Звіт про проходження практики в ДПІ

служби. Законами України “Про державну службу” та “Про боротьбу з корпцією”

для державного службовця встановлені спеціальні обмеження щодо прийняття на

державну службу та проходження державної служби.

Відповідно до ст.12 Закону України “Про державну службу” не можуть

бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його

апараті особи, які мають судимість.

Ст. 13 ЗУ “Про державну службу” передбачено, що особа, яка претендує

на зайняття посади державного службовця 3-7 категорії, подає за місцем

майбутньої служби відомості про доходи та зобов’язання фінансового

характеру, в т.ч. і за кордоном, щодо себе і членів своєї сім’ї. Особа, яка

претендує на зайняття посади державного службовця 1-2 категорії, повинна

подати також відомості про належні їй та членам її сім’ї нерухоме та цінне

рухоме майно, вклади в банках і цінні папери. Зазначені відомості подаються

державним службовцем щорічно.

Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу,

приймають Присягу.

Для виконання невідкладної і непередбачуваної роботи за

розпорядженням керівника державний службовець зобов’язаний з’являтися на

службу у вихідні, святкові та неробочі дні, він також може бути відкликаний

із щорічної або додаткової відпусток. Перебування на державній службі

обмежується граничним віком: 60 років – для чоловіків і 55 – для жінок.

Досягнення граничного віку, якщо не продовжено в установленому порядку

терміну перебування на державній службі, відмова від прийняття або

порушення Присяги, неподання або подання неправдивих відомостей щодо

доходів є підставою для беззастережного звільнення державного службовця з

посади.

Встановлення обмежень викликали необхідність застосування особливих

форм прийняття на посади державних службовців. Вони визначені Конституцією

України, ЗУ “Про державну службу”, іншими законами, указами Президента

України, постановами Кабінету Міністрів України.

Ст.15 ЗУ “Про ДС” визначено, що прийняття на державну службу на

посади 3-7 категорії, передбачених ст.25 цього Закону, здійснюється на

конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України.

Проведення конкурсу регулюється Положенням про порядок проведення

конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженим

Постановою КМУ від 04.10.95р. № 782.

Рішення про проведення конкурсу та його умови приймається керівником

органу, в якому оголошується конкурс. Його наказом утворюється конкурсна

комісія, яку очолює, як правило, заступник керівника. Інформація про

конкурс на заміщення вакантних посад та умови конкурсу публікуються в

пресі та поширюється через інші засоби масової інформації не пізніше як за

місяць до проведення конкурсу і доводяться до відома працівників органу, в

якому оголошується конкурс.

Особи, які бажають взяти участь у конкурсі, подають на ім’я керівника

заяву, до якої додаються особовий листок обліку кадрів, автобіографія,

копії документів про освіту, декларація про доходи, зобов’язання

фінансового характеру, в т.ч. і за кордоном, щодо себе та членів своєї

сім’ї за формою № 001-ДС, затвердженою наказом Мінфіну України від

06.03.97р. №58 та зареєстрованою Мінюстом 31.03.97р. №104/1908.

Забороняється вимагати від кандидатів на державну службу відомості та

документи, подання яких не передбачено законодавством України.

За рішенням комісії до участі в конкурсі допускаються особи, які

відповідають умовам конкурсу. Рішення комісії про недопущення до конкурсу

надсилається заявникові та може бути оскаржена керівнику протягом трьох

днів з дня одержання відмови комісії.

Голосування проводиться на закритому засіданні. Форма голосування

обирається на розсуд комісії.

Засідання комісії оформляється протоколом, який підписується всіма

присутніми на засіданні членами комісії і подається керівникові не пізніше

як через 2 дні після голосування.

Відповідно до ст.18 ЗУ “Про державну службу” при прийнятті на держану

службу може встановлюватися додаткова умова - випробування терміном до 6

місяців. Це рішення керівник може прийняти за наслідками конкурсу,

стажування, просування по службі державного службовця, який зарахований до

кадрового резерву. Випробування застосовується з метою перевірки

відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про

випробування повинна бути зафіксована в наказі (розпорядженні) про

прийняття на роботу.

РОЗДІЛ 3 “ОРГАНІЗАЦІЯ ВІДДІЛУ

ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ”

В сучасних умовах в період реформування діючого законодавства

,становлення податкового законодавства, його нестабільністю та відсутністю

податкового кодексу значно ускладнилась робота юристів податкової служби,

на яких, крім того, покладається виконання невідповідних функцій. Тому

проблема правильної організації роботи відділів правового забезпечення

набуває особливої актуальності.

Відділ правового забезпечення ДПІ в Києво-Святошинському районі був

створений в травні 1998року на підставі наказу ДПА України від 02.03.98р.

№97 на базі юридичного відділу в кількості 10 чоловік :

начальник відділу ;

2 заступники;

2 головних податкових інспектори;

1 старший податковий ревізор-інспектор;

2 старших податкових інспектори ;

2 податкових інспектори ;

Після створення відділу правового забезпечення було розроблене

і затверджене положення “Про відділ правового забезпечення” а також

посадові інструкції його працівників , на підставі постанови Кабінету

Міністрів України від 27.09.95р. №690 “Про загальне положення про юридичну

службу Міністерства ,іншого центрального органу державної виконавчої влади,

державного підприємства ,установи , організації”, номенклатура справ та

інші організаційні документи.

Щоквартально складаються плани роботи відділу, плани проведення

занять із співробітниками , виконання яких систематично контролюється і

аналізується.У відділі було проведено 26 занять на теми , які визначені

учбово-тематичними планами. Крім того в структурних підрозділах ДПІ

юристами було проведено 16 занять з питань застосування діючого податкового

та адміністративного законодавства.

По всіх напрямках роботи у відділі ведуться журнали обліку, які в

свою чергу обліковуються в реєстрі журналів відділу з присвоєнням чергового

номеру. Документи і матеріали , які надходили до відділу з вищестоящих

організацій , арбітражного суду, судів загальної юрисдикції обліковувались

в журналі вхідної кореспонденції. З початку року зареєстровано 1558

документів, виконання яких доручалось конкретним працівникам.

У відділі правового забезпечення проводиться робота по ознайомленню з

періодичними виданнями, обліком та зберіганням текстів законодавчих та

інших нормативних документів, кодифікацією чинного законодавства та

підтриманням його в контрольному стані.

З метою більш якісного виконання обов’язків видано наказ №256 від

30.11.98р.про розподіл функцій працівників відділу правового забезпечення,

про порядок надання консультацій з правових питань та візуванню наказів,

розпоряджень, постанов і рішень ДПІ. Затверджений графік роботи працівників

відділу.

Згідно з цим наказом за кожним структурним підрозділом інспекції

закріплені конкретні працівники-юристи і організована робота відділу

правового забезпечення таким чином, щоб мати можливість проводити

підготовку до судових засідань, виконання контрольних документів, вивчення

нормативно-правових документів, перевірки і візування документів,

підготовки відповідей на запитання та інше. Крім того встановлено наступний

порядок надання консультацій працівникам ДПІ:

7. При виникненні в практичній роботі незрозумілих питань податкового

законодавства посадова особа податкової інспекції повинна звернутись за

їх роз”ясненням до керівника структурного підрозділу,в якому вона

працює.

8. В разі неможливості з певних причин надати таку відповідь, або якщо

питання носить загальноправовий характер, начальник структурного

підрозділу чітко формулює це питання в журналі обліку консультацій

відділу правового забезпечення( заведені в кожній групі відділу згідно

розподілу функцій) для підготовки і надання відповіді.

9. Працівник відділу правового забезпечення, відповідальний за надання

консультацій даному структурному підрозділу, вивчає питання, які

поступили протягом робочого дня і у відведений для цього час на

підставі норм діючого законодавства готує і надає кваліфіковану

відповідь.

Консультації в порушення визначеного порядку, а також платникам

податків відділом правового забезпечення не надаються.

РОЗДІЛ 4 Організація охорони праці в ДПІ у Києво-Святошинському

районі

Безпечні умови праці – це не тільки здоров’я людини та її впевненість

у завтрашньому дні це значною мірою ефективність та продуктивність праці,

економія розмаїтих засобів та ресурсів, які при нехтуванні охороною праці

доводиться витрачати на відновлення працездатності постраждалих та

підтримку тих людей, які не можуть вже працювати. Так для прикладу в США та

Німеччині де рівень виробничого травматизму та професійних захворювань

значно нижчий, ніж на Україні; охорона праці давно розглядається як наука і

виступає в ролі економічного важеля в боротьбі з необгрунтованими збитками.

Нажаль, в Україні охорона праці на сьогодні знаходиться не в кращому

стані, що пов’язано насамперед із відсутністю необхідних коштів. Як

відомо, за загальним принципом все господарство країни можна поділити на

виробничу та невиробничу сфери. До невиробничої сфери входять фінансові та

банківські установи, державні контролюючі органи до, яких відноситься і

Державна податкова служба, заклади освіти і культури.

Традиційно вважалося, що тут немає серйозних проблем у створенні

безпечних умов праці. Такий підхід є абсолютно невірним призводить до

виникнення багатьох проблем, що їх легко уникнути проводячи необхідну

роботу по охороні праці.

Останнім часом держава почала приділяти охороні праці людей, що

зайняті в невиробничій сфері значно більше уваги, що пов’язано не тільки зі

збільшенням кількості працівників, які займаються насамперед розумовою

працею, а також із збільшенням кількості самих небезпечних факторів, яке

відбувається головним чином за рахунок підвищення комп’ютеризації робіт.

Проблеми, повязані з охороною праці не обминули і ДПІ у Києво-

Святошинському районі, де було пройдено практику.

Метою практики є поглиблення та застосування на практиці знань з

охорони праці, яких набули в процесі навчання, набуття умінь критично

оцінювати роботу з охорони праці на базі стажування та знаходити резерви

підвищення ефективності заходів з охорони праці, розроблятии напрями

поліпшення умов і охорони праці.

4.1. Нормативно-правова база по охороні праці

Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі у своїй

діяльності стосовно охорони праці спирається на комплекс державних

законодавчих актів. Загальними законодавчими актами, що визначають основні

положення щодо охорони праці, є Конституція України, Кодекс законів “Про

працю”, Закони України “Про охорону праці”, “Про забезпечення санітарного

та гігієнічного благополуччя населення”, “Про загальнообов‘язкове державне

соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного

захворювання, які спричинили втрату працездатності ”, “Про пожежну

безпеку”, “Про державну таємницю”, “Про державну податкову службу

України”.

Одним із нормативно – технічних документів є Закон України “ Про охорону

праці “ , який регулює основні аспекти з охорони праці з якими повинен бути

ознайомлений кожен працівник і работодавець . Закон України "Про охорону

праці " від 14 жовтня 1992 року був дуже не досконалим і не регулював

великий обсяг проблем і тому в умовах встановлення ринкових відносин в

Україні з метою захисту працюючих на підприємствах, установах, організаціях

різних форм власності був прийнятий Закон України "Про

загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на

виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату

працездатності" від 23 вересня 1999 року . Слід відмітити, позитив

впровадження закону "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування

від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які

спричинили втрату працездатності" тому, що всі працівники при прийняті на

роботу являються застрахованими. Страхування здійснюється в безособовій

формі. Сам факт вступу на роботу свідчить про те, що вона застрахована,

незалежно від фактичного виконання роботодавцем своїх зобов’язань щодо

сплати страхових внесків. Застрахованому працівнику видається свідоцтво

встановленого зразка .

Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі спирається

на міжгалузеві та галузеві нормативні акти. Міжгалузеві державні

нормативні акти, на які спирається ДПІ району:

- Постанова КМУ “Про порядок рослідування та обліку нещасних випадків

невиробничого характеру” 270 від 22.03.2001р.;

- Типове положення про навчання з охорони праці. ДНАОП 0.00-4.12-99;

- Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних

машин. ДНАОП 0.00-1.31-99;

- Типове положення про службу охорони праці. ДНАОП 0.00-4.21-93.

В даній структурі системою управління охороною праці розроблена

інструкція вступного інструктажу з питань охорони праці та інструкція про

заходи пожежної безпеки у службових приміщеннях та діяльність персоналу на

випадок пожежі, з якими ознайомлюється кожний працівник. Питання щодо

охорони праці містить кожна посадова інструкція.

4.2. Організація пожежної безпеки

Відповідно до Закону України “ Про пожежну безпеку ” від 17.12.1993 р.

№3745 та Інструкції ДПА України “ Про заходи протипожежної безпеки у

службових приміщеннях ” від 2.12.2000 р. службою охорони праці ДПІ у Києво-

Святошинському районі розроблена і затверджена керівником ДПІ райоу “

Інструкція по додержанню правил пожежної безпеки в адміністративному

будинку ДПІ у .Києво-Святошинському районі ”.

Цією інструкцією визначені:

- особи відповідальні за пожежну безпеку в кожному приміщенні;

- склад добровільної пожежної дружини;

- план евакуації людей і майна при пожежі;

- місце знаходження протипожежного інвентаря.

Дана інструкція також визначає заходи щодо підвищення протипожежної

безпеки, основними з яких є такі:

- електромережі і оргтехніку використовувати лише у справному стані з

урахуванням рекомендацій підприємств-виготовлювачів;

- меблі та обладнання мають розміщуватися на відстані так, щоб

евакуаційний вихід з приміщення був шириною не менше одного метру,

евакуаційні шляхи та виходи повинні постійно триматися вільними;

- документи, папір та інші легко займисті матеріали слід зберігати на

безпечній відстані від електромереж, світильників, розеток та

приладів опалення;

- у разі виявлення пошкоджень електромереж, вимикачів, розеток,

подовжувачів та інших електроприладів негайно відключати їх від

мережі живлення.

ДПІ району в достатній кількості забезпечена засобами протипожежної

безпеки. Так кожен кабінет обладнано протипожежною сигналізацією, на

кожному поверсі та у підвалі знаходяться протипожежні крани ( по два на

поверх ). Всі протипожежні гідранти укомплектовано пожежними рукавами.

Виконання протипожежних заходів, організацію пожежної охорони,

забезпечення засобами пожежогасіння та роботу пожежно-технічної комісії та

добровільних пожежних дружин несе начальник ДПІ району та його заступник.

Відповідальність за пожежну безпеку окремих підрозділів, своєчасне

виконання протипожежних заходів, наявність та справність засобів

пожежогасіння несуть керівники підрозділів згідно з наказом начальника ДПІ

району.

В адміністративному приміщенні ДПІ у Києво-Святошинському районі

забороняється:

- захаращувати проїзди, проходи та виходи з будівлі;

- складувати матеріали біля пожежних щитів та захаращувати підходи до

них;

- палити в робочих приміщеннях.

ВИСНОВОК

Проблеми відповідальності за податкові правопорушення є однією із

найбільш дискусійних сфер податкового права. Якоюсь мірою це пояснюється

певним комплексом питань, що виникають при цьому. Адже санкції за податкові

проступки та злочини додатково до фінансового регулюються і

адміністративним, і трудовим, і кримінальним правом.

Складність системи оподаткування відкриває численні можливості для

зловживань та ухилення від податків. При цьому слід зважати, що ці процеси

можуть проходити в легальній та нелегальній формах. Перше означає

можливість використання системи пільг та, певною мірою, умовності

нормативних установок, бо реальне життя завжди складніше. Саме тому в

розвинених країнах широко використовуються мережа служб, які консультують

підприємства щодо легальних методів звільнення чи зменшення податкових

платежів.

Можливості ухилення від сплати податків значно знижують ефективність

податкової системи як за рахунок зменшення податкових надходжень до

бюджету, так шляхом зниження можливостей регулюючого впливу податкової

системи в цілому. Тому остання може характеризуватися серйозною

асиметричністю, не бути нейтральною стосовно різних категорій платників,

тобто порушувати ряд принципів, які здатні забезпечити її ефективне

функціонування. Слід також враховувати різний ступінь ухалення від податків

стосовно їх окремих видів. Більше можливостей для ухилення містять у собі

прямі податки, а серед них – відносно складний ПДВ, порівняно з податком на

продаж та акцизами. Звідси дифереціація можливостей ухилення від податків

залежно від панування прямих чи не прямих податків, а серед не прямих –

значимості ПДВ.

Сьогодні українська податкова система як було доведено вище, не є

такою, що стимулює зростання соціального добробуту. Податкова система, яка

має виконувати егалітарну підфункцію, насправді тільки сприяє збільшенню

рівня диференціації в рівнях доходів за різними соціальними групами. Це

пов’язано з тим, що в Україні мінімальний неоподатковуваний мінімум є

надзвичайно низьким, а податковий тиск на громадян – великим. Податковий

тиск на громадян підсилюється тим, що середня гранична ставка прибуткового

податку теж занадто високою.

На мою думку, податкові органи повинні докласти зусиль для формування

серед населення та ділових кіл усвідомлення позитивної ролі держави шляхом

надання достовірної інформації про свої дії та запровадження прозорого

механізму стягнення податків.

Для кількісного виразу цього критерію доцільно застосувати

соціологічні опитування, анкетування платників податків та інших подібних

заходів.

Таким чином, довіра, а особливо “вертикальна” довіра, є можливим

критерієм у пошуках ефективних рішень у податковій сфері. Вона дозволяє

здійснити загальну і, що найважливіше, логічно послідовну оцінку

функціонування податкової системи та діяльності органів податкової служби.

Довіра є підставою для класифікації та встановлення пріоритетності

розв’язання проблем, з якими стикається Україна на своєму шляху до ринкової

економіки та європейської інтеграції. Вона також є абсолютно необхідною

передумовою відновлення економічного зростання, а тому важливо мати таку

податкову систему, яка ефективно діє в якості важеля що регулює економіку.

В ході мого проходження виробничої практики зі спеціальності в ДПІ у

Києво – Святошинському районі насамперед я навчився самостійно вирішувати

питання юридичного значення , а це я вважаю найголовніше для моєї

майбутньої професії ; також набув навичок розв’язання реальних завдань ,

використовуючи знання відповідної галузі права.

У період проходження виробничої практики я розробив разом з

керівником від відділу план-графік проходження стажування,

підпорядковувалась діючим в відділі правилам внутрішнього трудового

розпорядку, суворо дотримувався правил охорони праці, техніки безпеки,

виробничої санітарії, брав активну участь у суспільному житті колективу

відділу, засвоїв питання передбачені програмою стажування, збирав практичні

матеріали необхідні для написання звіту і представляв їх науковому

керівнику, мав змогу ознайомитися з порядком організації діяльності ДПІ у

Києво-Святошинському районі , нормативними актами, які регулюють діяльність

ДПІ .

Отже , як для мене , то ця виробнича практика була пройдена в

ДПІ у Києво-Святошинському районі не дарма , тому що я багато чому навчивця

у державних службовців , оволодів новими для себе знаннями , навчився

працювати з документацією , навчивця оформляти ділові папери ДПІ у Києво-

Святошинському районі, вести ділову документацію і я вважаю , що все це

мені знадобиться для моєї майбутньої роботи в державній службі .

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Конституція України від 28.06.1996р.

2. Закон України “Про внесення змін і доповнень” до Закону України

“Про державну податкову службу в Україні” від 05.02.1998р..

3. Указ Президента України “Про утворення державної податкової

адміністрації України та місцевих державних податкових

адміністрацій”.

4. Указ Президента України “Про заходи щодо підвищення

відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими

фондами” від 4 березня 1998 р. № 168/98

5. Посадова інструкція державному податковому інспектору групи

правового забезпечення і масово – роз’яснювальної роботи від 11

вересня 2002 року;

6. Положення про групу правового забезпечення і масово –

роз’яснювальної роботи від 27 серпня 2002 року

7.Кодекс Законів про працю в Україні від 10 грудня

1971 року , зі змінами та доповненнями.

8.Ільїн В.Н. “Податкова служба: завдання і реальність. Фінанси України” –

1997р.

9.Податкова система України: підручник В.М. Федоров, В.М.,Опарін Т.О.

П’ятаченко та інші., за ред. В.М. Федосова – К., Либідь 1994р.

10.Кодекс Законів про працю України з постатейними матеріалами – 2000 рік.

11.Закон України “Про працю”

12.Закон України “Про державну службу” від 16 грудня 1993року, зі

змінами та доповненнями.

13.Закон України “Про охорону праці” від 1992 року і в

новій редакції від 21

грудня 2002 року.

14.Прокопенко В.І. “Порядок прийняття і звільнення з роботи. Закон і

практика”.- К.: Юмана, 1996 р. – 176 с.

15. Довідник “Робота з кадрами в системі ДПС України”, ДПА України,

м.Київ - 2001р.

16. Желібо Є.П., Барабанова В.В., Коваленко В.В., Чмир А.І., Кочергін

О.М. Охорона праці в органах ДПС України./ За ред. д.х.н. Є.П. Желібо. -

Ірпінь: Академія ДПС України, 2002.

Страницы: 1, 2