Курсовая работа: Діагностика захворювання коня із синдромом колік

Нирки. Ректальна пальпація не дала результатів через переповненість кишечника газами, що заважало дослідженню. Набряки на кінцівках, в ділянці підгрудка та черева, міжщелепного простору відсутні.

Сечоводи. Ректальне дослідження не дало результатів.

Сечовий міхур. Ректальною пальпацією встановлено що сечовий міхур помірно наповнений, розміщується у тазовій порожнині. Болючість не відмічена.

Дослідження уретри. Порушень прохідності уретри не виявлено. Тварина безперешкодно здійснює акт сечовиділення, пальпацією на ділянці статевого члена новоутворень та каменів не виявлено. Болісна реакція відсутня.

Дослідження сечі. (додаток 3)

Аналіз виявлених змін: дослідивши сечову систему тварини виявила що відхилень немає, усі показники сечі у межах норми.

2.2.5 Нервова система - Systema nervorum

Нервова система є однією з найважливіших інтегрувальних систем в організмі, що зумовлює його єдність і цілісність, а також тісний зв’язок з навколишнім середовищем. Нервова система поділяється на центральну і периферичну. А також соматичну і вегетативну. Центральна нервова система поділяється на спинний мозок, який лежить в хребетному каналі, і головний мозок, розміщений у черепній порожнині. Мозок побудований із сірої та білої мозкової речовини. Сіра мозкова речовина складається з нервових клітин та їх відростків, а біла мозкова речовина – з відростків що утворюють центральні провідні шляхи.

Спинний мозок – має вигляд циліндричного тяжа, дещо сплющеного дорсовентрально. Він поділяється на шийний, грудний та попереково-крижовий відділи.

Головний мозок глибокою поперечною щілиною подяляється на великий мозок і ромбоподібний мозок. Зверху розмішуються дві півкулі великого мозку. [1]

Нейрони (нервові клітини), у функціональному відношенні поділяють на три групи: чутливі, або аферентні; рухові, або еферентні; вставні, або проміжні. Аферентні проводять збудження від рецепторів до ЦНС, еферентні передають збудження від ЦНС до робочих органів, а вставні здійснюють зв’язок між аферентними та еферентними нейронами. [10]

Досліджую нервову систему перш за все розпитуванням, опитуванням, оглядом та спостереженням. Також застосовую пальпацію і перкусію.

План дослідження:

1. Анамнез.

2. Дослідження поведінки тварини.

3. Дослідження черепа та хребта.

4. Дослідження органів чуття.

5. Дослідження поверхневої та глибокої чутливості.

6. Дослідження рухової сфери.

7. Дослідження поверхневих та глибоких рефлексів.

8. Дослідження вегетативного відділу нервової системи.

Анамнез. Тварина не контактувала з хворими тваринами. Травм, укусів не мала. Порушень координації, паралічів та парезів не відмічалося.

Дослідження поведінки. Тварина знаходиться у збудженому стані, приймає вимушені положення.

Дослідження черепа і хребта. Форма, об’єм та розміри черепа відповідають нормі для даної породи коней. Деформації відсутні. Температура така ж як і на сусідніх ділянках тіла. Болючості не відмічено. Кістки цілі, консистенція тверда. Хребет не викривлен, рухомість фізіологічна.

Органи чуття: зір збережений, повіки у нормі, витікання з очей не відмічаються(мал.11), кон’юнктива гіперемічна. Очі чисті, ясні, без ушкоджень; зіниці під впливом світла звужується рівномірно, у затемненні – розширюється. Слух, нюх та смак збережені.

Чутливість, рефлекси. Зміну чутливості не відмічено. Рефлекси збережені.

Рухова сфера. Парези, паралічи, судоми не відмічені. М’язи помірно напружені. Координація рухів збережена.

Вегетативна нервова система. Вегетативна система нормотонічна(за око-серцевим рефлексом).

Аналіз виявлених змін: тварина перебуває у стані збудження.

Інші данні досліджень нервової системи відповідають нормі.

2.2.6 Кровоносна система і кров - Systema haematogenum et haema

Органи гемопоезу виконують кровотворну функцію, та забезпечують імунітет. Вони поділяються на центральні і периферичні. До центральних органів належать червоний кістковий мозок і тимус. У червоному кістковому мозку утворюються еритроцити, моноцити, гранулоцити, В-лімфоцити і попередники Т-лімфоцитів. Периферичні органи кровотворення та імунного захисту становлять селезінка, лімфатичні вузли, гемо лімфатичні вузли та лімфоїдні утвори слизової оболонки глотки, шлунка, кишок, апарату дихання, сечо-статевого апарату і шкіри. В ці органи з течією крові заносяться Т-лімфоцити і В-лімфоцити. У периферичних органах здійснюється також елімінація клітин крові, які завершили свій життєвий цикл.

Тимус – непарний орган, добре розвинений у молодих тварин, з віком значно редукується. Складається з парної шийної та непарної грудної часток. Права і ліва шийні лежать на відповідних поверхнях трахеї. Грудна частка велика, розміщена в грудній порожнині попереду серця.

Селезінка – непарний плоский багатофункціональний орган. Розміщена у лівому підребер’ї черевної порожнини в площині останніх 2-3 ребер і 1-го поперекового хребця, на більшій кривині шлунка, зовні нагадує косу.

Лімфатичні вузли - органи лімфатичної системи. Утворення із ретикулярної тканини, розміщені за ходом лімфатичних судин. У лімфатичних вузлах утворюються лімфоцити. Вони являють собою механічні та біологічні фільтри для лімфи. [1]

Формені елементи крові поділяють на три групи: еритроцити, лейкоцити та кров’яні пластинки.

Еритроцити – красні кров’яні клітини, що складають основну масу клітин крові. Вони позбавлені ядра і мають форму двоввігнутих дисків. Функції еритроцитів дуже різноманітні: перенос кисню від легень до тканин; перенос вуглекислого газу від тканин до легень; транспортування поживних речовин; підтримання рН крові на відносно постійному рівні; активна участь у процесах імунітету.

Лейкоцити – білі кров’яні клітини, які мають ядро. Їх поділяють на дві великі групи: зернисті(гранулоцити) та незернисті (агранулоцити). Лейкоцити грають важливу роль у захисних та відновних процесах організма.

Кров’яні пластинки(тромбоцити) – без’ядерні клітини. Мають дивовижну здатність змінювати форму та розмір в залежності від місцезнаходження. Вони виконують різноманітні функції. Перш за все це участь у процесі згортання крові. Вони переносять різноманітні речовини, здатні до фагоцитозу. [10]

Досліджую кров та систему крові за таким планом:

1. Анамнез.

2. Визначення фізичних властивостей крові.

3. Біохімічний аналіз крові.

4. Дослідження морфологічного складу крові.

5. Дослідження селезінки.

Анамнез. Тварина утримується в задовільних умовах. Годівля незадовільна. Тварина працездатна. Не хворіла, ознаки ураження органів гемопоезу не спостерігаються.

Фізичні показники крові(додаток4).

ШОЕ(швидкість осідання еритроцитів) – через: 15хв – 20,0

За Неводовим 30хв – 35,0

45хв – 50,0

60хв – 53,0

24год – 60,0

РКЗ(рефракція кров’яного згустку) настала через 14 годин.

ШЗК(швидкість згортання крові): 7с.

Відносна густина: 1,040кг/л

Гематокрит( за Тодоровим): 45%

Біохімічні показники(додаток4).

Резервна лужність(за Кондрахіним): 50об%

Кислотна ємність(за Кудрявцевою-Коромисловим): 280мг/100мл

Загальний білок: 79г/л

-альбумінова фракція: 42г/л

-глобулінова фракція: 37г/л

Вміст глюкози: 62г/л

Вміст кальцію( за методом з кальциєназо ІІІ реактивом): 10,0 мг/100мл

Вміст білірубіну(за Ієндрашиком): -загальний 0,43мг/100мл

-кон’югований 0,1мг/100мл

Морфологічні показники(додаток 4).

Кількість еритроцитів: 7Т/л

Колірний показник: 0,8

Кількість гемоглобіну: 10,0 г/100мл

Кількість лейкоцитів: 7Т/л

Лейкограма:

-базофіли: 0

-еозинофіли: 1

-нейтрофіли: юні: 1

паличко-ядерні: 4

сегменто-ядерні: 51

-лімфоцити: 29

-моноцити: 3

Аналіз лейкограми: незначна еозинопенія

Аналіз результатів дослідження: Незначне зменшення ШОЄ, та збільшення густини крові. Вміст та співвідношення формених елементів крові відповідає нормі. Лейкограма виявляє незначну еозинопенію.

Висновок - Smmarium

Проаналізувавши данні досліджень усіх систем організму тварини, можна дійти висновку, що тварина має синдром колік, який спричинено гострим розширенням шлунка та метеоризмом кишечника. Призвело до цього, швидше за все, неконтрольоване поїдання твариною легкозброджуваних кормів на пасовищі, та сприятливі для виникнення розладів шлунково-кишкового тракту умови життя(незадовільна годівля, відсутність моціону та інші фактори).

кінь хвороба коліки

Список літератури - Index literature adhivitae

1) Анатомія свійських тварин/ [С.К. Рудик, Ю.О. Павловський, Б.В. Криштофорова та ін.]; за ред. С.К. Рудика. - К.: Аграрна освіта, 2001. - 575с.

2) Вогель Колин Дж. Ветеринарная помощ лошадям / Вогель Колин Дж. - М.: Аквариум, 2004. - 365с.

3) Клиническая диагностика с рентгенологией/ [Е.С. Воронин, Г.В. Сноз, М.Ф. Васильев и др.]; под ред. Е.С. Воронина. - М.: Колос,2006. - 509с.

4) Клінічна діагностика внутрішніх хвороб тварин/ [В. И. Левченко, В.В. Влізло, І.П. Кондрахін та ін.]; за ред. В.І. Левченка. – Біла церква, 2004.

- 608с.

5) Крессе В. Лошади. Содержание, уход, лечение/ Крессе В.– М.: Аквариум, 2005.- 320с.

6) Леонтьева Л. Колики у лошадей/ Л. Леонтьева// Здоров’я тварин і ліки -2010. - №11. - с.19-21

7) Невзоров А.Г. Лошадинная энциклопедия/под. ред. Л.А. Невзоровой. – М.: Астрель-СПб, 2006. -383с.

8) Пономаренко Н.Н.. Конярство/ Н.Н. Пономаренко, Л.В. Чорний.

- Харків: Эспада, 2001.-352с.

9) Уша Б.В..Клиническая диагностика внутренних незаразных болезней животных/ Б.В.Уша, И.М.Беляков, Р.П. Пушкарев. - М.: Колос, 2004.- 487с.

10) Физиология сельскохозяйственных животных/ [А.Н. Голиков, Н.У. Базанова, З.К. Кожебеков и др.]. – М.: Агропромиздат,1 991.- 432с.

Додаток 1

Дніпропетровський державний аграрний університет

Факультет ветеринарної медицини

Графік Температури, пульсу, дихання

Амбулаторний № _____________ Стаціонарний № ________________

Діагноз_______________________________________________________

Господарство, прізвище власника__________________________________________________

Адреса _____________________________________________

Вид тварини__________ Стать__________ Вік ___________

порода _______________________________________

масть __________________________________________

прикмети_______________________________       кличка______________________

Підпис ________________________ «____»_____________20____рік

Додаток 2

Страницы: 1, 2, 3