв”язку із зменшенням фондовіддачі на –721,357;

збільшення вартості інших основних засобів  на 0,05 тис. грн. Привело до збільшення товарообігу на 878,5 тис. грн. і до його зменшення в зв”язку із зменшенням фондовіддачі на –784,5.

Задача 19.

Проаналізувати вплив на продуктивність праці зміни штату працівників роздрібної торгівлі на основі таких даних.

Таблиця7.

Рішення.

Зростання продуктивності праці :  Іпт = ПТотч / ПТбаз*100.

 Виконуємо необхідні обчислення і заповнюємо таблицю

Базисний рік :

Продуктивність праці загальна:

ПТ = 253000 / 820 = 308,54 на 1 робітника.

Продуктивність праці оперативних працівників:

ПТ = 253000 / 710 = 356,34;

Продуктивність праці продавців:

ПТ = 253000 / 640= 395,31.

Звітний рік :

Продуктивність праці загальна:

П Т= 240150 / 800 = 300,18;

Продуктивність праці оперативних працівників:

ПТ = 240150 / 708= 339,19;

Продуктивність праці продавців:

П Т= 240150 / 638 = 376,41.

Зростання загальної продуктивності праці: Іпт = 300,18/ 308,54 *100= 97,3%  , тобто продуктивність в звітному році зменшилася на 2,7%.

Зростання продуктивності праці оперативних працівників:

 Іпт = 339,19/356,34*100= 95,2%  , тобто продуктивність в звітному році зменшилася на 4,8%.

Зростання продуктивності праці продавців:

 Іпт = 376,41/395,31*100= 95,2%  , тобто продуктивність в звітному році зменшилася на 4,8%.

Таблиця8 ( узагальнююча)

Вивід: в звітному році відбулося зменшення товарообігу на 12850тис.грн. під впливом таких факторів: а) зменшення чисельності працівників   800*300,18=240150;

                                            820* 300,18 = 246164;

246164 – 240150 = 6014 – приріст зниження за рахунок чисельності;

б) зменшення за рахунок зниження продуктивності праці 820* 8,34 = 6836.   Звідси зменшення товарообігу  6014+6836 = 12850 тис. грн.

Висновки.

Володін­ня прийомами і методами економіч­ного аналізу створює  підґрунтя для розвитку їх економіч­ного мислення, набуття здат­ності сприймати економічні проце­си, що відбуваються на підприєм­ствах (а також в інших об’єктах управління) у всій їх багатогранності і взаємозумовленості.

 Це особливо важливо в умовах розвитку і поглиб­лення ринкових засад в нашій еко­номіці, які об’єктивно ускладнюють завдання у сфері прийняття управлінських рішень на кожному підприємстві, на кожному об’єкті управління.

    Вивчення економічного аналізу підвищує рівень загальної економічної  й аналітичної підготовки , створює необхідні основи для поглибленого вивчання галузевого аналізу , дозволяє засвоїти методику і методологію побудови аналізу і використовувати у своїй практичній діяльності моделей дослідження, а також набути навички практичної роботи з ними, направити творчу думку на удосконалювання організації і методики економічного аналізу відповідно до вимог теорії і практики ринкового господарства.

Список використаної літератури.