Курсовая работа: Моделювання зовнішньоторговельної угоди з експорту лікарських засобів

Судячи з таблиці ми бачимо що великий виробник не обов'язково є великим експортером. Країни з виробничою базою відрізняються один від одного у своїй схильності до експорту фармацевтичних препаратів. Японія експортувала лише 2% місцевого виробництва в 2007 році, 3% в 2008 році і 4% в 2009 році. Що стосується країн з низьким рівнем доходу виробництва, то вони виробляють в основному для місцевого ринку. Навіть в Індії, з більш ніж 20 000 виробників фармацевтичної продукції, де частка експорту місцевої продукції збільшився в три рази з 2008 року, менше 20% від загального обсягу виробництва надходить в міжнародну торгівлю. Дані, представлені дещо вище, показують нам неповну картину загального обсягу витрат на ліки домогосподарств, урядів та інших джерел фінансування. Зокрема, вищенаведені дані виключають більшість витрат на традиційні та альтернативні лікарські засоби, які входять у фармакопеї багатьох країн і значна частка лікарських засобів споживання в Азії та інших частинах світу. Загалом витрати на ті чи інші лікарські засоби залежать від їх ціни на світовому ринку.[20, c.140-143]

Що стосується імпорту то необхідно зазначити,що за останні роки світовий фармринок розвивається дуже активно. За даними «IMS Health», у 2009 р. обсяг продажу ЛП у 234 країнах світу становить 394,4 млрд дол США. Оскільки жодна з країн світу не виробляє повністю всієї номенклатури ліків, необхідних для проведення лікувально-профілактичних заходів, тому певний відсоток І. присутній на фармацевтичних ринках усіх країн світу. Враховуючи те, що фармацевтична продукція не повинна сприйматись як звичайні продукти широкого вжитку, її виробництво та продаж через дистриб’юторську мережу як у національних, так і в міжнародних рамках повинні відповідати встановленим стандартам і суворо контролюватися. [25,c.3-4]

Дефіцит фінансових засобів, що виділяються на оплату медичних послуг і вартості медикаментів, є однією з важливих тенденцій, що впливають на розвиток сучасного фармацевтичного ринку. Більшість країн прагнуть до справедливості щодо фінансування лікарських засобів, визнаючи, розрив між вартістю ліків для пацієнта за середнім рівнем життя та його або її платоспроможністю. Тому більшість компаній прийняли політику фінансування охорони здоров'я, часто за участю сторонніх платників, які розроблені, щоб надавати пацієнту певну гарантію, щодо доступу до лікарських засобів (додаток 1). [10,c.230]

У Великобританії, наприклад, всі жителі підпорядковуються Національній службі охорони здоров'я (NHS) саме тому їх доступ до ліків субсидується безпосередньо, залишивши тільки незначну роль для приватного страхування здоров'я і номінальну плату, які повинні нести пацієнта. У Сполучених Штатах є досить розповсюдженим медичне страхування, яке є добровільним, і слугує як одна із видів фінансових мереж для тих, хто не в змозі сплатити страхові внески. Таким чином, медичне страхування у Великобританії є контрольованою урядом у той час як у США спостерігається лише незначне втручання уряду.

Передбачається, що в західних промислово розвинених країнах близько 70% витрат від щорічного приросту вартості лікарських засобів пов'язані з витратами на ліки. Це можуть бути препарати для лікування захворювань, яких раніше не існувало фармакотерапії. Спостерігається тенденція подорожчання саме нових ліків, які мають додаткові фармацевтичні властивості. Дослідження в Нідерландах показали, що в 2009 році більше 25% від загальної вартості фармацевтичних товарів було пов'язано з продажем всього 10 продуктів, більшість з них була введена порівняно недавно на голландському ринку (табл. 1.4).[17,c.26]

Таблиця 1.4

Обіг 10 найпопулярніших медичних продуктів в Нідерландах

*- за даними [25]

Щодо до структури реалізації окремих фармакотерапевтичних груп лікарських препаратів в основному зумовлена національними та регіональними особливостями, хоча мають місце і загальні тенденції. Так, на північноамериканському ринку найбільші обсяги продажу лікарських препаратів, що діють на ЦНС та серцево-судинну систему; на ринках Німеччини, Франції, Італії, Великобританії та Іспанії більше реалізуються препарати для терапії серцево-судинних захворювань. В Японії також лідируючі позиції за обсягами реалізації посідають препарати, які впливають на серцево-судинну, травну системи та метаболізм. Існують національні переваги стосовно лікарських форм: у Великобританії та Нідерландах це таблетки, у Франції - свічки, в Німеччині - препарати для ін’єкцій. Особливо високі темпи зростання виробництва та продажу відзначаються на ринку онкологічних препаратів. Понад 70% усіх онкологічних препаратів реалізуються в США (45%) і п’яти провідних європейських країнах (26%).[38]

Очікується,що у 2011році ринок лікарських засобів буде продовжувати абсорбувати зміни, які ведуть до формування нової економічної реальності в цьому секторі світової економіки. Серед змін - зсув економічного росту із країн зі зрілим ринком у країни з економіками, що формуються; наростаючий розрив між появою нових медичних препаратів і закінченням терміну дії патентів на вже наявні оригінальні препарати; розширення сектора медичної продукції особливого попиту й продукції, вузькоорієнтованої на певні споживчі ніші.

1.2  Аналіз українського ринку лікарських засобів

На ринку України зареєстровано 18 тис. найменувань лікарських засобів, які охоплюють практично усі фармакотерапевтичні групи. Майже не існує зарубіжних ліків, аналоги яких не випускаються в Україні. На вітчизняному ринку за останній час спостерігається дещо підвищення обсягів продажу закордон (табл.1.5). В основному на внутрішньому ринку існує понад 70 % ліків в ампулах, таблетках, упаковках - вітчизняного виробництва.[13,c.7]

Таблиця 1.5

Обсяги продажу лікарських засобів закордон

*- за даними [21]

В Україні зареєстровано 13046 лікарських препаратів, 237 виробів медичного призначення й медичної техніки, 517 найменувань імунобіологічних препаратів. За підсумками 2009 р. Україна посідає друге після РФ місце в рейтингу фармацевтичного ринку пострадянських країн, залишаючись одним із найбільш швидкозростаючих та таких, що активно розвиваються. У роздрібних цінах обсяг фармацевтичний ринок склав 2,8 млрд дол. США. Питома вага реалізації лікарських препаратів лікувально-профілактичним закладам становила 12%. Темпи зростання роздрібного сегмента в грошовому вираженні за підсумками року вищі лікарняного: 24,49% та 8,38% відповідно. 27,c.5]

На ринку України виділяють наступні компанії з виготовлення лікарських засобів, які займають чималий обсяг загального вітчизняного виробництва табл. 1.6.

Таблиця 1.6

Компанії-виробники лікарських засобів в Україні

*- за даними [13]

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7