Реферат: Охорона праці

Споживання води вторинними водокористувачами: ВАТ "Черкаське Хімволокні товариство садівників "Рафінадник", товариство садівників "Енергетик", міське товарисі

садівників "Машбуд", ЗАТ "Черкасизеленгосп" ведеться за приладами обліку споживачів, на підставі договорів.

Щомісячно вторинні водокористувачі з ДП "Черкаська ТЕЦ" погоджують    акти фактичного споживання води, які знаходяться в бухгалтерії підприємства.

В 2000 році згідно форми 2 ТП-водгосп використано річкової води:

на власні потреби ДП "Черкаська ТЕЦ" - 4730,9 тис.м3;

-  ВАТ "Черкаське Хімволокно" - 8793,0 тис.м3;

товариства садівників всього -132,0 тис.м3.

Підприємство щоквартально звітується по формі 2-ТП (водгосп). Згідно із звітом кількість використаної води не перевищує ліміт використання води.

Розбіжностей даних в журналах первинного обліку і форми 2-ТП (водгосп) не виявлено.

Згідно з розрахунками затверджені ліміти використання води на 1998-2000р.р.:

За використання води ДП "Черкаська ТЕЦ" в 1998-2000 р. згідно форми 2ТП-(водгосп) нараховано (грн.):

3.2. Водовідведсння

Скид нормативно-чистих стічних вод проводиться в колектор ВАТ "Черкаське Хімволокно". Кількість стічних вод згідно дозволу на спеціальне водокористування складає 2000 тис.м3 на рік. В 2000 році згідно форми 2-ТП(водгосп) скинуто 1600 тис.м'.

Згідно договору №34/3980 від 2.02.00 в каналізаційну мережу Черкаського ВУВК1 передбачений скид стічних вод в кількості 580 тис.м^рік. В 2000 році згідно форми 2-ТП(водгосп) скинуто 121,1 тис.м .

Контроль за якістю стічних вод здійснюється відомчою лабораторією, яка знаходиться в окремому приміщенні. Відомча лабораторія хімічними реактивами та лабораторним посудом забезпечена в достатній кількості. В 1999р. закінчився термін акредитації. Персонал відомчої лабораторії - лаборанти, ІТР - проходять навчання у вигляді технавчання на ТЕЦ, навчання в курсових комбінатах "Києвенерго" м.Києв, учбовому центрі Трипільської ТЕС м.Трипілля та Політехнічному інституті м. Києва.

Скид нормативно-чистих стічних вод проводиться в камеру 63 колектора ВАТ "Черкаське Хімволокно" згідно з розробленими обмеженнями на скид речовин, відповідно до затвердженого 30.08.99 проекту ГДС ВАТ "Черкаське Хімволокно". Згідно журналу ПОД-13 фактичні концентрації відповідно до встановлених складають:

Крім відомчої лабораторії контроль за якісним складом зворотних вод ведеться лабораторіями ВАТ "Черкаське Хімволокно", Черкаського ВУВКГ і міськсанстанції. Журнал обліку ПОД-13 ведеться, сторінки пронумеровані, прошнуровані, скріплені печаткою.

Якісний склад зворотних вод в каналізаційну мережу Черкаського ВУВКГ обумовлено "Правилами приймання стічних вод підприємств і організацій в систему комунальної каналізації м. Черкас", затвердженими рішенням міськвиконкому від 7.02.96 №44 :

Підприємство охоплене системою зливової каналізації. Зливові стічні води після відстоювання в двосекційному відстійнику направляються в колектор ВАТ "Черкаське Хімволокно".

Облік кількості нормагнвно-чистих вод визначається розрахунковим методом за індивідуальними нормами водовідведення на одиницю продукції.

Облік кількості стічних вод, які скидаються в каналізаційну систему здійснюється за допомогою витратоміра ДМ 3583М з КСД-2 (термін останньої повірки 16.02.2000р.) Результати вимірювань заносяться в журнал ПОД-11. Перекручень статзвітності по водовідведенню не

виявлено.

Статистичний звіт по формі 2ТП-водгосп за 2000 рік підприємством наданий своєчасно.

Згідно з формою статзвітності в 2000 році в колектор ВАТ "Черкаське Хімволокно" скинуто 1600 тис.м стічних вод, в міську каналізацію -121,1 тис.м3.

Для економії та раціонального використання свіжої води на підприємстві діє система зворотного водопостачання. Система зворотного водопостачання   складається з: системи гідрозоловидалення, циркуляційної системи, системи теплопостачання міста. Загальна кількість оборотної води в системі в 2000 році згідно форми 2-ТП (водгосп) складає 122500 тис.м3.

Мийка автотранспорту проводиться на території транспортної дільниці, яка обладнана оборотною системою водопостачання. На мийці встановлено нафтовловлювач (2шт.), після якого вода насосом повертається в цикл мийки. Один нафтовловлювач підлягає ремонту.

3.3. Охорона підземних вод

3.3.1. В результаті перевірки було обстежено 31 спостережна свердловина, розміщені на території підприємства.

З 31 свердловин - 29 свердловин розміщені на території підприємства, 2 свердловини  –   в районі шламонакопичувача.

Згідно з графіком, затвердженим головним інженером, ведеться контроль за змінами рівня, температурою та якістю підземних вод.

Чотири рази на рік з свердловин відбираються проби для проведення хімічного аналізу в лабораторії ТЕЦ. Результати заносяться в журнал. За періоди роботи підприємств, погіршення якості підземних вод не спостерігалося.

Глибина спостережних свердловин змінюється від 10 м до 11м, середня 10,5м, глибина рівня підземних вод від 4 м до 9м, середня 6,5 м.

Проте в районі розміщення шламонакопичувача на протязі останніх років відмічено підвищення рівня ґрунтових вод.

Шламонакопичувач (загальною площею 24га) Черкаської ТЕЦ споруджено по проект) Київського відділення "Променергопроект" в 1966 році і призначається для складування матеріалу відходів дрібкого помелу Черкаської ТЕЦ шляхом намиву. Огороджувальна гребля шламонакопичувача насипна. Висота греблі 5-6 м  ширина по основі 15-18 м, по верху 5-6 м. Шламонокопичувач розділено перегороджувальною греблею на дві частини. В західну частин} надходить пульпа з мілкими частками відходів. Освітлена від домішок вода через проріз і греблі, самопливом надходить в східну частину Шламонакопичувач, звідки через водовипусі шахтного типу подається на ТЕЦ за допомогою насосної станції для зворотного водопостачання Пульпа, що надходить з ТЕЦ, має наступні техніко-технологічні показники: - об'єм пульпи -1200 м3/ годину; консистенція пульпи: тверда фаза - 1,2%, рідка фаза - 98,8% гранулометричний склад твердої фази пульпи: пилуваті і глинисті частки - 60-70%, піщан частки-30-40%.

За період експлуатації огороджувальної греблі в нижньому б'єфі шламонакопичувача ги всьому периметру проривів, мочажин та фільтраційного виходу вод не спостерігалось.

На протязі 2000 року рівень води в шламонакопичувачах підтримується на відмітках 88 – 89,3 м. (Відмітки греблі огороджувальної дамби 92 м). Через шламонакопнчувач за 9 місяці 2000 року прокачано 3942335 м3  води, (тобто закачано та відкачано). Загальні фільтрацій втрати шламонакопичувача (через тіло дамби та під основою дамби) 67 м /год чи 24455 м3./рік при об'ємі води в відстійнику 300000 м3 витрати складатимуть до 8% за рік.

Шламонакопичувач споруджено в західній частині замкнутого безстічного пониження пі назвою болото "Стахурово", яка є частиною великого зниження з замкнутими в рельєф мікрозниженнями. Болото "Стахурово"(кінцева частина зниження) є акумулятор атмосфернії опадів та поверхневих вод з прилеглої водозбірної площі.

Для відкачки вказаної кількості води (24455 м3 рік) з болота "Стахурово" в цикл ТЕ тобто для виключення впливу фільтраційних вод на прилеглу територію та підтримування ріві води в болоті на відмітці 86,0 м встановлений насос типу 8К-18А, продуктивністю 200 м'/го Але так як болото "Стахурово" є акумулятором атмосферних опадів та поверхневих вод прилеглої водозбірної площі, то з квітня 2000 року по 31 грудня 2000 року насосом перекачаї 310659м3

Враховуючи, що загальні фільтраційні витрати згідно робочого проекту №7-99 ДМВ, розробленого проектно-вишукувальним ВАТ "Черкасиводпроект" складають 24455 м^рік можна зробити висновок, що впливу фільтраційних вод на підвищення рівня ґрунтових вод на прилеглій до шламонакопичувача території (а саме с. Хутори) немає. Для відводу поверхневих вод, які підтоплюють прилеглу територію будується відкрита осушувально-провідна мережа, яка значно поліпшить гідрогеологічну ситуацію що склалася. Але в роки з стоком води високих весняних повеней, або дощових паводків водоприймач дренажних і поверхневих вод болото "Стахурово" не забезпечує повної акумуляції стоку.

Для остаточного вирішення проблеми по інженерному захисту с. Хутори від підтоплення поверхневими і ґрунтовими водами необхідно вирішити питання відводу в водоприймач, який здатний прийняти весняний паводок об'ємом стоку більше 5% забезпеченості.

Робочим проектом № 7-99 ДМВ, виконаного ВАТ "Черкасиводпроект" в 1999році. Розроблені заходи щодо зниження шкідливого впливу шламонакопичувача на навколишнє середовище.

Із заходів впроваджена установка дренажного насосу для відкачки фільтрату шламонакопичувача із Стахурова болота для підтримання в ньому певного рівня.

4. Утворення та поводження з відходами 4.1. Стан інвентаризації джерел утворення відходів.

З метою визначення нормативів утворення відходів та проведення інвентаризації джерел утворення відходів підприємством складено та погоджено з Черкаською міською СЕС перелік відходів підприємства з визначеними рівнями небезпеки відходів та місць їх зберігання та видалення.

Перевіркою виявлені наступні джерела утворення відходів:

Котло-турбінний цех: утворюється зола, шлак;

Цех хімводоочистки: утворюється шлам водопідготовки;

Автортранспортна дільниця: утворюються відпрацьовані акумулятори, шлам електроліту з свинцевих АКБ, відпрацьовані мастила, відпрацьовані шини, шлам та нафтопродукти від очисних споруд мийки автомобілів;

Електроцех: утворюються відпрацьовані ртутемісткі лампи.

Ремонтно-механічний цех: утворюються зола вугільна, відходи металу;

Об'єднаний ремонтний цех: утворюються відходи металу.

На 2000 рік підприємство отримало дозвіл на утворення та розміщення відходів № 000497 від 31.12.1999 року.

Ліміт на утворення та розміщення відходів затверджено розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 26 листопада 1999 року № 455.

Дозволений обсяг утворення відходів на 2000 рік становить: .

Відходи першого класу небезпеки:

відпрацьовані ртутемісткі лампи                           1500шт.

відпрацьовані акумулятори (свинцеві пластини)  2.0 тн

Відходи другого класу небезпеки:

відпрацьовані^мастила                                             3.0 тн

Відходи четвертого класу небезпеки:

зола                                                                              10500.0 тн

шлам водопідготовки                                               1500.0 тн

шлам електроліту з свинцевих АКБ                       0.1 тн

Порівняльна таблиця лімітів на розміщення відходів в навколишньому природному середовищі представлена в Додатку № 10.

Без відповідного дозволу на підприємстві утворюються шлак, відходи металу. відпрацьовані шини.

На підприємстві існує одне місце видалення відходів: золовідвал. Система гідрозоловидалення (ГЗУ) призначена для збору, транспортування золи, що утворюється при спаленні вугілля в котлоагрегатах І і II черги. Система збору гранульованого шлаку призначена для збору та транспортування на шлаконакопичувач гранульованого шлаку.(ЗГШ)

Система ГЗУ та система ЗГШ включає в себе:

• шнекові транспортери гранульованого шлаку;

• шлакові канали І і II черги;

• багерні насосні № 1,2,3;

• смивні зрошувані насоси з системою трубопроводів;

• золоуловлювачі;

• шламову насосну і шламовий канал;

• шлакопроводи і золопровід (пульпопровід);

• насосні освітленої води № 1.2.3 з системою трубопроводів і баком освітленої води.

На І черзі встановлено 4 котла типу ПК-19-2, на II черзі - 5 котлів типу БКЗ-220-100 Гц. що спалюють вугілля марки "Г-концептрат" з зольністю до 19,25 %. Котли працюють в режимі рідкого шлаковидалення. Частка продуктів спалення у вигляді сухих часток (золи) виноситься разом з димовими газами і уловлюється в золоуловлювачах.

Рідкий шлак витікає із летки (на котлах І черги розмір летки 300х300 мм, на котлах ІІ черги - 200х200 мм) в шлакову ванну, де гранулюється, охолоджується водою і видаляється за допомогою шнека в канал ГЗУ. Далі попадає в шлакові дробилки, де шлак дробиться і попадає на всас багерних насосів. Багерні насоси відкачують шлакову пульпу на шлаковідвали №1,2.

Золопульпа із скруберів І черги та золоуловлювачів II черги направляється по каналу до шламової насосної, звідки шламовими насосами вона відкачується на золовідвали по одному золопроводу. В шлаковідвалах і золовідвалах шлак та зола осідають, а освітлена вода насосами вертається в бак освітленої води, звідки вода поступає на всас змивних і орошуючих насосів II черги.

Золовідвал (дві карти), розташований на землях Черкаського району, в районі Стахурова болота, на відстані 5,4 км від ТЕЦ. Введений в експлуатацію в 1966 році. Площа золовідвалу складає 24,48 га, проектна потужність - 820000м3, або 600000 тонн. Підприємство отримало державний Акт на право володіння земельною ділянкою на підставі рішення Черкаського облвиконкому № 548 від 13.08.65 і Ради Міністрів УРСР від 23.09.65 № 1258.

Навколо золовідвалу і шлаконакопичувача розміщені чотири спостережні свердловини. Згідно з графіком, затвердженим головним інженером, ведеться контроль за змінами рівня. температурою та якістю підземних вод.

Чотири рази на рік з свердловин відбираються проби для проведення хімічного аналізу в лабораторії ТЕЦ. Результати заносяться в журнал.

В 2000 році на золовідвал направлено 3158,703 тонни золи. Згідно звіту по формі № 1-токсичні відходи всього на золовідвалі розміщено 404882,324 тонни золи, що становить 67% його заповненості. Крім золи в золовідвал направляються і шлам водопідготовки, який утворюється в цеху хімводопідготовки, що передбачено інструкцією по експлуатації золовідвалу. Облік утворення шламу ведеться підприємством, починаючи з 2000 рожу. За 9 місяців 2000 року на золовідвал направлено 1000 тонн шламу.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7